Рішення

від 24.07.2024 по справі 924/354/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"24" липня 2024 р. Справа № 924/354/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства ''Фірма Каре'', м. Фастів

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'', м. Хмельницький

про стягнення 663977,83 грн. з яких: 648700,00 грн. основна заборгованість, 7200,90 грн. інфляційні втрати, 8076,93 грн. 3% річних

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

Суть:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 3 липня 2024 року позов Приватного підприємства ''Фірма Каре'' до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'' про стягнення 663977,83 грн. з яких: 648700,00 грн. основна заборгованість, 7200,90 грн. інфляційні втрати, 8076,93 грн. 3% річних задовольнити частково задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, 9/4, квартира 67, ідентифікаційний код 44689471) на користь приватного підприємства "Фірма Каре" (Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 26, ідентифікаційний код 19409105) 648700,00 грн (шістсот сорок вісім тисяч сімсот гривень 00 коп.) попередньої оплати, 7200,90 грн (сім тисяч двісті гривень 90 коп.) інфляційних втрат, 8057,10 грн (вісім тисяч п`ятдесят сім гривень 10 коп.) 3% річних, 7967,50 грн (сім тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

У задоволенні 19,83 грн. 3% річних відмовлено

На адресу суду через систему електронний суд від представника Приватного підприємства ''Фірма Каре'' надійшла заява (вх. 05-08/2313/24) про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 08.07.2024р. призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/354/24 на 14:30 год. "24" липня 2024 року.

В поданій заяві заявник зазначає, що відповідно до п.3.3 Договору, клієнт здійснює оплату загальної вартості правової допомоги, що зазначена в Акті приймання -передачі наданих послуг, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання протягом п`яти банківських днів з дати набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Докази розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявником додано Договір про надання правової допомоги № б/н від 01.04.2024 року та Акт приймання -передачі наданих послуг до Договору про надання послуг з правової допомоги №б/н від 01.04.2024р.

Відповідно до умов Договору № б/н від 01.04.2024 року виконання умов доручено здійснювати адвокату Римець Х.Б., шляхом видачі ордеру на надання правової допомоги.

Згідно із Актом приймання передачі наданих послуг сума наданих послуг становить 27500,00 грн (двадцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), без ПДВ.

При розгляді поданої заяви про прийняття по справі додаткового рішення судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

01.04.2024р. між Приватним підприємством ''Фірма Каре '' та Адвокатським об`єднанням ''Адвокатська фірма''Едвайс'' укладено Договір про надання правової допомоги №б/н.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору сторони встановили, що вартість послуг, що надаються Адвокатським об`єднанням визначено сторонами у Додатковій угоді до Договору.

Із Додаткової угоди вбачається, що Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги: вивчення документів та формування правової позиції відносно суті справи, надання клієнту роз`яснень та консультацій по суті справи та погодження подальшого алгоритму дій для вирішення справи, складання позовної заяви, виготовлення та засвідчення копій документів до підготовленої позовної заяви, підготовка та складання клопотань, заяв по суті справи, підготовка до судових засідань та участь в судових засіданнях.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом враховується, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Враховуючи подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, суд прийшов до висновку про те, що заявлена сума судових витрат не є в повній мірі співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт, зазначених у заяві, виходячи із критерію реальності (встановлення їх дійсності та необхідності) наданих послуг.

Судом береться до уваги кількість судових засідань, предмет спору, обсяг доказів, ступінь важкості справи.

З огляду на викладене ця справа не є складною для Адвокатського об`днання, яке за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, підготовка позовної заяви, підготовка матеріалів справи до розгляду в суді та участь у судових засіданнях, не вимагали від Адвокатського об`єднання достатніх професійних здібностей, враховуючи також ті обставини, що відповідачем відзив на позов та будь які інші заперечення подані не були.

За таких обставин, очевидно, що вартість послуг Адвокатського об`єднання є завищеною.

З огляду на вищезазначене, зважаючи на дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п`ятої статті 129 ГПК, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 10000,00 грн.

Таким чином, суд вважає за належне частково задовольнити заяву позивача та стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Приватного підприємства ''Фірма Каре'' про ухвалення додаткового рішення у справі №924/354/24 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, 9/4, квартира 67, ідентифікаційний код 44689471) на користь приватного підприємства "Фірма Каре" (Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 26, ідентифікаційний код 19409105) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено 24.07.2024 року.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяВ.В. Димбовський