Ухвала

від 25.07.2024 по справі 915/885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 липня 2024 року Справа № 915/885/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.

розглянувши заяву №б/н від 24.07.2024 (вх.№8938/24 від 24.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для даху» про забезпечення позову, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для даху», вул.Одеська, 80, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55214

електронна пошта: vsedljadahu@gmail.com

представник позивача: Кермач Андрій Іванович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», вул.Одеська, 80, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55214

про: визнання права оренди

Товариство з обмеженою відповідальністю «Все для даху» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 24.07.2024 (вх.№8937/24 від 24.07.2024) про визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для даху», володіння та користування (оренди) об`єктами, що орендуються на підставі договору оренди №3 від 01 липня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ДАХУ», дія якого продовжена (пролонгована) до 31 березня 2025 року, які знаходяться за адресами:

1. Миколаївська область, м. Первомайськ, Одеська, 80а:

- будівля прохідної;

- офісне приміщення площею 20 кв.м.;

2.Миколаївська область, м.Первомайськ, Одеська, 80в:

2.1. приміщення адмінбудівлі (адреса позначена літерою А2 в технічному паспорті на будівлю):

2.1.1. Перший поверх:

- приміщення вбиральня 7,3 кв.м;

- приміщення 33,9 м.кв;

2.1.2. Другий поверх загальною площею 320 кв.м.».

В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ Первомайський «Райагробуд» починаючи з 11 квітня 2024 року в порушення умов підпунктів 2.2.10, 2.2.11 пункту 2.2, пункту 8.3 Договору вчинило різноманітні епізодичні дії щодо неправомірного блокування доступу ТОВ «Все для даху» до орендованого майна і територій, чим незаконно перешкодило господарській діяльності орендаря та порушило право оренди (право володіння і користування), а 29.06.2024 товариство оспорило право оренди ТОВ «Все для даху» залишаючи заблокованим доступ до орендованих територій і майна.

Разом з позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Все для даху» надало заяву №б/н від 24.07.2024 (вх.№8938/24 від 24.07.2024.2024) про забезпечення позову в якій просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи, вчиняти дії з блокування доступу Товариству з обмеженою відповідальністю «Все для даху», до об`єктів, що орендуються на підставі договору оренди №3 від 01 липня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайський «Райагробуд», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Все для даху», які знаходяться за адресами:

1. Миколаївська область, м. Первомайськ, Одеська, 80а:

- будівля прохідної;

- офісне приміщення площею 20 кв.м.;

2. Миколаївська область, м. Первомайськ, Одеська, 80в:

2.1. приміщення адмінбудівлі (адреса позначена літерою А2 в технічному паспорті на будівлю):

2.1.1. Перший поверх:

- приміщення вбиральня 7,3 кв.м;

- приміщення 33,9 м.кв;

2.1.2. Другий поверх загальною площею 320 кв.м.

- заборонити будь-яким особам до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи, вчиняти дії з блокування доступу Товариству з обмеженою відповідальністю «Все для даху», до об`єктів, що орендуються на підставі договору оренди №3 від 01 липня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Первомайський «Райагробуд», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Все для даху», які знаходяться за адресами:

1. Миколаївська область, м.Первомайськ, Одеська, 80а:

- будівля прохідної;

- офісне приміщення площею 20 кв.м.;

2. Миколаївська область, м. Первомайськ, Одеська, 80в:

2.1. приміщення адмінбудівлі (адреса позначена літерою А2 в технічному паспорті на будівлю):

2.1.1. Перший поверх:

- приміщення вбиральня 7,3 кв.м;

- приміщення 33,9 м.кв;

2.1.2.Другий поверх загальною площею 320 кв.м.

В обґрунтування заяви зазначає, що неправомірні дії з блокування доступу ТОВ «Все для даху» до орендованого майна і територій, на яких знаходиться як орендоване майно так і майно (товарно-матеріальні цінності, засоби господарської діяльності), яке належать позивачу ТОВ «Все для даху» на праві володіння та користування, вчиняють як представники відповідача ТОВ Первомайський «Райагробуд» так і інші особи, тому вказує на необхідність застосування кількох заходів забезпечення позову, а саме заборонити як відповідачу ТОВ «Первомайський «Райагробуд», так і іншим особам вчиняти дії з блокування доступу Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для даху», до орендованого майна. Необхідність застосування вищезазначених засобів забезпечення позову обґрунтовує тим, що неправомірні (незаконні) дії з блокування доступу ТОВ «Все для даху» до орендованого майна завдають збитків і матеріальної шкоди, зокрема за рахунок упущеної вигоди, що є наслідком порушеного права оренди (володіння і користування), за захистом якого позивач звернувся до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Враховуючи, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 зі справи № 910/8225/20, від 13.01.2021 зі справи № 910/9855/20, від 07.10.2021 зі справи № 910/2287/21.

Так, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права оренди (володіння та користування) об`єктами, що орендуються на підставі договору оренди №3 від 01.07.2016, укладеного між ТОВ Первомайський «Райагробуд» та ТОВ «Все для даху».

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» та іншим особам, вчиняти до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатом розгляду справи, дії з блокування доступу ТОВ «Все для даху», до орендованого майна, при цьому не вказує на наявність зв`язку між запропонованим заходом до забезпечення позову і предмету позовної вимоги, та як саме такий захід буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.04.2018 у справі №914/1475/17, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №904/4982/21.

Обов`язок з доведення в суді вимог щодо застосування заходів забезпечення позову покладається на заявника.

Надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства та предмету спору зазначає, що заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, у разі задоволення позову

Отже, у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову у контексті заявлених позовних вимог не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведено.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 78, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви №б/н від 24.07.2024 (вх.№8938/24 від 24.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для даху» про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили .

Ухвала може бути оскаржена у відповідності п.4 ч.1 ст.255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.

Суддя Н.О.Семенчук