Рішення

від 23.07.2024 по справі 420/14026/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14026/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивачка звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

-визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у поновленні пенсії, викладене у листі від 10.04.2024 року за №11407-9758/4-02/8- 1500/24;

-зобов`язати ГУ ПФУ України в Одеській області провести поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що з 01.08.2004 року їй припинено виплату пенсії за віком у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Німеччини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ст. 51 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 ці норми визнані неконституційними, тому з цієї дати пенсія підлягає поновленню з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Від ГУ ПФУ надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що з 01.08.2004 року у зв`язку із виїздом позивачки на постійне місце проживання до Німеччини їй припинено виплату пенсії за віком. З 19.01.2024 року за завою позивачки їй призначено пенсію за віком. Компенсація втрати частини доходів нарахуванню не підлягає, оскільки виплату пенсії було припинено і відповідно доходи не нараховані. Відповідач вважає, що позивачка порушила строк звернення до суду. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Позивачка перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.08.2004 року позивачці припинено виплату пенсії у зв`язку із її виїздом на постійне місце проживання до Німеччини.

Пенсію виплачено до 31.07.2004 року.

19.01.2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009 року.

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335 позивачці з 19.01.2024 року призначено пенсію за віком.

На заяву позивачки від 21.03.2024 року щодо поновлення виплати пенсії саме з 07.10.2009 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 відповідач листом від 10.04.2024 року повідомив про відсутність підстав.

Позивачка вважає відмову протиправною у зв`язку із чим звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини врегульовані ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058- IV (далі Закон №1058- IV).

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку; Мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом; Соціальні послуги - послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону №1058-IV встановлено що виключно цим Законом визначаються: - принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; - коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; - види пенсійних виплат; - умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат - мінімальний розмір пенсії за віком; - порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Та що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами встановленими в ст. 7 Закону №1058-IV: - законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, солідарності та субсидування в солідарній системі; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3.3. цього Рішення оспорюваними нормами Закону №1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Таким чином з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Із цього часу орган Пенсійного фонду має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, зокрема позивачці.

Всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 та заяви позивачки про поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 року, пенсійний орган фактично поновив виплату пенсії за віком з дати звернення із заявою, а саме з 19.01.2024 року, що є протиправним.

Таким чином, позовні вимоги в частині поновлення виплати пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 року підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Таким чином, у разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає, що статті 122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.

Аналогічна позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 10.04.2024 року по справі № 240/3805/19.

Вимоги в частині поновлення виплати пенсії в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів є передчасними, оскільки поновлення виплати пенсії позивачці з 07.10.2009 року ще не відбулось, а підстави вважати, що пенсійний орган відновить та розрахує пенсію не у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Вимога про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у поновленні пенсії, викладене у листі від 10.04.2024 року за №11407-9758/4-02/8- 1500/24 задоволенню не підлягає, оскільки цей лист не є рішенням і має інформаційний характер.

Разом із тим, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог визнавши протиправним та скасувавши рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335, яким позивачці повторно призначено пенсію за віком з 19.01.2024 року, оскільки позивачка має право на поновлення виплати вже призначеної їй пенсії за віком з 07.10.2009 року.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України. Незважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню у повному розмірі, оскільки суд фактично задовольнив таку кількість вимог, за яку такий збір і був сплачений.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 19.01.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 07.10.2009 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) с удовий збір на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.