Рішення

від 25.07.2024 по справі 676/1491/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/1491/24

Номер провадження 2/676/1240/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання Сопрун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу № 676/1491/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського комунального підприємства УК «Житловик», про зобов`язання оплати послуг, -

У С Т А Н О В И В :

13.03.2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до Кам`янець-Подільського КП УК «Житловик», про зобов`язання оплати послуг.

01.03.2024 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14.05.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду. Про що постановлено ухвалу суду та повідомлено осіб, які беруть участь у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 . За послуги з прибирання прибудинкової території та вивозу сміття сплачує Кам`янець-Подільському КП УК «Житловик». Її прибудинковою територією користується сім`я ОСОБА_2 , при цьому за вказану послугу вони не сплачують. Вважає, що відповідач має зробити обґрунтований розрахунок ціни послуги для ОСОБА_2 або закрити ворота, які ОСОБА_2 , встановила самовільно. Крім того просить стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану тим, що вона була вимушена звертатись до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримала і просить зобов`язати відповідача стягувати кошти з ОСОБА_2 .

Представник відповідача Кам`янець-Подільського КП УК «Житловик» - Бахталовський А.В., який діє на підставі довіреності від 01.05.2024, в судовому засіданні пояснив,що ОСОБА_1 безпідставно звернулася до суду,оскільки вона не має права власності на прибудинкову територію,а інші мешканці багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 претензій щодо обслуговування прибудинкової території не пред`являли.Просить в позові відмовити.Ніякі права позивача вони не порушували.

Представник відповідача ОСОБА_3 , яка представляє інтереси Кам`янець-Подільського комунального підприємства УК «Житловик», на підставі ордера серії АМ № 1082699 від 22.03.2024 року, в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .Просить в задоволенні позовних вимог відмовити,оскільки такі вимоги є безпідставними. ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів про порушення будь-яких її прав.Щодо вимог до ОСОБА_2 ,то ОСОБА_4 не подала до неї позову та не бажала заключити угоду з адвокатом,та подати позовну заяву,яка відповідала б вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, довічно.

З матеріалів справи, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , неодноразово зверталася до директора Комунального Підприємства «Житловик», що прибудинковою територією Лесі Українки, 50, користується інша особа,а саме: сім`я ОСОБА_5 , яка не здійснює платіж конунальних послуг. Однак, листами від 19.06.2023 року, від 13.07.2023 року, позивачку повідомлено, що між КП «Спецкомунтранс» та ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.11.2021 року № 4122-Б, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно відповіді від 08.08.2023 року № 513/01-21, щодо проїзду через прибудинкову територію житлового будинку на АДРЕСА_2 , розглянуте Департаментом житлово-комунального господарства. Повідомляють, що прибудинкова територія житлового будинку на АДРЕСА_2 , на підставі містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки не визначена.Сама земельна ділянка не є власністю співвласників вищевказаного будинку. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , розташований в щільній міській забудові і межує з іншими будинковолодіннями. Користуватися прибудинковою територією для проїзду чи іншої господарської діяльності можуть усі мешканці,що проживають у будинках, які межують з вищевказаним будинком.

Також, 13.12.2023 року № Т/1976-02-01, ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради , щодо правомірності встановлення воріт для виїзду з приватної території на прибудинкову територію житлового будинку на АДРЕСА_2 , таку заяву мав розглядати Департамет житлово-комунального господарства.

29.01.2024 року № 01-20/32 КП «Житловик», повідомив позивачку, що влаштування проїзду до житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , виконано згідно рішення виконавчого комітету від 11.03.2014 року № 256.Також, повідомили, що згідно чинного законодаства КП «УК «Житловик» немає законних підстав для примусової оплати громадянами,проживаючих за адресою АДРЕСА_4 , коштів за проїзд по території загального користування.

Директор підприємства КП «УК «Житловик» М.Рущак 13.03.2024 року № 01-20/86 надав інформацію щодо чинного законодавства у галузі надання послуг з управління багатоквартирними будинками: 1) надання послуг з прибирання прибудинкової території регламентується обов`язковим переліком робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.(Затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 року № 190). 2) надання послуги з вивезення твердих побутових відходів регламентується правилами з надання послуг з вивезення побутових відходів. (Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Згідно ч.5 ст. 177 ЦК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно доч.5ст.177 ЦПКУкраїни позивачзобов`язаний додати допозовної заявивсі наявнів ньогодокази,що підтверджуютьобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги (якщоподаються письмовічи електроннідокази позивачможе додатидо позовноїзаяви копіївідповідних доказів).

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надала.

Крім того, ухвалою від 01 березня 2024року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків, однак остання недоліки не виправила, а направила до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначила ті ж самі обставини.

В своїй позовній заяві позивач, не вказала обґрунтованого розрахунку сум, що просить стягнути. Позивачем ненадано доказів,хто спричинивїй моральнушкоду,не надалапідтвердження звернення домедичного закладуу зв`язкуіз стресамита причиннийзв`язок міжстресами танеправомірними діямивідповідача чи ОСОБА_7 .

Крім того позивачем не вказано з кого слід стягнути моральну шкоду,не вказано конкретних вимог до відповідача,що він має зробити та яким чином слід усунути перешкоди в користуванні двором загального користування та які виплати мають бути сплачені і ким саме, відповідачем чи ОСОБА_2 .

Якщо вимоги ставляться також до Олійник,то позивачка не зазначила які саме, та не подавала заяву про залучення її в якості співвідповідача .

На виконання вимог ч. 5 ст.12 ЦПК з метою реалізації своїх прав, суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними своїх прав, в тому числі користуватися своїми процесуальними правами в судовому засіданні.

Отже, враховуючи викладене,та те, що позивач не надала,а судом не здобуто доказів щодо порушення будь-яких її прав відповідачем, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.

Керуючись ст.268 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 , (прож.: АДРЕСА_1 ) до Кам`янець-Подільського комунального підприємства УК «Житловик», (юр.адреса: вул. Гунська, 7/9, м. Кам`янець-Подільський), про зобов`язання оплати послуг, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 липня 2024 року.

Суддя Л.М. Шевцова