Постанова

від 23.07.2024 по справі 954/1034/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальнийномер справи:954/1034/21 Головуючий в І інстанції: Каневський В.О.

Номер провадження: 22-ц/819/259/24 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23липня 2024року м.Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Орловської Н.В.,

секретар Олійник К.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Нововоронцовський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса);

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Наконечної Альони Вікторівни, діючої від імені Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", на заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Каневського В.О., дата складення повного тексту рішення не зазначено, у справі за позовом адвоката Бурлая Дмитра Валерійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: Нововоронцовський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

17 грудня 2021 року адвокат Бурлай Дмитро Валерійович, діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

--- визнатитаким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2066 від 15 липня 2019 року, виданий Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про звернення стягнення на нерухоме майно житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ;

--- стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 908,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позов обґрунтований наступним.

15 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №2066, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості у сумі 29795,85 доларів США, що за курсом НБУ на 23.04.2019 року становить 797794,94 грн, та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4538,13 доларів США, суми заборгованості по відсотках в розмірі 7024,42 доларів США, комісії 918,40 доларів США, суми заборгованості з пені в розмірі 17314,90 доларів США, витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, в розмірі 3500,00 грн. Всього, з урахуванням витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, становить 801294,94 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 03.11.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП №67344564 про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: нерухоме майно АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зазначене майно ОСОБА_1 було передане в іпотеку АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору іпотеки, посвідченого 04.07.2007 державним нотаріусом Виноградовою Н. М. за реєстровим номером №1705, укладеного для забезпечення зобов`язання про стягнення на користь АТ КБ "Приватбанк" коштів в розмірі 29795,85 доларів США.

Виконавчий документ було передано до виконання та об`єднано/приєднано до зведеного виконавчого провадження №67344564.

Про існування даного виконавчого напису, що зареєстрований у реєстрі за №2066, позивач дізнався після отримання відповіді від Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Від відповідача позивач жодної письмової вимоги (повідомлення) не отримував.

Зазначив, що спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису та подання його до виконання вже існувало рішення Нововоронцовського районного суду від 24.04.2017 щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором HEF0GA00001567 від 04.07.2007. Сума до стягнення за період з 04.07.2007 по 17.11.2016 судом була задоволена частково, а саме: 6999,22 доларів США. На підставі даного рішення було видано виконавчий лист стягувачу (ПАТ КБ "ПриватБанк"). B свою чергу ПАТ КБ "ПриватБанк" направляло на виконання по даній справі виконавчий лист до третьої особи Нововоронцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонально управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де державним виконавцем було відрито виконавче провадження ВП № 54827588. Згідно з відповіддю від 16.12.2021 №10434 на адвокатський запит, залишок боргу по виконавчому провадженні №54827588 становить 57410,60 грн.

Тому вважає, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі на момент його вчинення, була спірною, оскільки є як і прострочена заборгованість до стягнення по строку давності (що вбачається із розрахунку заборгованості, яка виникла з 04.07.2007) так і заборгованість, по якій вже існувало рішення суду.

Зважаючи на вказане, просив задовольнити позов.

У судове засідання позивач, представник позивача не з`явилися, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.75).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав.

Представник третьої особи Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровсього міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна у судове засідання не з`явилася, надала заяву, за якою просила розглянути справу за її відсутності (а.с.73).

Оскаржуваним заочним рішенням Нововоронцовського районногосуду Херсонськоїобласті від14грудня 2023рокупозов було задоволено. Суд ухвалив:

--- визнатитаким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2066 від 15 липня 2019 року, вчинений Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: нерухоме майно АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , зазначене майно якого передане в іпотеку АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору іпотеки, посвідченого 04.07.2007 державним нотаріусом Виноградовою Н. М. за реєстровим №1705 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу розмірі 29795,85 доларів США (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять доларів США 85 центів долара США) за кредитним договором №HEF0GA00001567від 04.07.2007 ,у тому числі витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 3500,00 грн (три тисячі пятсот гривень 00 копійок);

--- стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 908,00 грн) та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою вказаного суду від 08 травня 2024 року було відмовлено у задоволенні заяви відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд вказаного заочного рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що існують відомості, які свідчать про відсутність безспірності боргу позивача. Адже, як зазначив суд, рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором HEF0GA00001567 від 04.07.2007 року було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором HEF0GA00001567, сума стягнення за період з 04.07.2007 року по 17.11.2016 року судом була задоволена частково, а саме: 6999,22 доларів США. Згідно з відповіддю Нововоронцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.12.2021 №10434 на адвокатський запит представника позивача , залишок боргу по ВП №54827588 становить 57410,60 грн.

Також суд виходив з того, що з виконавчого напису №67344564 вбачається, що термін, за яким проводиться стягнення, з 04.07.2007 року по 23.04.2019 року, тобто, як вважав суд, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та безспірності характеру правовідносин. Тобто, суд підсумував, що стягнення відбулося поза межами графіку повернення заборгованості.

Стягуючи судові витрати, суд першої інстанції, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України та вважаючи обґрунтованою вимогу про стягнення судових витрат, враховував, що, як вбачається із дубліката квитанції №0.0.2382493146.1 від 16.12.2021, позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00грн. Також суд взяв до уваги договір №131 про надання правової допомоги від 12.12.2021, додаток №1 до вказаного договору, акт виконаних робіт від 15.12.2021, квитанцію №131/14122021 від 15.12.2021, ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1018345 від 14.12.2021.

В апеляційній скарзі адвокат Наконечна Альона Вікторівна, діюча від імені Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", просить вказане заочне рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому скаржник послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказала, що суд не взяв до уваги того, що між сторонами укладено кредитний договір, який ними не оскаржується та не заперечується. Також і позивач не заперечує, що в нього через певні життєві обставини утворилася заборгованість за взятими на себе зобов`язаннями і відсутні будь-які рішення про те, що вказана сума заборгованості не відповідає дійсності. А через неналежне виконання зобов`язань ОСОБА_1 утвореною заборгованістю було порушено права та законні інтереси банку, що змусило останнього звернутися до нотаріуса за захистом своїх правом шляхом вчинення виконавчого напису.

Також зазначила, що поза увагою суду залишено те, що позивач, нехтуючи вимогами ст.81 ЦПК України, не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості за кредитним договором, або вказали б на те, що сума, зазначена при вчиненні виконавчого напису, відрізняється від дійсної.

Також вказала, що судом не враховано того, що у спірних правовідносинах строк давності повинен застосовуватися як до подій, що не припинилися, оскільки договір на сьогоднішній момент діє та заборгованість не погашена. При цьому зазначила, що строки, передбачені ст.88 Закону України "Про нотаріат", за своєю природою не є позовною давність, вчинення виконавчого напису, є позасудовим способом захисту цивільних прав. На її думку вказана норма закону стосується саме звернення до суду, а не строку звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вважає, що не зважаючи на те, що строк позовної давності невірно використовувати у даному випадку, Банком все одно вказану норму не порушено.

Також при цьому вважає, що у договорі, на основі якого був вчинений виконавчий напис нотаріусом, строк дії не передбачено, тобто він укладений на невизначений час, а відтак сторони мають здійснити свої права та обов`язки у будь який час, зокрема в кредитора виникає право вимагати виконання обов`язків боржника, передбачених договором, в тому числі й право на примусове стягнення боргу у будь який час, це право виникає до тих пір, доки договір є чинним. Згідно ж ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також зазначила, що суд залишив поза увагою положення ст.ст.133 137, 141 ЦПК України, висновки Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), від 09 жовтня 2020 року у справі №509/5043/17 (провадження № 61-5662св20), від 23 листопада 2020 року у справі №638/7748/18 (провадження №61-13573св19) та практику ЄСПЛ, згідно з якою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Тобто, вважає, що без належного доведення понесених витрат суд ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення про стягнення з Банку витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 23.07.2024 року о 10-00 годині, однак учасники справи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися та не повідомили про причини неявки. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.

Відповідно до виконавчого напису від 15 липня 2019 року Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни:

--- вказаний нотаріус на підставі статті 34 ч.1 п.19, ст.ст.87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат" та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, пропонує звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ;

--- зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посвідченого 04.07.2007 року державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. за реєстровим №1705, передане в іпотеку АТ КБ "Приватбанк", яке є правонаступником ЗАТ КБ "Приватбанк";

--- за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропонує задовольнити вимоги АТ КБ "Приватбанк" шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", у розмірі:

заборгованість за кредитом 4538,13 доларів США;

заборгованість за відсотками 7024,42 доларів США;

комісія 918,40 доларів США;

пеня 17314,90 доларів США, що всього становить 29795,85 доларів

США, що за курсом НБУ на 23.04.2019 року (один долар США дорівнює 26,775371 гривень) становить 797794,94грн.

--- витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису 3500,00 грн;

--- всього, з урахуванням витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, становить 801294,94грн;

--- строк, за який провадиться стягнення, 11 років 9 місяців 19 днів, а саме з 04.07.2007 року по 23.04.2019 року;

--- виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання протягом трьох років з дня його вчинення, згідно ст.12 Закону України "Про виконавче провадження";

--- виконавчий напис набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 15.07.2019 року (а.с.10, 17, 18).

Наявна копія договору іпотеки, посвідченого 04.07.2007 року державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. за реєстровим №1705, укладеного між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", відповідно до якого в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.05.2007 року за реєстровим №332 ЗАТ КБ "Приватбанк", яке є правонаступником ЗАТ КБ "Приватбанк" (а.с.13-16).

Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що на примусовому виконанні Нововоронцовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження 67344564 з виконання виконавчого напису №2066, виданого 15.07.2019 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. Державним виконавцем 03.11.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.9).

Водночас, рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року у справі №660/1186/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов було задоволено частково. Із заявлених до стягнення 12594,93 доларів США, з яких 4543,56 доларів США заборгованість за кредитом, 7211,37 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 840 доларів США заборгованість по комісії, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором HEF0GA00001567 від 04.07.2007 року у розмірі 6999,22 доларів США, що становить 184359,45 грн, а також витрати по судовому збору в сумі 2765,39 грн.

При цьому суд вважав, що є всі підстави для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог Банку до 24.11.2013 року. Також суд вважав, що є підстави для задоволення решти позовних вимог, що не припадають на термін позовної давності в частині стягнення заборгованості за кредитом, яка станом на 17 листопада 2016 становить 6999,22 доларів США, з яких: 2215,65 доларів США заборгованість за кредитом, 3943,57доларів США заборгованість за відсотками, 840 доларів США заборгованість по комісії (а.с.11-12).

Вказане рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, реєстраційний номер рішення 66167652.

Згідно з відповіддю Нововоронцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.12.2021 №10434 на адвокатський запит представника позивача залишок боргу по ВП №54827588 становить 57410,60 грн (а.с.19).

Нормативно-правове обґрунтування

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України "Про нотаріат" та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Позиція суду апеляційної інстанції

Пред`являючи свій позов, позивач зазначав про наступне:

--- заборгованість боржника не є безспірною, оскільки на час вчинення нотаріусом виконавчого напису та подання його до виконання вже існувало як таке, що набрало законної сили 22.05.2017 року й було оприлюднене в ЄДРСР, рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року у справі №660/1186/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказаним рішенням позов було задоволено частково, із заявлених до стягнення 12594,93 доларів США, з яких 4543,56 доларів США заборгованість за кредитом, 7211,37 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 840 доларів США заборгованість по комісії, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором HEF0GA00001567 від 04.07.2007 року у розмірі 6999,22 доларів США, що становить 184359,45 грн, а також витрати по судовому збору в сумі 2765,39 грн;

--- на підставі даного рішення було видано виконавчий лист стягувачу (ПАТ КБ "ПриватБанк"), який направив на виконання виконавчий лист до третьої особи Нововоронцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонально управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де державним виконавцем було відрито виконавче провадження ВП №54827588. Згідно з відповіддю від 16.12.2021 №10434 на адвокатський запит, залишок боргу по виконавчому провадженні №54827588 становить 57410,60 грн;

--- тому вважає, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі на момент його вчинення, була спірною, оскільки по заборгованості вже існувало рішення суду, яке набрало законної сили і частково (в розмірі більше половини заборгованості) було виконано;

--- також вважає спірною заборгованість, оскільки наявна прострочена заборгованість до стягнення по строку давності (що вбачається із розрахунку заборгованості, яка виникла з 04.07.2007).

З огляду на вказане, позивач мав довести, що була відсутня правова підстава для вчинення спірного виконавчого напису, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису.

Натомість, у випадку встановлення судом факту подання стягувачем доказів на підтвердження безспірності заборгованості згідно з визначеним законодавством переліком документів, встановлення відсутності порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, а також порушень порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення, суд першої інстанції мав би всі причини для висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі №6?158цс15 викладено правовий висновок про те, що не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

У цій справі суд обґрунтовано виходив з того, що існують відомості, які свідчать про відсутність безспірності боргу позивача з огляду на наявність вищезазначеного рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року (у справі№660/1186/16-цза позовомПублічного акціонерноготовариства Комерційнийбанк "ПриватБанк"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором HEF0GA00001567 від 04.07.2007 року), яким було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором HEF0GA00001567, сума стягнення за період з 04.07.2007 року по 17.11.2016 року судом була задоволена частково, а саме: 6999,22 доларів США. Вказане рішення частково (в розмірі більше половини заборгованості) було виконано.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки до нього він дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.

При цьому суд апеляційної інстанції також враховує й те, що стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису, що оспорюється, проводиться за період з 04.07.2007 року по 23.04.2019 року, тобто в період, що повністю включає в себе період (з 04.07.2007 року по 17.11.2016 року), який був предметом розгляду у справі, по якій ухвалено вказане вище рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про визнання таким,що непідлягає виконанню,оспорюваного виконавчогонапису №2066від 15липня 2019рокує законним та обґрунтованим й підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційноїскарги необґрунтовані вимогамизакону,не підтвердженіналежними доказамиі єтакі,що висновкисуду неспростовують.

Зокрема,неможуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на укладений між сторонами кредитний договір, строк дії якого не визначений, який не заперечується та умови якого позивачем не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість, чим були порушені права банку, а також посилання на відсутність доказів на спростування заборгованості.

Також,слід залишити поза увагою й посилання скаржника на те, що строки, передбачені ст.88 Закону України "Про нотаріат", за своєю природою не є позовною давністю, стосуються саме звернення до суду, а не строку звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, хоча вони банком все одно порушені не були.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як зазначено вище, стягнення заборгованості на підставі оспорюваного виконавчого напису проводиться за період з 04.07.2007 року по 23.04.2019 року, тобто в період, що повністю включає в себе період (з 04.07.2007 року по 17.11.2016 року), який був предметом розгляду у справі, по якій ухвалено вказане вище рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.04.2017 року, яке вже частково виконано (в розмірі більше половини заборгованості).

Також,підлягають відхиленню й посилання скаржника на недоведеність понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

При цьому апеляційний суд, виходячи зположень ст.ст.137,141ЦПК України,вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув вказану суму на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, адже матеріали справи містять обґрунтування вказаної суми: наявний ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1018345 від 14.12.2021 (а.с.24); Договір №131 про надання правової допомоги від 12.12.2021 (а.с.20), яким передбачено сплату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору (п.4.1.); в додатку №1 (а.с.21) є положення про сплату винагороди у цій справі в сумі 7000грн, наводиться розрахунок вказаної суми (зазначені проведені роботи адвокатом, витрачений час за кожну послугу тощо); наявний Акт від 15.12.2021р виконаних робіт (а.с.22), підписаний сторонами (клієнтом та адвокатом), в якому зазначені виконані роботи і розмір винагороди 7000грн; квитанція №131/14122021 від 15.12.2021 (а.с.23) підтверджує сплату вказаної суми.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на складність справи, її тривалість, того, яке вона має значення для сторін, обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та послуг, розмір витрат на оплату послуг адвоката в 7000,00грн є співмірним, відповідає складності справи та положенню ч.4 ст.137 ЦПК України, а тому він є обґрунтованим, тобто слід дійти висновку, що вказані витрати позивача на правничудопомогубули фактичними і неминучими.

А тому через нетотожність обставин цієї справи і справ, які наведені у скарзі, є безпідставними посилання скаржника на відповідні висновки Верховного Суду та практику ЄСПЛ. Відповідно, також і в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Наконечної Альони Вікторівни, діючої від імені Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", залишити без задоволення.

Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 23 липня 2024 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська