Рішення

від 03.07.2024 по справі 440/1571/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1571/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Бахарєва П.А.

прокурора Лисенко Н.М.

представника відповідача 2 Янченко Я.В.

представника третьої особи - Нескородь В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог /а.с. 168-170/):

визнати протиправною бездіяльність Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради щодо невчинення дій, спрямованих на набуття права власності на безхазяйну річ, а саме об`єкт нерухомості: виробничий будинок - нежитлову будівлю (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйної нерухомої речі;

зобов`язати Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйну річ, а саме об`єкт нерухомості: виробничий будинок - нежитлову будівлю (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйної нерухомої речі.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В

Перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради (далі також відповідач-1), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с. 39-40/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело" (далі також третя особа, ТОВ "Агрофірма "Джерело") /а.с. 91-92/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 залучено до участі у справі у якості другого відповідача управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради (далі також відповідач-2, Управління) /а.с. 95-96/.

Ухвалою від 08.03.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження /а.с. 99-100/.

Протокольною ухвалою від 20.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /а.с. 237-238/.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачами не було вжито заходів щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно зі заявою про взяття на облік об`єкту нерухомого майна, а саме виробничого будинку - нежитлової будівлі (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї) за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К, з метою визнання його у подальшому безхазяйним майном, а також набуття права власності на це майно, чим допущено, на думку прокурора, протиправну бездіяльність.

Наявність непереданого територіальній громаді безхазяйного майна позбавляє орган місцевого самоврядування можливості здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства з метою наповнення місцевого бюджету.

У наданому до суду 05.03.2024 відзиві на позов відповідач-1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с.60-63/.

Свою позицію представник відповідача-1 мотивував тим, що повноваженнями на звернення зі заявою про взяття на облік безхазяйного майна, яке знаходиться на території відповідної громади, наділений орган місцевого самоврядування, яким може бути як представницький орган - відповідна рада, так і інший уповноважений радою на вчинення таких дій виконавчий орган - департамент, управління, відділ тощо. Відповідно до п. 13 розділу 2 "Положення про Управління майном комунальної власності міста (в новій редакції)", яке затверджено рішенням тридцять дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 15.09.2023, саме вказане управління наділено повноваженнями щодо здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно.

Зі вказаним органом місцевого самоврядування, який відповідно до "Положення про Управління майном комунальної власності міста (в новій редакції)", є виконавчим органом Полтавської міської ради, юридичною особою та наділений адміністративною правоздатністю, у позивача виникли правовідносини щодо предмета спору (лист Управління майном комунальної власності міста №01-05/01.1-10/1457-572 від 3.11.2023).

Відтак, за наявності в Управління майном комунальної власності міста повноважень щодо здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, саме даний виконавчий орган місцевого самоврядування є належним учасником виниклих правовідносин і належним відповідачем за пред`явленим позовом.

Натомість Полтавська міська рада у спірних правовідносинах не могла допустити будь-яких протиправних дій (чи бездіяльності), оскільки повноваженнями щодо здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно наділила Управління майном комунальної власності міста.

07.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 82-87/, в якій прокурор зазначив, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

У даному випадку Полтавською окружною прокуратурою встановлено причини та достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки Полтавська міська рада відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" покликана захищати права територіальної громади, однак інтереси останньої порушуються внаслідок бездіяльності вказаного органу місцевого самоврядування.

Управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах, визначених радою, належить до компетенції об`єднаної територіальної громади Полтавської міської ради, однак, незважаючи за викладене, відповідач належних та достатніх дій по визнанню згаданого нерухомого майна безхазяйним та набуття права власності на це безхазяйне майно не вчинив.

Прокурор наполягав на тому, що протиправна бездіяльність Полтавської міської ради, яка відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює від імені та в інтересах Полтавської міської територіальної громади права суб`єкта комунальної власності, полягає у тому, що нею не вжито належних та достатніх дій по визнанню вищевказаного нерухомого майна безхазяйним та набуття права власності на це безхазяйне майно.

21.03.2024 до суду надійшов відзив відповідача-2 /а.с. 105-109/, у якому представник Управління зазначала, що стаття 335 ЦК України не має зобов`язального характеру для органу місцевого самоврядування, на відміну від схожої процедури "визнання спадщини відумерлою", яка прямо передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування подати до суду відповідну заяву (стаття 1277 ЦК України).

Аналізуючи зміст статті 335 ЦК України, безхазяйна нерухома річ за заявою уповноваженого органу може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Таким чином наведеною статтею передбачено не обов`язок, а право відповідного органу.

Крім того, порядок подачі заяви та розгляду судових справ, пов`язаних з визнанням майна безхазяйним, регулюється статтями 293, 294, 329-333 ЦПК України, аналізуючи зміст яких, відповідач-2 стверджував, що:

- справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність суд розглядає в порядку окремого провадження;

- окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи, що мають значення зокрема для створення умов для здійснення особою своїх майнових прав;

- якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.

Отже, відповідач-2 стверджував, що окреме провадження у справах про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, передбачає відсутність спору щодо прав на заявлене майно. У разі недотримання цієї умови заява відповідного органу місцевого самоврядування підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, перед зверненням відповідного органу із заявою до суду в порядку окремого провадження, має бути дотримано обов`язкові умови, зокрема: 1) взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно; 2) розміщення оголошення про такий облік у друкованих медіа; 3) сплив однорічного терміну з моменту взяття майна на облік як безхазяйного.

Проаналізувавши зміст листа заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області від 09.10.2023 №55-114-16802вих23 та доданих документів, Управління встановило, що спірне майно наразі знаходиться у володінні і користуванні ТОВ "Агрофірма "Джерело".

Тобто, у разі звернення управління до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, суд під час дослідження матеріалів справи закономірно виявить спір про право на заявлене майно, що виключає собою подальший розгляд відповідної судової справи та призведе до залишення заяви управління без розгляду.

Підтвердженням наявності такого спору є сам факт звернення ТОВ "Агрофірма "Джерело" із заявою про його залучення у справу №440/1571/24 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

Управління вважає, що наявність певного ряду невідповідностей щодо оформлення права власності, відсутність інформації про дозвіл на зведення відповідного нерухомого майна, а також відсутність належним чином оформлених правовідносин щодо користування земельної ділянки, жодним чином не свідчать про те, що власник спірного майна відсутній чи невідомий.

Представник відповідаача-2 стверджувала, що в Управління майном комунальної власності міста наразі відсутні підстави вважати, що у спірного майна відсутній власник, чи що ТОВ "Агрофірма "Джерело" користується ним без належної правової підстави. Також управління вважає, що ініціювання процедури визнання спірного нерухомого майна безхазяйним не має процесуальної перспективи за безпідставністю такої вимоги.

При цьому, представник Управління зауважувала, що прокурор, маючи достатній об`єм повноважень для перевірки діяльності суб`єктів господарювання на предмет наявності допущених ними правопорушень, в ході самовільного будівництва, неналежного оформлення дозволів чи безпідставного користування майном тощо, - не ініціює заходів щодо фіксації та доведення таких порушень, а також не вчиняє дій спрямованих на застосування відповідних санкцій до потенційного правопорушника.

28.05.2024 до суду надійшла відповідь прокурора на відзив Управління, у якій прокурор наголошував, що орган місцевого самоврядування, як представник територіальної громади, не має права на самоусунення, а твердження відповідача-2 про подальшу негативну перспективу судового розгляду заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, яка розглядається у порядку окремого провадження, є гіпотетичними та передчасними /а.с. 117-122/.

28.03.2024 до суду надійшли заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив, у яких представник Управління зазначила, що прокурор помилково тлумачить процедуру визнання майна безхазяйним в якості "майнової операції", адже стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосується майнових операцій, пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням саме об`єктами права комунальної власності.

Спірне майно лише гіпотетично може бути передане до комунальної власності і лише на підставі відповідного судового рішення, та виключно за наявності правових підстав для ухвалення такого рішення.

Також, представник відповідача-2 наголошувала, що жодною законодавчою нормою не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування ініціювати процедуру визнання майна безхазяйним.

Більш того, представник Управління зауважувала. що не кожне безхазяйне майно потенційно здатне приносити користь територіальній громаді та наповнювати місцевий бюджет. Переважна більшість таких об`єктів, як правило, перебувають у занедбаному стані саме через відсутність власника та належного утримання протягом тривалого часу. Відновлення та обслуговування таких об`єктів за рахунок місцевого бюджету могло б стати значним тягарем для територіальної громади у разі обов`язковості прийняття будь-якого об`єкта, що має ознаки безхазяйності.

Управління вважало, що орган місцевого самоврядування вправі самостійно приймати відповідне рішення про ініціювання визнання майна безхазяйним в залежності від економічної доцільності такої дії та наявності правових підстав.

Також, на думку Управління, один лише факт відсутності запису про власника об`єкта нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про однозначну відсутність власника майна.

Представник Управління також звертала увагу суду, що питання про законність права власності ТОВ "Агрофірма "Джерело" на спірне майно не вирішувалося і не могло бути вирішене під час розгляду справи № 545/440/18, оскільки воно виходить за межі предмету позову громадянина ОСОБА_1 . Остаточне рішення у справі №545/440/18 було прийнято виключно на основі наявних в матеріалах справи доказів, поданих сторонами. Надавши таким доказам належну оцінку суд прийняв рішення про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

25.04.2024 до суду надійшли пояснення ТОВ "Агрофірма "Джерело" на позов, в яких представник третьої особи зазначив, що прокурор у своєму позові бере за основу постанову Полтавського апеляційного суду в справі №545/440/18, відповідно до якої встановлено, що ніби-то ТОВ "Агрофірма-Джерело" не мало право власності на нерухоме майно, а саме: виробничий будинок - нежитлова будівля (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул.Київська, 2/1К.

Однак представник третьої особи стверджував, що дані твердження прокурора є помилковими, оскільки рішення суду першої інстанції у справі №545/440/18 було скасоване з підстав недотримання сторонами нотаріального посвідчення правочину, а не з підстав відсутності прав у ТОВ "Агрофірма Джерело" продавати даний об`єкт нерухомого майна та відсутності земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Представник ТОВ "Агрофірма Джерело" звертав увагу суду, що майно у вигляді об`єкту нерухомості: виробничий будинок - нежитлова будівля (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К, передалось (набулось) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Джерело", відповідно до акту приймання-передачі №3 майна, що передається Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" з балансу Полтавського тампонажного управління акціонерного товариства "Укрнафта" як внесок до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Джерело" з метою формування цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Джерело" від 3 липня 2003 року, яке було засновником Товариства та протоколу № 13 правління ВАТ "Укрнафта" від 210.06.2003, що в розумінні Порядку державної реєстрації прав на нерухомість, затверджений постановою КМУ від 22.06.2011 року № 703 були належними правовстановлюючими документами для реєстрації права власності. Так п. 50 Порядку, передбачає, які документи при реєстрації прав на нерухомість, внесену в статутний капітал, необхідно подавати, і в даному випадку є саме акт прийому-передачі майна, нотаріальне посвідчення якого на момент його оформлення та підписання не вимагалось.

При цьому здійснити реєстрацію права власності було неможливим, так як відсутній був кадастровий номер на земельну ділянку.

Також, у письмових поясненнях третьої особи повідомлено, що починаючи з моменту створення підприємства, підприємство сплачувало кошти за договорами оренди, а також сплачує податки на землю. Однак у зв`язку з відмовою та бездіяльністю органів місцевого самоврядування, колишньої Супрунівської сільради Полтавського району, Полтавської райдержадміністрації, управління Держгеокадастру, товариству не вдалося належним чином розробити технічну документацію на земельні ділянки, що підтверджується низкою звернень до різних інстанцій.

Таким чином жодних підстав вважати, що нерухоме майно - нежитлова будівля (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою; Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К та інше майно яке належить ТОВ "Агрофірма Джерело" є безхазяйним - немає.

10.05.2024 через систему Електронний суд прокурор подав відповідь на відзив /а.с. 231-234/, в якій прокурор зазначив, що ТОВ "Агрофірма "Джерело" визнає, що не має документів, які підтверджують його право власності на нерухоме майно за адресою: вул. Київська, 2/1 К, с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, а тому посилання у поясненнях на акт приймання-передачі №3 майна від 03.07.2003 та протокол №13 правління ВАТ "Укрнафта" від 10.06.2003 як на правовстановлюючі документи, є намаганням ввести суд в оману.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З 1 січня 2013 року запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому реєструються всі речові права на нерухомість. Право власності на нерухоме майно, що виникло до 1 січня 2013 року, визнається дійсним, якщо реєстрація такого права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення. Тобто, право власності, зареєстроване до 1 січня 2013 року, залишається дійсним. Повторно їх реєструвати в Державному реєстрі прав не потрібно.

До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації із видачею про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Тобто, якщо право власності на нерухомість виникло до 2013 року, необхідно мати правовстановлюючий документ (один із вище перелічених), який містить штамп БТІ або відмітку БТІ, чи до нього є Витяг із реєстру БТІ, тоді документи вважаються належним чином оформлені, а право власності зареєстроване до 2013 року в старому Реєстрі прав власності на нерухоме майно і, відповідно, держава визнає право власності на таке майно.

Такі документи у ТОВ "Агрофірма "Джерело" відсутні.

Посилання представника третьої особи на неможливість реєстрації права власності на нерухоме майно через відсутність кадастрового номера земельної ділянки прокурор вважав безпідставним, оскільки ні Порядок державної реєстрації прав на нерухомість, затверджений постановою КМУ від 22.06.2011 №703, на який посилається представник, ні Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не вимагають для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна наявності кадастрового номера на земельну ділянку, що знаходиться під цим об`єктом нерухомості.

Прокурор наполягав, що у ТОВ "Агрофірма "Джерело" відсутні будь-які підстави стверджувати, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 належить йому на праві власності.

ТОВ "Агрофірма "Джерело" було створене у 2003 році. Із цього часу товариство без жодних правових підстав користується нерухомим майном, яке йому не належить.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник Управління у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до письмового договору купівлі-продажу нерухомого майна №44 від 15 грудня 2017 року, ТОВ "Агрофірма "Джерело" продало, а ОСОБА_1 купив нерухоме майно виробничий будинок - нежитлові будівлі (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за межами населених пунктів на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в с. Супрунівка, вул. Київська, 2К /а.с. 209-212/.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано дійсним договір №44 купівлі-продажу нерухомого майна: виробничого будинку - нежитлових будівель (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї) від 15 грудня 2017 року, який укладений між ТОВ "Агрофірма "Джерело" та ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке складається (згідно технічного паспорта) з: корівника А-1, А1-1, а, а-4, площею 1703,5 кв.м.; складу газових балонів, Б, площею 34,1 кв.м., силосної траншеї № 1, площею 324,0 кв.м.; силосної траншеї № 2, площею 801,0 кв.м /а.с. 14/.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено заявлені позовні вимоги. Також суд керувався статтями 215, 220 ЦК України, відповідно до яких він може визнавати дійсним договір, що є нікчемним у зв`язку із недодержанням сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, задоволено: рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма "Джерело" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно /а.с. 15-17/.

Рішення Полтавського апеляційного суду обґрунтоване тим, що суд першої інстанції належним чином не встановив: на підставі яких правовстановлюючих документів спірне майно належало продавцю ТОВ "Агрофірма "Джерело" та на якій правовій підставі ним здійснювалося користування земельною ділянкою, де розміщені відповідні нежитлові будівлі, оскільки у матеріалах справи відповідні докази відсутні. Також суд зазначив, що позивачем жодним чином не підтверджено ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного правочину, оскільки сторони не зверталися до нотаріуса для вчинення ним відповідних дій.

Полтавська окружна прокуратура, встановивши, що вищевказаний об`єкт нерухомого майна не має власника, 09.10.2023 за №55-114-16802вих-23 на адресу Полтавської міської ради в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скерувала лист, яким повідомила уповноважений орган про наявність порушень інтересів держави у сфері комунальної власності та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо передачі безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади згідно статті 335 ЦК України /а.с. 28-31/.

Розгляд указаного листа доручено Полтавському міському управлінню земельних ресурсів та земельного кадастру та управлінню майном комунальної власності міста.

Листом Управління майном комунальної власності міста від 03.11.2023 №01-05/01.1-10/1457-572 прокуратуру повідомлено про те, що наразі відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо визнання безхазяйними в порядку, визначеному статтею 335 ЦК України та статтями 329-335 ЦПК України, нежитлових будівель (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 32/.

На думку прокурора, управлінням майном комунальної власності міста допущено протиправну бездіяльність, оскільки до його завдань належить здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закону №280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №280 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною п`ятою статті 16 Закону №280 визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону №280, селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 60 Закону №280 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням статті 2 Закону №1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону №1952-VI взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладеним норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Висновки щодо правозастосування

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна, що надасть можливість здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства з метою наповнення місцевого бюджету.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Процедура визнанням майна безхазяйним передбачена статтею 335 ЦК України, відповідно до змісту якої, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Аналізуючи зміст статті 335 ЦК України, суд погоджується з доводами представника відповідача-2, що безхазяйна нерухома річ за заявою уповноваженого органу може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Таким чином наведеною статтею передбачено не обов`язок, а право відповідного органу.

Крім того, порядок подачі заяви та розгляду судових справ пов`язаних з визнанням майна безхазяйним регулюється статтями 293, 294, 329-333 ЦПК України.

Аналізуючи зміст вищевказаних статей суд зазначає, що:

-справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність суд розглядає в порядку окремого провадження;

-окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи, що мають значення зокрема для створення умов для здійснення особою своїх майнових прав;

-якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду;

Тобто, окреме провадження у справах про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, передбачає відсутність спору щодо прав на заявлене майно. У разі недотримання цієї умови заява відповідного органу місцевого самоврядування підлягає залишенню без розгляду.

Суд зауважує, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Касаційного цивільного суду Верховного суду від 18.11.2020 під час перегляду справи №681/808/20 за заявою керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади.

Отже, зі змісту частини першої статті 335 Цивільного кодексу України випливає, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий може вважатися безхазяйним. В такому контексті поняття "не має власника" та "власник невідомий" об`єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що майно у вигляді об`єкту нерухомості: виробничий будинок - нежитлова будівля (корівник, склад газових балонів, силосні траншеї), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 2/1К, перебуває у фактичному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело", що підтверджується:

актом приймання-передачі № 3 майна, що передається Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" з балансу Полтавського тампонажного управління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" як внесок до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело" з метою формування цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело" від 3 липня 2003 року /а.с. 76-78/;

довідкою про балансову та залишкову вартість станом на 01.08.2017 /а.с. 75/.

Тобто, у разі звернення Управління до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, суд під час дослідження матеріалів справи закономірно виявить спір про право на заявлене майно, що виключає собою подальший розгляд відповідної судової справи.

З урахуванням того, що зазначений у позові об`єкт нерухомого майна не може вважатися безхазяйною нерухомою річчю, оскільки ТОВ "Агрофірма "Джерело" перебуває в процесі оформлення документів та фактично користується спірним майном, суд дійшов висновку про те, що у відповідача-2 не виникло обов`язку звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нежитлової будівлі як безхазяйної нерухомої речі.

Відсутність факту протиправної бездіяльності відповідачів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури (вул. Антона Грицая 1 м. Полтава ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Полтавської міської територіальної громади до Полтавської міської ради (вул. Соборності 36 м.Полтава ЄДРПОУ 24388285); Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради (вул. Соборності 36 м.Полтава ЄДРПОУ 13967034), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джерело" (вул. Київська 2Д с.Супрунівка Полтавського району Полтавської області ЄДРПОУ 32166189).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 липня 2024 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков