Ухвала

від 24.07.2024 по справі 420/18126/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18126/24

У Х В А Л А

24 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про продовження строку для подання відзиву по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 13901271) до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» (67832, Одеська область, Одеський район, смт Великодилинське, вул. Станційна, буд.77/1, код ЄДРПОУ 45102332) про стягнення адміністративно-господарських санкцій

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 11.06.2024 надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА», в якій позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 275464,97 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4738, 17 грн, Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Великодолинська селищна ТГ, ГУК в Од.обл./смт Великодол., ЄДРПОУ 37607526, UA568999980313151230000015700 Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому виходячи з положень ч. 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. В силу ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Таким чином, за 5 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 275464,97 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум АГС, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України. Станом на 28.05.2024 відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 4738,17 грн.

17.06.2024 ухвалою судді позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у сумі 334,44 грн, наданням позовної заяви із зазначенням відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

24.06.2024 до суду заява (вхід.№ЕС/25913/24) представника позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

25.06.2024 до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕС/26075/24) представника позивача про усунення недоліків на виконання ухвали від 17.06.2024.

01.07.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ТОЧКА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від позивача та Одеського міського центру зайнятості, документи по справі.

19.07.2024до суду надійшло клопотання (вхід.№29306/24) представника відповідача про розгляд справи у порядку загального провадження, яке обґрунтоване тим, що для відповідача дана справа має важливе значення та бажає надати пояснення у ході судових засідань;) після подачі відповідачем уточнених документів до контролюючих органів розмір позовних вимог позивача має бути змінений та буде подано ряд уточнюючих документів, тому об`єктивно та повно розглянути справу у строки, передбачені для спрощеного розгляду справи буде неможливо; наразі письмових доказів для об`єктивного винесення рішення недостатньо, тому спрощений порядок буде суперечити принципу верховенству права.

Дослідивши отримане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вхід.№29306/24 від 19.07.2024) представника відповідача, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА