Ухвала

від 25.07.2024 по справі 927/28/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/28/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Жеведське"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Привалова А. І.

від 01.05.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В. В., Буравльов С. І., Шапран В. В.

від 19.06.2024

за позовом Фермерського господарства "Жеведське"

до Державної казначейської служби України, Чернігівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області

про відшкодування шкоди у розмірі 398 700,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2023 року Фермерське господарство "Жеведське" звернулося до суду із позовом до Державної казначейської служби України, Чернігівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Чернігівській області про відшкодування шкоди в розмірі 398 700,32 грн, завданої незаконними діями органів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021272130000047 від 04.10.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 927/28/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично заявлений до стягнення Фермерським господарством "Жеведське" розмір шкоди носить абстрактний характер, оскільки він не доведений належними та допустимими доказами, у зв`язку із неможливістю достеменного визначення в якій кількості та на якій площі зростали на спірній ділянці посіви гречки у 2021 році. Таким чином, Фермерським господарством "Жеведське" не доведено складу усіх трьох елементів цивільного правопорушення, необхідного для притягнення осіб до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Постановою від 19.06.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 927/28/24.

11 липня 2024 року Фермерське господарство "Жеведське" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 927/28/24.

Перевіривши касаційну скаргу Фермерського господарства "Жеведське", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 398 700,32 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 342 000,00 грн).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В касаційній скарзі Фермерського господарства "Жеведське" зазначено, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у даному випадку є підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 05.04.2021 у справі № 420/8512/20, скаржник зауважує, що оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. З огляду на вказане, Фермерське господарство "Жеведське" наголошує, що протиправність дій органів досудового розслідування є беззаперечною, що встановлено судами попередніх інстанцій; через те, що органи досудового розслідування незаконно намагалися притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , як члена Фермерського господарства "Жеведське", так і саму юридичну особу, позивачу загрожувало реальне покарання в декілька сотень тисяч гривень лише через те, що органи досудового розслідування не змогли правильно застосувати норми матеріального права і неправомірно намагалися притягнути невинних осіб до відповідальності; на техніку позивача було накладено арешт, що унеможливило збір урожаю гречки, який був засіяний на відповідній земельній ділянці; внаслідок погодних умов урожай був втрачений без можливості відновлення; внаслідок вказаного Фермерське господарство "Жеведське" зазнало збитків, які точно обрахувати на той час не було можливим; Фермерське господарство "Жеведське" має дохід лише від здійснення своєї діяльності у вигляді вирощування сільськогосподарської продукції, а отже недоотриманий прибуток сильно відображається на загальних доходах, що негативним чином відображається на можливості продовжувати діяльність, виплати заробітної плати працівникам, тощо. Фермерське господарство "Жеведське" також зазначає, що дана справа частково охоплюється поняттям значного суспільного інтересу, оскільки Верховний Суд має підтвердити необхідність призначення експертизи у даній категорії справи, коли особи звертаються з позовною вимогою про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, так як існує багато спорів за участю органів досудового розслідування щодо відшкодування завданої ними шкоди, отже дана категорія справ, на думку скаржника, має значення для певного кола осіб, тощо.

Розглянувши викладені скаржником доводи, Суд дійшов висновку, що вони фактично зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Розгляд скарг Верховним Судом насамперед покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення ?розгляду заради розгляду?.

Наявність ?суспільного інтересу? як обставини, що може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, має оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от: суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов`язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій). Суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо.

Проте наведені у касаційній скарзі Фермерського господарства "Жеведське" доводи не дають підстав для висновку про те, що справа № 927/28/24 має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес. Незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної справи, учасником якої він є.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник у касаційній скарзі не навів вагомих аргументів, які б свідчили про те, що справа № 927/28/24 має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до висловлення незгоди з ухваленими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 927/28/24 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Жеведське" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішенні, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 927/28/24 за касаційною скаргою Фермерського господарства "Жеведське" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова