Повістка

від 10.12.2024 по справі 420/14026/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14026/24

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

07 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у поновленні пенсії, викладене у листі від 10.04.2024 року за №11407-9758/4-02/8- 1500/24;

- зобов`язати ГУ ПФУ України в Одеській області провести поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 19.01.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 07.10.2009 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та прийняти нове, позивач про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач про відмову в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначала, що суд першої інстанції безпідставно вийшов на межі позовних вимог та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335 про призначення їй пенсії за віком з 19.01.2024 року, що не було предметом позовних вимог. Також апелянт вважає необґрунтованими доводи суду щодо передчасності позовних вимог в частині поновлення раніше призначеної пенсії в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що він заперечує щодо зобов`язання поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року. Відповідач наголосив, що з цим позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з пропуском строку, встановленим ст. 122 КАС України. Крім того, відповідач наголосив, що відповідно до частини 1 статті 46 Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ПФУ в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року залишено без змін.

20 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі в порядку ст.252 КАС України.

05 грудня 2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали справи № 42/14026/24.

Відповідно до ч.3 ст.252, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , колегія суддів вбачає підстави для задоволення заяви та ухвалення додаткової постанови, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції досліджувалось питання про поновлення позивачу виплати пенсії з 07.10.2009 року, з урахуванням сталої правової позиції ВС, яка, зокрема, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18, однак щодо позовних вимог в частині поновлення пенсії в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, рішення не ухвалено.

Так, Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Положенням частини 2 ст.5 Закону №1058-IV від 09.07.2003 визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26, 27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" прийнятий 08.07.2011 року та набрав чинності 01.10.2011 року, після того як позивачу призначено пенсію за віком.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають до застосування норми Закону №1058-ІV, які встановлюють мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, за наявності у жінок 20 років страхового стажу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач має більше 32 років загального стажу роботи, у зв`язку з чим на неї поширюється дії приписів статті 28 Закону №1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень, отже позивач має право на поновлення виплати пенсії виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, як то встановлено ВП ВС у справі № 815/1226/18.

Щодо виплати поновленої пенсії з урахуванням індексації, то як наполягає ОСОБА_1 зазначені обставини також розглядались ВП ВС у справі № 815/1226/18.

Дійсно, ВП ВС у справі № 815/1226/18 дійшла висновку, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачці, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум.

При цьому в разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивачка не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав до суду. Отже, вимоги позивачки щодо проведення індексації пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо компенсації втрати частин доходів, судова колегія зазначає, що згідно з положеннями частини другої статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах по справам № 380/7800/20 від 18 жовтня 2022 року, № 420/7835/19 від 16 березня 2023 року, № 810/820/18 від 24 січня 2024 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги в частині поновлення пенсії в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів, не підлягають задоволенню.

Правова позиція по цій справі повністю відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18, які досліджувались колегією П`ятого апеляційного адміністративного суду при ухваленні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 року, однак рішення з цих питань колегією суддів не ухвалено.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо поновлення виплати пенсії в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 13 травня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.252, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року скасувати в частині відмови ОСОБА_1 поновити виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.10.2009 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 07.10.2009 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів, з урахуванням вже виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко