ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8753/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Малиш Н.І., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Біловоденко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі
апеляційну скаргу
Одеської митниці Державної фіскальної служби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року в адміністративній справі №160/8753/18 (головуючий суддя у 1 інстанції Олійник В.М., повний текст рішення складено 26.02.2019 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет
до Одеської митниці Державної фіскальної служби
про скасування рішення,картки відмови,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило:
- скасувати рішення Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара,21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 р. № UA500060/2018/000034/2;
- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, 21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 р. № UA500060/2018/08462.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для митного оформлення поставленого товару позивач 01.08.2018 року подав відповідачу митну декларацію № UA 500060/2018/023687 та всі необхідні супровідні документи, але відповідачем безпідставно надіслано повідомлення, в якому останній вимагав надати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. В подальшому, відповідачем за наявності всіх необхідних документів та пояснень було прийнято оскаржувані рішення, які є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 р. № UА500060/2018/000034/2. Визнано протиправним та скасовано картку відмову Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 р. № UА500060/2018/08462.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначалося, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів позивачем разом з митною декларацією (МД) №UA 500060/2018/023687 від 01.08.2018 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Додатково подані позивачем документи не усунули встановлених раніше розбіжностей, у зв`язку з чим було прийнято спірні рішення.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що
16 червня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» , Україна, - позивач (покупець) та Ningbo home-dollar ІМР. & Exp.corp, (Нінгбо, Китай) (продавець) було укладено контракт на поставку продукції № 2737-HD/CN, а 21.06.2018 року підписано специфікацію № 259 до вказаного контракту, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000) наступного товару: 1) домашнє взуття на підошві з гуми або пластмаси: капці кімнатні жіночі з бантиком (матеріал: поліестер, термопластична гума), розмір 36/37, 38/39, 40/41, арт. НD0753, - 17856 пар на суму 21 248,64 дол. США.; 2) набори для шиття: набір для шиття 22 предмета (нитки - 12 шт., ножиці, наперсток, кравецький сантиметр, шпильки - 2 шт., кнопки - 3 шт., набір голок, шило), арт. НD0719, - 16896 наборів на суму 8 954,88 дол. США; 3) набори інструментів, у наборах для роздрібної торгівлі: набір інструментів (7 предметів) в пластиковому боксі (пасатижі, викрутка хрестова, викрутка пласка, рулетка, ніж висувний, ізоляційна стрічка, викрутка індикаторна), арт. НD0739, - 10 110 наборів на суму 19 107,90 дол. США; 4) ваги побутові: ваги електронні кухонні, арт. НD0733, - 5 040 шт. на суму 15 876,00 дол. США.
Для митного оформлення поставленого товару позивач 01.08.2018 року подав відповідачу митну декларацію № UA 500060/2018/023687, а також інші документи:
декларація митної вартості від 01.08.2018 р. № 846;
контракт на поставку продукції № 2737-HD/CN від 16.06.2014 р.;
специфікація № 259 від 21.06.2018 р.;
інвойс №18HDL1031TTF30 від 21.06.2018 р.;
CMR № 005159;
коносамент № HINB180ODS06028;
рахунок-фактура № 541.1/18 від 01.08.2018 p;
рахунок-фактура № 541/18 від 01.08.2018 p.;
договір транспортного експедирування KL-80/17 від 05.10.2017 р.;
генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 01.03.18 р.;
страховий сертифікат № 40-0197-18-00011/791 від 04.07.18 р.
Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1 809 046,62 грн. (65 187,42 доларів США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування, з них 589 735,16 грн. капці кімнатні жіночі з бантиком арт. HD0753, код товару 64041910. Ця вартість була визначена позивачем за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
В ході здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих позивачем до відповідача документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів. В Специфікації №259 від 21.06.2018 до Контракту № 2737-HD/CN від 16.06.2014 зазначені умови поставки товарів FOB-Нінгбо, та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Також, у пункті 1.6 Страхового сертифікату №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 зазначене відношення Страхової суми до Страхової вартості - 100%, що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters). Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.06.2014 р. №2737-HD/CN передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті долари США, тобто валютою договору є долар США, однак в страховому сертифікаті №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 страхова сума наведена у гривні України. Тобто, валюта страхової суми (гривня України) не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору (долар США). Також в інвойсі від 21.06.2018 року № 18HDL1031TTF30, у сертифікаті якості б/н від 21.06.2018 року відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлювало перевірку вартісних характеристик.
01.08.2018 року відповідачем було надіслано позивачу повідомлення, в якому запитувались додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, та у відповідь на повідомлення позивачем листом від 05.09.2018 року №0509/1 було надано наступні документи: копію митної декларації країни відправлення № 310120180518276927 від 22.06.2018 р., прайс-лист виробника товару б/н від 29.05.2018 р., комерційну пропозицію б/н від 05.06.2018 р., паспорт продукту на товар арт. НD0753.
02.08.2018 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500060/2018/000034/2 та була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 р. № UA500060/2018/08462.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
В Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598 (надалі - Правила № 598), встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.
Також Правилами № 598 встановлено, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Беручи до уваги викладене, суд має зазначити, що в рішенні про коригування митної вартості митний орган зобов`язаний зазначити чітко, неподання яких саме основних документів, з тих, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України), унеможливило визначити митну вартість за ціною договору.
