Рішення
від 18.07.2024 по справі 916/11/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/11/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом: Керівника Болградської окружної прокуратури (вул. Варненська, 19, Болград, Одеська область, 68702) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (просп.Шевченка,4,Одеса,Одеська область,65032) за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , bilgorod zagin@dpsu.gov.ua) до відповідачів: 1. Бородінська селищна рада Болградського району Одеської області (вул. Миру, 132, с.Бородіно, Болградський район, Одеська область, 68540); 2. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Космонавтів 34,Одеса,Одеська область,65078) за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.

за участю представників:

від прокуратури:Капустін М.В. - за посвіденням

від позивача: Трофімчук Н.В.;

від відповідача 1:не з`явився

від відповідача 2:Степко Е.В. - по довіреності

від третіх осіб:1:не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Керівник Болградської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до відповідачів: 1. Бородінська селищна рада Болградського району Одеської області; 2. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог земельного законодавства та Закону України Про державний кордон України, що були допущені Бородінською селищного радою Болградського району Одеської області, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області під час передачі в комунальну власність земельної ділянки площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, частина з якої площею 1,6802 га знаходиться в законодавчо встановлених межах прикордонної смуги, так як наслідок належить до земель оборони, які мають обмежену оборотоздатність та можуть перебувати виключно в державній власності.

Разом із позовом, до Господарського суду Одеської області від Керівника Болградської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову де заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га, (реєстраційний номер об?екта нерухомого майна 2426996051247), розташовану на території Петрівської Другої сільської ради Тарутинського (нині Болградського) району Одеської області та шляхом заборони Бородінській селищній раді Болградського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об?єднання, передачі у власність або в оренду, тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2426996051247), розташованої на території Петрівської Другої сільської ради Тарутинського (нині Болградського) району Одеської області.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відмовлено Керівнику Болградської окружної прокуратури у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-13/24 від 02.01.2024р. у справі № 916/11/24.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2024 у справі № 916/11/24 скасувано. Заяву Керівника Болградської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№ 2-13/24 від 02.01.2024) задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2426996051247), розташовану на території Петрівської Другої сільської ради Тарутинського (нині Болградського) району Одеської області. Заборонено Бородінській селищній раді Болградського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі у власність або в оренду тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2426996051247), розташованої на території Петрівської Другої сільської ради Тарутинського (нині Болградського) району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024р відкрито провадження у справі №916/11/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25.01.2024 віл відповідача2 надійшов відзив на позов відповідно якому зазначає, що за інформацією Відділу № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління (далі Відділ № 3) від 15.01.2024 № 125/486-24, в Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га, за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Петрівська Друга сільська рада (за межами населеного пункту); категорія земель землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення 16.00. Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); вид використання землі запасу. Дата державної реєстрації земельної ділянки 09.04.2020. Земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 сформована шляхом поділу раніше вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1890, яка була зареєстрована у державному земельному кадастрі на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробником якої є фізична особа-підприємець Барон Ганна Олексіївна, дата реєстрації земельної ділянки 06.03.2020. Під час реєстрації земельної ділянки та перевірки поданої на розгляд погодженої документації із землеустрою та електронного документа в матеріалах документації із землеустрою були відсутні відомості щодо обмеження у використанні земельної ділянки вздовж прикордонної смуги (код обмеження - 04.01) відповідно до додатку № 6 Постанови КМУ № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру». В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером - 5124786900:01:002:1890 утворено 3 нових земельних ділянок, зокрема з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 5,4513 га. Станом на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером - 5124786900:01:002:1890 перебуває в архівному шарі програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру.

Крім того, відповідач2 зазачає, що відповідно до частини 13 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України. Частиною 1 статті 32 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проте, будь-яких належних та допустимих доказів підтвердження тверджень позивача, що завершена демаркація та земельна ділянка знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону Позивачем не надано.

Також відповідач2 вказує, що згідно з даними Державного земельного кадастру на даний час до Державного земельного кадастру досі не внесено відомості про державний кордон України з Республікою Молдова.

Відповідач2 стверджує, , що право постійного користування на спірну земельну ділянку не оформлювалось.

Окрім того, відповідач2 зазначає, що як вбачається з листа Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 27.01.2023 № 15/1/1-207ВИХ-23, обласною адміністрацією розпорядження щодо встановлення ширини прикордонної смуги по Одеській області за поданням адміністрації Державної прикордонної служби України та про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалися. Таким чином, враховуючи викладене вище відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони, а її частина площею 1,6802 га, розташована у 50-метровй смузі від лінії державного кордону.

Щодо незаконності та скасування наказу Головного управління № 33-ОТГ в частині спірної земельної ділянки та п. 377 додатку до акта приймання-передачі зазначає, що на виконання вищевказаної Постанови КМУ та відповідно до статей 151, 117, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), наказом Головного управління від 05.12.2020 № 33 - ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Бородінській селищній раді Тарутинського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 10570,8488 га, які розташовані на території Болградського (Тарутинського) району Одеської області згідно з актом приймання-передачі, у тому числі і земельну ділянку загальною площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903. В порядку інформаційного обміну із суб`єктами реєстрації речових прав на нерухоме майно до Державного земельного кадастру надійшла інформація про реєстрацію 02.08.2021 права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 за органом місцевого самоврядування в особі Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 43354103. Орган державної реєстрації прав Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області. З урахуванням зазначеного, відповідно до інформації, яка наявна в Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення; цільове призначення 16.00. Землі запасу. Разом з тим, оскільки відомості про державний кордон між Україною і Республікою Молдова не внесені до Державного земельного кадастру Головним управлінням відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень земельну ділянку було передано в комунальну власність.

Стосовно позовної вимоги скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги щодо цієї земельної ділянки, Головне управління зазначає, що для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, необхідно скасувати реєстрацію права власності. Лише після внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування речового права (права власності) на земельну ділянку, відповідна інформація в порядку автоматизованого обміну надійде до Державного земельного кадастру та державний кадастровий реєстратор матиме можливість внести інформацію в Державний земельний кадастр щодо скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки та буде закрита Поземельна книга.

Відповідач2 додатково зазначає, що у зв`язку з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, та відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідач2 відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує, шо ні Головне управління, ні його структурні підрозділи не являються суб`єктами державної реєстрації прав.

Враховуючи зазначене, відповідач2 вважає, що позовні вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05.02.2024 прокурор надав відповідь на відзив відповідно якої вважає, що доводи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не спростовують наведені вище обгрунтовані доводи Болградської окружної прокуратури, а докази, надані прокуратурою, є більш вірогідними, ніж заперечення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

Ухвалою суду від 01.04.2024 залучено до участі у справі №916/11/24 в якості третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військову частину НОМЕР_1 та залучено до участі у справі №916/11/24 в якості третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує прокурор, відповідно до розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Тарутинського району Одеської області № 773/А-2012 від 24.10.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Петрівської Другої сільської ради» надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншим 2 громадянам на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населених пунктів).

На виконання розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Тарутинського району Одеської області № 773/А-2012 від 24.10.2012 та договору на виконання робіт від 06.02.2020 укладеного з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ФОП Барон Г.О. розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Петрівської Другої сільської ради (за межами населених пунктів) Тарутинського району Одеської області.

Вказаним проектом землеустрою сформовано, окрім земельної ділянки площею 1,0000 га, що підлягає передачу у власність ОСОБА_2 , земельну ділянку комунальної власності площею 5,4513 га з цільовим призначенням - 16.00 земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у користування громадянам чи юридичним особам).

Прокурор зазначає, що Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, в Одеській області утворено Болградський район (з адміністративним центром у місті Болград) у складі територій Болградської міської, Арцизької міської, Бородінської селищної, Тарутинської селищної, Василівської сільської, Городненської сільської, Кубейської сільської, Теплицької сільської, Павлівської сільської, Криниченської сільських територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відомості про вказану земельну ділянку площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 зареєстровані до Державного земельного кадастру державним реєстратором Відділу в Тарутинському районі Головного управління Держтеокадастру в Одеській області Матвєєвим М.С. 09.04.2020. Відповідно до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 установлено, що форма власності останньої визначена як комунальна.

На підставі наказу Головного управління Держтеокадастру в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020, за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передано з державної у комунальну власність Бородінської селищної ради Тарутинського (на теперішній час Белградського) району Одеської області земельні ділянки загальною площею 10570,8488 га згідно з додатком.

Відповідно до вказаного додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення під порядковими номером 377 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 5,4513 га, землі запасу.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15- 9512/13-20-СГ від 27.05.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1.0000 та для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5124786900:01:002:1902 (за межами населеного пункту) ОСОБА_2 та передано останньому у приватну власність земельну ділянку площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства.

Також, вказаним вище наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 , однак відповідно до ст. 126 Земельного кодексу особою не вчинено дій щодо реєстрації права власності на земельну ділянку.

Як вказує прокурор, Одеською обласною прокуратурою 07.07.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України.

Прокурор зазначає, що в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами.

Вивченням матеріалів аудиту земель установлено, що на території Белградського району Одеської області сформовано після 01.01.2020 земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, межі яких повністю або частково входять до 50 метрової зони державного кордону України з Республікою Молдова, у тому числі ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, що знаходиться на території колишньої Петрівської Другої сільської ради Тарутинського району (на даний час - Бородінська селищна рада Болградського району).

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 5,4513 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з урахуванням документації по демаркації кордону на запит обласної прокуратури від 17.08.2023 за № 15/1/1-1397ВИХ23 вбачається. що частина вищевказаної земельної ділянки площею 1,6802 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати: № 1 - координати: X - 5 147 060,377, Y-3 274 252,443; № 2 - координати: X - 5 147 057,401, Y -3 274 241,078; № 3 - координати: X - 5 146 918,944, Y -3 274 240.748; № 4 - координати: X - 5 146 912,2 8 7, Y -3 2 74 215.469; № 5 - координати: X - 5 147 557,364. Y -3 274 195.020; № 6 - координати: X - 5 147 560,654, Y -3 274 207,608; № 7 - координати: X - 5 147 434,643. Y -3 274 210,362; № 8-координати: Х-5 147 308,632, Y -3 274 213,116; № 9 - координати: X - 5 147 315,664. Y -3 274 240.017; № 10 - координати: Х-5 147 297,394, Y -3 274 240.683.

Відповідна схема розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 складена ДП «Одеський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смути Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та Республіка Молдова) та координат поворотних точок ділянок з кадастровим номерами, що зазначені в запиті обласної прокуратури.

Право комунальної власності Бородінської селищної ради на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2021, підстава - рішення державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Дмитренко Д.В. від 05.08.2021 індексний номер 59689169.

Як вказує прокурор, рішення державного реєстратора прийнято на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі. За таких обставин, частина земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 1,6802 га знаходиться у межах прикордонної смуги шириною 50 метрів вздовж від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, відтак має належати до земель оборони.

Прокурор наполягає на тому, що з урахуванням встановлених розмірів ширини прикордонної смуги, також схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 відносно державного кордону України з Республікою Молдова вбачається, що частина вказаної ділянки площею 1,6802 га з визначними координатами поворотних точок X та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Прокурор вважає, що згідно інформації Одеської обласної державної адміністрації № 901/7/01-46/1045/2-23 від 01.02.2023 вбачається, що вказаним органом, як розпорядником земель, рішень про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось. Таким чином, наказ Головного управління в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 5,4513 га та пункту 377 акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.12.2020 прийнято поза межами повноважень територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що визначені ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.

Крім того, прокурор вказує, що оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, прийнято в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 77, п. в ч. 4 ст. 88, 122 Земельного кодексу України, ст. З Закону України «Про використання земель оборони»

Також, прокурор вважає, що наказ Головного управління в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», на підставі якого вказану земельну ділянку передано до комунальної власності, підлягають визнанню незаконним та скасуванню в порядку, визначеному ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Прокурор наголошує, що позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном (земельною ділянкою) слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Земельна ділянка із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га наразі зареєстрована на праві власності за Бородінською селищною радою, проте частина вказаної ділянки площею 1,6802 га в силу закону не може належати до земель сільськогосподарського призначення та перебувати в комунальній власності, тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією частиною земельної ділянки шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Прокурор зазначає, що враховуючи положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо частини спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 1,6802 необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, що розташована за межами населених пунктів Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області.

Прокурор стверджує, що порушення інтересів держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,6802 га підлягають захисту також шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 5,4513 га за кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 в Державному земельному кадастрі з закриттям Поземельної книги, оскільки при реєстрації останньої як ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначення 16.00 - земельні ділянки запасу, не враховані законодавчо встановленні межі прикордонної смуги, що належить до земель оборони та, можуть перебувати виключно в державній власності. Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки є способом захисту речового права Одеської обласної державної (військової) адміністрації щодо спірної земельної ділянки, оскільки без вжиття таких заходів в Державному земельному кадастрі буде зареєстрована ділянка з визначеними межами та поворотними точками, що позбавить можливість зареєструвати нову земельну ділянку з визначеною площею та кадастровим номером, оскільки буде накладення земельних ділянок, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації з боку кадастрового реєстратора.

Прокурор стверджує, що На даний час право комунальної власності Бородінської селищної ради Белградського району на земельну ділянку з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до запису про речове право № 43 3 54103 від 02.08.2021, разом із тим вказана ділянка може використовуватись як земля сільськогосподарського призначення та бути переданою фізичним чи юридичним особам у власність та користування, проте частина вказаної ділянки площею 1,6802 не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

Таким чином, прокурор вважає, що з огляду на порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації підлягають захисту шляхом зобов`язання Бородінської селищної ради повернути земельну ділянку площею 1,6802 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 та має 10 поворотних точок.

Враховуючи викладене, Керівник Болградської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військова частина НОМЕР_1 до відповідачів: 1. Бородінська селищна рада Болградського району Одеської області; 2. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, що відповідно до розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Тарутинського району Одеської області № 773/А-2012 від 24.10.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Петрівської Другої сільської ради» надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншим 2 громадянам на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Слід зазначити, що Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (далі - Постанова), яка набула чинності з 19.07.2020, в Одеській області утворено Болградський район (з адміністративним центром у місті Болград) у складі територій Болградської міської, Арцизької міської, Бородінської селищної, Тарутинської селищної, Василівської сільської, Городненської сільської, Кубейської сільської, Теплицької сільської, Павлівської сільської, Криниченської сільських територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Одеською обласною прокуратурою 07.07.2023 з ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано інформацію щодо результатів аудиту земельних ділянок, які прилягають до державного кордону України в межах Одеської області та входять в 50 метрову смугу, в межах якої здійснюються заходи з утримання та нарощування інженерної інфраструктури прикордонними загонами.

У свою чергу рішення державного реєстратора прийнято на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про державний кордон» встановлено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Питання демаркації державного кордону України і Республікою Молдова, урегульовані відповідним Положенням, що затверджено Законом України № 13 72-IV від 10.12.2003 (далі - Положення).

Відповідно до статті 8 Положення підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною та Республікою Молдова, далі «демаркаційні документи», є: протокол опис проходження лінії державного кордону; альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону України і прикордонними знаками; каталог координат і висот прикордонних знаків; протоколи прикордонних знаків; таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, (ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України).

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Положення частини 3 цієї статті набрали чинності з 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 232-ІХ від 29.10.2019.

Згідно ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій іа завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. З Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно ст. З Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У свою чергу, згідно ст. 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» (в редакції Постанови КМ № 890 від 04.08.2021) з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості , що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України «Положення про прикордонний режим» прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевосіі, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів ширини у 30-50 метрів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» та ч. З ст. 77 Земельного кодексу України.

Не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

З урахуванням законодавчо встановлених розмірів ширини прикордонної смуги, також схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 відносно державного кордону України з Республікою Молдова вбачається, що частина вказаної ділянки площею 1,6802 га з визначними координатами поворотних точок X та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Згідно ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 5 вказаної статті, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно інформації Одеської обласної державної адміністрації № 901/7/01-46/1045/2-23 від 01.02.2023 вбачається, що вказаним органом, як розпорядником земель, рішень про вилучення земельних ділянок (землі уздовж прикордонної смуги) з користування прикордонних загонів ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймалось.

Таким чином, наказ Головного управління в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в частині передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 5,4513 га та пункту 377 акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.12.2020 прийнято поза межами повноважень територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що визначені ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Таким чином, оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, прийнято в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 77, п. в ч. 4 ст. 88, 122 Земельного кодексу України, ст. З Закону України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Положення ст. 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, наказ Головного управління в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», на підставі якого вказану земельну ділянку передано до комунальної власності, підлягають визнанню незаконним та скасуванню в порядку, визначеному ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України та ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного вибуття об`єктів у комунальну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном (земельною ділянкою) слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Про те, що землі оборони не можуть передаватися в комунальну чи приватну власність За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована па відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, статтею 26 вищезазначеного Закону визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Поряд з цим, п. З ч.І ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Одеської обласної державної адміністрації.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічні висновки вказані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.19.2018 у справі №823/2042/16. від 28.11.2018 у справі №815/6468/15.

Відтак позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності за Бородінською селищною радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі на спірну земельну ділянку вочевидь є приватно-правовими, оскільки спрямовані на захист прав володіння та розпорядження земельною ділянкою державної власності.

Враховуючи положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо частини спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 1,6802 необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, що розташована за межами населених пунктів Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельний кодекс України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 ЗК України Законом № 340-ТХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з ч. 6. ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. З п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Пунктом 50 зазначеного Порядку передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно з п. 57 вказаного Порядку, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 1562 цього Порядку.

Зважаючи на викладене, порушення інтересів держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,6802 га підлягають захисту також шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею5,4513 га за кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 в Державному земельному кадастрі з закриттям Поземельної книги, оскільки при реєстрації останньої як ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначення 16.00 - земельні ділянки запасу, не враховані законодавчо встановленні межі прикордонної смуги, що належить до земель оборони та, можуть перебувати виключно в державній власності.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки є способом захисту речового права Одеської обласної державної (військової) адміністрації щодо спірної земельної ділянки, оскільки без вжиття таких заходів в Державному земельному кадастрі буде зареєстрована ділянка з визначеними межами та поворотними точками, що позбавить можливість зареєструвати нову земельну ділянку з визначеною площею та кадастровим номером, оскільки буде накладення земельних ділянок, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації з боку кадастрового реєстратора.

Шодо повернення земельної ділянки суд зазначає наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, встановлено нормами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Набуття прав власності щодо обмежено оборотоздатних земель усупереч закону особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Навіть у випадку оформлення права приватної або ж комунальної власності на виведені з цивільного обороту земельні ділянки, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на землю, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Таким чином, у разі оформлення речових прав щодо обмежено оборотоздатних земель відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який с фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

На даний час право комунальної власності Бородінської селищної ради Белградського району на земельну ділянку з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до запису про речове право № 43 3 54103 від 02.08.2021, разом із тим вказана ділянка може використовуватись як земля сільськогосподарського призначення та бути переданою фізичним чи юридичним осооам у власність та користування, проте в силу наведених вище вимог законодавства частина вказаної ділянки площею 1,6802 та не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 908/394/19 зазначено, що під місцем розташування розуміють певне розташування у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив`язці до існуючої геодезичної мережі.

З огляду на викладене порушені права та законні інтереси держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації підлягають захисту шляхом зобов`язання Бородінської селищної ради повернути земельну ділянку площею 1,6802 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 та має 10 поворотних точок, з наступними координатами: № 1 - координати: X - 5 147 060,377, Y-3 274 252,443; № 2 - координати: X - 5 147 057,401, Y -3 274 241,078; № 3 - координати: X - 5 146 918,944, Y -3 274 240.748; № 4 - координати: X - 5 146 912,2 8 7, Y -3 2 74 215.469; № 5 - координати: X - 5 147 557,364. Y -3 274 195.020; № 6 - координати: X - 5 147 560,654, Y -3 274 207,608; № 7 - координати: X - 5 147 434,643. Y -3 274 210,362; № 8-координати: Х-5 147 308,632, Y -3 274 213,116; № 9 - координати: X - 5 147 315,664. Y -3 274 240.017; № 10 - координати: Х-5 147 297,394, Y -3 274 240.683.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військова частина НОМЕР_1 до відповідачів: 1. Бородінська селищна рада Болградського району Одеської області; 2. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку підлягають судом задоволенню.

Заперечення відповідача2 судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

На думку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1890, з якої пізніше шляхом поділу сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 09.04.2020- після набрання 01.01.2020 чинності ч. З ст. 77 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Зазначене твердження є обґрунтованим та не спростовує доводів наведених судом вище.

За змістом ч. 9, 10 ст. 791 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 13 ст. 791 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу земельних ділянок.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» і пп. 1 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок), державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу земельних ділянок.

Ураховуючи вказані положення, земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1890, з якої пізніше шляхом поділу сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, припинила існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасована.

Відомості про земельну ділянку площею 1,6802 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 внесені 09.04.2020, що вбачається з інформації про земельну ділянку з програмного модуля Державного земельного кадастру

З огляду на це, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 є об`єктом цивільних прав з 09.04.2020, тобто вже після набрання 01.01.2020 чинності положеннями ч. З ст. 77 ЗК України.

Отже, при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 мали бути враховані законодавчі обмеження щодо неможливості формування в межах 30-50 метрів від лінії державного кордону України земельних ділянок іншого цільового призначення, ніж землі оборони.

Також необгрунтованим є довід Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відсутності доказів розташування спірної земельної ділянки у 50-метровій смузі від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, у зв`язку з невнесенням відомостей про державний кордон України з Республікою Молдова до Державного земельного кадастру.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державний кордон України» державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

На підставі ст. 1 Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999, що ратифікований Законом України від 06.04.2000 № 1633-ІІІ та набрав чинності 18.11.2001 (далі - Договір), державний кордон між Україною і Республікою Молдова встановлюється відповідно до документів делімітації, які є невід`ємною частиною цього Договору:Протоколу-опису проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Молдова;

Альбому топографічних карт державного кордону між Україною і Республікою Молдова, складених у результаті делімітації українсько- молдовського кордону, проведеної у 1995-1999 роках.

Згідно з пп. «Ь» п. 1 ст. 5 Договору державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками в характерних точках лінії державного кордону (точках повороту, місцях перетинання із залізницями, автомобільними дорогами, в ярах та інших точках рельєфу) - 2 прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожний від лінії кордону, і геодезичним (центровим) пунктом, встановленим між цими прикордонними стовпами на самій лінії державного кордону.

Відповідно до ст. 6 Договору для встановлення прикордонних знаків вздовж державного кордону відводиться смуга місцевості завширшки 10 м (по 5 м по обидві сторони від лінії державного кордону).

Законом України від 10.12.2003 № 1372-ІУ ратифіковано Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова від 29.01.2003, що набрало чинності 12.01.2004 (далі - Положення).

Згідно зч. 1, 4 ст. 2 Положення порядок позначення державного кордону на місцевості прикордонними знаками наведено в Додатку 1 до цього Положення.

Координати прикордонних знаків визначаються у глобальній геодезичній системі ЇУ68-84 з точністю 15 см щодо пунктів державної (національної) геодезичної мережі.

Відповідно до ст. З Положення для позначення лінії державного кордону на місцевості відводиться смуга кріплення прикордонних знаків завширшки 10 м (по 5 м у кожний бік від лінії кордону).

Згідно зі ст. 8 Положення підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною і Республікою Молдова є: Протокол-опис проходження лінії державного кордону; Альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону України і прикордонними знаками; Каталог координат і висот прикордонних знаків; Протоколи прикордонних знаків; Таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Як зазначалось судом вище, відповідно до схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 площею 1,6802 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на запит Одеської обласної прокуратури від 17.08.2023 за № 15/1/1-1397ВИХ23 вбачається, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 1,6802 га знаходиться в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. Поворотні точки накладення на 50 метрову смугу мають наступні координати: № 1 - координати: X - 5 147 060,377, Y-3 274 252,443; № 2 - координати: X - 5 147 057,401, Y -3 274 241,078; № 3 - координати: X - 5 146 918,944, Y -3 274 240.748; № 4 - координати: X - 5 146 912,2 8 7, Y -3 2 74 215.469; № 5 - координати: X - 5 147 557,364. Y -3 274 195.020; № 6 - координати: X - 5 147 560,654, Y -3 274 207,608; № 7 - координати: X - 5 147 434,643. Y -3 274 210,362; № 8-координати: Х-5 147 308,632, Y -3 274 213,116; № 9 - координати: X - 5 147 315,664. Y -3 274 240.017; № 10 - координати: Х-5 147 297,394, Y -3 274 240.683.

Відповідна схема розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 складена ДП «Одеський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатами опрацювання архівних матеріалів інституту (проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування військовим частинам для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Одеської області, альбом ортофотокарт масштабу 1:10000 Державного кордону між Україною та Республіка Молдова) та координат поворотних точок ділянок з кадастровим номерами, що зазначені в запиті обласної прокуратури.

За таких обставин, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не спростовано доводи прокуратури, що частина земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим 5124786900:01:002:1903, площею 1,6802 га розташована в межах прикордонної смуги шириною 50 метрів уздовж лінії державного кордону України з Республікою Молдова.

Крім того, хибним є твердження Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про те, що перебування земель у межах прикордонної смуги не є підставою визначення їх належності до наперед визначеної категорії та вилучення таких земель з цивільного обороту.

Згідно з ч. 1-3 ст. 77 «Землі оборони» ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Аналогічна норма права міститься в ч. 3 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України».

Згідно з ч. 2 ст. 115 ЗК України та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України

встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

На підставі ч. 2 ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що земельні ділянки в межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, належать до земель оборони, які можуть перебувати лише в державній власності і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.

Таким чином, розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність цієї земельної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити з її нормативних розмірів шириною 30-50 метрів, установлених ч. 3 ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та ч. 3 ст. 77 ЗК України.

Нерозроблення і незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом.

З урахуванням законодавчо встановлених розмірів (ширини) прикордонної смуги, а також схеми розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, щодо державного кордону України з Республікою Молдова вбачається, що частина цієї земельної ділянки площею 1,6802 га з визначеними координатами поворотних точок X та Y розташована у смузі відведення шириною 50 метрів від лінії державного кордону, тобто у прикордонній смузі.

Про те, що землі оборони, зокрема, землі в межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у приватну і комунальну власність.

З огляду на викладене, доводи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не спростовують наведені вище обгрунтовані доводи.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Керівника Болградської окружної прокуратури задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га.

3. Визнати незаконним та скасувати п. 377 додатку до акту приймання- передачі до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №33-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

4. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,6802 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 5,4513 га з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, що розташована за межами населених пунктів Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (запис про речове право № 43354103 від 02.08.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2426996051247) з одночасним припиненням права комунальної власності.

5. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,6802 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903, площею 5,4513 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

6. Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 043 79203, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (адреса м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку площею 1,6802, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124786900:01:002:1903 та має 10 поворотних точок за наступними координатами: № 1 - координати: X - 5 147 060,377, Y-3 274 252,443; № 2 - координати: X - 5 147 057,401, Y -3 274 241,078; № 3 - координати: X - 5 146 918,944, Y -3 274 240.748; № 4 - координати: X - 5 146 912,2 8 7, Y -3 2 74 215.469; № 5 - координати: X - 5 147 557,364. Y -3 274 195.020; № 6 - координати: X - 5 147 560,654, Y -3 274 207,608; № 7 - координати: X - 5 147 434,643. Y -3 274 210,362; № 8-координати: Х-5 147 308,632, Y -3 274 213,116; № 9 - координати: X - 5 147 315,664. Y -3 274 240.017; № 10 - координати: Х-5 147 297,394, Y -3 274 240.683.

7. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Космонавтів 34,Одеса,Одеська область,65078) сплачений за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 10736грн. на користь Одеської обласної прокуратури за такими реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) - 03528552, рахунок отримувача - ОА808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

8. Стягнути з Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 043 79203, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132) сплачений за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 2684грн. на користь Одеської обласної прокуратури за такими реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) - 03528552, рахунок отримувача - ОА808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 25 липня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	18.07.2024
Оприлюднено	29.07.2024
Номер документу	120600232
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Літвінов С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.07.2024 по справі 916/11/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/11/24

Рішення від 18.07.2024

Рішення
від 18.07.2024 по справі 916/11/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