Ухвала

від 23.07.2024 по справі 910/7952/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/7952/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Ходзіцького О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської ради

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано набуттям позивачем права власності на нежитлові приміщення у результаті ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Репротекс Ю.С.», єдиним учасником якого був позивач.

Право на отримання частини майна в разі ліквідації юридичної особи безумовно відноситься до корпоративних прав учасника цієї особи.

Відповідно до тверджень позовної заяви у цій частині правовідносин відсутній предмет спору, оскільки керівником та єдиним учасником товариства за його існування був саме позивач, яким одноособово прийнято рішення про ліквідацію товариства, затверджено ліквідаційний баланс та вирішено питання розподілу залишкових активів товариства.

Доказів чи вказівок на заперечення будь-якими третіми особами факту придбання позивачем майна товариства після його ліквідації матеріали позовної заяви не містять.

Натомість, за висновком абзацу другого сторінки 8 позовної заяви позивач (як фізична особа) позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на нерухоме майно, що набуто ним за наслідками ліквідаційної процедури товариства.

Відповідно до пояснень абзацу четвертого та абзацу п`ятого сторінки 4 позовної заяви позивач (як фізична особа) звертався 10.04.2023 до Центру надання адміністративних послуг з метою проведення державної реєстрації свого права власності. За наслідком звернення позивач отримав роз`яснення про неможливість проведення державної реєстрації з підстав не посвідчення справжності підпису на акті №1.

Жодного доказу на підтвердження наведених позивачем обставин як і доказів відмови Центром надання адміністративних послуг у проведенні реєстраційних дій матеріали позову не містять.

Не містять матеріали позову також і доказів державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ліквідованої юридичної особи на момент звернення до суду.

У будь-якому випадку, з пояснень та висновків позовної вбачається:

- відсутність будь-якого спору, що знаходиться у межах корпоративних правовідносин, пов`язаних з ліквідованим товариством з обмеженою відповідальністю «Репротекс Ю.С.»;

- наявність спору при державній реєстрації права власності фізичної особи на нерухоме майно.

При цьому, позовна заява взагалі не містить жодних доводів та доказів, що саме відповідач не визнає або оспорює право власності позивача.

Крім того, позовна заява не містить жодної заявленої до відповідача вимоги.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), у тому числі

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Суттєвою умовою застосування правового регулювання пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України є наявність похідного характеру від спору щодо майна, який виник з корпоративних відносин.

У даному випадку факт наявності спору у корпоративних відносинах відсутній повністю.

Позивачем заявлено виключно вимогу про встановлення факту права власності на нерухоме майно фактично за відсутності спору з третіми особами щодо цього майна (відсутність спору про право).

Таким чином, заявлений позов є позовом про встановлення юридичного факту за відсутності спору про право.

Судом відхиллено посилання позивача на правові висновки суду апеляційної інстанції у справі №904/5093/20, оскільки у наведеній позивачем справі вирішувався спір з банківською установою про право на грошові кошти.

Вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин (правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1926/16; Верховного Суду у справі Конец формы

№910/10764/19 тощо).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження відповідно до правового регулювання глави 6 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, даний спір має бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 20 та 231Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .

Суддя Т.Ю. Кирилюк