Постанова

від 22.07.2024 по справі 953/5346/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5346/24

Провадження № 3-в/953/59/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Глос М.Л.,

при секретарі Сороченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові заяву представниці Харківської митниці ТупіковоїО.О. про відвід судді ЄфіменкоН.В.у справі про адміністративне правопорушення №953/5346/24 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483Митного кодексу України (далі МКУкраїни),

встановив:

У провадженні судді Київського районного суду м.Харкова ЄфіменкоН.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення №953/5346/24 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483МКУкраїни.

Згідно з протоколом про порушення митних правил ОСОБА_1 12липня 2023року ввіз на митну територію України транспортний засіб VOLVO XC 90, VIN: НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 . Під час митного оформлення товару ОСОБА_1 надав митному органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від12линя 2023року. Зазначена декларація містила неправдиві відомості про те, що товар є гуманітарною допомогою, а його одержувачем благодійна організація «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» (код ЄДРПОУ 39488268). До декларації було долучено підроблений документ звернення від імені благодійної організації «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» щодо сприяння ввезенню автомобіля на митну територію України водію ОСОБА_1 для його доставлення для задоволення потреб Збройних Сил України.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом Державної митної служби України як порушення митних правил, а саме переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості про одержувача товару.

Разом із тим, 11жовтня 2023року Слідчим управлінням ГУНПУкраїни в Харківській області за заявою БО «ХАРКІВ З ТОБОЮ» внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000001178 за фактами незаконного ввезення невстановленими особами на територію України гуманітарної допомоги з метою подальшого продажу з використанням підроблених документів від імені зазначеної благодійної організації.

17липня 2024року представниця Харківської митниці ТупіковаО.О. заявила відвід судді ЄфіменкоН.В. у справі №953/5346/24, в обґрунтування чого висловила позицію про неприпустимість участі судді у розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки вона брала участь як слідча суддя у кримінальному провадженні №12023220000001178.

Суддя ЄфіменкоН.В. у поданій суду заяві зазначила, що вважає слушними доводи, викладені у заяві про відвід, яку просила розглядати без її участі.

Учасники провадження у справі про адміністративне правопорушення про дату, час і місце розгляду зазначеної вище заяви були повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, причини чого не повідомили. За таких обставин їх неприбуття не перешкоджає вирішенню судом питання про відвід.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Під час вирішення питання про відвід суд бере до уваги, що Кодекс України про адміністративні правопорушення(далі КУпАП) не містить спеціальних норм, які б передбачали для учасників судового розгляду можливість заявити судді відвід і унормовували процедуру розгляду відповідної заяви.

Разом із тим, згідно з ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексута інших законів України.

Право людини на справедливий суд належить до фундаментальних прав людини у сучасній демократичній державі. Забезпечення справедливого правосуддя, що ґрунтується на верховенстві права, є міжнародним зобов`язанням України на підставі низки міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною і становлять частину національного законодавства. Одним із таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17липня 1997року (далі Конвенція, ЄКПЛ).

Відповідно до статей2, 17 Закону України від 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди під час розгляду справ застосовують як джерела права Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка є обов`язковою для виконання.

Стаття6ЄКПЛ гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи під час розгляду будь-якого пред`явленого їй кримінального обвинувачення.

Одним зі способів забезпечення даного права є інститут відводу, що полягає у гарантованому кожному учаснику процесу праві за наявності передбачених законом обставин, які з точки зору поінформованого і розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у неупередженості конкретного судді чи складу суду, висловити їм недовіру і заперечити про участі цього судді (суддів) у розгляді справи.

З метою належної реалізації зазначених вище засад Рада суддів України у рішенні №34 від08червня 2017року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно доКУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбаченіКонституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності, неупередженості та безсторонності суддів, може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ нормиКУпАПносять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, тому адміністративні правопорушення підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (зокрема, рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, п.п. 21-22).

З огляду на зазначене, керуючись принципом верховенства права, враховуючи вимогист.129 Конституції України, ч.1 ст.6, ч.1 ст.7, ст.9Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» та загальні засади судочинства, з урахуванням практики ЄСПЛ, під час розгляду заяви про відвід судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, слід застосувати за аналогією норми найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального.

Як унормовано ч.1ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.

Під час розгляду відводу відповідно до вимог ч. 3ст.81КПК України має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

У частині 1 ст.75КПК України встановлено перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Посилань на жодну з зазначених обставин заява про відвід судді ЄфіменкоН.В. не містить.

Разом із тим, законодавець встановлює правило недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні, зміст якого розкрито у статті76КПКУкраїни. Відповідно до ч.1 цієї статті суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Отже, наведеною законодавчою забороною охоплюється лише участь судді у розгляді по суті того самого кримінального провадження, у якому він здійснював свої повноваження щодо судового контролю за досудовим розслідуванням.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483ККУкраїни, є встановлений законом порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивну сторону цього правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , становить переміщення товару через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для цього підроблених документів, що містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару. Відповідальність за цією статтею настає незалежно від мети ввезення предмета правопорушення, зокрема від того, правомірно чи протиправно особа його використовує чи планує використовувати у майбутньому. Якщо ж товар є предметом, знаряддям або засобом кримінального правопорушення, винний окремо підлягає кримінальній відповідальності за на підставах, установлених Кримінальним кодексом України, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.

Водночас у кримінальному провадженні №12023220000001178 від 11жовтня 2023року здійснюється досудове розслідування за фактом здійснення групою осіб за попередньою змовою імпорту товарів за підробленими документами від імені БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» як гуманітарної допомоги для подальшого продажу в умовах воєнного стану, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2ККУкраїни.

У цьому кримінальному провадженні суддя ЄфіменкоН.В., здійснюючи свої повноваження щодо судового контролю за досудовим розслідуванням, неодноразово санкціонувала тимчасовий доступ слідчого до речей і документів, обшук транспортних засобів, огляд приміщення, а також приймала рішення про арешт майна предмета кримінального правопорушення (ухвали у справі №953//11389/23: н/п 1-кс/953/9064/23, н/п1-кс/953/9065/23 та н/п1-кс/953/9066/23 від11грудня 2023року; н/п 1-кс/953/989/24 від 02лютого 2024року; н/п 1-кс/953/1982/24 від 25березня 2024року; н/п 1-кс/953/4119/24 та н/п 1-кс/953/4120/24 від 06червня 2024року).

Разом із тим об`єктом злочину, передбаченого ст.201-2ККУкраїни, є суспільні відносини, що забезпечують використання за призначенням гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.

Основний склад згаданого кримінального правопорушення становить продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі. Імпорт товарів гуманітарної допомоги з порушенням митних правил об`єктивною стороною цього злочину не охоплюється, а дії винного за наявності зазначених вище ознак підлягають кваліфікації за ст.201-2ККУкраїни незалежно від правомірності або протиправності ввезення предмета злочину на митну територію України.

Дійсно, за обставин цієї справи ввезення транспортних засобів за митну територію України за підробленими документами від імені благодійної організації як гуманітарної допомоги могло виступати способом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2ККУкраїни. Проте зазначений злочин і адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483МКУкраїни, істотно відрізняються за об`єктом посягання й об`єктивною стороною, відповідні справи розглядаються судом за правилами різних юрисдикцій, мають різний предмет доказування, а результати розгляду кожної з них не впливають один на одний.

Отже, розгляд суддею, котра брала участь як слідча суддя у кримінальному провадженні за ч.3 ст.201-2ККУкраїни, справи про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483МКУкраїни, яке було допущено під час ввезення товару як гуманітарної допомоги на митну територію України, не є повторною участю судді у провадженні у розумінні ст.76КПКУкраїни.

Звертає увагу суд і на те, що у кримінальному провадженні суддя ЄфіменкоН.В. не давала жодних судових санкцій, які б за змістом становили втручання у права і свободи ОСОБА_1 . Правових позицій у справі про адміністративне правопорушення щодо цієї особи суддя раніше не висловлювала.

Отже, наведені у заяві про відвід обставини не виключають участі судді ЄфіменкоН.В. у розгляді справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачене ч.1 ст.483МКУкраїни, і не дають жодних підстав для сумнівів у її об`єктивності, неупередженості та безсторонності.

За таких обставин правові підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.

Керуючись ст.ст.75, 81, 376КПК, суд

постановив:

У задоволенні заяви представниці Харківської митниці ТупіковоїО.О. про відвід судді ЄфіменкоН.В.у справі про адміністративне правопорушення №953/5346/24 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483Митного кодексу України відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.А

Суддя М.Л. Глос