Ухвала

від 04.12.2024 по справі 914/2863/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2024 Справа № 914/2863/23

За Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське»

про розстрочення виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024

у справі за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; ідент.код 20077720)

до Відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» (79020, Львівська обл, м.Львів, вул.Під Голоском, буд.17 Б; ідент.код 36544717)

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 38813,68 грн (за Договором №20/21-2068-ТЕ-21 від 30.09.2020).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Конопліцький І.В. Довіреність №14-289 від 12.12.2023;

Відповідача: Стернюк В.А. Довіреність №15 від 20.11.2023.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

18.07.2024 Господарським судом Львівської області ухвалено Рішення у справі №914/2863/23, яким задоволено частково позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» три проценти річних (від простроченого платежу) в сумі 643,84грн, інфляційні втрати в сумі 1816,79грн, а також витрати на судовий збір у сумі 170,16грн.

Вказане Рішення скасовано Західним апеляційним господарським судом Постановою від 21.10.2024, якою задоволено позов (частково) і стягнуто з ОСББ «Голосіївське» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»: три проценти річних у сумі 4555,29грн та інфляційні втрати в сумі 21196,70грн.

Також вказаною Постановою стягнуто з ОСББ «Голосіївське» (на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») витрати на судовий збір у сумі 1780,56грн за розгляд справи в Суді першої інстанції та в сумі 2281,61грн за розгляд справи в Суді апеляційної інстанції.

Відповідачем подано Клопотання про розстрочення виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №914/2863/23, яке обґрунтовано, зокрема, такими обставинами:

-згідно зі Статутом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Голосіївське створено власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками;

-у будинку ОСББ є дахова котельня, куди подається природний газ для опалення та підігріву води виключно для мешканців (побутових споживачів);

-єдиним джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ є оплата житлово-комунальних послуг мешканцями будинку;

-підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (від 17.03.2020 №530-ІХ) встановлено, що з 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

-у зв`язку із військовою агресією рф, Урядом прийнято Постанову від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", відповідно до якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

·нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

·припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

-з урахуванням зазначеного, ОСББ заборонено здійснювати нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати мешканцями будинку;

-у Постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №916/3837/21 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання; ОСББ, згідно з нормами чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення;

-ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно зі спеціалізованим Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб;

-отже, виходячи з визначених термінів, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів - власників жилих та нежилих приміщень у будинку;

-згідно з Довідками та документами фінансової звітності ОСББ, мешканці будинку мають значну заборгованість за надані послуги, в т.ч. за опалення, проте, у зв`язку з карантинними обмеженнями та запровадженнями воєнного стану в Україні наявна заборона нарахування та стягнення штрафних санкцій з населення за неповну оплату житлово-комунальних послуг;

-за умовами Договору №20/21-2068-ТЕ-21 від 30.09.2020, поставлений газ використовується Відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню;

-відсутня вина безпосередньо ОСББ щодо несвоєчасної оплати за поставлений Позивачем природний газ;

-в ОСББвідсутні обігові кошти для своєчасного виконання рішення суду, що підтверджується Довідками;

-наявна заборгованість ОСББ перед іншими контрагентами, що відображено в Довідці;

-враховуючи усі викладені обставини, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на шість місяців.

Позивачем подано Заперечення стосовно Клопотання Відповідача з таким обґрунтуванням:

-Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі;

-Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь- якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ЕСНК 1999-У);

-отже, в основу ухвали про надання розстрочення виконання рішення суду має бути покладено обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення;

-оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України;

-враховуючи викладене, розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення;

-винятковість обставин, щодо надання розстрочення виконання судового рішення повинні бути підтверджені;

-подібна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.18 у справі № 5019/1121/12;

-Відповідачем не надано Суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання ним рішення суду;

-для належного вирішення питання щодо надання розстрочення виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати, чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення;

-суди повинні перевірити ствердження стягувача про наявність у боржника майна, за рахунок якого можливе задоволення вимог кредитора, хоча, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", з метою виконання рішення державний виконавець має право звернути стягнення на інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

-розстрочення судового рішення в господарському процесі передбачено ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, у п.5 якої зазначено, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення;

-згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (від 23.02.2006), суди застосовують при розгляді справ також Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права;

-згідно з практикою Європейського суду з прав людини: державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004); Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок;

-тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Савітський проти України від 26.07.2012);

-проаналізувавши наведені у Заяві Відповідача про розстрочення виконання рішення мотиви, можна дійти висновку, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання розстрочення, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

-також важливо, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як суб`єкт господарювання державного сектору економіки, яка забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для безпеки та економіки Держави;

-саме тому, Позивач розраховує на те, що вчасне виконання Боржником своїх зобов`язань перед Позивачем, в тому числі за судовими рішеннями, мінімізує ризик невчасних розрахунків Компанії за поставлений за зовнішньоекономічними контрактами імпортований природний газ, зменшить можливі фінансові втрати Позивача та позбавить необхідності залучати комерційні кредити для розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу;

-Бюджетом України та фінансовим планом Позивача, який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів.

Представники Сторін надали відповідні пояснення.

У ході дослідження зазначених Сторонами обставин та доказів, - Суд встановив:

30.09.2020 Сторонами укладено Договір №20/21-2068-ТЕ-21, згідно з умовами якого (п.1.1, 1.2) Позивач, упродовж жовтня місяця 2020 року квітня місяця 2021 року, здійснював постачання Відповідачу природного газу «для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню».

Загальна вартість спожитого Відповідачем газу (за вказаний період) склала 848874,89грн.

Згідно з умовами п.5.1 Договору, у Відповідача наявним був обов`язок з оплати вартості спожитого (упродовж місяця) газу до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте, грошове зобов`язання виконано з простроченням платежів, що зумовило нарахування Позивачем пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Оскільки Відповідачем здійснено повну оплату вартості спожитого природного газу до 29.05.2023, тому предметом позову у даній справі були вимоги Позивача про стягнення з Відповідача лише сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 стягнуто з Відповідача три проценти річних у сумі 4555,29грн та інфляційні втрати в сумі 21196,70грн, а також витрати Позивача на судовий збір.

Відповідно, Клопотання Відповідача про розстрочення вказаної Постанови Апеляційного суду стосується розстрочення сплати додаткових нарахувань, передбачених нормою ч.2 ст.625 ЦК України, а також витрат Позивача на судовий збір.

Згідно з нормами ч.3, 4 ст.331 ГПК України, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання такого рішення, при цьому, підлягають врахуванню: ступінь вини Відповідача у виникненні спору та інші надзвичайні події.

Відповідач (ОСББ) є неприбутковою організацією і створений для забезпечення прав співвласників (мешканців будинку) та належного утримання і використання спільного майна.

Тобто, фактично ОСББ є колективним споживачем (об`єднує споживачів у будинку).

Природний газ, який отримано Відповідачем (від Позивача), використовувався у роботі дахової котельні (у будинку) для вироблення і постачання теплової енергії у квартири, тобто, - для мешканців будинку (споживачів).

Відповідачем здійснено повну оплату вартості отриманого (у спірному періоді) природного газу, проте, з простроченням платежів, що і зумовило нарахування Позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ є сплата мешканцями будинку вартості отриманих комунальних послуг.

Уведення в Україні у березні місяці 2020 року карантинних заходів, а з 24.02.2022 воєнного стану і пов`язані з цим обставини об`єктивно створюють для багатьох побутових споживачів перешкоди у своєчасній оплаті (Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку) отриманих комунальних послуг, проте Відповідач позбавлений права на стягнення з мешканців-боржників неустойки, трьох процентів річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов`язань, - відповідно до підп. 4 п.3 р.ІІ Прикінцевих положень Закону України №530-ІХ від 17.03.2020 та Постанови КМУ №206 від 05.03.2022.

Надані Відповідачем Довідки стосовно стану розрахунків мешканців із ОСББ підтверджують наявність у них заборгованості зі сплати належних платежів (за комунальні послуги).

Фінансова звітність Відповідача за 2021-2023 роки підтверджує відсутність в ОСББ достатніх обігових коштів для виконання додаткових грошових зобов`язань, які виникають у зв`язку з простроченням оплати і визначені судовим рішенням.

Враховуючи зазначені обставини, що об`єктивно утруднюють своєчасне виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 (якою стягнуто з ОСББ три проценти річних та інфляційні втрати, а також витрати на судовий збір), наявні підстави, передбачені нормами ч.3, 4 ст.331 ГПК України, для надання Відповідачу розстрочення сплати коштів за вказаним судовим рішенням.

Проте, оскільки 6-місячний строк на розстрочення виконання судового рішення Відповідачем належним чином не обґрунтований, наявні підстави для його зменшення і встановлення 3-місячного строку, виходячи з принципу розумності та справедливості (ст.3 ЦК України).

При цьому, важливим є факт відсутності у Відповідача заборгованості з оплати вартості природного газу і наявність у нього зобов`язання зі сплати, на підставі Постанови Апеляційного суду, додаткових нарахувань, передбачених нормою ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи інфляційні процеси в економіці, у першу чергу підлягають стягненню з Відповідача встановлені Постановою Апеляційного суду інфляційні втрати, а також понесені Позивачем витрати на судовий збір.

Суд, при вирішенні питання стосовно розстрочення виконання судового рішення, врахував зазначені Сторонами обставини у їх сукупності, оцінюючи їх через призму норм ч.3, 4 ст.331 ГПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 18, 73, 76, 77, 169, 170, 232, 234, 235, 331, 326 Господарського процесуального кодексу України, - Суд

Ухвалив:

1.Задоволити частково Клопотання Відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

2.Розстрочити виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №914/2863/23 на три місяці та встановити такий порядок сплати Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївське» грошових коштів:

-до 04.01.2025 інфляційні втрати в сумі 10000,00грн та витрати на судовий збір (за розгляд справи у Суді першої інстанції) в сумі 1780,56грн;

-до 04.02.2025 інфляційні втрати в сумі 10000,00грн та витрати на судовий збір (за розгляд справи в Суді апеляційної інстанції) в сумі 2281,61грн;

-до 04.03.2025 інфляційні втрати в сумі 1196,70грн та три проценти річних у сумі 4555,29грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена відповідно до норм статей 254-257 ГПК України (у 10-денний строк, - шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду).

Суддя Стороженко О.Ф.