Рішення

від 23.07.2024 по справі 460/23061/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2024 року м. РівнеСправа №460/23061/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, з липня 2022 року по даний час;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 грн пропорційно з розрахунку на місяць за період з липня 2022 року по даний час.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав, що він з 19.04.2022 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . 24.07.2022 під час захисту Батьківщини одержав мінно-вибухову травму, акубаротравму. Через отримані травми події, які відбувалися з ним, він не може пригадати. З моменту отримання травми по даний час перебуває або на лікуванні, або у відпустці для лікування після вибухової травми. Зазначив, що починаючи з 28.07.2022 та по цей час йому не нараховувалося грошове забезпечення та додаткова винагороди з розрахунку 100000 грн за місяць.

Крім цього, позивач вказав, що наказом від 02.08.2022 за №152 його визнано таким, що самовільно залишив місце служби з району безпосередньої участі в бойових діях з 28.07.2022. Цим же наказом припинено виплату грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини з 28.07.2022. Стверджує, що факту самовільного залишення ним військової частини не було, а було лікування позивача з моменту отримання вибухової травми та по цей час. Згідно з довідкою ВЛК №751 від 27.04.2023 він непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец-спорудах. У зв`язку з цим позивачем отриманий рекомендаційний лист №1129 від 09.05.2023 про переміщення його до військової частини НОМЕР_2 для подальшого продовження служби. Однак, всупереч неможливості ОСОБА_1 проходження служби у десантно-штурмових військах, відповідачем рекомендовано йому повернутися в район тимчасового розташування підрозділу в Лиманській міській територіальній громаді Краматорського району Донецької області, де перебувають його безпосередні командири, та приступити до виконання обов`язків військової служби.

Вказав, що у Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Краматорську, перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100001150 від 06.09.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України. Таке кримінальне провадження 23.05.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрите у зв`язку з відсутністю в діях військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. За наведеного, вважає, що його було безпідставно включено до списку осіб, які самовільно залишили військову частину, тому він має право на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди з липня 2022 року по даний час.

Ухвалою від 06.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, вказав, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 152 від 02.08.2022 позивач вважається таким, що самовільно залишив місце служби, з 28.07.2022; йому призупинено нарахування і виплату грошового забезпечення. З акту службового розслідування (вх. № 4010 від 16.08.2022), проведеного заступником командира 7 парашутно-десантної роти з морально-психологічного забезпечення 3 парашутно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , відомо, що відповідно до письмових пояснень командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 з 24.07.2022 на стаціонарному лікуванні у медичній роті у АДРЕСА_1 перебував солдат ОСОБА_1 з діагнозом вибухова травма (24.07.2022), акубаротравма. 28.07.2022 близько 06.00 під час ранкового огляду хворих старшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_2 виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 Пошукові заходи результатів не дали. З копій медичних документів, наданих позивачем суду, вбачається, що вперше після самовільного залишення медичної роти ВЧ НОМЕР_1 (28.07.2022) він поступив у лікувальний заклад КНП Дубенська міська лікарня 01.08.2022. Відомості про його місцезнаходження 28.07.2022, 29.07.2022, 30.07.2022, 31.07.2022 - відсутні. Покликання позивача на начебто втрату пам`яті ніякими доказами не підтверджується. Відповідно до копії виписки № 22-3934 з медичної карти позивача, складеної КНП Дубенська міська лікарня, позивач повідомив лікарю про себе, що лікувався 5 днів у Дніпрі. Такі відомості об`єктивно не підтверджуються.

Крім того, це спростовує посилання позивача у позові на втрату пам`яті. Рекомендації лікаря медичної установи про лікування у військовому госпіталі позивач не виконав, до лікувальної установи прибув 09.08.2022, тобто 06.08.2022, 07.08.2022, 08.08.2022 лікування не проходив, його місцеперебування невідоме. З питанням про надання відпустки за станом здоров`я за місцем служби позивач за весь спірний період жодного разу встановленим порядком не звертався, оскільки до військової частини після самовільного залишення місця служби не прибував. З огляду на встановлений факт самовільного залишення місця служби 28.07.2022 рішення про призупинення нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу відповідає вимогам абз. 2 ч. 6 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, п. 15 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 08.06.2018. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 12.01.2024 витребувано додаткові докази у відповідача.

Ухвалою від 12.01.2024 витребувано додаткові докази у Комунального некомерційного підприємства Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.04.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 призваний на військову службу у Збройні Сили України, яку проходив у ВЧ НОМЕР_1 (а.с.10-11 т. 1).

24.07.2022 о 4:00 год. під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань у складі підрозділу ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 матрос ОСОБА_1 одержав мінно-вибухову травму, акубаротравму без пошкодження барабанної перетинки, посттравматичну дисціркуляторну енцефалопатію з вираженим цефалгічним, вестибуло-кохлеарним, лікворно-гіпертензівним та астено-невротичним синдромами, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 19.12.2022 №6498 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (а.с. 45 т.1) та первинною медичною карткою 2397 (а.с. 13 т. 1).

З 24.07.2022 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у медичній роті у АДРЕСА_1 (а.с. 12 т.1).

З 01.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.08.2022 №22-3934 (а.с.17 т.2).

Крім того, у зв`язку з отриманою мінно-вибуховою травмою ОСОБА_1 періодично проходив лікування в різних закладах охорони здоров`я.

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2022 №152 матрос ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину з 28.07.2022 та припинено виплату йому грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини з 28.07.2022 (а.с. 98 т.1).

У зв`язку цим Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022052100001150 від 06.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування 23.05.2023 на підставі ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження №42022052100001150 від 06.09.2022 закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, що підтверджується листом від 05.09.2023 №13-01-19231/23 (а.с. 91-92 т.1) та постановою про закриття кримінального провадження (а.с. 241-242 т.1).

Грошове забезпечення та додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць з 28.07.2022 ОСОБА_1 не нараховувалися.

Вважаючи свої права на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди в розмірі 100000 грн порушеними внаслідок бездіяльності командира ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2).

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби (ч.3).

Частиною другою статті 2 Закону №2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі Порядок №260).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 розділу І Порядку №260 дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022); з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022); з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022); з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022); з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022); з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023); з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023); з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 26.07.2023 №451/2023); з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.11.2023 №735/2023); з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 05.02.2024 №49/2024); з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.05.2024 №271/2024).

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Суд зауважує, що спірним у цій судовій справі є право позивача на отримання грошового забезпечення, а також збільшеної виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану, починаючи з липня 2022 року.

Відповідно до ст. 9-2 Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова № 168).

Згідно з п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абз.1).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз.3).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (абз.4, 5).

Вищевказані абзаци пункту 1 Постанови № 168 застосовуються з 24.02.2022.

Отже, на період дії воєнного стану Постановою № 168 передбачена виплата, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України (в тому числі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини) додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022.

При цьому, зміст пункт 1 Постанови № 168 свідчить про наявність обов`язкових умов виплати такої додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, а саме: період дії воєнного стану; безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; наявність наказу командира.

11.08.2022 до Постанови № 168 внесено зміни на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836, зокрема, Постанову № 168 доповнено пунктом 1-2 (який в частині виплати додаткової винагороди застосовується з 01.06.2023), згідно з абзацами 3 та 4 якого відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, у період з 24.02.2022 по 31.05.2023 виплата такої додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, підлягала у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а з 01.06.2023 - в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 (який застосовується з 24.02.2022) установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

Виплата військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, додаткової винагороди у розмірі 100000 також передбачена Порядком №260, згідно з абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV якого у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (п. 12 розділу XXXIV Порядку №260).

Таким чином, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є наказ командира військової частини, де такий військовослужбовець проходить службу, виданий на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення №402.

На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України (п. 17 розділу І Порядку №260).

Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України у спірному періоді, встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 (а.с. 9-15 т.2).

За змістом п. 1 вказаної телеграми Міністра оборони України під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка(який) веде воєнні(бойові) дії у складі діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних(бойових)дій; бойових(спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових(спеціальних) завдань військовою частиною(підрозділом, утому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу(контрнаступу, контратаки)) підчас перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ(сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань зведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань зведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Відповідно до п. 2 вищевказаної Телеграми на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з п. 3 означеної Телеграми райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий, журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Відповідно до пункту 5 Телеграми виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).

Пунктом 6 такої Телеграми визначено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Згідно з п.8 означеної Телеграми у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 грн за весь час безпосереднього перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Пунктом 10 Телеграми встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 24.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у медичній роті ВЧ НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 з діагнозом "вибухова травма, акубаротравма".

28.07.2022 близько 6:00 год. під час ранкового огляду хворих старшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_2 виявлено відсутність ОСОБА_1 Пошукові заходи результатів не дали (а.с. 136 зворот 137 т.1).

З 01.08.2022 об 11:30 год. ОСОБА_1 поступив на лікування в Комунальне некомерційне підприємство Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради (а.с. 14 т.1; 17-24 т.2).

При цьому, як зазначено у відзиві, відповідач не володіє відомостями про місцезнаходження ОСОБА_1 у період з 28.07.2022 по 31.07.2022 (чотири дні).

Суд не приймає до уваги та відхиляє твердження позивача про те, що через отримані травми він не може пригадати події вищевказаного періоду, оскільки за змістом медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.08.2022 №22-3934 його неврологічний статус: Свідомість ясна (а.с. 14 т.1; 17-24 т.2), а зазначення у такій картці, з його слів, про те, що до госпіталізації 01.08.2022 він проходив лікування протягом п`яти днів у Дніпрі та направлений на стаціонарне лікування до Комунального некомерційного підприємства Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради, - не підтверджується матеріалами справи.

Суд враховує, що право військовослужбовців на охорону здоров`я та медичну допомогу визначене в статті 11 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII), згідно з абзацом 1 пункту 1 якої охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Стаття 260 Статуту визначає, що на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Всупереч викладеному, в матеріалах справи відсутній висновок лікаря ВЧ НОМЕР_1 про стаціонарне лікування позивача в Комунальному некомерційному підприємстві Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради чи будь-якому іншому закладі охорони здоров`я.

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2022 №152 матрос ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину з 28.07.2022 та припинено виплату йому грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини з 28.07.2022 (а.с. 98 т.1).

Абзацами 9 та 10 пункту 15 розділу І Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Таким чином, позивачу призупинено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, починаючи з 28.07.2022 внаслідок самовільного залишення військової частини.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач аргументував свої доводи тим, що у нього наявні умови та підстави для отримання з 28.07.2022 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, адже він є військовослужбовцем Збройних Сил України, який отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я з моменту отримання травми по дату пред`явлення цього позову.

Перевіряючи такі аргументи позивача, суд встановив, що після отримання поранення 24.07.2022, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач проходив лікування за наслідками такого поранення:

з 24.07.2022 по 27.07.2022 медрота ВЧ НОМЕР_1 , стаціонарне лікування, що підтверджується первинною медичною карткою 2397 (а.с. 13 т. 1);

з 01.08.2022 по 05.08.2022 - Комунальне некомерційне підприємство Дубенська міська лікарня Дубенської міської ради, стаціонарне лікування (діагноз: посттравматична дисциркуляторна енцефалопатія з вираженим цефалгічним, вестибулокохлеарним, лікворо-гіпертензивним, астено-невротичним с-ми, акубаротравма без прориву барабанної перетинки), що підтверджується медичною карткою амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.08.2022 №22-3934 (а.с. 17-24 т. 2);

з 08.08.2022 по 08.08.2022 Рівненський військовий госпіталь (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 08.08.2022 №1483 (а.с. 15 т. 1);

з 09.08.2022 по 28.08.2022 Комунальне підприємство Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни, стаціонарне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 28.08.2022 №1544 (а.с. 16 т. 1) та довідкою про тимчасову непрацездатність від 28.08.2022 №624 (а.с. 46 т. 1);

з 29.08.2022 по 29.08.2022 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 29.08.2022 №1926 (а.с. 17 т. 1);

з 14.10.2022 по 14.10.2022 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 14.10.2022 №2931 (а.с. 25 т.1);

з 15.10.2022 по 28.10.2022 Комунальне підприємство Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни, стаціонарне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 28.10.2022 №2114 (а.с. 26 т. 1) та довідкою про тимчасову непрацездатність від 28.10.2022 №1011 (а.с. 47 т. 1);

з 28.10.2022 по 03.11.2022 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), стаціонарне лікування, що підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста амб №1097 від 28.10.2022 (а.с. 27 т. 1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 03.11.2022 №3318/279 (а.с. 28 т. 1), повідомленням від 28.10.2022 №6943 (а.с. 30 т. 1), скеруванням від 31.10.2022 №3318/279 (а.с. 31 т. 1), довідкою від 08.12.2022 №2038 (а.с. 51 т. 1);

з 03.11.2022 по 22.11.2022 - Комунальне підприємство Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни, стаціонарне лікування, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 03.11.2022 №2118 (а.с. 29 т. 1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 22.11.2022 №2294 (а.с. 34 т. 1), довідкою про тимчасову непрацездатність від 22.11.2022 №1186 (а.с. 35 т. 1) та Консультаційним висновком спеціаліста амб №1240 від 22.11.2022 (а.с. 36 т. 1);

з 22.11.2022 по 08.12.2022 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), стаціонарне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 08.12.2022 №3634/305 (а.с. 37 т. 1), скеруванням від 23.11.2022 (а.с. 38 т. 1), медичною картою амбулаторного хворого №22423 (а.с. 39-40 т. 1), медичною картою амбулаторного хворого №8057(22) від 23.11.2022 (а.с. 41-42 т. 1), повідомленням від 22.11.2022 №7882 (а.с. 49 т. 1);

з 08.12.2022 по 27.12.2022 - Комунальне підприємство Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни, стаціонарне лікування, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 08.12.2022 №2348 (а.с. 43 т.1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 27.12.2022 №2592 (а.с. 44 т.1), довідкою про тимчасову непрацздатність від 27.12.2022 №1437 (а.с. 50 т. 1), довідкою від 04.01.2023 №156 (а.с. 54 т. 1);

з 27.12.2022 по 04.01.2023 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), стаціонарне лікування, що підтверджується Консультаційним висновком спеціаліста амб №27 від 27.12.2022 (а.с. 52 т. 1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 04.01.2023 №19/2 (а.с. 55 т. 1), повідомленням від 27.12.2022 №77 (а.с. 56 т. 1);

з 09.01.2023 по 10.02.2023 Вараський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю імені ОСОБА_3 , комплексна реабілітація, що підтверджується довідками від 09.01.2023 №08/01-14/23 та від 10.02.2023 №30/04-12/23 (а.с. 60-61 т. 1);

з 10.02.2023 по 17.02.2023 ФОП ОСОБА_4 (загальна практика сімейної медицини), амбулаторне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 17.02.2023 (а.с. 63 т. 1);

з 20.02.2023 по 28.02.2023 ФОП ОСОБА_4 (загальна практика сімейної медицини), амбулаторне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.02.2023 (а.с. 62 т. 1);

з 10.04.2023 по 10.04.2023 - ФОП ОСОБА_4 (загальна практика сімейної медицини), амбулаторне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.04.2023 (а.с. 66 т. 1);

з 11.04.2023 по 27.04.2023 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), стаціонарне лікування, що підтверджується повідомленням від 11.04.2023 №5092 (а.с. 67 т. 1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 27.04.2023 №1302/94 (а.с. 73-74 т. 1), довідкою військово-лікарської комісії від 27.04.2023 №751 (а.с. 75 т. 1);

з 22.06.2023 по 03.07.2023 Комунальне некомерційне підприємство Вараської міської ради Вараська багатопрофільна лікарня, стаціонарне лікування, що підтверджується виписним епікризом №2720 (а.с. 83 т. 1);

з 10.07.2023 по 11.08.2023 Вараський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю імені ОСОБА_3 , комплексна реабілітація, що підтверджується довідками від 10.07.2023 №151/01-14/23 та від 11.08.2023 №191/04-12/23 (а.с. 84-85 т. 1);

з 25.08.2023 по 05.09.2023 - ФОП ОСОБА_4 (загальна практика сімейної медицини), амбулаторне лікування, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.09.2023 (а.с. 87 т. 1);

з 07.09.2023 по 20.09.2023 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), стаціонарне лікування, що підтверджується повідомленням від 07.09.2023 №7231 (а.с. 88 т. 1), випискою з медичної картки стаціонарного хворого від 20.09.2023 №2793/166 (а.с. 89 т. 1), довідкою від 20.09.2023 №182 (а.с. 90 т. 1).

Разом з тим, надані позивачем інші медичні документи щодо проходження ним лікування у періоди з 26.09.2022 по 12.10.2022 (а.с. 18, 20-22 т.1), 03.03.2023 (а.с. 64 т. 1), 21.03.2023 (а.с. 65 т. 1), з 10.05.2023 по 25.05.2023 (а.с. 77-78 т. 1), 07.06.2023 (а.с. 79 т. 1), 09.06.2023 (а.с. 80 т. 1), 20.06.2023 (а.с. 81 т. 1), 11.08.2023 та 15.08.2023 (а.с. 86 т. 1) не містять відомостей, що таке лікування пов`язане з наслідками поранення, отриманого ним 24.07.2022.

Крім того, суд звертає увагу на те, що не всі означені періоди позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що є умовою для отримання пораненим військовослужбовцем додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку у Вараському міському ТЦКСП у періоди з 30.08.2022 по 27.09.2022, з 26.09.2022 по 13.10.2022 та з 08.01.2023 (без визначення дати вибуття), що підтверджується відповідними відмітками на довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) від 29.08.2022 №1926 (а.с. 17 т. 1), виписці з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12.10.2022 (а.с. 20 т. 1), направленні ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) від 04.01.2023 віх.№19/2 (а.с. 57 т. 1).

При цьому, матеріали судової справи не містять відомостей щодо місця перебування позивача у періоди з 28.07.2022 по 31.07.2022, з 06.08.2022 по 07.08.2022, з 05.01.2023 по 07.01.2023, з 18.02.2023 по 19.02.2023, з 01.03.2023 по 02.03.2023, з 04.03.2023 по 20.03.2023, з 22.03.2023 по 09.04.2023, з 28.04.2023 по 09.05.2023, з 26.05.2023 по 06.06.2023, 08.06.2023, з 10.06.2023 по 19.06.2023, 21.06.2023, з 04.07.2023 по 09.07.2023, з 12.08.2023 по 14.08.2023, з 16.08.2023 по 24.08.2023, 06.09.2023, з 21.09.2023 по 28.09.2023 (дата пред`явлення позову у цій судовій справі), що спростовує твердження позивача про його постійне перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я з моменту отримання поранення по дату пред`явлення цього позову.

Як зазначив відповідач у відзиві, з питанням надання відпустки за станом здоров`я за місцем служби позивач за весь спірний період жодного разу у встановленому порядку не звертався, що спростовує твердження позивача про перебування його у відпустці, пов`язаної відновленням після поранення.

Суд звертає увагу, що в частині одинадцятій статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Таким чином, у матеріалах судової справи відсутні докази на підтвердження правових підстав перебування позивача в означені періоди поза межами дислокації військової частини, у якій він проходить військову службу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2022 №152 призупинено ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з дня самовільного залишення ним військової частини - 28.07.2022.

На момент звернення позивача до суду з цим позовом наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2022 №152 не скасований та залишається чинним.

При цьому, суд відхиляє покликання позивача, як на підставу відсутності у його діях самовільного залишення військової частини, на лист Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 05.09.2023 №13-01-19231/23 (а.с. 91-92 т. 1) щодо закриття 23.05.2023 кримінального провадження №42022052100001150 від 06.09.2022 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, оскільки відсутність ознак складу кримінального правопорушення не свідчить про відсутність в таких діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП, а також дисциплінарного проступку.

Доказів відсутності в діях позивача щодо самовільного залишення військової частини складу адміністративного правопорушення та/або дисциплінарного проступку матеріали справи не містять.

Крім того, закриття кримінального провадження №42022052100001150 від 06.09.2022 відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №2232-XII є підставою для продовження військової служби позивача (призупиненої з підстав самовільного залишення ним військової частини), а не поновлення йому виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Як встановлено судом з акту службового розслідування від 11.12.2023 (проведеного повторно) (а.с. 122-129 т. 1), відповідно до п. 12 параграфу 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.02.2023 №42-РС (а.с. 222 зворот т. 1) солдату ОСОБА_1 призупинено військову службу з 06.09.2022, а згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.06.2023 №130-РС (а.с. 223 т. 1) п. 12 параграфу 3 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.02.2023 №42-РС скасовано, як нереалізований на підставі постанови від 23.05.2023 про закриття кримінального провадження №42022052100001150 (а.с. 241-242 т. 1).

Тобто, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, відкритого відносно ОСОБА_1 , позивачу відновлено військову службу з дати її призупинення - з 06.09.2022.

Суд зауважує, що відповідно до вимог пункту 15 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення військовослужбовцю, який самовільно залишив військову частину або місце служби, поновлюється відповідним наказом з дня повернення такого військовослужбовця до військової частини або місця служби.

Відтак, до повернення позивача до ВЧ НОМЕР_1 у командира такої військової частини відсутні правові підстави для поновлення військовослужбовцю виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, про що Командуванням десантно-штурмових військ Збройних Сил України зазначено в листі від 17.01.2023 №117/ВихЗВГ/291 (а.с. 104 т. 1), адресованого матері позивача ОСОБА_5 , та відповідачем в листі від 28.08.2023 №691/5110 (а.с. 105 т. 1), адресованому представнику позивача.

Що стосується покликань позивача, як на підставу відсутності у нього обов`язку повернення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , про ігнорування відповідачем довідки військово-лікарської комісії (військової частини НОМЕР_3 ) від 27.04.2023 №751 (а.с. 75 т. 1), в якій вказано про обмеження його придатності до військової служби, а також рекомендаційного листа військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2023 №1129 щодо переведення його до такої військової частини (а.с. 76 т. 1), суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 2 та пп. 3 п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, призначення військовослужбовців на посади здійснюється:

на рівнозначні посади, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

на нижчі посади, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії

Необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади (п.90).

Переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров`я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (п. 91).

Згідно з п. 113 вказаного Положення переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

За змістом п. 12 вказаного Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно з п. 4.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454, переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров`я або за станом здоров`я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.

Крім рапорту військовослужбовця, підставами для прийняття рішення щодо його переміщення за станом здоров`я, сімейними обставинами чи з інших поважних причин є постанова (висновки) військово-лікарської та лікарсько-консультативної комісій, акт обстеження сімейного стану, документи, що підтверджують наявність і вік дітей, наявність житла, розміри доходів тощо.

Відповідно до п. 14 Дисциплінарного статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням, встановлює Інструкція з діловодства у Збройних Силах України, затверджена наказ Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 № 124 (далі Інструкція №124).

Відповідно до п. 2.1.6 Інструкції №124 у Збройних Силах України створюються такі види документів (далі документи): наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний лист та інші документи, розроблені в установленому порядку.

Рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Таким чином, переміщення позивача для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 має здійснюватися на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (у якій позивач проходив військову службу на час звернення до суду з цим позовом), прийнятого за наслідками розгляду рапорту матроса ОСОБА_1 про таке переміщення та долучених до нього довідки військово-лікарської комісії і рекомендаційного листа, поданого через свого прямого начальника.

Як встановлено судом, такий рапорт позивачем подано не до командира ВЧ НОМЕР_1 , а до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.07.2023 №117/ВихЗВГ/3643 (а.с. 104 т. 1), оскільки позивач з 28.07.2022 вважається військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби, то враховуючи положення ч.2 ст.24 Закону №2232-XII до його повернення до ВЧ НОМЕР_1 у командування військової частини відсутні можливості прийняття рішення по суті такого рапорту.

За таких обставин, до повернення позивача до ВЧ НОМЕР_1 у командира такої військової частини відсутні правові підстави також і для переміщення його для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Разом з тим, на час пред`явлення цього позову до суду (03.10.2023 шляхом його надіслання 28.09.2023 засобами поштового зв`язку) позивач до ВЧ НОМЕР_1 не повернувся. Повернувся лише 10.10.2023, про що відповідач зазначив у відзиві.

Оскільки позивач є військовослужбовцем, який самовільно залишив місце служби, та станом на 28.09.2023 він не повернувся до ВЧ НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби, то на час звернення до суду з цим позовом його право на поновлення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не було порушене.

Разом з тим, з наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 12.01.2024 додаткових доказів (а.с. 120-250 т.1; а.с. 1-15 т.2), суд встановив таке.

Згідно з рапортом командира 3 парашутно-десантного батальйону за вх.№691/2430 від 10.10.2023 солдат ОСОБА_1 10.10.2023 прибув до розташування ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 136 т.1).

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.10.2023 №217 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 виключений із списків ВЧ НОМЕР_1 та переведений для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

07.11.2023 командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ №5121/НАГД (з адміністративно-господарської діяльності), яким наказано провести службове розслідування з метою уточнення обставин самовільного залишення місця служби 28.07.2022 та періодів перебування на лікуванні солдатом ОСОБА_1 (а.с. 129 зворот 130 т.1), строк проведення якого продовжено до 18.12.2023 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.12.2023 №5533/НАГД (а.с. 130 зворот т.1).

Згідно з актом проведення такого службового розслідування від 11.12.2023, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 15.12.2023 (а.с. 122-129 т.1), службовим розслідуванням встановлено, що під час перебування солдата ОСОБА_1 поза розташуванням військової частини в період з 28.07.2022 до 10.10.2023, останній фактично перебував на лікуванні:

- лікування пов`язане з отриманням поранення 24.07.2022 в періоди: з 01.08.2022 пo 05.08.2022; з 09.08.2022 по 28.08.2022; з 15.10.2022 по 28.10.2022; з 28.10.2022 по 03.11.2022; з 03.11.2022 по 22.11.2022; з 22.11.2022 по 08.12.2022; з 08.12.2022 по 27.12.2022; з 09.01.2023 по 10.02.2023; з 20.02.2023 по 28.02.2023; 03.03.2023; 21.03.2023; 10.04.2023; з 11.04.2023 по 27.04.2023; з 22.06.2023 по 03.07.2023; з 10.07.2023 по 11.08.2023; з 25.08.2023 по 05.09.2023; з 07.09.2023 по 20.09.2023;

- лікування не пов`язане з отриманням поранення 24.07.2022 в періоди: з 27.12.2022 по 04.01.2023; з 10.05.2023 до 25.05.2023.

Також встановлено, що ОСОБА_1 незаконно перебував поза розташуванням ВЧ НОМЕР_1 без поважних причин в періоди: з 28.07.2022 по 31.07.2022; з 06.08.2022 по 08.08.2022; з 29.08.2022 по 28.09.2022; з 29.09.2022 по 14.10.2022; з 05.01.2023 по 08.01.2023; з 11.02.2023 по 19.02.2023; з 01.03.2023 по 02.03.2023; з 04.03.2023 по 20.03.2023; з 22.03.2023 пo 09.04.2023; з 28.04.2023 по 09.05.2023; з 26.05.2023 по 21.06.2023; з 04.07.2023 по 09.07.2023; з 12.08.2023 по 24.08.2023; 06.09.2023; з 21.09.2023 по 09.10.2023.

У зв`язку з чим, актом службового розслідування запропоновано не нараховувати та не виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за вказані періоди його незаконного перебування поза розташуванням ВЧ НОМЕР_1 без поважних причин, а також включити колишнього військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн або 30000 грн, з урахуванням вищевказаних періодів.

Суд зауважує, що вказані у акті службового розслідування періоди проходження позивачем лікування, пов`язаного з отриманням поранення 24.07.2022 та не пов`язаного з отриманням позивачем такого поранення, повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом в ході розгляду цієї судової справи та відображеним вище по тексту судового рішення.

Проте, докази нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за вищевказані періоди перебування позивача на лікуванні в матеріалах справи відсутні.

В клопотанні, яким відповідач долучив до матеріалів справи витребувані судом докази, ВЧ НОМЕР_1 не зазначає про причини ненадання таких доказів.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог абз. 9 та 10 п. 15 розділу І Порядку №260 така виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди повинна бути відновлена позивачу з дати його повернення до військової частини, тобто з 10.10.2023, адже встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність з боку позивача дій, спрямованих на самовільне залишення військової частини у періоди: з 01.08.2022 пo 05.08.2022; з 09.08.2022 по 28.08.2022; з 15.10.2022 по 28.10.2022; з 28.10.2022 по 03.11.2022; з 03.11.2022 по 22.11.2022; з 22.11.2022 по 08.12.2022; з 08.12.2022 по 27.12.2022; з 09.01.2023 по 10.02.2023; з 20.02.2023 по 28.02.2023; 03.03.2023; 21.03.2023; 10.04.2023; з 11.04.2023 по 27.04.2023; з 22.06.2023 по 03.07.2023; з 10.07.2023 по 11.08.2023; з 25.08.2023 по 05.09.2023; з 07.09.2023 по 20.09.2023 (лікування пов`язане з отриманням поранення 24.07.2022); а також з 27.12.2022 по 04.01.2023; з 10.05.2023 до 25.05.2023 (лікування не пов`язане з отриманням поранення 24.07.2022), що було також встановлено відповідачем самостійно в ході проведення службового розслідування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача наявні умови та підстави для отримання у вказані періоди грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки у такі періоди він був військовослужбовцем Збройних Сил України та проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 , а тому не здійснюючи виплату солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди у такі періоди, відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, про протиправність поведінки відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за період з 01.08.2022 пo 10.10.2023. Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання відновлення порушеного права позивача, суд виходить з таких міркувань.

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, належним та ефективним, у даному випадку, способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу:

грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за періоди його лікування, пов`язаного з отриманням поранення 24.07.2022, а саме: з 01.08.2022 пo 05.08.2022; з 09.08.2022 по 28.08.2022; з 15.10.2022 по 28.10.2022; з 28.10.2022 по 03.11.2022; з 03.11.2022 по 22.11.2022; з 22.11.2022 по 08.12.2022; з 08.12.2022 по 27.12.2022; з 09.01.2023 по 10.02.2023; з 20.02.2023 по 28.02.2023; 03.03.2023; 21.03.2023; 10.04.2023; з 11.04.2023 по 27.04.2023; з 22.06.2023 по 03.07.2023; з 10.07.2023 по 11.08.2023; з 25.08.2023 по 05.09.2023; з 07.09.2023 по 20.09.2023, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

грошового забезпечення за періоди його лікування, не пов`язаного з отриманням поранення, а саме: з 27.12.2022 по 04.01.2023; з 10.05.2023 до 25.05.2023, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання його нарахувати та невиплатити позивачу грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за періоди: з 28.07.2022 по 31.07.2022; з 06.08.2022 по 08.08.2022; з 29.08.2022 по 28.09.2022; з 29.09.2022 по 14.10.2022; з 05.01.2023 по 08.01.2023; з 11.02.2023 по 19.02.2023; з 01.03.2023 по 02.03.2023; з 04.03.2023 по 20.03.2023; з 22.03.2023 пo 09.04.2023; з 28.04.2023 по 09.05.2023; з 26.05.2023 по 21.06.2023; з 04.07.2023 по 09.07.2023; з 12.08.2023 по 24.08.2023; 06.09.2023; з 21.09.2023 по 09.10.2023, задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 незаконно перебував поза розташуванням ВЧ НОМЕР_1 без поважних причин в ці періоди, а тому не набув права на їх отримання.

Зважаючи на викладене, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за період з 01.08.2022 пo 10.10.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за періоди лікування, пов`язаного з отриманням поранення, саме: з 01.08.2022 пo 05.08.2022; з 09.08.2022 по 28.08.2022; з 15.10.2022 по 28.10.2022; з 28.10.2022 по 03.11.2022; з 03.11.2022 по 22.11.2022; з 22.11.2022 по 08.12.2022; з 08.12.2022 по 27.12.2022; з 09.01.2023 по 10.02.2023; з 20.02.2023 по 28.02.2023; 03.03.2023; 21.03.2023; 10.04.2023; з 11.04.2023 по 27.04.2023; з 22.06.2023 по 03.07.2023; з 10.07.2023 по 11.08.2023; з 25.08.2023 по 05.09.2023; з 07.09.2023 по 20.09.2023, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди його лікування, не пов`язаного з отриманням поранення, а саме: з 27.12.2022 по 04.01.2023; з 10.05.2023 до 25.05.2023, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Повний текст рішення складений 23 липня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко