Рішення

від 18.07.2024 по справі 914/2863/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 Справа № 914/2863/23

За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; ідент.код 20077720)

до Відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» (79020, Львівська обл, м.Львів, вул.Під Голоском, буд.17 Б; ідент.код 36544717)

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 38813,68 грн (за Договором №20/21-2068-ТЕ-21 від 30.09.2020).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Жигадло І.Б. Довіреність №14-112 від 26.12.2022;

Відповідача: Стернюк В.А. Довіреність №15 від 20.11.2023.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» грошових коштів у загальній сумі 38813,68грн, а саме:

-пені в сумі 12397,95грн, нарахованої за порушення Відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості спожитого газу), передбаченого умовами Договору №20/21-2068-ТЕ-21 від 30.09.2020;

-трьох процентів річних у сумі 5219,03грн та інфляційних втрат у сумі 21196,70грн, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.

Також Позивачем подано Відповідь на відзив та Пояснення.

Позивачем підставами позову, зокрема, зазначено такі обставини:

-Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладало Договір постачання природного газу від 30.09.2021 №20/21-2068-ТЕ-21 з юридичною особою, відповідно не має змоги відслідковувати надходження платежів від мешканців багатоквартирного будинку;

-за своєчасність оплати мешканцями будинку вартості фактично спожитих комунальних послуг повну відповідальність несе ОСББ, адже метою утворення ОСББ і є забезпечення своєчасного надходження всіх платежів;

-посилання Відповідача на Постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №910/15687/20, 02 травня 2018 року у справі №910/11650/17 та 01 квітня 2015у справі №916/2197/13 є безпідставним, адже правовідносини, які розглядались в зазначених справах, не є подібними до тих, що виникли між Сторонами у даній справі №914/2863/23;

-відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах;

-договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових договорів, затверджених, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019№ 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»;

-за Договором постачання природного газу від 30.09.2020 №20/21-2068- ТЕ-21 Позивачем здійснюється постачання (Відповідачу) природного газу, і не надаються житлово- комунальні послуги;

-предметом Договору від 30.09.2020 №20/21-2068-ТЕ-21 є постачання природного газу і у Договорі зазначається мета використання споживачем природного газу, оскільки від цього залежить ціна природного газу за 1 000 м. к., яка не може перевищувати законодавчо встановлену межу;

-постачання за Договором підпадає під дію Постанови КМУ №867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу»;

-безпідставним є посилання Відповідача на Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", згідно з якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також - посилання на воєнний стан та Постанову КМУ №206 від 05.03.2022, адже зазначені нормативно-правові акти стосуються заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

-тобто, ОСББ забороняється нараховувати та стягувати неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних при наявності у мешканців будинку заборгованості за житлово- комунальні послуги;

-проте, заборона нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних не поширюється на правовідносини за Договором постачання природного газу, укладеним Сторонами - юридичними особами;

-безпідставні посилання Відповідача на норми Закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», так як, згідно зі ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії;

-згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»:

·виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;

·постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

·теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію;

·теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

-Відповідач не є суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (основним видом діяльності є комплексне обслуговування об`єктів, забезпечення опаленням та гарячою водою мешканців будинку);

-відповідно, дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не поширюється на спірні правовідносини Сторін;

-у матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем ліцензії на здійснення теплопостачальної діяльності;

-оскільки матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач є суб`єктом господарювання та здійснює ліцензовану дальність з виробництва та постачання теплової енергії, тому норми Закону №1730 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідачем подано:

-Пояснення (Відзив) із зазначенням причин несвоєчасного виконання грошового зобов`язання;

-Письмові пояснення з обґрунтуванням безпідставності позову у зв`язку із необхідністю застосування норми ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення»;

-Клопотання про зменшення пені та процентів річних на 90% і розстрочення виконання рішення на шість місяців (у випадку задоволення позову);

- Пояснення із доказами встановлення в будинку дахової котельні.

Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

30.09.2020 Сторонами укладено Договір №20/21-2068-ТЕ-21, згідно з умовами якого (п.1.1, 1.2) Позивач, упродовж жовтня місяця 2020 року квітня місяця 2021 року, здійснював постачання Відповідачу природного газу «для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню».

Факт постачання та обсяги природного газу підтверджуються двосторонніми Актами приймання-передавання за жовтень місяць 2020 року квітень місяць 2021 року.

Загальна вартість спожитого Відповідачем газу (за вказаний період) склала 848874,89грн.

Згідно з умовами п.5.1 Договору, у Відповідача наявним був обов`язок з оплати вартості спожитого упродовж місяця газу до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте, грошове зобов`язання виконано з простроченням платежів, що зумовило нарахування Позивачем:

-згідно з умовами п.7.2 Договору, - пені в сумі 12397,95грн, розмір якої складає подвійну облікову ставку Національного банку України (від сум прострочених платежів) за кожен день прострочення (до 25.11.2021);

-згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України, - трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 5219,03грн (до 28.05.2023) та інфляційних втрат у сумі 21196,70грн (до квітня місяця 2023 року).

Станом на 31.12.2022 сума боргу Відповідача складала 52928,11грн, яку сплачено частинами до 29.05.2023.

Тобто, станом на 31.12.2022 наявною була заборгованість Відповідача з оплати вартості природного газу, спожитого у квітні місяці 2021 року.

Нормою ч.1 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» ( у редакції Закону від 29.07.2022) встановлено: «на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий до 01.06.2021 природний газ (для подальшого надання відповідних комунальних послуг), погашену до 31.12.2022, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування і проценти річних не нараховуються».

Відповідно до зазначеної норми Закону, Відповідач, який, згідно з умовами п.1.2 Договору, отримував (до квітня місяця 2021 року) природний газ «для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню», звільнений від сплати пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення оплати тієї вартості газу, яку було сплачено до 31.12.2022.

Оскільки Відповідач частину боргу в сумі 52928,11грн, який виник станом на 31.12.2022, сплачував до 29.05.2023, тому у нього виник обов`язок зі сплати (Позивачу) трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих (згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України) за період з 01.01.2023, сума яких, відповідно, складає 643,84грн та 1816,79грн.

При цьому важливо, що Позивачем не здійснювалось нарахування пені з 01.01.2023, що зумовлює відсутність підстав для стягнення неустойки.

Заперечення Позивача стосовно застосування до спірних правовідносин норми ч.1 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» - безпідставні, так як:

-згідно з умовами п.1.1, 1.2 Договору, природний газ постачався Відповідачу «для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню»;

-Відповідач є Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку і використовує природний газ для виробництва теплової енергії для мешканців будинку (населення), так як у будинку є дахова котельня, що виробляє теплову енергію;

-наявність у будинку (багатоквартирному житловому) дахової котельні підтверджується: Актом від 05.04.2001 про приймання закінченого будівництва об`єкту системи газопостачання у будинку дахової котельні; Актом від 28.07.2009 стосовно приймання-передавання новозбудованого 124-квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 (у якому зазначено про наявність дахової котельні); Додатком №4 до Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016 (укладеного ПАТ «Львівгаз» та ОСББ «Голосіївське»), у якому зазначено про дахову котельну (як об`єкт споживання газу);

-Верховним Судом, у Постанові від 30.05.2018 у справі №908/2055/17 (у якій вирішувався спір за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ОСББ «Дружний будинок» про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат), надано такі висновки:

·«Верховний Суд відхиляє посилання скаржника про неправомірне застосування судами до спірних правовідносин норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки, на думку скаржника, учасниками процедури врегулювання заборгованості є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Вказані доводи зводяться до довільного тлумачення позивачем норм Закону;

·ст.7 вказаного Закону є нормою прямої дії. Виконання цієї норми Закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом. Як зазначено в п. 1.2 договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. Судами встановлено, що ОСББ "Дружний Будинок" здійснює діяльність з виробництва теплової енергії, що підтверджується ліцензією серія АВ за №466685. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є постачальником природного газу»;

-на час виникнення спірних правовідносин Сторін Закон діяв у редакції від 29.07.2022, проте основний зміст його норм залишився незмінним порівняно з редакцією Закону, яка застосовувалась Верховним Судом у справі №908/2055/17;

-відповідно до зазначених висновків Верховного Суду, на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» у випадку виробництва (із використанням природного газу) теплової енергії, яка споживається мешканцями (населенням), тому в ОСББ наявне право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних за умови погашення основної заборгованості за природний газ у встановлений Законом строк;

-згідно з нормою ч.4 ст. 236 ГПК України, врахування зазначених висновків Верховного Суду щодо застосування норм Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» є обов`язковим;

-чинне законодавство не зобов`язує ОСББ отримувати ліцензію для здійснення постачання теплової енергії мешканцям будинку (яка виробляється на даховій котельні будинку з використанням природного газу);

-враховуючи факт використання Відповідачем (ОСББ) природного газу «для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню» та поширення на ОСББ норм Закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», якими звільнено теплопостачальні та теплогенеруючі організації від сплати пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат у випадку погашення до 31.12.2022 заборгованості за природний газ, спожитий до 01.06.2021 (ч.1 ст.7 Закону), наявні достатні правові підстави для звільнення Відповідача від сплати спірних сум пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих Позивачем на борг, який погашено до 31.12.2022 (вказані нарахування можуть здійснюватись лише на борг, який не погашено до 31.12.2002).

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 714 ЦК України, допущено порушення грошового зобовязання (зі своєчасної оплати вартості спожитого природного газу), тому вимоги Позивача про стягнення трьох процентів річних (від простроченого платежу) у сумі 643,84грн та інфляційних втрат у сумі 1816,79грн, нарахованих на заборгованість (52928,11грн), яку не було погашено до 31.12.2022, - повністю обґрунтовані, відповідають нормі ч.2 ст.625 ЦК України, що зумовлює наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з нормою ч.1 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», підстави для стягнення з Відповідача пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих Позивачем на заборгованість, яку погашено до 31.12.2022, - відсутні, що зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог.

Інші обставини, зазначені Сторонами, не впливають на правильне вирішення спору, тому встановленню не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).

Враховуючи часткове задоволення позову, підстави для задоволення Клопотання Відповідача про зменшення для стягнення сум неустойки і процентів річних та про розстрочення їх сплати відсутні.

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Сторін витрат Позивача на судовий збір (2684,00грн) пропорційно розміру задоволених позовних вимог:

-на Позивача 2513,84грн;

-на Відповідача 170,16грн.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» (79020, Львівська обл, м.Львів, вул.Під Голоском, буд.17 Б; ідент.код 36544717) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; ідент.код 20077720): три проценти річних (від простроченого платежу) в сумі 643,84грн та інфляційні втрати в сумі 1816,79грн, а також витрати на судовий збір у сумі 170,16грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Відмовити у задоволенні Клопотання Відповідача про зменшення для стягнення спірних сум та про розстрочення виконання Рішення Суду.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 25.07.2024.

СуддяСтороженко О.Ф.