Ухвала

від 25.07.2024 по справі 374/250/24

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя в суді І інстанції

Павленко Р.М.

Єдиний унікальний № 374/250/24

Провадження № 2/374/137/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року суддя Ржищевського міського суду Київської області Павленко Р.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2024 до Ржищевського міського суду Київської області на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 18.06.2024 надійшла цивільна справа за вказаним вище позовом.

Відповідно до мотивів ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 18.06.2024 підставою для передачі вказаної цивільної справи за підсудністю до Ржищевського міського суду Київської області зазначено таке. Місцезнаходження спадкового майна (житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) с. Півці Обухівського району Київської області. У свою чергу згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" від 12.06.2020 № 715-р Півецька сільська рада входить до складу Ржищівської територіальної громади, тому цивільну справу необхідно передати на розгляд за територіальною підсудністю Ржищевському міському суду Київської області.

Проте у прийнятті до провадження Ржищевського міського суду Київської області вказаної вище цивільної справи слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретними, прямо передбаченими у законі судами. У такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу визнання права власності на спадкове майно (житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, цей спір виник з приводу нерухомого майна і на нього поширюються правила виключної підсудності в розумінні ст. 30 ЦПК України та ст. 181 ЦК України.

Таким чином, відповідно до ст. 30 ЦПК України позовна заява не підсудна Ржищевському міському суду Київської області, оскільки має подаватися за правилами виключної підсудності за місцем знаходження спірного нерухомого майна, з приводу якого заявлено позовні вимоги.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. 715-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області визначено адміністративні центри Київської області. Згідно вказаного розпорядження затверджено Ржищівську об`єднану територіальну громаду, до якої увійшло 23 села, зокрема й с. Півці.

Постановою Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020 у Київській області утворено нові райони, зокрема Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

До прийняття вищевказаної постанови Верховної Ради України с. Півці входило до складу Кагарлицького району Київської області.

Разом із тим, згідно із п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів(Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023)до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваженняу межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинностіПостановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Таку ж правову позицію за подібних обставин щодо питань продовження місцевими судами здійснення своїх повноважень у межах територіальної юрисдикції висловив Київський апеляційний суд у постанові від 02.11.2022 (справа № 758/287/20, провадження № 22-ц/824/9202/2022), постанові від 10.08.2022 (справа № 369/13330/21, провадження № 22-ц/824/7206/2022), постанові від 27.06.2022 (справа № 2-184/11, провадження № 22-ц/824/5194/2022) тощо.

Крім того, відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 року №9рс-466/20, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено: до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Враховуючи викладене вище, варто дійти висновку, що вищезазначена цивільна справа Ржищевському міському суду Київської області не підсудна.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про судоустрій і статус суддів(у редакції 2011 року - на час затвердження указом Президента України нині діючої мережі місцевих загальних судів)суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Указом Президента України № 641/2021 від 20.08.2001 року Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, відповідно до якого до мережі місцевих судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.

Указом Президента України Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів № 591/2011 від 20.05.2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 05.07.2012 № 437/2012, затверджено Мережу місцевих загальних судів, відповідно до якого до мережі загальних судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.

Крім того, зазначеним Указом Президента України територіальна юрисдикція (підсудність) Ржищевського міського суду Київської області як міського суду поширюєтьсявиключно на місто Ржищів.

При тлумаченні вимог п. 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд виходить із того, що місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Слід зазначити, що Ржищевський міський суд Київської області, не приймаючи дану цивільну справу до свого провадження, не вступає в спір про підсудність з Кагарлицьким районним судом Київської області, оскільки судом враховано вимоги пункту 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Така ж правова позиція висловлена в постанові Київського апеляційного суду від 10.08.2022 справа № 369/13330/21 (провадження № 22-ц/824/7206/2022).

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вказану цивільну справу необхідно передати для розгляду за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, за адресою: 09201, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті до провадження позовної заяви ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.

Передати справу № 374/250/24 за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом для розгляду за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, за адресою: 09201, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.М. Павленко