Постанова

від 06.09.2024 по справі 953/5346/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/5346/24

н/п 3/953/1802/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2024 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши матеріал про порушення митних правил складений стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.483 КУпАП, -

встановив:

17 червня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про порушення митних правил складений стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 вищезазначений матеріал розподілений у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 12.07.2023 ввіз на митну територію України транспортний засіб VOLVO XC 90, VIN: НОМЕР_1 , р. н. НОМЕР_2 . Під час митного оформлення товару ОСОБА_1 надав митному органу декларацію від 12.07.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Зазначена декларація містила неправдиві відомості про те, що товар є гуманітарною допомогою, а його одержувачем благодійна організація «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» (код ЄДРПОУ 39488268). До декларації долучено підроблений документ звернення від імені благодійної організації «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» щодо сприяння ввезенню автомобіля на митну територію України водію ОСОБА_1 для його доставляння для задоволення потреб Збройних Сил України.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом Державної митної служби України як порушення митних правил, а саме переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості про одержувача товару.

Як вбачається з висновку за підписом заступника начальника управління начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Харківської митниці Сергія Гриценка, долученого до матеріалу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України, листом від 14.12.2023 за №1203/3Г Благодійна організація «Благодійний фонд» «Харків з тобою» повідомила Харківську митницю, що за заявою Благодійної організації «Благодійний фонд» «Харків з тобою» 11.10.2023 СУ ГУНП в Харківській області внесені відомості до ЄРДР та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000001178 за фактом незаконного ввезення на територію України гуманітарної допомоги невстановленими особами із використанням підроблених документів, виданих від імені Благодійна організація «Благодійний фонд» «Харків з тобою».

Разом з тим, суддею Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., як слідчою суддею у кримінальному провадженні №12023220000001178 від 11.10.2023 за клопотаннями органу досудового розслідування та прокурора постановлено низку процесуальних рішень (справа № 953/11389/23, провадження 1-кс/953/4120/24, 1-кс/953/4119/24, 1-кс/953/823/24, 1-кс/953/989/24, 1-кс/953/1982/24, 1-кс/953/9067/23, 1-кс/953/9066/23, 1-кс/953/9065/23).

24.06.2024 мною подана заява про самовідвід з підстави участі, як слідчої судді у кримінальному провадженні №12023220000001178 від 11.10.2023 ( а.с.70).

26.06.2024 постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 в задоволенні заяви про самовідвід відмовлено (а.с.72).

17.07.2024 представником Харківської митниці Тупіковою О.О. подана заява про відвід судді з посиланням на участь судді, як слідчої судді у кримінальному провадженні №12023220000001178 від 11.10.2023(а.с.75).

22.07.2024 постановою судді Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л. в задоволенні заяви про відвід відмовлено (а.с.80).

06.09.2024 представником Харківської митниці Тупіковою О.О. у судовому засіданні подана заява про відвід судді з посиланням на неприпустимість участі судді у розгляді справи про порушення митних правил, оскільки суддя брала участь як слідча суддя у кримінальному провадженні №12023220000001178 від 11.10.2023, що безпосередньо стосується предмету порушення митних правил (а.с.75).

До судового засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про дату, часта місце судового розгляду, не з`явилась.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи, суд зазначає наступне:

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід, як і порядку заяви самовідводу.

Водночас, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1, ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, що застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції в залежності від характеру правопорушення та стягнення.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

У п.29 рішення ЕСПЛ у справі «Христов проти України» від 19.02.2009 (заява №24465/04) зазначено, що сторони не заперечують того, що провадження у справі заявника належить до сфери застосування п.1 ст.6 Конвенції. На думку Суду, хоча це провадження і кваліфікувалося як адміністративне, фактично воно мало кримінальний характер, якщо враховувати характер учиненого заявником правопорушення та призначене за нього стягнення, явно спрямоване на покарання і запобігання вчиненню правопорушень у майбутньому.

У п.3.4 і п.3.6. свого рішення від 11.10.2011 р. (справа № 10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від кримінального правопорушення полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки забезпечення права на справедливий суд є основним завданням суду та прямо гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення виконання положень ст.1 КУпАП, вирішуючи питання про самовідвід, суд застосовує принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме, КПК, і керується положеннями ст.ст. 75,80,81 КПК України.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Відповідно до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Викладені обставини унеможливлюють розгляд мною справи по суті, а тому заява представника Харківської митниці Тупікової О.О. про відвід судді з розгляду матеріалу про порушення митних правил стосовного ОСОБА_1 , за ч.1 ст.483 МК України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.251,252,279 КУпАП, ст.ст.76,80 КПК України, суддя, -

постановив:

Заяву представникаХарківської митниціТупікової О.О.про відвідсудді Київськогорайонного судум.Харкова ЄфіменкоН.В. у справі №953/1802/24 з розгляду матеріалу про порушення митних правил стосовного ОСОБА_1 , за ч.1 ст.483 МК України, - задовольнити.

Матеріали судової справи №953/1802/24 передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматичного розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Єфіменко