Така правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в ухвалі від 08.10.2015 р. № К/800/66757/14, в якій зазначено, що право митного органу на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині другій статті 53 Митного кодексу України.
Так, відсутність інформації про включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари спростовується п. 2.2 Контракту № 2737-HD/CN, яким визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.03.2018 р. у справі № 815/3142/17 (К/9901/789/18), де зазначено, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, як-от терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Термінами CIF і СІР дійсно передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.
У відповідності до специфікації від 21.06.2018 р. № 259 погоджено продаж товару на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000). Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування - терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інший терміни (умови поставки) Інкотермс 2000 не передбачають обов`язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування. Отже, мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки, якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР Тобто, в інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка товару, не мають зобов`язання до Договорів страхування, а отже не визначають мінімальний розмір страхування. Відсутність обов`язкового страхування також передбачена частиною першої пункту 8 частини другої статті 53 МК України, відповідно до якої одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося).
Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
З урахуванням викладеного позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «СК «Українська страхова група» , здійснило добровільне страхування товару. Згідно з п. 1.9 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.
Відповідно до страхового сертифікату № 40-0197-18-00011/791 від 04.07.18 р. до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-00011 товар за інвойсом № 18HDL1031TTF30 від 21.06.2018 р., страхова вартість вантажу 1714380,84 грн. застраховано. Страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 582,89 грн.
Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 582,89 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів, страховим сертифікатом, а тому доводи відповідача, що мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору і що наданий страховий поліс позивача не відповідає зазначеним умовам є безпідставними.
Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції, що вимоги відповідача щодо зазначення в інвойсі матеріалу з якого виготовлений товар є необґрунтованими, оскільки внесення такої інформації не передбачено чинним законодавством України, а суб`єкт владних повноважень не має права вимагати від декларанта інформацію або документи, які не передбачені Митним кодексом України.
Так, інвойс - це односторонній документ, який складає особа, на користь якої повинен бути здійснений платіж. Затвердженої форми інвойса і вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено. Інвойс, як документ, фактично підтверджує вартісні характеристики товару, тобто суму, що повинна бути сплачена за товар покупцем.
Також відповідачем не зазначено яким нормативно-правовим актом України передбачено внесення у сертифікат якості країни виробника відомостей про матеріал з якого виготовлений товар та не доведено, що позивачем завезено товар з іншого матеріалу, що могло б вплинути на вартісні показники визначення митної вартості товару.
При цьому, на вимогу відповідача позивач листом від 02.08.2018 р. №02/08 надав копію паспорта продукту на товар від НD0753, в якому зазначено матеріал виготовлення товарів. До того ж інформація щодо матеріалу з якого виготовлено товар зазначена в митній декларації № UA 500060/2018/023687 від 01.08.2018 року.
Щодо твердження відповідача, що надана до митного оформлення копія експортної декларації країни відправлення від 22.06.2018 року не має перекладу та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) та відсутня печатка, то суд першої інстанції вірно зазначив, що разом із заявою вих. № М-2018-3926 від 04.10.2018 р. в митний орган надавався переклад копії експортної декларації країни відправлення № 310120180518276927 від 22.06.2018р. При цьому, в копії експортної декларації країни відправлення вказаний інвойс 18HDL1031TTF30 від 21.06.2018 p., та контейнер CRSU9020072 в якому був доставлений вантаж. Копія експортної декларації країни відправлення надається продавцем у електронному вигляді, а отже замість печатки на декларації проставляється унікальний штрих код і відповідно при перекладі даний код відтворити немає можливості.
Крім того, позивачем протягом 80 днів з дня випуску товару, до відповідача було надано лист заяву вих. № М-2018-3926 від 04.10.2018 р. щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та про скасування рішення № UA500060/2018/000034/2 з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) копії бухгалтерських платіжних документів ТОВ «АТБ-маркет» : банківські та платіжні документи; платіжне доручення № 1521 від 03.08.2018р.; swift №б/н від 07.08.2018р. до платіжного доручення № 1521 від 03.08.2018р.; заява на купівлю іноземної валюти № 1521 від 03.08.2018р.; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 794743 від 16.08.2018 р., платіжне доручення № 794749 від 16.08.2018 р.; копії актів прийому-передачі виконаних робіт № 541/18 від 01.08.2018р, № 541.1/18 від 01.08.2018р. від ТОВ «Керріленд Логістікс ЛТД» до Договору транспортного експедирування № KL-80/17 від 05.10.2017 р.; виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 01.09.2018р.); прайс-лист б/н від 29.05.2018р. від продавця оцінюваних товарів; комерційна пропозиція б/н від 05.06.2018р. від продавця оцінюваних товарів; експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2096 від 21.09.2018 р.; копія митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018р.; копія перекладу митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018р.; копія паспорта продукту на арт. HD0753 від 14.04.2018р.(копія).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам частини другої статті 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, а тому рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 р. № UA500060/2018/000034/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 р. № UA500060/2018/08462 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року в адміністративній справі №160/8753/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,картки відмови - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року в адміністративній справі №160/8753/18 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.08.2019 року, в повному обсязі постанова складена 20 серпня 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя Н.І. Малиш
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2019 |
Оприлюднено | 22.08.2019 |
Номер документу | 83736514 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Білак С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні