Постанова

від 14.01.2025 по справі 380/5054/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5054/24 пров. № А/857/22529/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Слободян І.М.,

а також сторін (їх представників):

від позивача не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської обл. про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Братичак У.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 25.07.2024р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

22.02.2024р. (згідно із відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати незаконним та скасувати рішення 52 сесії 8-го демократичного скликання Трускавецької міської ради Львівської обл. № 3237 від 22.08.2023р. «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність;

зобов`язати Трускавецьку міську раду Львівської обл. повторно виключно у строк та спосіб, встановлені законом, розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 28.06.2023р., про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а за результатами її розгляду прийняти рішення сесії про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність позивача;

стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.1-4, 28).

Згідно ухвали суду від 11.03.2024р. розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.30 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2024р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.62-66).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржила позивач ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.71-78).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що право власності на будинок АДРЕСА_1 , вона набула 22.10.2010р., через вона має право на отримання у власність земельної ділянки в розмірі, встановленому законом. Причини, з яких належний їй будинок не врахований у Генеральному плані міста та Плані зонування, їй невідомі, при цьому вказані акти були прийняті пізніше, ніж вона набула право власності на вказаний будинок. За таких умов покликання відповідача на невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації є помилковим.

Окрім цього, спірна земельна ділянки є вільною, нею апелянт користується тривалий час.

Висновки суду про неможливість прийняття спірного рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по причині заборони, передбаченої пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу /ЗК/ України є помилковими, оскільки остання не стосується безоплатної передачі землі власникам нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Ухвалою апеляційного суду від 23.09.2024р. вирішено апеляційний розгляд здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (а.с.120-121).

Відповідно до ухвали апеляційного суду 20.11.2024р. задоволено заяву представника позивача Домінка Р.М. та призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні 03.12.2024р. (а.с.127-128).

До початку апеляційного розгляду справи 02.12.2024р. до апеляційного суду представник позивача Домінко Р.М. повідомив про смерть позивача ОСОБА_1 (а.с.133, 173).

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , була власником житлового будинку загальною площею 237,2 кв. метри за цією ж адресою на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2010р. (а.с.5-9, 10, 11).

Зазначений житловий будинок позивачем реконструйовано та переплановано з належної їй на праві власності нежитлової будівлі - магазину.

Будинок розміщений на огородженій позивачем земельній ділянці загальною площею 0,0445 га, яка складається із двох частин - земельної ділянки площею 0,0275 га (кадастровий номер 4621287400:04:000:0012), що була відведена та передана їй для обслуговування нежитлового приміщення закладу торгівлі (до його реконструкції та переведення у житловий будинок) та з вільної земельної ділянки площею 0,0170 га, що не перебуває у власності, оренді та (або) користуванні третіх осіб, що не обтяжена сервітутами та яка перебуває у фактичному користуванні позивача згідно існуючої огорожі (а.с.16-21).

З метою узаконення права на зазначену земельну ділянку загальною площею 0,0445 га для обслуговування житлового будинку (з метою її приватизації), 28.06.2023р. позивач в порядку ч.6 ст.118 ЗК України звернулася до Трускавецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.22).

За наслідками розгляду заяви позивача Трускавецька міська рада прийняла рішення № 3237 від 22.08.2023р., яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з подальшим наданням цієї земельної ділянки у власність в зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки, зазначеному на графічному матеріалі, доданому до заяви, вимогам Генерального плану міста Трускавця, містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» та вимогам зазначених у ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.25).

Підставу для відмови визначено те, що згідно поданого заявницею графічного матеріалу з місцем розташування земельної ділянки, ділянка, яка планується до відведення площею 0,0455 га, складається з двох земельних ділянок: площею 0,0170 га - землі запасу, ненадані у власність та користування, та сформованої земельної ділянки площею 0,0275 га з кадастровим номером 4621287400:04:000:0012 з цільовим призначенням - для обслуговування об`єктів торгівлі. У відповідності до Генеральну плану міста Трускавця, затв. рішенням Трускавецької міської ради № 233 від 21.12.2011р., земельна ділянка, яка пропонується для відведення, відноситься до земель квартирної житлової забудови; згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради № 1815 від 23.07.2020р. містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» спірна земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (5-9 поверхів). Враховуючи викладене, місце розташування земельної ділянки, наданої заявницею на графічному матеріалі з метою відведення для обслуговування індивідуального житлового будинку, не відповідає вимогам Генерального плану м.Трускавця та містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)».

У відповідності до Генеральну плану міста Трускавця (затвердженого рішенням Трускавецької міської ради № 233 від 21.12.2011р.) земельна ділянка, яка пропонується для відведення, відноситься до земель багатоквартирної житлової забудови (К-12) та згідно затвердженої рішенням Трускавецької міської ради № 1815 від 23.07.2020 містобудівної документації «План зонування міста Трускавця (зонінг)» знаходиться в зоні багатоквартирної житлової та громадської забудови (Ж-4).

Зазначені обставини підтверджуються витягом з містобудівної документації Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської обл. згідно Генплану м.Трускавця, затв. рішенням Трускавецької міської ради Львівської обл. № 233 від 21.12.2011р. «Про затвердження містобудівної документації «Коригування Генерального плану міста-курорту Трускавець», а також витягом з містобудівної документації Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської обл., затв. рішенням Трускавецької міської ради Львівської області № 1815 від 23.07.2020р. «Про затвердження містобудівної документації «План зонування територій міста Трускавця (зонінг)» (а.с.39-40, 43, 45).

Згідно витягу з пояснювальної записки «План зонування територій міста Трускавця (зонінг)» Ж-4 - зона багатоквартирної житлової забудови, яка виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків 5-9 поверхів, а також об`єктів повсякденного обслуговування комунальних об`єктів, окремих об`єктів загальноміського та районного значення (а.с.46).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.03.2024р. земельна ділянка, кадастровий номер 4621287400:04:000:0012, площею 0,0275 га по вул.Стебницькій віднесено до категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Код виду цільового призначення земельної ділянки - 1.11.3. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, згідно додатку 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1051 від 17.10.2012р. (а.с.47-52).

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що місце розташування спірної земельної ділянки площею 0,0445 га, визначеної заявницею на графічному матеріалі з метою відведення для обслуговування індивідуального житлового будинку, не відповідає вимогам Генерального плану м.Трускавця та містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)».

Враховуючи, що невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту згідно з ст.118 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку про те, що рішення № 3237 від 22.08.2023р. «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0445 га по АДРЕСА_1 » ґрунтується на вимогах закону.

Аргументи позивача про те, що оновлений у 2011 році Генеральний план м.Трускавця та затверджена у 2020 році містобудівна документація «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» є такими, що затверджені з неточними даними, (у такій документації не зазначено розміщення належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування) лише підтверджують факт того, що місце розташування спірної земельної ділянки не відповідає містобудівній документації.

Фактично позивач не погоджується з чинними Генеральним планом м.Трускавця та Планом зонування м.Трускавця (зонінг), що виходить за межі розглядуваного спору.

Також суд врахував встановлену законом заборону щодо передачі у приватну власність земельних ділянок в умовах воєнного стану (пп.5 п.27 Перехідних положень ЗК України).

Між тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Згідно установлених під час судового розгляду обставин позивач набула право власності 22.10.2010р. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

До цього часу вказана будівля перебувала у статусі нежитлової та використовувалася для здійснення підприємницької діяльності (продовольчий магазин).

Переведення нежитлової будівлі в житлову оформлено позивачем в установленому порядку, що стверджується долученими до справи документами (а.с.12-15).

Зазначений будинок розміщений на огородженій позивачем земельній ділянці загальною площею 0,0445 га, яка складається із двох частин:

* земельної ділянки площею 0,0275 га (кадастровий номер 4621287400:04:000:0012), що була відведена та передана їй для обслуговування нежитлового приміщення закладу торгівлі (до його реконструкції та переведення у житловий будинок) згідно рішення Трускавецької міської ради № 419 від 28.12.2001р. терміном на 5 років з правом викупу на умовах договору оренди землі від 30.10.2002р., а в подальшому - договору оренди землі від 31.05.2007р. (а.с.79-89);

земельної ділянки площею 0,0170 га, що не перебуває у власності, оренді та (або) користуванні третіх осіб, що не обтяжена сервітутами та перебуває у фактичному користуванні позивача згідно існуючої огорожі.

Також з`ясовано, що в оновленому Генеральному плані м.Трускавця та у розробленому у 2014 році і затвердженому у 2020 році Плані зонування м.Трускавця відсутня прибудована до 9-поверхового багатоквартирного будинку 2-поверхова будівля з прилеглою ділянкою на АДРЕСА_1 , тоді як у будівлі за згаданою адресою з 2006 до 2010 року функціонував заклад торгівлі /кадастровий №4621287400:04:000:0012/ і вона згідно рішення міськвиконкому № 309 від 15.10.2010р. переведена в житловий будинок з посвідченням права власності.

Отже, земельна ділянка та розташований на ній будинок існували до впровадження в дію зазначеної містобудівної документації (а.с.26).

Згідно із ч.ч.1 і 2 ст.18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

За нормами ч.ч.1 і 2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У статті 1 Закону України «Про землеустрій» зазначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Відповідно до абз.1, 2 ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання.

Статтею 38 ЗК України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно із ст.40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

З наведених норм права слідує, що за цільовим призначенням землі України поділяються на відповідні категорії.

Так, ЗК України чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися, а саме: глава 5 - землі сільськогосподарського призначення, глава 6 - землі житлової та громадської забудови, глава 7 - землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, глава 8 - землі оздоровчого призначення, глава 9 - землі рекреаційного призначення, глава 10 - землі історико-культурного призначення, глава 11 - землі лісогосподарського призначення, глава 12 - землі водного фонду, глава 13 - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) житлової та громадської забудови підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затв. наказом Державного комітету із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р. (втратив чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 586 від 22.03.2023р.) землі, які за категорією відносяться до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням поділяються на розділи:

Землі житлової забудови (код 02) - землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва;

Землі громадської забудови (код 03) - землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

Землі житлової та громадської забудови (секція В 02) (землі житлової забудови - землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва): 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 02.02 - для колективного житлового будівництва; 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; 02.04 - для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів; 02.06 - для колективного гаражного будівництва; 02.07 - для іншої житлової забудови; 02.08 - для цілей підрозділів 02.01-02.07, 02.09, 02.10 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; 02.09 - для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).

Звідси, в межах категорії «земель житлової та громадської забудови» можуть бути земельні ділянки із різним цільовим призначенням (коди 02.01. - 02.10. - землі житлової забудови та 03.01. - 03.17. - землі громадської забудови).

Таким чином, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об`єкту чи для використання в межах будь-якої категорії відповідно до ст.19 ЗК України (наприклад, для магазину), але через якийсь час там було розташовано інший об`єкт чи вона використовується по-іншому (наприклад, житловий будинок), але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Звідси, викладені підстави для прийняття рішення Трускавецької міської ради Львівської обл. № 3237 від 22.08.2023р. «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0445га по АДРЕСА_1 », а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеному на графічному матеріалі, доданому до заяви, вимогам Генерального плану міста Трускавця, містобудівній документації «План зонування міста Трускавця (Зонінг)» та вимогам зазначених у ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є помилковими.

Окрім цього, під час судового розгляду з`ясовано відсутність відображення належного позивачу будинку та спірної ділянки в містобудівній документації, хоча право власності на останній був оформлений позивачем до прийняття вказаної документації.

Згідно усталеної судової практики суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Разом з тим, наведених обставин судом першої інстанції не встановлено. Оцінка правомірності рішення № 3237 від 22.08.2023р. стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

Однак суд першої інстанції не досліджував у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такої адміністративної послуги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що правильним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (№ Д-596 від 28.06.2023р.) щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, із прийняттям за результатами її розгляду в установленому порядку рішення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (незастосування закону, який підлягав застосуванню).

Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 померла (а.с.173).

Спірні правовідносини, які стосуються надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, не допускають правонаступництва.

Згідно з п.5 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (ч.1).

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (ч.2).

Оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення суду за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (незастосування закону, який підлягав застосуванню), розглядувані правовідносини не допускають правонаступництва, тому рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2024р. слід скасувати, а провадження в адміністративній справі № 380/5054/24 закрити.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.3 ч.1 ст.315, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.07.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської обл. про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, спонукання до вчинення певних дій, - скасувати, провадження в адміністративній справі № 380/5054/24 - закрити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 15.01.2025р.