Кримінальне провадження № 1-кп/760/1525/24
№ 760/21536/21
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2024 року Солом`янського районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, дані про яке 27.05.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000000681, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоселиця Кельменуцького району Чернівецької області, громадянки України, яка одружена, із вищою освітою, працює на посаді експедитора в ТОВ «Комплексні інженерні системи», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за таких обставин.
Так, згідно обвинувального акта, ОСОБА_7 , виконуючи обов`язки директора філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця», що на підставі примітки до ст. 364 КК України органом досудового розслідування віднесено до правової категорії службових осіб, у період з 01.05.2017 по 04.10.2017, та у період зупинки з 01.05.2017 спеціального дозволу № НОМЕР_1, не вжила достатніх заходів та не вчинила необхідних дій щодо своєчасного поновлення дії спеціального дозволу № НОМЕР_1, не оскаржила з цією метою Наказ ІНФОРМАЦІЯ_6 про зупинку дії спеціального дозволу та не внесла відповідні зміни до особливих умов угоди та цього дозволу.
Наділеною необхідними для належного виконання службових обов`язків повноваженнями та всіма можливостями для їх практичного застосування, у разі належного виконання своїх службових обов`язків та сумлінного ставлення до них, ОСОБА_7 мала об`єктивну можливість і повинна була діяти в інтересах філії ЦУП та ПАТ «Укрзалізниця», шляхом вжиття необхідних заходів щодо переоформлення та поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № НОМЕР_1 від 22.10.2008.
Всупереч державним інтересам у сфері охорони навколишнього середовища, всупереч інтересам ПАТ «Укрзалізниця», ОСОБА_7 не зупинила видобування габро-анортозиту, граніту, габро-нориту у Пенізевицькому-1 родовищі Малинського району Житомирської області, проігнорувала вимоги законодавства України щодо негайного припинення видобування корисних копалин після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, дозволивши цим самим незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом укладення угод з ТОВ «Євровибухпром» (ЄДРПОУ 39368391) ЦУП-2/0066/17 від 27.04.2017 та ЦУП-2/0131/17 від 26.06.2017, з ТОВ «Техрозробка» (ЄДРПОУ 38115738) - ЦУП-2/0169/17 від 31.07.2017 та проведення вибухів в кар`єрі №2 на виробничому підрозділі Пінезевицький кар`єр філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця» а саме: 20.05.2017 (блок № 263), 23.05.2017 (блок № 262), 29.07.2017 (блок № 264), 29.07.2017 ( блок 265), 04.10.2017 (блок № 266), що було засвідчено Актами приймання-передачі наданих послуг з проведення вибухових робіт.
У результаті службової недбалості ОСОБА_7 , виробничим підрозділом «Пенізевицький кар`єр» філії ЦУП ПАТ «Укрзалізиця» було проведено 5 вибухів та незаконно добуто сировину для бутового каменю у вигляді габро-анортозиту, граніту, габро-нориту, а саме: 20.05.2017 (блок № 263)- 43485 м3, 23.05.2017 (блок № 262)- 42568 м3, 29.07.2017 (блок № 264)- 46808 м3, 29.07.2017 ( блок 265)- 39115 м3, 04.10.2017 (блок № 266)- 46998 м3, внаслідок чого заподіяно шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони навколишнього природнього середовища.
Розмір матеріальної шкоди (збитків) визначений на підставі висновку судово-економічної експертизи № 133/7 від 29.11.2019 і складає 20.05.2017 (блок № 263)- видобуто 43485 м3 - матеріальна шкода (збитки) 98241 312,00 грн., 23.05.2017 (блок № 262)- видобуто 42568 м3 - матеріальна шкода (збитки) 96169625,60 грн., 29.07.2017 (блок № 264)- видобуто 46808 м3 -- матеріальна шкода (збитки) 105 748633,60 грн., 29.07.2017 (блок 265)- видобуто 39115 м3 - матеріальна шкода (збитки) 88 368 608,00 грн., 04.10.2017 (блок № 266)- видобуто 46998 м3 - матеріальна шкода (збитки) 106177881,60 грн., а всього на суму 494 706 060,80 грн., що у 618 382 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Згідно обвинувального акта, описані вище дії обвинуваченої ОСОБА_7 заподіяли тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Проаналізувавши безпосередньо досліджені та надані сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_7 відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а тому остання підлягає виправданню з таких підстав.
Так, допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини провадження, щодо місця роботи, проведених вибухових робіт, кількості видобутого каменю, тощо, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службовій недбалості, тобто у невиконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища, не визнала та, згідно узгодженої із захисником позиції, просила визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні та виправдати її на підставі ч. 1 п. 3 ст. 373 КПК України, так як не доведено, що в її діях є склад кримінального правопорушення. Обвинувачення вважають незаконним та таким, що ґрунтується на припущеннях. Категорично заперечувала на закритті провадження з нереабілітуючих підстав у зв`язку з сумлінним ставленням до виконання службових обов`язків.
Свідок ОСОБА_8 в ході судового розгляду пояснив, що з 14 грудня 2015 року переведений на посаду начальника виробничого підрозділу «Пенізевицький кар`єр» філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця», яку обіймав до 22 липня 2019 року. Він не мав повноважень для організації проведення вибухових робіт з видобування корисних копалин на виробничому підрозділі, листи адресовані керівництву філії ЦУП стосувались висвітленню проблем з сировиною та необхідністю її вирішення. На підставі проведених тендерів та підписаних договорів між ЦУП та підприємством, яке виграло тендер, на підрозділ приходила рознарядка з ЦУП хто і в якому обсязі буде проводити бурові роботи, а хто вибухові. Заявки формує та підписує керівництво філії після опрацювання відповідними відділами, в тому числі юридичним, на предмет відповідності чинному законодавству.
Про наявність наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 №5 від 11.01.2017 та №50 від 01.02.2017 про зупинення дії спецдозволу на користування надрами НОМЕР_2 йому стало відомо лише 24 травня 2018 року під час підписання акту перевірки проведеної ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає дані накази незаконними, як такі, що винесені з порушенням чинного в Україні законодавства, про що свідчать рішення судів. При цьому, дані накази надрокористувачу не направлялися, йому керівництвом філії не доводились, а обов`язку самостійно з`ясовувати наявність наказів ІНФОРМАЦІЯ_6 про зупинення дії спецдозволів він не має.
Всі гірничі роботи проводилися під наглядом державних служб: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8. Жодна з установ не відмовила у проведенні взривних робіт, хоча мали на це повноваження. Впевнений, що всі роботи проводилися на законних підставах при наявності всіх дозволів.
Свідок ОСОБА_10 повідомив в суді, що він перебуває на посаді маркшейдера філії Центр управління промисловістю ПАТ «Укрзалізниця». Він пояснив, що він в період часу з 2015 по 2019 роки перебував на посаді провідного маркшейдера Філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниці», до його посадових обов`язків відносилася підготовка документів для оформлення гірничих відводів; підготовка документів на тендерні закупівлі по проектах розробки; контроль за виконанням, веденням гірничих та маркшейдерських робіт на кар`єрах. Жодного відношення до проведення вибухових робіт він не мав. Філією було отримано лист від 23.02.2017 від ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресований ДП УПП, правонаступником якого з 2015 року було ПАТ «Укрзалізниця» щодо необхідності проведення повторної державної експертизи. На думку свідка, лист адресовано неправомірно, однак відповідь була надана. Ця вимога мала місце в середині року і потрібно було в фінансовий план Укрзалізниці вписати нові вимоги та отримати гроші на виконання робіт, вартість яких становила 1 млн. грн. Через тендерні закупівлі, філією замовлено ці роботи, однак згодом людина, яка їх виконувала звільнилася і виникла проблема в оперативності їх виконання. Економічну оцінку необхідно було зробити по семи родовищах. В травні 2018 року на ВП приїхав геологічний контроль з проведенням перевірки, за результатами якого 24.05.2018 складено акт та припис з підстав проведення на кар`єрі гірничих робіт в умовах припинення дії спеціального дозволу. Про дану заборону ніхто не знав.
Для видобутку щебеню необхідно провести бурові роботи буровими верстатами, далі в забуреному блоці проводяться вибухові роботи шляхом заряджання свердловин. В результаті чого отримують розпушену гірничу масу, яку вивозять на стадію дроблення. Подрібнення гірської маси здійснюється подрібнювальними комплексами ВП.
Філія не є юридичною особою, а лише виконує щорічний план поставлений АТ «Укрзалізниця» та захищений в ІНФОРМАЦІЯ_8. Вибухові та бурові роботи проводяться виключно підрядними організаціями, яких залучає Філія ЦУП через тендерні процедури. Перевірка оформлення відповідних документів через ІНФОРМАЦІЯ_8 відбувалася щороку. Про наявність наказу Державної служби геології та надр України №50 від 01.02.2017, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, свідку було відомо.
Свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що він з 2010 року перебуває на посаді головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, до служби надійшли матеріали кримінального провадження, де були наявні копії актів на проведення вибухових робіт, книг списання запасів корисних копалин, відповідно до яких встановлено, що протягом 2017-2018 років ВП здійснювалися вибухові роботи на Пенізевицькому родовищі. Згідно наказу Державної служби геології та надр України №50 з 01.05.2017 була зупинена дія спеціального дозволу НОМЕР_2 від 22.10.2008 року, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи запасів родовища. Законодавством не передбачено інформування надрокористувачем щодо зупинення дії спецдозволу. Всі накази Державної служби опубліковуються на офіційному вебсайті протягом 5 робочих днів з моменту винесення. Разом з тим, Службою рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення поштового відправлення направлено лист від 23.02.2017 щодо інформування з приводу зупинення дії спецдозволу, який був отриманий 02.03.2017.
Крім того, свідок зазначив, що згідно вимог законодавства, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Із показань свідка ОСОБА_12 , головного бухгалтера філії ЦУП, вбачається, що до її повноважень відносилось ведення фінансово-економічної звітності підприємства, яке займалося видобуванням корисних копалин шляхом вибухів з подальшим подрібненням гірничої маси. Вибухові роботи проводилися підрядними організаціями, з якими укладалися договори Філією ЦУП. Про зупинення дії спеціального дозволу не знає. Лист про заборону здійснювати роботи, не надходив.
Допитаний в судовому засіданні як свідок експерт ОСОБА_13 підтвердив висновок проведеної ним судово-економічної експертизи та повідомив про її проведення на підставі наданих документальних матеріалів.
Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку, крім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визначене судом недоведеним, підстави для виправдання з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у його вчиненні.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів «поза розумним сумнівом» з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Суд не встановив належних підстав для визнання наданих стороною обвинувачення документів неналежними та явно недопустимими на підставі ст.ст. 85-87 КПК України.
При цьому, доводи прокурора про доведеність скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, обвинуваченою ОСОБА_7 не ґрунтується на досліджених судом доказах.
Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт злочину; об`єктивна сторона злочину; суб`єктивна сторона злочину; суб`єкт злочину. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином.
Відповідно до обвинувального акта об`єктивну сторону злочину, інкримінованого ОСОБА_7 , становлять дії посадової особи, пов`язані з використанням надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2008 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Державному підприємству «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України», надано спеціальний дозвіл на користування надрами НОМЕР_2, відповідно до якого вказане підприємство отримало право на видобування габро-анортозиту, граніту, габро-нориту з Пенізевицького-1 родовища Малинського району Житомирської області строком до 23.10.2018. Власником спецдозволу на користування надрами № НОМЕР_1 зазначене ДП «УПП» код ЄДРПОУ 24249750. Державним підприємством «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» отримано в територіальному управлінні Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Київській області та м. Києві дозвіл на виконання відкритих гірничих робіт від 10.07.2014 №2439.14.32, діючий з 10.07.2014 по 09.07.2019 на виробничому підрозділі «Пенізевицький кар`єр».
Додатком № 1 до спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 14.12.2011, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем, ДП «УПП» УЗ, та передбачала особливі умови.
У спецдозволі на користування надрами № НОМЕР_1 зазначені особливі умови, серед яких немає обов`язку проведення щорічної чи через 5 років повторної екологічної експертизи. Особливою умовою спеціального дозволу є обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, відповідно до абзацу 3 пункту 26, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 № 615 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».
Додатком № 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № НОМЕР_1 є «Програма робіт».
Відповідно до вимог статті 51 Кодексу України про надра, статтей 19, 24 Гірничого закону України, усі суб?єкти господарської діяльності, що видобувають корисні копалини повинні мати затверджені керівником підприємства «Плани розвитку гірничих робіт», погоджені з органами ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідно до статті 19 Гірничого закону України «План розвитку гірничих робіт» підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.
Річний план розвитку гірничих робіт (річна виробнича програма) - документ, що розробляється користувачем надр згідно Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин (НПАОН 00.0-1.01-85) та погоджується згідно ст. 19 Гірничого закону України з органами гірничого нагляду. У ньому визначаються напрямки розвитку гірничих робіт з дотриманням параметрів систем розробки, передбачених проектами розробки родовищ, обсяги видобутку корисних копалин, обсяги виконання геологорозвідувальних, розкривних, рекультиваційних, гірничокапітальних і гірничопідготовчих робіт, обсяги переробки мінеральної сировини та інших робіт, передбачених технічними проектами розробки родовищ при забезпеченні відповідних і безпечних умов праці.
Погодження річних планів розвитку гірничих робіт здійснюється за наявності діючого спеціального дозволу на користування надрами, акту гірничого відводу, дозволів та декларацій на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, проекту розробки, затвердженого та погодженого у встановленому порядку. Виконання гірничих робіт без погодження з Управлінням ІНФОРМАЦІЯ_8 у Житомирській області, а також з відхиленням від погодженого річного плану не допускається.
Судом досліджено Протокол № 023 спільного розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2017 рік та Протокол № 009 розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2018 рік. ІНФОРМАЦІЯ_8 погодило об`єми добування скельних порід на 20017 рік та 2018 рік без зауважень.
Відповідно до Постанови КМУ від 25.06.2014 № 200 «Про утворення ПАТ «Укрзалізниця» було утворено ПАТ «Укрзалізниця» (том 8, а.с.13-27).
ПАТ «Укрзалізниця» згідно з Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття. Державне підприємство «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» входять до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200).
Згідно зі Статутом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 N 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 N 938) (далі - Статут), ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно ст. 2 Статуту, публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженим постановою КМУ № 735, ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «УПП».
Отже, судом встановлено що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником Державного підприємства «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» та відповідно правонаступником за спеціальним дозволом з надрокористування № НОМЕР_1.
Строк дії спеціального дозволу № НОМЕР_1 закінчувався 23.10.2018. Таким чином, ПАТ «Укрзалізниця» мала право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих ДП «УПП» УЗ, у межах строку дії спеціального дозволу з надрокористування № НОМЕР_1 до переоформлення документів дозвільного характеру на правонаступника (ПАТ «Укрзалізниця») до 23.10.2018.
Згідно п. 85 ст. 6 Статуту, де серед предметів діяльності ПАТ «Укрзалізниця» зазначено розвідувальне буріння та свердління, відбирання зразків порід для будівельних, геофізичних, геологічних та інших подібних цілей, добування корисних копалин та розроблення кар`єрів, підготовчі роботи на будівельному майданчику. Згідно п. 87 ст. 6 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» має право на виконання маркшейдерських робіт.
Філія ЦУП ПАТ «Укрзалізниця» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укрзалізниця», який не має статусу юридичної особи; філія діє від імені ПАТ «Укрзалізниця» та в його інтересах, здійснює делеговані функції (п.2.1 Статуту). Функцію розвідувального буріння та свердління, добування корисних копалин та розроблення кар`єрів ПАТ «Укрзалізниця» не делегував філії як структурному підрозділу. Пунктом 20 Статуту визначено, що ПАТ «Укрзалізниця» діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань.
Суд приймає до уваги, що подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюється виключно Надрокористувачем.
Суд дослідив заяву Укрзалізниці, яка адресована ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.11.2018 № 12-24/2849-18 «Про продовження дії спеціального дозволу» та від 20.03.2018 № Ц/2-24/893-18 «Про внесення змін та продовження дії спеціального дозволу» (том 7, а.с. 26-27), Заява на внесення змін та продовження дії спеціального дозволу № НОМЕР_1 (том 7, а.с. 52), що свідчить про виконання своїх обов`язків надрокористувачем, яким є ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідно до положень ст. 16 Закону «Про Надра», у разі виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб`єкт, що отримав спеціальний дозвіл.
Частина 8 ст. 16 Закону «Про Надра» визначає, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до обвинувального акта, дія спеціального дозволу на користування надрами № 4247 була зупинена на підставі п. 192 Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 5 від 11.01.2017 Про зупинення дії спеціальних дозволів (том 7, а.с. 1-6) та п. 163 Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 50 від 01.02.2017 Про внесення змін до Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.01.2017 №5 (том 6, а.с. 8-9, том 7, а.с. 1-6).
Судом встановлено що Наказ № 5 був винесений, враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, що оформлені Протоколом від 29.12.2016 № 7/2016. Наказ №50 був винесений, враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, що оформлені Протоколом від 01.02.2017 № 1/2017. Протоколи засідання комісії з питань надрокористування є невід`ємним додатком до Наказу.
Комісія з питань надрокористування діє на підставі «Положення про Комісію з питань надрокористування», яке затверджене Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.07.2016 № 246 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 липня 2016 року за № 991/29121.
Відповідно до пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (із змінами) (далі - Порядок), для попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у Держгеонадрах утворюється Комісія з питань надрокористування (далі - Комісія), яка діє у складі, що затверджується наказом Держгеонадр. Комісія є постійно діючим дорадчим органом Держгеонадр. До складу Комісії включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Комісія надає пропозиції та рекомендації Голові Держгеонадр щодо надання дозволів, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу. Прийняті рішення оформляються протоколом, який підписується всіма членами Комісії, присутніми на засіданні, та затверджується головуючим Комісії.
Відповідно до постанови про витребування документів ГСУ НПУ від 30.10.2018 про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_6 документів (том 11, а.с. 1-2), серед іншого, витребовувалися Протоколи засідання міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування. До матеріалів кримінального провадження не надано Протокол комісії від 29.12.2016 № 7/2016 та протокол від 01.02.2017 № 1/2017, а тому встановити підстави для зупинення спеціального дозволу та мотиви відтермінування зупинки спеціального дозволу суду не представляється можливим.
В п. 192 Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 5 від 11.01.2017 Про зупинення дії спеціальних дозволів (том 7, а.с. 1-6) та в п. 163 Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 50 від 01.02.2017 Про внесення змін до Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.01.2017 №5 (том 6, а.с. 8-9, том 7, а.с. 1-6) зазначено, що дія спеціального дозволу зупиняється на підставі п.п. 22, 25 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» №615 від 30.05.2011.
Підпунктом 1 п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 травня 2011 року № 615, яка діяла на момент спірних правовідносин (редакція 16.02.2017), визначено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Суд звертає увагу, що невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами є угода про умови користування надрами, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем. Основні умови користування надрами визначаються в програмі робіт з видобування корисних копалин, що є Додатком 2 до Угоди. Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № НОМЕР_1 вперше була укладена з надрокристувачем - ДП «УПП» УЗ 14 грудня 2011 року (том 11, а.с. 12). Відповідно до п.5.3. Угоди, надрокористувач зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені в п. 26 порядку № 615. Це ж саме зазначено в п.5 особливих умов користування надрами: «Обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та Угодою про умови користування надрами відповідно до абз. 3 п.26 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615».
Щодо дії абзацу 3 пункту 26 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (редакція 16.02.2017), який передбачав обов`язок моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, слід зазначити, що абзац третій пункту 26 було виключено на підставі Постанови КМ № 42 від 28.01.2015. Станом на 2017 рік абзац третій пункту 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 не діяв.
Відповідно до п. 5.1. Угоди, ІНФОРМАЦІЯ_6 має право притягувати надрокористувача відповідно до діючого законодавства до відповідальності, у тому числі зупиняти дію дозволу. Відповідно до п. 6.4. Угоди ІНФОРМАЦІЯ_6 мають право безпосередньо зупинити дію Дозволу у випадках, передбачених пунктом 22 Порядку 615.
Щодо дії пункту 25 «Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» № 865 суд констатує.
До Угоди про умови користування надрами не було внесено обов`язку повторно (кожні 5 років) проводити державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин, що було раніше передбачено в пункті 25 «Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», тому що на момент підписання Угоди 14.12.2011 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин не діяв, втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1236 від 27 грудня 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно з ч. 1 ст. 4-1 вказаного Закону, порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 є ІНФОРМАЦІЯ_6, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами. Пунктом 9 вказаного Положення також визначено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством. Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до п. 25 Положення № 865 та викладено у такій редакції:
«Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011.
Відповідно до п. 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Крім того, у п. 2 рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/ зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція п. 25 Положення не відновлювалась.
Відновлення чинності п. 25 Положення № 865 мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», якою п. 25 Положення № 865 викладено у новій редакції.
Оскільки станом на час прийняття Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 5 від 11.01.2017 Про зупинення дії спеціальних дозволів та Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 № 50 від 01.02.2017 Про внесення змін до Наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.01.2017 №5 п. 25 Положення № 865 були нечинними, то фактично відсутні підстави вважати, що у надрокористувача існувала необхідність проведення повторної державної експертизи та, відповідно, відсутні підстави для встановлення надрокористувачу терміну для усунення порушень законодавства про надра.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, від 22.04.2019 у справі №820/601/17, від 02.10.2019 у справі № 804/215/18, від 23.10.2019 у справі П/811/112/17, від 27 лютого 2020 року у справі №804/8510/16, провадження №К/9901/16675/18.
Таким чином, Наказ ІНФОРМАЦІЯ_6 № 5 від 11.01.2017 Про зупинення дії спеціальних дозволів та Наказ Держгеонадр № 50 від 01.02.2017 Про внесення змін до наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.01.2017 №5 не відповідають вимогам законодавства на момент їх винесення.
З вказаних обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 , не дивлячись на те, що не оскаржила Наказ ІНФОРМАЦІЯ_6 № 5 від 11.01.2017 року Про зупинення дії спеціальних дозволів та Наказ Держгеонадр № 50 від 01.02.2017 Про внесення змін до наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.01.2017 №5 в частині спірних правовідносин, не повинна була їх виконувати.
При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, провадження № 11-325апп21. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
За вказаних обставин дії обвинуваченої ОСОБА_7 кореспондуються з положеннями ст. 41 КК України та виключають наявність основної складової складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, як об`єктивна сторона.
Крім того, суд звертає увагу, що поняття суб`єкт злочину важливе для кваліфікації злочинів, де диспозицією передбачений спеціальний суб`єкт та для вирішення питання про кримінальну відповідальність конкретної особи.
Службова недбалість може мати місце лише за умови, що службова особа мала об`єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов`язків (в межах її повноважень).
Відповідно до обвинувачення, ОСОБА_7 вчинила недбале ставлення до своїх службових обов`язків у період перебування на посаді в.о. директора філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця».
Судом було встановлено, що на підставі Наказу філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниці» № 01/ос від 04.01.2016 ОСОБА_7 була переведена на посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання.
На підставі Наказу філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниці» № 193 о\с від 16.09.2016 ОСОБА_7 була переведена з 16.09.2016 на посаду заступника начальника філії з виробництва ( том 10, а.с. 10).
На підставі Наказу філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниці» № 217 о\с від 27.10.2016 ОСОБА_7 була переведена з 27.10.2016 на посаду першого заступника начальника філії (том 10, а.с. 11).
19.12.2016 на підставі Наказу ПАТ «Укрзалізниця» № 2413 о\с на ОСОБА_7 було покладено виконання обов`язків начальника філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця» (том 13, а.с. 80).
26.04.2017 з ОСОБА_7 , як з першим заступником директора філії був укладений Трудовий договір № 87 (том 12, а.с. 156-159). Відповідно до п. 1.4. Трудового договору, ОСОБА_7 була призначена відповідальною за напрямок діяльності з питань забезпечення формування та здійснення контролю за фінансовими планами філії, виконання планів централізованого постачання. В трудовому договорі відсутній пункт, який би покладав на ОСОБА_7 обов`язки щодо контролю за спеціальними дозволами, власником яких є ПАТ «Укрзалізниця».
У цей період ОСОБА_7 , на підставі Довіреності від 22.12.2016 (р.н. 2223,2224), як в.о. начальника філії, підписала Договір ЦУП 02/0066/17 від 27.04.2017 та, як в.о. директора філії, на підставі Довіреності від 22.12.2016 (р.н. 2223,2224), підписала Акт № 58 від 20.05.2017; Акт № 61 від 23.05.2017, Акт № 106 від 26.07.2017; Акт № 112 від 29.07.2017 і Акт № 113 від 29.07.2017 про надання послуг з проведення вибухових робіт, що є предметом кримінального правопорушення.
Також, 31.07.2017 ОСОБА_7 підписала Договір ЦУП 02/0169/17 вже як в.о. директора філії на підставі Довіреності від 12.05.2017 (р.н.1548,1549).
Довіреність від 12.05.2017 (р.н.1548,1549), яка наділяє ОСОБА_7 повноваженнями в.о. директора філії, в матеріалах справи відсутня.
Повноваження ОСОБА_7 , як в.о. директора філії, що були делеговані на підставі довіреності ПАТ «Укрзалізниця» від 12.05.2017 (реєстрація (1548,1549) судом не встановлені у зв`язку з відсутністю тексту довіреності.
В матеріалах справи відсутні посадова інструкція начальника філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниця», наказ філії ЦУП ПАТ «Укрзалізниці» № 44/ос 03.05.2017 про переведення ОСОБА_7 на посаду першого заступника директора філії, Наказ ПАТ «Укрзалізниця» про покладення на ОСОБА_7 обов`язків в.о. директора філії, посадова інструкція директора філії, а лише заступника, у зв`язку з чим суд не може належним чином визначити повноваження в.о. директора філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця».
Також, суд звертає увагу, що прокурор при визначенні статусу службової особи помилково послався на положення примітки 1 до ст. 364 КК України.
Відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
За вказаних обставин, органом досудового розслідування належним чином не встановлений суб`єкт кримінального правопорушення, а саме наділення ОСОБА_7 відповідним колом повноважень.
Крім того, надаючи оцінку усім обставинам та доказам, що були досліджені в ході судового розгляду, судом встановлено.
Так, листом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 4016/13/14-17 від 23.02.2017 (том 6, а.с. 10-24), що адресований ДП «УПП», та є ключовим доказом обвинувачення, інформовано останніх про видачу наказів № 5 та №50 та зазначено, що у разі ненадання інформації щодо проведення експертизи, дію спеціального дозволу з надрокористування № НОМЕР_1 буде зупинено з 01.05.2017. Зі змісту даного листа вбачається, що він носить лише інформативний характер, у той же час, самі тексти наказів, які мають зобов`язальний характер, ПАТ «Укрзалізниці» не направлялись.
Відповідно до вимог п. 6.7 та 6.8 «Порядку взаємодії структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_6, пов`язаних з продовженням строку дії, переоформленням, внесенням змін до спеціального дозволу, внесення змін до Угоди про умови користування надрами, видачею дубліката, зупинення дії дозволу, поновленням дії, анулюванням спеціального дозволу на користування надрами», затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.05.2015 № 109, ІНФОРМАЦІЯ_6 зобов`язані направити Надрокористувачу повідомлення про зупинку дії дозволу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У порядку інформування про прийняте суб`єктом владних повноважень рішення воно набуло статусу публічної інформації відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Інформаційний лист ІНФОРМАЦІЯ_6 є доказом того, що державний орган своїм управлінським рішенням визначив конкретну умову щодо зупинення дії спеціального дозволу.
Відповідно до листа філії ЦУП від 25.04.2017 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6, надана інформація про проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин за Договором ЦУП 01/0253/16з ТОВ «НВП Укргеологатом». При цьому, повідомлено про направилення на адресу ДНВП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » документів, а саме звіту за формою 3, які були повернуті з формулюванням, що ці документи повинен надати надрокористувач, яким є ПАТ «Укрзалізниця».
Судом також взято до уваги, що вибухові роботи на кар`єрі «Пенізевицьке-1» проводилися сторонніми організаціями на підставі укладених господарських угод, відповідно до їх порядку проведення, із залученням у тому числі контролюючих органів, згідно державного нагляду у сфері гірничих відносин (том 7 а.с. 65-100).
Разом з тим, суду не надано доказів, що Договір ЦУП 02/0131/17 від 26.06.2017 з ТОВ «Євровибухпром» та Акт виконаних робіт № 187 від 04.10.2017 за Договором ЦУП 02/0169/17 від 31.07.2017 з ТОВ «Техрозробка» укладено саме ОСОБА_7 . Дані господарсько-правові документи покладені в обвинувачення як доказ протиправних дій ОСОБА_7 та впливають на обсяги видобутої сировини і визначення вартості екологічної шкоди. Належних і допустимих доказів в обґрунтування саме цих доводів сторона обвинувачення суду не надала.
Зазначені обставини, на думку суду, також вказують на відсутність в діях обвинуваченої ОСОБА_7 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, зокрема суб`єктивної сторони.
Інші письмові докази, такі як листи, фінансово-господарські документи, висновок судово- економічної експертизи, протоколи процесуальних дій, огляди, службові документи, тощо не можуть бути визнані судом допустимими та достатніми в контексті доведеності вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення, так як носять інформативний характер та не вказують на наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та причинно-наслідковий зв`язок між ними, що є обов`язковими елементами предмету доказування.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, отриманих безпосередньо в суді показань свідків, кожен з яких не надав об`єктивних, конкретних і неоспорюваних показань про вчинення ОСОБА_7 злочину, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, з точки зору достатності та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно доводили, що в діях обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення не доведене в судовому засіданні, а тому її необхідно виправдати у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся. Заходи забезпечення не застосовувались.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку, тому підстави до стягнення з ОСОБА_7 відповідних витрат, наявних у кримінальному провадженні, відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Речові докази - зберігати в матеріалах провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 29.07.2024 |
Номер документу | 120603852 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Службова недбалість |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Бурлака О. В.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стефанів Надія Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні