Постанова

від 01.11.2024 по справі 902/177/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Справа № 902/177/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24 (повний текст складено 23 липня 2024 року, суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик"

про стягнення 140 160,00 гривень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" про стягнення 140 160,00 гривень.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач вчинив усі необхідні дії для отримання дозволу та подав уповноваженому органу разом із заявою передбачені Порядком № 615 на момент звернення документи, тобто в діях відповідача судом не встановлено вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення. Затримка у розгляді поданої заяви сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків за статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом установлено, що під час проведення перевірки позивачем безпосередньо на місці видобування не здійснювались жодних інструментальних вимірів для визначення обсягу самовільно видобутих надр у порядку, визначеному Методикою. Позивачем не дотримано вимог Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами при визначенні розміру збитків, здійснений позивачем розрахунок розміру збитків від 18 січня 2021 року не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ доведення обґрунтованості розміру збитків, завданих державі у визначеному позивачем розмірі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що досліджуючи матеріали справи та фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд також дослідив докази відповідача щодо правомірності набуття товариством права на користування надрами та надав їм оцінку, а тому вийшов за межі позовних вимог.

Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішення суд зазначив, що із матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив усі необхідні дії для отримання спеціального дозволу на користування надрами звернувшись із заявою від 27 липня 2017 року до уповноваженого органу. Однак, такі висновки прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки вони зроблені без залучення уповноваженого органу. В матеріалах справи є листи Державної служби геології та надр України, адресовані товариству у відповідь на заяви останнього щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, де вбачається, що заявник, тобто відповідач у справі, не надав до пакета документів на отримання дозволу звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля, що передбачено Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (лист №7334/03/12-19 від 17 квітня 2019 року, лист №4820/01/11-20 від 23 березня 2020 року).

Крім того, апелянт зауважує, що надаючи оцінку діям товариства, спрямованим на отримання спецдозволу на користування надрами та набуття права на користування надрами за мовчазною згодою, судом не взято до уваги лист Державної регуляторної служби України від 07 липня 2015 року щодо надання роз`яснення з деяких питань застосування принципу мовчазної згоди, в якому роз`яснено суб`єктам господарювання, що у разі невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку, направляти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення до дозвільного органу "повідомлення про початок роботи", застосовуючи право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, отримане за принципом мовчазної згоди із зазначенням дати.

Апелянт також стверджує, що при проведенні Інспекцією планової перевірки, посадові особи про користування надрами за принципом мовчазної згоди товариством не повідомлялись, що позбавило останніх можливості звернутися до уповноважених органів для спростування або підтвердження даної інформації.

Скаржник вважає, що обсяг видобутих надр в об`ємі 160 м3, наданий товариством для розрахунку збитків, є самовільним, а тому збитки у розмірі 140160,00 грн. підлягають відшкодуванню.

Листом №902/177/24/5524/24 від 15 серпня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

27 серпня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №902/177/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2024 року у справі №902/177/24 залишено без руху апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24. Запропоновано Державній екологічній інспекції у Вінницькій області усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучити докази надсилання копії скарги СТОВ "Тростянчик" з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

05 вересня 2024 року від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області через "Електронний суд" надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено докази направлення копії скарги з додатками СТОВ "Тростянчик".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2024 року у справі №902/177/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24. Запропоновано відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази їх надсилання іншим сторонам. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

25 вересня 2024 року від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Відповідач вважає, що інспекція у своїй скарзі безпідставно стверджує про те, що суд неправомірно досліджував і надав оцінку підставам набуття СТОВ "Тростянчик" права на користування надрами за принципом мовчазної згоди. Дослідження судом саме цього питання є не тільки правомірним, але і визначальним для прийняття законного рішення, оскільки, інспекція застосувала фінансові санкції до СТОВ "Тростянчик" саме за відсутність, на їх думку, у підприємства права на користування надрами. Також безпідставно інспекція зазначає про те, що СТОВ "Тростянчик" при подані в 2017 році до Держгеонадра Заяви на отримання Спеціального дозволу на користування надрами не надав до пакету документів звіт оцінки впливу на довкілля, оскільки на момент подачі цієї Заяви надання такого звіту не було передбачено.

СТОВ "Тростянчик" заперечуючи проти апеляційної скарги звертає увагу суду, що з самого початку розробки Тростянчицького родовища СТОВ "Тростянчик" є його надрокористувачем, за кошти СТОВ "Тростянчик" в сумі 254199 гривень було компенсовано втрати сільськогосподарського виробництва в зв`язку із вилученням для СТОВ "Тростянчик" земельної ділянки із категорії сільськогосподарських земель в категорію кар`єру по видобуванню глини. СТОВ "Тростянчик" є орендарем цієї земельної ділянки, сплачує орендну плату за вищевказану земельну ділянку і за принципом мовчазної згоди набуло права на користування надрами цієї земельної ділянки. Крім того, після набуття права на користування надрами за принципом "мовчазної згоди" СТОВ "Тростянчик" справно платило передбачені в такому випадку податки та збори і орендну плату за користування надрами (кар`єром) та подавало відповідні Декларації до податкових органів.

02 жовтня 2024 року через "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу). Апелянт зазначає, що ними дійсно надавалось письмове клопотання до суду першої інстанції про залучення Державної служби геології та надр України в якості третьої особи. Причиною відкликання вказаного клопотання став лист-відповідь Держгеонадра України від 22 квітня 2024 року №2708/07/2-24 надісланий на запит Інспекції, яким підтверджено факт користування СТОВ "Тростянчик" надрами без дозволу у період з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Скаржник звертає увагу суду, що відповідач надав недостовірну інформацію у довідці №39 від 17 червня 2021 року щодо обсягу самовільно видобутої цегельної сировини (суглинку) за період 2018 - 2020 160 м3, адже з відомостей Головного управління ДПС у Вінницькій області видобуто 11045,54 м3 суглинку.

Згідно з частиною 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 17 травня 2021 року №240-П та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17 травня 2021 року №240 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" з 18 травня 2021 року по 25 травня 2021 року було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За результатами проведеної перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25 травня 2021 року №231/ВН /т. 1 а.с. 6-19/.

У розділі "використання та охорона надр" загальної частини акта перевірки зазначено, що підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року. Вид користування надрами: видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ). Мета користування надрами: видобування суглинків, придатних для виробництва керамічної цегли марки "125" на родовищі Тростянецьке загальною площею 2,00 га, яке розташоване на північній околиці села Тростянчик Гайсинського району. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 закінчився 17 липня 2011 року. При обстеженні території кар`єру 18 травня 2021 року роботи по видобуванню корисних копалин не здійснювались, будь-яка техніка та працівники були відсутні. При цьому виявлено ознаки користування надрами для видобування суглинку (зміна рельєфу, сліди від роботи техніки, відсутність трав`яного покриву). А також, виявлено видобутий суглинок, який заскладований на території кар`єру в двох місцях.

У пункті 16 розділу "опису виявлених порушень вимог законодавства" акта перевірки зазначено, що підприємство здійснило самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН.

З боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" акт перевірки підписаний директором товариства Сімчуком С.І. без будь-яких зауважень.

За результатом проведеної в період з 18 травня 2021 року по 25 травня 2021 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області СТОВ "Тростянчик" видано припис від 25 травня 2021 року, у пункті 15 якого зазначено не здійснювати користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Термін виконання - до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Обґрунтування - частина перша статті 19 КУпН /т. 1, а.с.20-21/.

25 травня 2021 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області складений протокол про адміністративне правопорушення №013349 відносно директора СТОВ "Тростянчик" Сімчука С.І. про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 65 Кодексу України про надра, що виявилося у тому, що підприємство здійснювало самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН /т. 1, а.с.22/.

Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення №08/030 від 31 травня 2021 року громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за здійснення самовільного користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 гривень /т. 1, а.с.23/.

04 червня 2021 року накладений на гр. ОСОБА_1 штраф сплачений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" /т. 1, а.с.29/.

Позивач направив відповідачу претензію №3513/8/21 від 06 жовтня 2021 року щодо добровільної сплати шкоди, заподіяної державі в розмірі 140 160,00 гривень згідно розрахунку доданого до претензії /т.1, а.с.24-25/.

Відповідач вимоги претензії не виконав та збитки у добровільному порядку не відшкодував.

Несплата Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" збитків у розмірі 140 160,00 гривень стала підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з даним позовом до господарського суду.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, оскільки в діях відповідача судом не встановлено вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення. На переконання суду першої інстанції, затримка у розгляді поданої заяви сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків за статтею 1166 Цивільного кодексу України. Крім того, судом зазначено, що позивачем не дотримано вимог Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами при визначенні розміру збитків.

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків у розмірі 140160,00 гривень, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до положень частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями статті 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно частини 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

За змістом статті 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок самовільного користування надрами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової шкоди.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за самовільне користування надрами є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17 квітня 2018 року по справі №909/285/16, від 04 травня 2022 року у справі №922/3228/20.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є:

- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

На обгрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція у Вінницькій області стверджує, що під час проведення планової перевірки було встановлено, що відповідач після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року здійснював самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянчицьке.

Позивач стверджує про наявність у діях відповідача усіх елементів складу правопорушення - самовільне користування надрами, внаслідок чого державі завдано збитки у розмірі 140160,00 гривень, розрахунок яких проведено позивачем відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 серпня 2011 року №303.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що розмір збитків нараховано за користування відповідачем надрами за відсутності спеціального дозволу на їх використання за період 2018-2020 років.

Отже, встановлюючи наявність або відсутність елементів складу правопорушення, вини відповідача у заподіяння збитків дослідженню та врахуванню судом підлягають обставини та дії відповідача пов`язані з отриманням відповідного документа дозвільного характеру на видобування корисних копалин, зокрема у періоді за який здійснено нарахування збитків.

За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно частин другої, третьої статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища визначено у статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Органом уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області видано наказ від 17 травня 2021 року №240-П "Про проведення планової перевірки" СТОВ "Тростянчик" у період з 17 травня 2021 року до 28 травня 2021 року.

17 травня 2021 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області оформлено направлення №240 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства СТОВ "Тростянчик".

За результатами проведеної перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 25 травня 2021 року №231/ВН.

Згідно статті 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Проте, як встановлено колегією суддів в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем результатів планової перевірки, що проводилась у період з 17 травня 2021 року по 28 травня 2021 року.

Відсутність доказів такого оскарження дозволяє дійти висновку про наявність правових підстав для врахування під час вирішення даного спору документів, складених Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за результатами зазначеної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у справі №911/1549/22.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі №922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі №924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Судом апеляційної інстанції досліджено акт перевірки та вбачається, що у розділі "використання та охорона надр" загальної частини акта зазначено, що підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року Вид користування надрами: видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ). Мета користування надрами: видобування суглинків, придатних для виробництва керамічної цегли марки "125" на родовищі Тростянецьке загальною площею 2,00 га, яке розташоване на північній околиці села Тростянчик Гайсинського району. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 закінчився 17 липня 2011 року. При обстеженні території кар`єру 18 травня 2021 року роботи по видобуванню корисних копалин не здійснювались, будь-яка техніка та працівники були відсутні. При цьому виявлено ознаки користування надрами для видобування суглинку (зміна рельєфу, сліди від роботи техніки, відсутність трав`яного покриву). А також, виявлено видобутий суглинок, який заскладований на території кар`єру в двох місцях.

У пункті 16 розділу "опису виявлених порушень вимог законодавства" акта перевірки зазначено, що підприємство здійснило самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН.

З боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" акт перевірки підписаний директором товариства Сімчуком С.І. без будь-яких зауважень.

За результатом проведеної в період з 18 травня 2021 року по 25 травня 2021 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області СТОВ "Тростянчик" видано припис від 25 травня 2021 року, у пункті 15 якого зазначено не здійснювати користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Термін виконання - до отримання (продовження терміну дії) спеціального дозволу. Обґрунтування - частина перша статті 19 КУпН /т. 1, а.с.20-21/.

25 травня 2021 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області складений протокол про адміністративне правопорушення №013349 відносно директора СТОВ "Тростянчик" Сімчука С.І. про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 65 Кодексу України про надра, що виявилося у тому, що підприємство здійснювало самовільне користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН /т. 1, а.с.22/.

Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення №08/030 від 31 травня 2021 року громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за здійснення самовільного користування надрами для видобування суглинку на родовищі Тростянецьке після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами за №4288 від 17 липня 2007 року, що є порушенням частини першої статті 19 КУпН та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 гривень /т. 1, а.с.23/.

04 червня 2021 року накладений на гр. ОСОБА_1 штраф сплачений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" /т. 1, а.с.29/.

Таким чином, в акті перевірки чітко встановлено, що дія спеціального дозволу на користування надрами за №4288 закінчилася 17 липня 2011 року; СТОВ "Тростянчик" користується надрами для видобування суглинку без відповідного дозволу. З боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" акт перевірки підписаний директором товариства ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, результати перевірки не оскаржені. Протокол про адміністративне правопорушення №013349 відносно директора СТОВ "Тростянчик" Сімчука С.І. про вчинення адміністративного правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення №08/030 від 31 травня 2021 року є чинними та не оскарженими. Штраф накладений на керівника СТОВ "Тростянчик" сплачений.

Встановивши ці обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах вина СТОВ "Тростянчик" є доведеною.

СТОВ "Тростянчик" заперечує проти наявності своєї вини у самовільному користуванні надрами для видобування суглинку та наполягає на законності здійснення ним господарської діяльності в силу принципу "мовчазної згоди", передбаченого статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому з наведених вище норм вбачається, що застосування принципу мовчазної згоди можливе при сукупній наявності таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Водночас, колегія суддів вважає, що наведені вище умови, необхідні для застосування принципу мовчазної згоди, відсутні, про що свідчать наступні обставини:

- в ході перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області такі обставини не повідомлялися;

- на заяву СТОВ "Тростянчик" про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону №97 від 27 липня 2017 року була надана відповідь Державною службою геології та надр України №7334/03/12-19 від 17 квітня 2019 року про необхідність надання документів про результати оцінки впливу на довкілля (звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля). Відповідач не оскаржив дії/бездіяльність Держгеоканадр;

- 20 вересня 2021 року СТОВ "Тростянчик" зверталося до Державної служби геології та надр України із заявою №97/2 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону /т.1, а.с.207/. Листом №22065/01/07-21 від 09 грудня 2021 року Державною службою геології та надр України було повернуто заяву з доданими до неї документами щодо надання спеціального дозволу на користування надрами відповідачу.

Незважаючи на твердження і надані докази відповідачем про зволікання з боку Держслужби геології та надр України з видачею дозволу, на неодноразове повернення пакету документів без розгляду, відповідач не оскаржував дії цього державного органу до суду та матеріалами справи не підтверджується наявність судового висновку про незаконну бездіяльність у видачі дозволу з боку Держслужби геології.

Колегія суддів зауважує, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, в діях СТОВ "Тростянчик" вбачається порушення даного принципу, оскільки при плановій перевірці відповідачем не надавалась інформація щодо наявності дозволу в силу "мовчазної згоди", у процесуальних документах суду стверджується про наявність такої "мовчазної згоди" та наявність дозволу на 18 років починаючи з 2017 року, водночас у 2021 році заявник звертається до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання такого дозволу, хоча стверджуючи про застосування принципу мовчазної згоди відповідач наполягає, що дозвіл на користування надрами слід вважати поновленим з 2017 року на 18 років.

Отже, аргументи скаржника щодо можливості застосування принципу мовчазної згоди є безпідставним та спростовуються встановленими судом обставинами.

В подальшому, як вже зазначалось позивачем були розраховані суми збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем в результаті самовільного користування надрами для видобування цегельної сировини (суглинок) СТОВ "Тростянчик" на території Гайсинського району в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Розрахунок збитків проведено Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29 серпня 2011 року за №303, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року за №1097/19835.

В основу розрахунку покладено лист СГ ТОВ "Тростянчик" №39 від 17 червня 2021 року, у якому вказано, що на запит 1811/8/21 від 24 червня 2021 року підприємство інформує, що з 28 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року видобування цегельної сировини (суглинка) не здійснювалось. За 2018 - 2020 роки було видобуто 160 м3 цегельної сировини (суглинка). У 2021 році видобуток цегельної сировини не здійснювався /т.1, а.с.26/.

Відповідно до розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами для видобування цегельної сировини (суглинок) від СТОВ "Тростянчик" на території Гайсинського району в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року від 18 червня 2021 року загальний розмір збитків становить 140160 грн. /т.1, а.с.28/.

Колегія суддів зазначає, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди юридичними та фізичними особами, у тому числі іноземними особами та особами без громадянства в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про надра регулюється Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29 серпня 2011 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2011 року за №1097/19835.

Пунктом 1.3 Методики визначено, що вона встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (пункт 3.1 Методики).

Для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження (пункт 3.1 Методики).

Разом з тим, в матеріалах даної справи відсутні розрахунки спірної суми завданої навколишньому природному середовищу шкоди, здійснені безпосередньо на місці Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що не відповідає вимогам щодо порядку визначення заподіяних збитків.

Перевірка проводилася в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року. Розрахунок проведено 18 червня 2021 року. Станом на момент проведення перевірки та виготовлення розрахунку була чинною Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29 серпня 2011 року.

Вказана Методика втратила чинність на підставі Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №366 від 15 вересня 2022 року.

Відповідно до нової Методики, на яку покликається скаржник в апеляційній скарзі, визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, яка затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №366 від 15 вересня 2022 року, зокрема, розділу ІІ "Порядок встановлення об`єму самовільно видобутих корисних копалин" об`єм видобутих корисних копалин під час самовільного користування надрами визначається в т; м-3; кг, г, карат, зокрема, за допомогою таких документів, методів і даних, використаних і досліджених в ході проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) або отриманих у ході слідчих дій правоохоронними органами - довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівника або уповноваженої ним особи про об`єм корисних копалин, видобутих у період самовільного користування надрами.

Таким чином, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області після 15 вересня 2022 року є можливим застосування для розрахунку розміру збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами довідок юридичної особи про об`єм корисних копалин видобутих у період самовільного користування надрами. Однак, станом на момент проведення перевірки та здійснення розрахунку (червень 2021 року) необхідно було здійснити прямі вимірювання лінійних розмірів, чого зроблено не було, що свідчить про те, що позивачем не доведено належними доказами розмір завданих збитків.

Крім того, в частині дослідження розміру збитків колегія суддів враховує отримані місцевим господарським судом дані, відображені у листі Головного управлінням ДПС у Вінницькій області №8623/5/02-32-04-01-21 від 05 липня 2024 року, де зазначено, що згідно податкових декларації із рентної плати за ІІ квартал 2018 року обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 2606 м.куб., податкове зобов`язання становить 8614,13 гривень; за ІІІ квартал 2018 обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 4283,56 м.куб., податкове зобов`язання становить 10241,99 гривень; за ІІІ квартал 2019 обсяг видобутої корисної копалини (сировина цегельно-черепична) становить 4155,98 м.куб., податкове зобов`язання становить 4243,26 гривень. При цьому Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у вказаному листі зазначено, що в інших періодах (тобто у 2020 році) СТОВ "Тростянчик" задекларовано нульові показники податкових зобов`язань, що підтверджується доданими до листа податковими деклараціями /т. 2, а.с. 2-3/. А відтак є підтвердженою невідповідність визначення обсягу самовільно видобутих надр.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області не доведено належними та допустимими доказами розміру збитків за самовільне використання надр у розмірі 140160,00 гривень, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, однак, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, оскільки судом було неправильно встановлено обставини щодо наявності у відповідача спірного дозволу на користування надрами.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 18 липня 2024 року у справі №902/177/24 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №902/177/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "01" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.