Постанова

від 24.07.2024 по справі 400/2283/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 400/2283/20

адміністративне провадження № К/9901/1143/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2020, прийняту у складі колегії суддів: Градовського Ю.М., (головуючий), Крусяна А.В., Яковлєва О.В.

у с т а н о в и в :

І. Суть спору

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Миколаївській області (ГУ ДПС в Миколаївській області) в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форма "Ф" від 30.04.2020, якими позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості:

- за №0064302-5405-1410 на загальну суму 17 301,26 грн.;

- за №0064301-5405-1410 на загальну суму 13 468,36 грн.;

- за №0064300-5405-1410 на загальну суму 14 782,85 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що йому на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, за якими відповідачем оскаржуваними ППР визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік. Позивач вважає, що спірні ППР є протиправними, оскільки об`єкти нерухомості використовуються в господарській діяльності ФГ "Юрвіал", засновником якого він і є. В даному випадку відповідно до пп."ж" п.266.2.2. ст.266 ПК України необхідно застосувати податкову пільгу.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме:

4. - нежитлова будівля (корпус корівника), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області 25.10.2006р.;

5. - нежитлова будівля (телятник, овчарник, конюшня), розташована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області 26.04.2007р.;

6. - корпус № 1 МТФ, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.03.2011р., посвідченого державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори.

7. Крім того, ОСОБА_1 є засновником ФГ "Юрвітал", основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність.

8. Рішенням Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 26.06.2018р. за №8 встановлено, що ставка податку на 2019р. за 1кв.м бази оподаткування для об`єктів нежитлової нерухомості становить 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, тобто 20,865грн. за 1кв.м по об`єктах, розташованих на території Арбузинської сільскої ради.

9. 30.04.2020р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення форма "Ф", якими ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості: за №0064302-5405-1410 на загальну суму 17 301,26грн.; за №0064301-5405-1410 на загальну суму 13 468,36грн.; за №0064300-5405-1410 на загальну суму 14 782,85грн.

10. Позивач, уважаючи протиправними дії відповідача по нарахуванню податкових зобов`язань по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.04.2020 за №№0064301-5405-1410, 0064300-5405-1410, 0064302-5405-1410, звернувся з позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 04.09.2020 позов задовольнив повністю.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником нежитлових будівель, які використовуються ним як сільськогосподарським товаровиробником для зберігання сільськогосподарської продукції, тому така нерухомість не є об`єктом оподаткування згідно до пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 статті 266 ПК України.

13. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.12.2020 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволення адміністративного позову відмовив.

14. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що ФГ "Юрвіал" не є власником спірного нерухомого майна, що використовується ним у господарській діяльності. Доказів того, що позивач передав ФГ "Юрвіал" належні йому об`єкти нерухомості у користування до суду не надано.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його постанову та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2020.

16. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

17. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

20. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

21. Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

22. Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

23. Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

24. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

25. Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

26. За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

27. Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

28. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

29. Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

30. Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

31. Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

V. Оцінка Верховного Суду

32. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір з приводу того, чи є позивач, як фізична особа, сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється пільга, передбачена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

33. Застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.

34. Судами установлено, що ОСОБА_1 є засновником ФГ "Юрвітал", основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, після урожайна діяльність.

35. Позивач має у власності об`єкти нежитлової нерухомості: нежитлова будівля (корпус корівника), розташована за адресою: Миколаївська область, АДРЕСА_1; нежитлова будівля (телятник, овчарник, конюшня), розташована за адресою Миколаївська область, смт. Арбузинка, АДРЕСА_1-д; корпус № 1 МТФ, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

36. Указані об`єкти нерухомого майна використовуються в господарській діяльності фермерського господарства "Юрвіал" з 2012 року для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції, сільськогосподарської техніки та інвентарю (а.с. 19) та відносяться до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.

37. Тобто, належні позивачу на праві власності будівлі використовуються для ведення фермерського господарства, а саме для зберігання сільськогосподарської продукції.

38. Позивач є єдиним засновником ФГ "Юрвіал", яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність, що підтверджується довідкою з ЄДР.

39. Фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

40. Зазначене спростовує висновок суду апеляційної інстанції, що позивач не надав жодних достеменних доказів, які підтверджують факт безпосереднього використання ним вищезазначених об`єктів нерухомості у сільськогосподарській діяльності.

41. Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

42. Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

43. До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

44. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

45. Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

46. Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

47. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

48. Судами встановлено, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.

49. Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

50. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

51. Відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.

52. Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об`єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

53. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.05.2023 у справі №380/10802/22.

54. За таких обставин та правового регулювання Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.04.2020 № 0064301-5405-1410, №0064300-5405-1410, № 0064302-5405-1410 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.

55. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

56. Суд касаційної інстанції скасовує або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

57. З огляду на встановлені обставини справи в сукупності та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

VI. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №400/2283/20 скасувати, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко