Постанова

від 24.07.2024 по справі 160/8753/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 160/8753/18

касаційне провадження № К/9901/26818/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 (суддя Олійник В.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 (головуючий суддя -Білак С.В., судді - Шальєва В.А., Малиш Н.І) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення, картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 №UA500060/2018/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UA500060/2018/08462.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 №UА500060/2018/000034/2 та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UА500060/2018/08462.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак є протиправними дії митного органу щодо відмови у застосуванні позивачем митної вартості, заявленої за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, а також є протиправними та підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.10.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 24.07.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та Ningbo home-dollar ІМР. Exp.corp, (Нінгбо, Китай) (продавець) був укладено контракт на поставку продукції від 16.06.2014 №2737-HD/CN (далі - Контракт), 21.06.2018 підписано специфікацію № 259 до вказаного контракту, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000) наступного товару: 1) домашнє взуття на підошві з гуми або пластмаси: капці кімнатні жіночі з бантиком (матеріал: поліестер, термопластична гума), розмір 36/37, 38/39, 40/41, арт. НD0753, - 17856 пар на суму 21248,64 дол. США.; 2) набори для шиття: набір для шиття 22 предмета (нитки - 12 шт., ножиці, наперсток, кравецький сантиметр, шпильки - 2 шт., кнопки - 3 шт., набір голок, шило), арт. НD0719, - 16896 наборів на суму 8954,88 дол. США; 3) набори інструментів, у наборах для роздрібної торгівлі: набір інструментів (7 предметів) в пластиковому боксі (пасатижі, викрутка хрестова, викрутка пласка, рулетка, ніж висувний, ізоляційна стрічка, викрутка індикаторна), арт. НD0739, - 10 110 наборів на суму 19 107,90 дол. США; 4) ваги побутові: ваги електронні кухонні, арт. НD0733, - 5 040 шт. на суму 15 876,00 дол. США.

Для митного оформлення поставленого товару позивач 01.08.2018 подав митному органу митну декларацію №UA500060/2018/023687, а також документи: декларацію митної вартості від 01.08.2018 №846, контракт на поставку продукції № 2737-HD/CN від 16.06.2014, специфікацію №259 від 21.06.2018, інвойс №18HDL1031TTF30 від 21.06.2018, СMR № 005159, коносамент №HINB180ODS06028, рахунок-фактура № 541.1/18 від 01.08.2018, рахунок-фактура № 541/18 від 01.08.2018, договір транспортного експедирування KL-80/17 від 05.10.2017, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 01.03.2018, страховий сертифікат № 40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1809046,62 грн (65187,42 доларів США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування, з них 589735,16 грн капці кімнатні жіночі з бантиком арт. HD0753, код товару 64041910. Ця вартість була визначена позивачем за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

В ході здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих позивачем до відповідача документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів. В Специфікації №259 від 21.06.2018 до Контракту зазначені умови поставки товарів FOB-Нінгбо, та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Також, у пункті 1.6 Страхового сертифікату №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 зазначене відношення Страхової суми до Страхової вартості - 100%, що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters). Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.06.2014 №2737-HD/CN передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті долари США, тобто валютою договору є долар США, однак в страховому сертифікаті №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 страхова сума наведена у гривні України. Тобто, валюта страхової суми (гривня України) не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору (долар США). Також в інвойсі від 21.06.2018 №18HDL1031TTF30, у сертифікаті якості б/н від 21.06.2018 відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлювало перевірку вартісних характеристик.

01.08.2018 відповідачем було надіслано позивачу повідомлення, в якому запитувались додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, та у відповідь на вказане повідомлення позивачем листом від 05.09.2018 №0509/1 було надано наступні документи: копію митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018, прайс-лист виробника товару б/н від 29.05.2018, комерційну пропозицію б/н від 05.06.2018, паспорт продукту на товар арт. НD0753.

02.08.2018 митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA500060/2018/000034/2 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UA500060/2018/08462.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до специфікації від 21.06.2018 №259 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000).

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування - терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інший терміни (умови поставки) Інкотермс 2000 не передбачають обов`язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування. Отже, мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки, якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка товару, не мають зобов`язання до Договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування. Відсутність обов`язкового страхування також передбачена частиною першої пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України, відповідно до якої одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося).

При поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ "СК "Українська страхова група", здійснив добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 1.9 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Відповідно до страхового сертифікату №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 №40-0197-18-00011 застраховано товар за інвойсом № 18HDL1031TTF30 від 21.06.2018, страхова вартість вантажу 1714380,84 грн. Страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 582,89 грн.

Витрати позивача на страхування у розмірі 582,89 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів, страховим сертифікатом, а тому доводи відповідача, що мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору і що наданий страховий поліс позивача не відповідає зазначеним умовам є безпідставними.

На вимогу відповідача позивач листом від 02.08.2018 №02/08 надав копію паспорта продукту на товар від НD0753, в якому зазначено матеріал виготовлення товарів. До того ж інформація щодо матеріалу з якого виготовлено товар зазначена в митній декларації № UA 500060/2018/023687 від 01.08.2018.

Разом із заявою вих. № М-2018-3926 від 04.10.2018 в митний орган надавався переклад копії експортної декларації країни відправлення № 310120180518276927 від 22.06.2018. При цьому, в копії експортної декларації країни відправлення вказаний інвойс 18HDL1031TTF30 від 21.06.2018 та контейнер CRSU9020072, в якому був доставлений вантаж. Копія експортної декларації країни відправлення надається продавцем у електронному вигляді, а отже замість печатки на декларації проставляється унікальний штрих код і відповідно при перекладі даний код відтворити немає можливості.

Позивачем протягом 80 днів з дня випуску товару, до відповідача було надано лист заяву вих. №М-2018-3926 від 04.10.2018 щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та про скасування рішення №UA500060/2018/000034/2 з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) копії бухгалтерських платіжних документів ТОВ "АТБ-маркет": банківські та платіжні документи; платіжне доручення №1521 від 03.08.2018; swift №б/н від 07.08.2018 до платіжного доручення №1521 від 03.08.2018; заява на купівлю іноземної валюти №1521 від 03.08.2018; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №794743 від 16.08.2018, платіжне доручення №794749 від 16.08.2018; копії актів прийому-передачі виконаних робіт №541/18 від 01.08.2018, №541.1/18 від 01.08.2018 від ТОВ "Керріленд Логістікс ЛТД" до договору транспортного експедирування №KL-80/17 від 05.10.2017; виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 01.09.2018); прайс-лист б/н від 29.05.2018 від продавця оцінюваних товарів; комерційна пропозиція б/н від 05.06.2018 від продавця оцінюваних товарів; експертний висновок Дніпропетровської Торгово-промислово палати №ГО-2096 від 21.09.2018; копія митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018; копія перекладу митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018; копія паспорта продукту на арт. HD0753 від 14.04.2018.

Щодо доводів скаржника про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) інформації щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то вказані доводи спростовуються положеннями статті 5 Контракту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Доводи скаржника про те, що наявні розбіжності даних, зазначених у інвойсі проформі та у інвойсі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки інвойс проформа є попереднім рахунком, виставленим за оплату товару постачальником та лише підтверджує факт відвантаження товару продавцем та не може підтверджувати вартість товару, а основним документом, який підтверджує вартість товару є інвойс. Проформа інвойс не є тим обов`язковим документом, який надається для підтвердження митної вартості товару.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова