Ухвала

від 24.07.2024 по справі 755/18445/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18445/21

Провадження №: 2-ві/755/29/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

08 липня 2024 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, мотивована тим, що в судовому засіданні 26 червня 2024 року суддя ставила питання представнику відповідача-1 наступного змісту: «1)Де працює ОСОБА_1 ? наскільки мені (судді) відомо він ( ОСОБА_1 ) раніше працював політекспертом на телеканалі «Прямий», а зараз де? 2) Де наразі перебуває ОСОБА_1 , закордоном? Якщо не знаєте, суд буде керуватись загальновідомою інформацією. 3) Я так розумію, він ( ОСОБА_1 ) не має політичної освіти? 4) З якою метою була поширена інформація, може, з метою дискредитації влади? 5) Репліка судді поміж питань: «Суд має встановити, у тому числі «характеризуючі» нюанси відповідача, оскільки є інформація, що він здійснює інформаційну діяльність щодо дискредитації діяльності ТЦК». 6) Якою мовою ОСОБА_1 користується у побуті? Після відповіді представника Відповідача-1 «Українською» суддя наголосила: «мабуть, що ні, не українською». 7) ОСОБА_1 вважає себе патріотом?». На думку, відповідача, всі вище перелічених питання є вочевидь навідними та не відносяться до предмету спору, на основі поставлених питань відповідач-1 вбачає заздалегідь сформоване бачення судді щодо відповідача-1, упередженість щодо сторін спору та заздалегідь прийнятого рішення щодо задоволення позовних вимог ще до відправлення у нарадчу кімнату. Відповідач-1 вважає це неприпустимим, тому заявив відвід судді Коваленко І.В.

У відповідності до абзацу першого ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 24 липня 2024 року вирішення питання про відвід судді передано судді Гавриловій О.В.

Згідно ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Коваленко І.В. у розгляді даної справи, заявником не наведено.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Викладені в заяві про відвід доводи з приводу того, що поставлені суддею в судовому засіданні питання, на думку відповідача є навідними та не відносяться до предмету спору, а також, що з цих питань убачається заздалегідь сформоване бачення судді щодо відповідача та упередженість щодо сторін спору, як і наведені з цього приводу міркування відповідача, не є підставою для відводу судді, за відсутності фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.

Проте, всі викладені в заяві про відвід доводи відповідача стосуються виключно незгоди з питаннями, поставленими головуючим суддею представнику відповідача, а наведені з цього приводу міркування відповідача є його суб`єктивними судженнями.

Таким чином, аналізуючи наведені вище доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись статтями 34, 36, 37, 40, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: