Рішення

від 25.07.2024 по справі 380/5054/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 рокусправа № 380/5054/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Трускавецької міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул. Бориславська, 2, м. Трускавець, Дрогобицький район, Львівська область, 82200; ЄДРПОУ: 26230588), в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення 52 сесії 8-го демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської області №3237 від 22.08.2023 «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_2 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність;

- зобов?язати Трускавецьку міську раду Львівської області повторно виключно у строк та спосіб, встановлені законом, розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 28.06.2023р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а за результатами її розгляду прийняти рішення сесії Трускавецької міської ради Львівської області про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказано, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є власником житлового будинку загальною площею 237,2 кв. метри за цією ж адресою на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2010. Зазначений житловий будинок 102а позивачем реконструйовано та переплановано з належної їй на праві власності нежитлової будівлі -магазину після того, коли виникла потреба у збільшенні житлової площі для її сім`ї.

Водночас, житловий будинок АДРЕСА_2 розміщений на огородженій позивачем земельній ділянці загальною площею 0,0445 га, яка складається із двох частин - земельної ділянки площею 0,0275 га (кадастровий номер 4621287400:04:000:0012), що була відведена та передана їй для обслуговування нежитлового приміщення закладу торгівлі (до його реконструкції та переведення у житловий будинок) та з вільної земельної ділянки площею 170 кв. метри, що не перебуває у власності, оренді та (або) користуванні третіх осіб, що не обтяжена жодними сервітутами та яка перебуває у фактичному користуванні позивача згідно існуючої огорожі.

З метою узаконення права на зазначену вище земельну ділянку загальною площею 0,0445 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 (з метою її приватизації), 28 червня 2023 року позивач подала у Трускавецьку міську раду відповідну заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак, за наслідками розгляду заяви позивача, Трускавецькою міською радою Львівської області прийнято оскаржуване рішення №3237 від 22.08.2023, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки, зазначеному на графічному матеріалі, доданому до заяви, вимогам Генерального плану міста Трускавця, містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» та вимогам зазначених у статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оскаржуваному рішенні зазначено, що у відповідності до Генерального плану міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 2112.2011, земельна ділянка, яка пропонується для відведення, відноситься до земель квартирної житлової забудови та згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради №815 від 23.07.2020 містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)», ця земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (5-9 поверхів).

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача та вказує, що власником житлового будинку на АДРЕСА_2 вона стала ще 22.10.2010, а оновлений у 2011 році Генеральний план міста Трускавця та затверджена у 2020 році містобудівна документація «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» є такими, що затверджені з неточними даними, в тому числі у такій документації не зазначено розміщення належного їй житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки для його обслуговування. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що рішенням Трускавецької міської ради від 23.08.2023 №3237 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність у зв?язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки зазначеної на графічному матеріалі доданому до заяви вимогам генерального плану м. Трускавця, містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» та вимогам визначених ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до Генеральну плану міста Трускавця (затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.12.2011), земельна ділянка, яка пропонується для відведення відноситься до земель багатоквартирної житлової забудови (К-12) та згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради №1815 від 23.07.2020 містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (зонінг)» ця земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (Ж-4).

Дані факти підтверджуються витягом з містобудівної документації Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області згідно Генплану м. Трускавця, затвердженим рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 21.12.2011 №233 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування Генерального плану міста-курорту Трускавець», а також витягом з містобудівної документації Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області, затвердженим рішенням Трускавецької міської ради Львівської області від 23.07.2020 №1815 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування територій міста Трускавця (зонінг)». Згідно витягу з пояснювальної записки «План зонування територій міста Трускавця (зонінг)» Ж-4 - зона багатоквартирної житлової забудови, яка виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків 5-9 поверхів, а також об?єктів повсякденного обслуговування комунальних об?єктів, а також окремих об?єктів загальноміського та районного значення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.03.2024 земельна ділянка кадастровий номер 4621287400:04:000:0012 площею 0,0275га по вул. Стебницькій віднесено до категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Код виду цільового призначення земельної ділянки 1.11.3. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, згідно додатку 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051.

Виходячи із площі земельної ділянки 0,00275 га, її частина площею 0,0111 га знаходиться під будівлею, а решта 0,0164 га під проїздами і проходами.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4621287400:04:000:0012 площею 0,0275 га під будівлею на даний час не має оформленого землекористування, а раніше використовувалася позивачкою під нежитлову будівлю - магазин. Крім цього, огорожа та інші елементи благоустрою на прибудинковій території багатоповерхового житлового будинку встановлені без погодження проекту благоустрою із міською радою.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.

08.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що наявність належного їй житлового будинку на АДРЕСА_2 та його знаходження у межах кварталу багатоквартирної житлової забудови, передбаченої Генпланом міста Трускавця та «Планом зонування міста Трускавця (Зонінг)» додатково підтверджується директором Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект» місто Львів, В.Д.Ходак у відповіді на звернення позивача №215/12-1 від 31.05.2023.

Крім цього, на викопіюванні з Детального плану мікрорайону М-4 від 2006р., затвердженого керівником відділу містобудування та архітектури Трускавецької міської ради З.Кушнір, позначено місце розташування належного їй двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, позивач вважає, що саме оновлений у 2011 році Генеральний план міста Трускавця та затверджена у 2020 році містобудівна документація «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» є такими, що затверджені з неточними даними, тобто, з грубими порушеннями та невідповідностями реальним обставинам, в тому числі у такій документації з невідомих позивачу причин та підстав, не зазначено розміщення належного їй на праві особистої власності житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки для його обслуговування, незважаючи на те, що такий житловий будинок належить їй та зареєстрований у встановлений законом спосіб ще з 2010 року, про що вже йшлося у позовній заяві.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулася до Трускавецької міської ради зі заявою від 26.06.2023 про надання їй у безоплатну приватну власність земельної ділянки в межах існуючої огорожі, площею 0,0445 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Рішенням Трускавецької міської ради від 23.08.2023 №3237 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність у зв?язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки зазначеної на графічному матеріалі доданому до заяви вимогам генерального плану м. Трускавця, містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» та вимогам, визначених у ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як підставу для відмови відповідач зазначив, що згідно поданого заявницею графічного матеріалу з місцем розташування земельної ділянки, ділянка, яка планується до відведення площею 0,0455 га складається з двох земельних ділянок: площею 0,0170 га - землі запасу - ненадані у власність та користування та сформованої земельної ділянки площею 0,0275 га з кадастровим номером 4621287400:04:000:0012 з цільовим призначенням - для обслуговування об?єктів торгівлі. У відповідності до Генеральну плану міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.12.2011, земельна ділянка, яка пропонується для відведення відноситься до земель квартирної житлової забудови та згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради №1815 від 23.07.2020 містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» ця земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (5-9 поверхів). Враховуючи вище наведене, місце розташування земельної ділянки, наданої заявницею на графічному матеріалі з метою відведення для обслуговування індивідуального житлового будинку не відповідає вимогам генерального плану м. Трускавця та містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації визначено статтею 118 ЗК України.

Так, відповідно до частини 6, абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 10 статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Суд враховує, що практика застосування положень статті 118 ЗК України сформована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, від 19 вересня 2018 року у справі № П/811/7/18, від 23 листопада 2018 року у справі № П/811/601/18, від 11 червня 2019 року у справі № 803/1212/18, від 20 червня 2019 року у справі № 349/986/18, від 28 січня 2020 року у справі № 2240/2962/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18, від 8 вересня 2020 року у справах № 125/1961/17 та № 812/1450/17, від 26 жовтня 2021 року у справі № 160/5982/19, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 1 червня 2022 року у справі № 580/2092/19, від 13.03.2024 у справі № 320/1230/22.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (ч. 1-3 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

З матеріалів справи судом встановлено, що у спірному рішенні відповідача від 23.08.2023 №3237 підставою відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність, стала невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації, а саме: Генерального плану м. Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.12.2011 та Плану зонування міста Трускавця (Зонінг), затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №1815 від 23.07.2020.

Так, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 237,2 кв. метри за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2010.

Зазначений житловий будинок 102а позивачем реконструйовано та переплановано з належної їй на праві власності нежитлової будівлі магазину, на підставі рішення Трускавецької міської ради №67 від 03.03.2010.

Вказаний житловий будинок АДРЕСА_2 розміщений на огородженій позивачем земельній ділянці загальною площею 0,0445 га, яка складається із двох частин: 1) сформованої земельної ділянки площею 0,0275 га (кадастровий номер 4621287400:04:000:0012), що була раніше відведена та передана позивачу для обслуговування нежитлового приміщення закладу торгівлі (до його реконструкції та переведення у житловий будинок). Виходячи із площі земельної ділянки 0,00275 га, її частина площею 0,0111 га знаходиться під будівлею, а решта 0,0164 га під проїздами і проходами; 2) з вільної земельної ділянки площею 0,0170 га - землі запасу - ненадані у власність та користування третіх осіб.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.03.2024 земельна ділянка кадастровий номер 4621287400:04:000:0012 площею 0,0275 га по вул. Стебницькій віднесено до категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Код виду цільового призначення земельної ділянки 1.11.3. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, згідно додатку 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051.

Як стверджує відповідач, земельна ділянка з кадастровим номером 4621287400:04:000:0012 площею 0,0275 га під будівлею на даний час не має оформленого землекористування, а раніше використовувалася позивачкою під нежитлову будівлю - магазин. Крім цього, огорожа та інші елементи благоустрою на прибудинковій території багатоповерхового житлового будинку встановлені без погодження проекту благоустрою із міською радою, доказів протилежного позивачем не надано.

У відповідності до Генеральну плану міста Трускавця, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №233 від 21.12.2011, земельна ділянка, яка пропонується для відведення відноситься до земель квартирної житлової забудови (К-12) та згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради №1815 від 23.07.2020 містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» ця земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (5-9 поверхів) (Ж-4).

Як слідує із витягу з пояснювальної записки містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)», затвердженої рішенням Трускавецької міської ради №1815 від 23.07.2020, Ж-4 зона багатоквартирної житлової та громадської забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків 5-9 поверхів, а також відповідних об?єктів повсякденного обслуговування комунальних об?єктів, а також окремих об?єктів загальноміського та районного значення.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: Багатоквартирні житлові будинки 5- 9 поверхів включно (не вище 27м в стінах, що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху, надбудови для інженерного облаштування - не вище 30); будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів; готелі, курортні готелі.

Супутні види забудови та іншого використання: загальноосвітні школи; дитячі дошкільні заклади; об?єкти повсякденного обслуговування (вбудовані); об?єкти повсякденного обслуговування місцевого та загальноміського значення (окремостоячі); майданчики дитячі, спортивні, відпочинкові, господарські; сквери, алеї; гостьові (тимчасові) автостоянки; квітники, палісадники; відділення, дільничні пункти міліції; житлово-експлуатаційні і аварійно-диспетчерські служби; об?єкти пожежної охорони; кіоски, ятки, тимчасові павільйони роздрібної торгівлі і обслуговування населення; гаражі окремостоячі, боксові (виключно існуючі), проектовані тільки для неповносправних (інвалідів); гаражі манежного типу (багатоповерхові); майданчики для вигулу собак; майданчики для сміттєзбірників.

Переважні сумісні види забудови та іншого використання ділянок: будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів; готелі, курортні готелі.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з висновком відповідача про те, що місце розташування земельної ділянки площею 0,0445га, наданої заявницею на графічному матеріалі з метою відведення для обслуговування індивідуального житлового будинку не відповідає вимогам Генерального плану м. Трускавця та містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)».

Враховуючи, що невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту згідно з статтею118 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що прийнявши рішення №3237 від 22.08.2023 «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_2 », Трускавецька міська рада Львівської області, діяла на підставі та у спосіб, визначені законами України, а тому таке рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо аргументів позивача про те, що оновлений у 2011 році Генеральний план міста Трускавця та затверджена у 2020 році містобудівна документація «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» є такими, що затверджені з неточними даними, тобто, з грубими порушеннями та невідповідностями реальним обставинам, в тому числі у такій документації не зазначено розміщення належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки для його обслуговування, незважаючи на те, що такий житловий будинок належить їй та зареєстрований у встановлений законом спосіб ще з 2010 року, суд зауважує що такі лише підтверджують факт того, що місце розташування спірної земельної ділянки не відповідає містобудівній документації.

Водночас, наведені вище аргументи зводяться до того, що позивач фактично не погоджується з Генеральним планом м. Трускавця та Планом зонування міста Трускавця (Зонінг), які затверджені відповідними рішеннями міської ради та на даний час є чинними, доказів внесення змін до останніх або ж скасування рішень про їх затвердження суду не надано.

Більше того, суд звертає особливу увагу на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Відповідно до підп. 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 № 2698-IX підпункт 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України доповнено другим реченням такого змісту: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».

Згідно з підп. 12 п. 27 Перехідних положень ЗК України функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим.

Рішення про відновлення або подальше призупинення функціонування Державного земельного кадастру приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Рішення про призупинення, відновлення функціонування Державного земельного кадастру у триденний строк підлягають опублікуванню в газеті «Голос України».

Порядком ведення Державного земельного кадастру можуть встановлюватися обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів, а також визначатися інші особливості ведення Державного земельного кадастру.

Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).

Згідно з підп. 23 п. 27 Перехідних положень ЗК України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Отже, як на час розгляду цієї справи у суді, так і на час прийняття відповідачем спірного рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,0445 га у власність, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.

При цьому, з огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX та Законом від 19.10.2022 № 2698-IX, з 7 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, за винятком передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.

Суд зауважує, що із запропонованої для відведення земельної ділянки, загальною площею 0,0445га, лише її частина, площею 0,00275 га знаходиться під будівлею, яка належить позивачу на праві приватної власності (0,0111 га) та територією, призначеною для обслуговування такої будівлі (0,0164 га під проїздами і проходами), до її реконструкції та переведення у житловий будинок, а інша ж частина ділянки, площею 0,0170 га відноситься до земель запасу, які ненадані у власність та користування жодних осіб, зокрема і позивача. Огорожа та інші елементи благоустрою на прибудинковій території житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , встановлені позивачем без погодження проекту благоустрою із міською радою, доказів протилежного позивачем не надано.

Таким чином, з огляду на положення підп. 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України, у відповідача під час воєнного стану взагалі відсутні законні підстави для наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0445 га у власність ОСОБА_1 .

Оскільки в межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про правомірність спірного рішення Трускавецької міської ради Львівської області, не підлягає задоволенню й похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 28.06.2023 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а за результатами її розгляду прийняти рішення сесії Трускавецької міської ради Львівської області про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна