Повістка

від 25.07.2024 по справі 908/1211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/83/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 Справа № 908/1211/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В. розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1211/24:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, буд. 70, ідентифікаційний код 31201909)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Запорізький електротехнічний завод (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, ідентифікаційний код 43720117)

про стягнення 602222,81 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 09.07.2024 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1211/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2024, клопотання передано до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Згідно з розпорядженням № П-227/24 від 09.07.2024, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, враховуючи перебування судді Мірошниченко М.В. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024, клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду судді Давиденко І.В.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1211/24 без виклику сторін. Запропоновано сторонам надати суду додаткові письмове пояснення (заперечення) щодо клопотання (в разі наявності).

Від представників сторін до суду жодних заяв чи клопотань не надходило.

Розглянувши матеріали справи та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1211/24, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.07.2024 по справі № 908/1211/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Запорізький електротехнічний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн передоплату в сумі 89280,00 грн, 3% річних у сумі 219,54 грн, пеню в сумі 426312,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 7737,17 грн.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України. суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви позивача, останнім було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем у позовній заяві було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 9 500,00 грн, що складається з складання та подачі позовної заяви 5 000,00 грн, участь у судовому засіданні - 1 500,00 грн, складання та подача інших заяв по суті 3 000,00 грн.

В клопотанні про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що з огляду на те, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, без проведення судового засідання, останнім заявляється тільки вимога за складання позовної заяви в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).

Судом встановлено, що 20.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн (Клієнт) та Адвокатом Сідяк Антоном Дмитровичем (Адвокат) укладено Договір № 1 про надання правничої допомоги (Договір).

Відповідно до приписів п. 1.1 Договору, сторони домовились про надання Адвокатом, в інтересах Клієнта (включаючи його працівників та/або близьких родичів) наступних видів правової допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; складення заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів, а так само представництво Клієнта в місцевих, апеляційних судах незалежно від їх юрисдикції, Верховному Суді, Конституційному Суді України, судах з питань інтелектуальної власності всіх інстанцій, спеціалізованих антикорупційних судах усіх інстанцій, третейських судах, зокрема: у цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення, у справах, що виникають із господарських правовідносин, у справах адміністративної юрисдикції, у справах наказного, позовного (загального або спрощеного), окремого провадження, у кримінальному провадженні, в тому числі з питань оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі та в строк, який зазначається в Додатковій угоді.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 20.03.2024 до Договору, сторони узгодили розмір гонорару, зокрема, за складання та подачу позовної заяви 5 000,00 грн.

Оплата за даним Договором здійснюється не пізніше трьох календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. За результатами надання правової допомоги складається Акт, що підписується кожною зі сторін (п.п. 4.4, 4.5 Договору).

20.03.2024 між Клієнтом та Адвокатом укладено Акт прийому-передачі робіт № 1 на суму 5 000,00 грн за складання та подачу позовної заяви.

04.07.2024 Клієнтом оплачено за послуги складання та подачі позовної заяви, згідно рахунку № 1 від 04.07.2024 в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5904 від 04.07.2024.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 3 частини 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає сума в розмірі 4 282,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 908/3459/23 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Запорізький електротехнічний завод (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, ідентифікаційний код 43720117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Максимус Констракшн (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул.Храпачанська, буд. 70, ідентифікаційний код 31201909) 4 282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн 56 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 25.07.2024.

Суддя І.В. Давиденко