Рішення

від 18.07.2024 по справі 902/177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2024 р.Cправа № 902/177/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, 21000, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 37979894

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", 24342, Вінницька область, Гайсинський район, село Тростянчик, вулиця Шевченка Тараса, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 32055244

про стягнення 140 160,00 гривень

за участю представників:

від позивача Самохвалова К.В., у порядку самопредставництва

від відповідача адвокат Шлінчук А.І., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 19.02.2024 надійшла позовна заява № 5074/12/23 від 21.12.2023 (вх. № 181/24 від 19.02.2024) Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" про стягнення 140 160,00 гривень збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 26.02.2024 судом постановлено позовну заяву № 5074/12/23 від 21.12.2023 (вх. № 181/24 від 19.02.2024) Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 18.03.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/177/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 квітня 2024 року о 10:00.

03.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 03.04.2024 (вх. № 01-34/3561/24) у якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

15.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 15.04.2024 (вх. № 01-34/4007/24) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державну службу геології та надр України.

15.04.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 15.04.2024 (вх. № 01-34/4008/24) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

16.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 16.04.2024 (вх. № 01-34/4013/24) про відкладення розгляду справи, залишення попереднього клопотання про розгляд справи без участі представника позивача без розгляду.

16.04.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 15.04.2024 (вх. № 01-34/4022/24) із поясненнями щодо заявлених позовних вимог.

За результатами судового засідання 16.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви представника позивача від 15.04.24 про розгляд справи без його участі за його заявою та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/177/24 по суті до 10:00 09 травня 2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

07.05.2024 до суду від представника відповідача надійшли заперечення проти клопотання про залучення третьої особи № б/н від 07.05.2024 (вх. № 01-34/4767/24).

08.05.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 08.05.2024 (вх. № 01-34/4821/24) про долучення доказів.

У судовому засіданні 09.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника позивача про залучення третьої особи від 15.04.2024 за заявою останнього, а також про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/177/24 по суті до 14:00 23.05.2024, які занесені до протоколу судового засідання.

13.05.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4963/24) про долучення доказів.

21.05.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 07.05.2024 (вх. № 01-34/4767/24) з поясненнями по суті спору.

У судовому засіданні 23.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника позивача про залучення третьої особи від 15.04.2024 за заявою останнього, а також про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/177/24 по суті до 12:00 06.06.2024, які занесені до протоколу судового засідання.

03.06.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 03.06.2024 (вх. № 01-34/5765/24) про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.06.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/177/24 по суті до 12:00 18.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

14.06.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6189/24) про долучення доказів, з поясненнями по суті справи.

18.06.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 14.06.2024 (вх. № 01-34/6301/24) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.06.2024 судом витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області та у СТОВ "Тростянчик" документи по справі та відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/177/24 по суті на 18.07.2024 о 14:00 год.

08.07.2024 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов супровідний лист № 8623/5/02-32-04-01-21 від 05.07.2024 (вх. № 01-34/7038/24) з додатками на виконання вимог суду.

10.07.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 10.07.2024 (вх. № 01-34/7125/24) з додатками на виконання вимог суду.

10.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 10.07.2024 (вх. № 01-34/7133/24) з поясненнями на виконання вимог суду.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представники обох сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" про стягнення 140 160,00 гривень збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 18.05.2021 по 25.05.2021 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Під час проведеної перевірки було встановлено, що товариство здійснило самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за № 4288 від 17.07.2007.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, суглинок - цегельно-черепична сировина, є корисною копалиною місцевого значення.

Позивач зазначив, що згідно довідки товариства від 17.06.2021 № 39 у період з 2018 по 2020 роки товариством було видобуто 160 м. куб. цегельної сировини (суглинку).

За твердженням позивача, внаслідок самовільного користування надрами товариством завдано державі збитки, розрахунок яких проведено відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303. Загальний розмір збитків склав 140 160,00 гривень.

На адресу товариства було направлено претензію від 06.10.2021 №3513/8/21, щодо добровільної сплати збитків.

Внаслідок несплати відповідачем нарахованих збитків у добровільному порядку позивач звернувся до суду про їх стягнення у примусовому порядку.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечив, зазначив, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" відповідно до вимог законодавства при здійсненні діяльності щодо видобутку глини на Тростянецькому родовищі суглинків погоджено з органами місцевого самоврядування та отримано в оренду земельну ділянку для розробки кар`єру по добуванню глини на території Тростянчицької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, отримано гірничий відвід, компенсовано втрати сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням для СТОВ «Тростянчик» під розробку кар`єру по добуванню глини сільськогосподарських угідь з земель, які не надані у власність або користування сільської ради.

Водночас, як зазначено відповідачем 17.08.2007 СТОВ «Тростянчик» отримало Спеціальний дозвіл № 4288 на користування надрами на видобування суглинків на Тростянецькому родовищі терміном на 4 роки та по закінченні дії спеціального дозволу в 2011 році СТОВ «Тростянчик», відповідно до вимог чинного на той час законодавства подало до Державної служби геології та надр України заяву із відповідним пакетом документів для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, проте. Державна служба геології та надр України проявила бездіяльність і, всупереч вимог закону, не поновила дії спеціального дозволу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі № 2а/0270/3076/11 було визнано протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України, щодо непоновлення СТОВ «Тростянчик» спеціального дозволу на користування надрами та було зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути подану СТОВ «Тростянчик» заяву про продовження дії спеціального дозволу відповідно до вимог чинного законодавства, із врахуванням вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами 2010 року.

У подальшому 27.07.2017 СТОВ «Тростянчик» знову звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою та відповідним пакетом документів для отримання нового Спеціального дозволу на користування надрами на видобування суглинків Тростянчицького родовища. Вказану заяву було зареєстровано Державною службою геології та надр України 28.07.2017 року під номером 12995/02/12-17.

Відповідач з посиланням на положення абзаців 17, 18, 20 пункту 8, абзац 8 пункту 9 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 30.05.2011 року № 615 зазначив, що після отримання від СТОВ «Тростянчик» заяви про надання дозволу на користування надрами (28.07.2017р.) Державна служба геології та надр України повинна була у визначені Порядком строки прийняти рішення щодо надання дозволу на користування надрами, проте такого рішення нею не було прийнято.

Відповідач, посилаючись на норми Постанови Кабінету міністрів України від 27.01.2010 року № 77 «Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», правові позиції Верховного Суду, ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначив, що СТОВ «Тростянчик» за принципом мовчазної згоди набуло права на користування надрами для розробки кар`єру по добуванню глини на території Тростянчицької сільської ради Тростянецького району Вінницької області (оскільки, термін розгляду поданої СТОВ «Тростянчик» заяви на користування надрами минув 18 жовтня 2017 року, то через 10 днів після цієї дати, тобто з 29 жовтня 2017 року СТОВ «Тростянчик» набуло право на користування надрами Тростянчицького родовища).

З урахуванням наведеного, у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

На обгрунтування своїх правових позицій учасниками справи у заявах подавалися додаткові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі наказу від 17.05.2021 року № 240-П та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.05.2021 року № 240 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" з 18.05.2021 по 25.05.2021 року було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (т. 1 а.с. 4, 5).

За результатами проведеної перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25.05.2021 року № 231/ВН (т. 1 а.с. 6-19).

У розділі «використання та охорона надр» загальної частини акту перевірки зазначено, що підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами за №4288 від 17.07.2007р. Вид користування надрами: видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ). Мета користування надрами: видобування суглинків, придатних для виробництва керамічної цегли марки « 125»на родовищі Тростянецьке загальною площею 2,00 га, яке розташоване на північній околиці села Тростянчик Гайсинського району. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами за № 4288 закінчився 17.07.2011р. При обстеженні території кар`єру 18.05.2021р роботи по видобуванню корисних копалин не здійснювались, будь-яка техніка та працівники були відсутні. При цьому виявлено ознаки користування надрами для видобування суглинку (зміна рельєфу, сліди від роботи техніки, відсутність трав`яного покриву). А також, виявлено видобутий суглинок, який за складований на території кар`єру в двох місцях.

У пункті 16 розділу «опису виявлених порушень вимог законодавства» акту перевірки зазначено, що підприємство здійснило самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17.07.2007р., що є порушенням частини першої статті 19 КУпН.

З боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" акт перевірки підписаний директором товариства без будь-яких зауважень.

За результатом проведеної в період з 18.05.2021р. по 25.05.2021р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області СТОВ "Тростянчик" видано припис від 25.05.2021, у пункті 15 якого зазначено не здійснювати користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Термін виконання - до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Обґрунтування - частина перша статті 19 КУпН (т. 1 а.с.20-21).

25.05.2021 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області складений протокол про адміністративне правопорушення № 013349 відносно директора СТОВ "Тростянчик" Сімчука С.І. про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ста. 65 Кодексу України про надра, що виявилося у тому, що підприємство здійснювало самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17.07.2007 р., що є порушенням частини першої статті 19 КУпН (т. 1 а.с.22).

Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення №08/030 від 31.05.2021 року громадянина Сімчука С.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за здійснення самовільного користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17.07.2007р., що є порушенням частини першої статті 19 КУпН та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 гривень (т. 1 а.с.23).

04.06.2021 року накладений на гр. ОСОБА_1 штраф сплачений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (т. 1 а.с.29).

Позивач направив відповідачу претензію №3513/8/21 від 06.10.2021 року щодо добровільної сплати шкоди, заподіяної державі в розмірі 140 160,00 гривень згідно розрахунку доданого до претензії (т. 1 а.с.24-25).

Відповідач вимоги претензії не виконав та збитки у добровільному порядку не відшкодував.

Несплата Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" збитків у розмірі 140 160,00 гривень стала підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків у розмірі 140 160,00 гривень, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Приписами статті 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями статті 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно частини 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

За змістом статті 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок самовільного користування надрами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за самовільне користування надрами є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16, від 04 травня 2022 року по справі № 922/3228/20.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

На обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що під час проведення планової перевірки було встановлено, що відповідач після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за № 4288 від 17.07.2007 здійснював самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянчицьке.

Позивач стверджує про наявність у діях відповідача усіх елементів складу правопорушення - самовільне користування надрами, внаслідок чого державі завдано збитки у розмірі 140 160,00 гривень, розрахунок яких проведено позивачем відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303.

Як вбачається із позову та розрахунку завданої шкоди розмір збитків нараховано за користування відповідачем надрами за відсутності спеціального дозволу на їх використання за період 2018-2020 роки.

Отже, встановлюючи наявність або відсутність елементів складу правопорушення, вини відповідача у заподіяння збитків дослідженню та врахуванню судом підлягають обставини та дії відповідача пов`язані з отриманням відповідного документа дозвільного характеру на видобування корисних копалин, зокрема у періоді за який здійснено нарахування збитків.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Статтею 6 Кодексу України про надра визначено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, суглинок - цегельно-черепична сировина, є корисною копалиною місцевого значення.

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Спеціальні дозволи на користування надрами є документами дозвільного характеру, які включені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 року N 3392-VI із змінами і доповненнями.

Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлені в статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до положень частини 1 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 17 липня 2007 року надано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" (код 32055244, 24342, Вінницька обл., Тростянецький р-н, с. Тростянчик) спеціальний дозвіл на користування надрами № 4288 від 17.07.2007 року, а саме на видобування корисних копалин суглинків на об`єкті надрокористування Тростянчицьке родовище. Місцезнаходження об`єкту Вінницька область, Тростянецький район, північна околиця с. Тростянчик (т. 1 а.с. 73).

Термін дії вказаного дозволу складає 4 (чотири) роки.

07 жовтня 2008 року Вінницькою обласною радою видано Акт про надання гірничого відводу, який засвідчив надання гірничого відводу сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" з метою промислової розробки Тростянчицького родовища суглинків (т. 1 а.с. 64).

Термін чинності акта про надання гірничого відводу три (3) роки.

Акт внесено до реєстру Вінницької обласної Ради (Головне управління економіки облдержадміністрації) 7 жовтня 2008 року за № 63.

28.07.2010 між Тростянецькою районною державною адміністрацією Тростянецького району Вінницької області як орендодавцем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" як орендарем укладено договір оренди (т. 1 а.с. 91-93).

Відповідно до пункту 1 договору оренди від 28.07.2010 «Предмет договору» орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження Тростянецької райдержадміністрації від 28 липня 2010 року № 273 в строкове платне користування земельну ділянку іншого сільськогосподарського використання для промисловості, підприємств іншої промисловості яка знаходиться: с. Тростянчик Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту на території Тростянчицької сільської ради.

Згідно з пунктом 2 договору оренди від 28.07.2010 «Об`єкт оренди» в оренду передається земельна ділянка площею 2,0 га в тому числі 2,0 га - землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами.

Як вбачається із матеріалів справи 22 червня 2011 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду (справа № 2а/0270/3076/11) з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності щодо розгляду заяви СТОВ «Тростянчик» на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Тростянчицького родовища суглинків, зареєстрованої відповідачами 01 листопада 2010 року за №9537 протиправною; визнання продовженим спеціального дозволу СТОВ «Тростянчик`на право користування надрами з метою видобування корисних копалин Тростянчицького родовища суглинків та зобов`язання відповідачів видати СТОВ «Тростянчик» належним чином оформлений спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин Тростянчицького родовища суглинків на термін з 26 грудня 2010 року по 26 грудня 2017 року.

10.08.2011 Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі № 2а/0270/3076/11, якою адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України щодо розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик`на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Тростянчицького родовища суглинків, зареєстрованої Державною службою геології та надр України від 01 листопада 2010 року №9537, в задоволенні решти вимог відмовлено (т. 1 а.с. 94-98).

У рішенні суду зазначено про вихід суду за межі позовних вимог та про зобов`язання Державної служби геології та надр України розглянути заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Тростянчицького родовища суглинків, зареєстрованої Державною службою геології та надр України від 01 листопада 2010 року №9537, згідно чинного законодавства.

Також судом установлено, що 27.07.2017 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою № 97 від 27.07.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (т. 1 а.с. 88).

У вказаній заяві СТОВ "Тростянчик" просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення Тростянчицького родовища суглинків Тростянецького району Вінницької області на термін 18 (вісімнадцять) років. Підстава надання дозволу - п.п.3 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615.

Заяву № 97 від 27.07.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами отримано Державною службою геології та надр України 28.07.2017 за вхідним № 12995/02/12-17, про що свідчить відповідний напис на заяві.

Про отримання 28.07.2017 Державною службою геології та надр України заяви відповідача № 97 від 27.07.2017 свідчать також відомості, що містяться на сайті служби у списку вхідних документів (за вхідним №12995/02/12-17 від 28.07.2017), роздрукованих судом та листи Державної служби геології та надр України, що містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 99-100, т. 2 а.с. 164).

Згідно рішення Тростянчицької сільської ради Тростянецького району Вінницької області 16 сесії 7 скликання від 10.08.2017 року «Про погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами СТОВ «Тростянчик» сільська рада вирішила надати погодження щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування суглинків Тростянчицького родовища, що знаходиться у с. Тростянчик Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 202).

Як вбачається із рішення Тростянецької районної ради Вінницької області 16 сесії 7 скликання № 330 від 21.09.2017 року «Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону СТОВ "Тростянчик" районна рада вирішила погодити надання спеціального дозволу СТОВ "Тростянчик" на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування суглинків Тростянчицького родовища, що знаходиться на території Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 203).

Із матеріалів справи вбачається, що листом від 17.04.2019 № 7334/03/12-19 Державна служба геології та надр України повідомила СТОВ "Тростянчик", що Державною службою геології та надр України про розгляд заяви з доданими до неї документами від 27.07.2017 № 97 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування суглинків Тростянецького родовища у Вінницькій області та зазначила, що у разі надходження документів про результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадянське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля) відповідно до Закону, Порядку питання щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування суглинків Тростянецького родовища у Вінницькій області буде розглянуто та про відповідне рішення повідомлено товариство (т. 1 а.с. 129).

Надалі листом № 4820/01/11-20 від 23.03.2020 Державною службою геології та надр України повідомлено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тростянчик», що у зв`язку з невідповідністю документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), керуючись пунктом 19 Порядку та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020), наказом Держгеонадр від 13.03.2020 № 93 відмовлено у наданні Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування суглинків Тростянчицького родовища у Вінницькій області та зазначено про повернення заяви №12995/02/12-17 від 28.07.2017 з доданими до неї документами СТОВ «Тростянчик» (т. 1 а.с. 211).

Про повернення 23.03.2020 Державною службою геології та надр України пакету документів щодо Тростянчицького родовища (заяви відповідача № 97 від 27.07.2017, зареєстрованої Державною службою геології та надр України за вхідним №12995/02/12-17 від 28.07.2017) свідчать також відомості, що містяться на сайті служби у списку вихідних документів (за вихідним №4820/01/11-20 від 23.03.2020), роздрукованих судом (т. 2 а.с. 165).

Разом з тим, як вбачається із реквізитів адреси місцезнаходження отримувача вказаного листа документи надіслано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» на адресу: «вул. Родинна, 12, с. Левків, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24636», тоді як адресою місцезнаходження СТОВ «Тростянчик» є: 24342, Вінницька область, Гайсинський район, село Тростянчик, вулиця Шевченка Тараса, будинок 3.

Тобто лист та заяву №12995/02/12-17 від 28.07.2017 з доданими до неї документами надіслано за адресою, що не є адресою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик».

Надіслання заяви №12995/02/12-17 від 28.07.2017 на адресу не відповідача, а іншого підприємства підтверджується також листом ТОВ «Керамсвіт», у якому останнім зазначено про те, що у квітні 2020 року на адресу ТОВ «Керамсвіт» помилково надійшов лист Державної служби геології та надр України, який у листопаді 2020 року разом із доданими до нього документами було передано СТОВ «Тростянчик» наручно (т. 2 а.с. 158).

У листі № 1778/24 від 22.04.2024 Державною службою геології та надр України повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (на запит останньої про надання інформації щодо наявності спеціального дозволу на користування надрами у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» у період з 01.01.2018 по 31.12.20) про те, що згідно з відомостями електронної інформаційної бази даних користування надрами Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» Товариство подало заяву (вх. Держгеонадр від 28.07.2017 № 12995/02/12-17) з доданими до неї документами щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин суглинку Тростянчицького родовища, яка була повернута листом Держгеонадру від 23.03.2020 № 4820/01/11-20 у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124). Також у вказаному листі службою зазначено, що у період з 01.01.2018 по 31.12.20 Товариство не володіло спеціальним дозволом на користування надрами (т. 1 а.с. 141).

Отже із досліджених судом доказів та встановлених судом обставин слідує, що відповідач звернувся до Держгеонадр із заявою від 27.07.2017 року про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення Тростянчицького родовища суглинків Тростянецького району Вінницької області на термін 18 (вісімнадцять) років про результати розгляду якої останнього повідомлено листом Держгеонадру від 23.03.2020 № 4820/01/11-20.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, судом враховано таке.

Приписами частини 2 статті 16 Кодексу України про надра (у редакції на час виникнення спірних правовідносин звернення із заявою від 27.07.2017 року) визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків визначених Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін у періоді виникнення спірних правовідносин регулював Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою КМУ від 30 травня 2011 р. № 615 (далі Порядок № 615 у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

За змістом підпункту 3 пункту 8 цього Порядку без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу (абзаци 20, 23, 24 пункту 8 Порядку № 615).

Згідно із абзацем 26 пункту 8 Порядку № 615 рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Положеннями пункту 9 Порядку № 615 встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами (абзаци 1-4 пункту 9 Порядку № 615).

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1 та погоджується органами, визначеними абзацами другим-четвертим цього пункту (абзац п`ятий пункту 9 Порядку № 615).

Відповідно до абзаців сьомого - десятого пункту 9 Порядку № 615 для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому-четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому-четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Відповідно до пункту 19 Порядку (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є:

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

У разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні, видачі дубліката дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові (пункт 21 Порядку).

Згідно з пунктом 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив усі необхідні дії для отримання спеціального дозволу на користування надрами звернувшись із заявою від 27.07.2017 року до уповноваженого органу.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, що у строк для прийняття рішення з урахуванням строків погодження органами, визначеними абзацами другим-четвертим пункту 9 Порядку № 615 щодо відповідача було ухвалено рішення про відмову у видачі дозволу та повернення поданої заяви.

Натомість про результати розгляду заяви відповідача від 27.07.2017 року уповноважений орган повідомив відповідача листом від 23.03.2020 року, тобто поза межами строків передбачених пунктами 8, 9 Порядку № 615.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з гарантій дотримання вказаними органами таких вимог є впровадження ним таких процедур та правил, які надавали б зацікавленій особі можливість перебачити наслідки своїх дій та мінімізували ризик помилок при застосуванні таких процедур.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. mutatis mutandis рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Положеннями частини 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Диспозицією частини 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Згідно із абзацом 10 частини першої статті 1 Закону статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 826/15869/17, від 28.11.2019 р. у справі № 826/2440/18 та враховується судом відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України.

Принцип мовчазної згоди (в контексті процедури отримання дозволу та наслідків неприйняття суб`єктом владних повноважень своєчасного рішення) можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято жодного (позитивного або негативного) рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження. Суб`єкт господарювання вправі здійснювати діяльність до прийняття відповідного рішення (позитивного або негативного) компетентним органом.

Обов`язковим є прийняття як органом, який здійснює погодження, так і органом, який надає дозвіл на користування, відповідного розпорядчого рішення (позитивного чи негативного). В усіх інших випадках листування із заявником в цей період, як спростування мовчазної згоди, не може бути взяте до уваги, оскільки Закон передбачає прийняття рішення з боку уповноваженого органу за результатами розгляду заяви позивача, а не наявність листування.

Отже неприйняття компетентним органом у визначений строк відповідного рішення не може бути підставою для позбавлення суб`єкта, що звернувся у встановленому законом порядку із заявою щодо його прийняття, права здійснювати відповідну діяльність з урахуванням принципу мовчазної згоди.

Обставини справи свідчать про наявність визначених законом умов для застосування відповідачем принципу мовчазної згоди для здійснення господарської діяльності зазначеної у заяві від 27.07.2017 року з видобування корисних копалин місцевого значення Тростянчицького родовища суглинків.

Отже, відповідач на підставі поданої заяви від 27.07.2017 року набув право на користування надрами на підставі принципу мовчазної згоди до фактичного ухвалення уповноваженим органом рішення про відмову у видачі дозволу (13.03.2020) про яку було повідомлено відповідача листом від 23.03.2020 року про повернення поданої заяви.

Встановлені судом обставини свідчать, що відповідач вчинив усі необхідні дії для отримання дозволу та подав уповноваженому органу разом із заявою передбачені Порядком № 615 на момент звернення документи, тобто в діях відповідача не вбачається вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення.

Затримка у розгляді поданої заяви сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків за статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Судом враховано, що відсутність хоча б однієї зі складових правопорушення (неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою) виключає відповідальність з відшкодування збитків.

Таким чином, доводи позивача про наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та зазначеними вище законодавчими приписами.

Щодо розміру збитків, розрахованих позивачем до стягнення з відповідача, судом враховано таке.

Згідно із Розрахунком розміру збитків від 18.01.2021 здійсненим Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, розмір збитків заподіяних державі СТОВ «Тростянчик» внаслідок самовільного користування надрами для видобування цегельної сировини (суглинок) на території Гайсинського району в період з 01.01.2018р. по 31.12.2020р. становить 140 160,00 гривень (далі - Розрахунок).

Як вбачається із Розрахунку останній проведено відповідно до «Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами», затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 за N303, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2011 р. за №1097/19835.

Розмір збитків визначено шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Ді), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (Рі), за формулою

K

З = S (Pi х N х Д i ),

i=1

де: S - знак суми;

Дi - обсяг самовільно видобутих надр (т; куб.м; кг);

Pi - базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати;

N - величина мінімальної заробітної плати (грн.).

При цьому згідно Розрахунку джерелом отримання показника Дi - обсяг самовільно видобутих надр інспекцією вказано - Довідка, надана СТОВ «Тростянчик» за №39 від 17.06.2021р., значення 160.

Із матеріалів справи вбачається, що листом від 17.06.2021 року № 39 у відповідь на запит інспекції Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" повідомило Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, що з 28.09.2017 по 31.12.2017 видобування цегельної сировини (суглинка) не здійснювалось. За 2018-2020 роки було видобуто 160 м.куб. цегельної сировини (суглинка). У 2021 році видобуток цегельної сировини не здійснювався (т. 1 а.с. 26).

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди юридичними та фізичними особами, у тому числі іноземними особами та особами без громадянства в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про надра регулюється Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 року №303 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.09.2011 року за № 1097/19835 (далі - Методика).

Пунктом 1.3 Методики визначено, що Методика встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (пункт 2.1).

Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (пункт 3.1).

Відповідно до пункту 2.2 Методики для встановлення факту самовільного користування надрами та визначення обсягу видобутих надр використовується пряме вимірювання (заміри розробок, кар`єрів, накопичених надр) разом з аналізом матеріалів геологорозвідувальних робіт (геологічні, гідрогеологічні карти родовищ за їх наявності).

Пунктом 3.2. передбачено, що розмір збитків (З), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Д ), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (P ), за відповідною формулою.

Для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження.

Судом установлено, що під час проведення перевірки позивачем безпосередньо на місці видобування не здійснювались жодних інструментальних вимірів для визначення обсягу самовільно видобутих надр у порядку, визначеному Методикою.

У письмових поясненнях від 10.07.2024 з питання дотримання позивачем вимог Методики позивачем зазначено, що визначення обсягу самовільно видобутих надр за допомогою виконання прямих вимірювань лінійних розмірів безпосередньо на місці видобування інспекцією не здійснювалось оскільки кар`єр на час обстеження не мав правильної геометричної форми (т. 2 а.с. 160, 161).

Суд відхиляє наведені твердження, враховуючи те, що вимогами Методики не передбачено жодних виключень щодо проведення необхідних вимірювань у залежності від конфігурації об`єкта вимірювання чи інших чинників.

Судом враховано, що Методикою у редакції затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29.08.2011 не передбачено механізму визначення розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами на підставі інших даних/відомостей ніж у спосіб прямого вимірювання безпосередньо на місці видобування під час проведення перевірки.

Приймаючи до уваги, що позивачем не дотримано вимог Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами при визначенні розміру збитків, здійснений позивачем розрахунок розміру збитків від 18.01.2021 не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ доведення обґрунтованості розміру збитків, завданих державі у визначеному позивачем розмірі.

Водночас, відомості зазначені СТОВ «Тростянчик» у листі від 17.06.2021 року № 39 щодо обсягу видобутої цегельної сировини (суглинка) за період 2018-2020 роки суд також оцінює критично з огляду на таке.

Положеннями статті 28 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється, зокрема у вигляді рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до підпункту 252.1.1. Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

За змістом пункту 252.3. Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр.

На виконання вимог ухвали суду від 18.06.2024 відповідачем та Головним управлінням ДПС у Вінницькій області надано податкову звітність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянчик» з рентної плати за користування надрами за 2018-2020 роки (т. 2 а.с. 2-155).

Як вбачається із листа Головного управлінням ДПС у Вінницькій області № 8623/5/02-32-04-01-21 від 05.07.2024 згідно податкових декларації із рентної плати за ІІ квартал 2018 року обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 2606 м.куб., податкове зобов`язання становить 8614,13 гривень; за ІІІ квартал 2018 обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 4283,56 м.куб., податкове зобов`язання становить 10241,99 гривень; за ІІІ квартал 2019 обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 4155,98 м.куб., податкове зобов`язання становить 4243,26 гривень. При цьому Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у вказаному листі зазначено, що в інших періодах (тобто у 2020 році) СТОВ «Тростянчик» задекларовано нульові показники податкових зобов`язань, що підтверджується доданими до листа податковими деклараціями (т. 2 а.с. 2-3).

Із змісту податкових декларацій з рентної плати та розрахунку № 1 до неї щодо корисної копалини (сировина цегельно-черепична) за 2020 рік слідує, що відповідачем у 2020 році не декларувався видобуток корисної копалини (сировина цегельно-черепична), оскільки податкові зобов`язання задекларовано з нульовими показниками (т. 2 а.с. 110-112, 116-118, 119-124, 128-133, 137-142).

Таким чином, лист відповідача наданий позивачу на його запит про обсяг видобутого суглинку за період 2018 2020 років не відповідає офіційним задекларованим відомостям щодо обсягу видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) у кожному із звітних періодів.

Враховуючи, що до отримання листа Держгеонадру від 23.03.2020 № 4820/01/11-20 відповідач здійснював у 2018-2019 роках видобуток суглинку на підставі принципу мовчазної згоди, а у 2020 році такий видобуток не здійснював та позивачем встановлені судом обставини не спростовані, суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача протиправної поведінки, вини останнього та відповідно складу правопорушення як підстави для стягнення з відповідача збитків у заявленому позивачем розмірі 140 160,00 гривень за період 2018-2020 роки.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності складу правопорушення та обставин завдання відповідачем державі збитків за самовільне використання надр у розмірі 140 160,00 гривень, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 140 160,00 гривень задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 538 від 13.12.2023 сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 гривень та згідно платіжної інструкції № 88 від 13.03.2024 у розмірі 344,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 23 липня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.