Постанова

від 25.07.2024 по справі 200/6226/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року справа №200/6226/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Никифорової І.М.,

представника відповідача Лаврушиної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/6226/23 (суддя І інстанції ОСОБА_1 ) за позовом Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № 1/05-99-24-09 від 5 липня 2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № 1/05-99-24-09 від 5 липня 2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ними правомірно було прийнято спірне рішення, оскільки актом перевірки від 21 лютого 2023 року № 1850/05-99-07-16/ НОМЕР_1 було встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, ч.ч. 4, 5 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (Закон № 2264) у сумі 187 015,78 грн - внаслідок несвоєчасно поданих звітів за жовтень 2014 у сумі 109 442,47 грн та червень 2016 у сумі 77 573,31 грн; - п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 п. 1 ч. 1, ч.ч. 4, 5 ст. 7, ч.ч. 2, 8 ст. 9 Закону № 2464 в частині несвоєчасного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 3982,94 грн внаслідок самостійного донарахування платником єдиного внеску.

Позивачем надано відзив у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період з 1 січня 2017 року по 7 лютого 2022 року з питань, в тому числі, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26 жовтня 2011 року по 7 лютого 2022 року, за наслідком якої складено Акт перевірки від 21 лютого 2022 року №1850/05-99-07-16/ НОМЕР_1 , яким встановлені, зокрема, наступні порушення:

4) п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п. 1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в частині несвоєчасного подання «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: за жовтень 2014 року (граничний термін надання звіту 20 листопада 2014 року, фактично звіт наданий 1 грудня 2014 року за реєстраційним номером № 1414337715, сума нарахування єдиного внеску 109442,47 грн); за червень 2016 року (граничний термін надання звіту20 липня 2016 року, фактично звіт наданий 21 липня 2016 року за реєстраційним номером № 1600003241, сума нарахування єдиного внеску 77573,31 грн) (п. 4 розділу 4 Акту перевірки);

5) п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 4 та ч. 5 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого встановлено несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 187015,78 грн внаслідок несвоєчасно поданих звітів, а саме: за жовтень 2014 року у сумі 109442,47 грн (граничний термін нарахування єдиного внеску 20 листопада 2014 року, фактично за даними ІКП єдиний внесок нараховано 1 грудня 2014 року); за червень 2016 року у сумі 77573,31 грн (граничний термін нарахування єдиного внеску 20 липня 2016 року, фактично за даними ІКП єдиний внесок нараховано 21 липня 2016 року) (п. 5 розділу 4 Акту перевірки);

6) порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 п. 1 ч. 1, ч. 4 ч. 5 ст. 7, ч. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 3 982,94 грн (у т.ч. у листопаді 2017 у сумі 180,07 грн, у липні 2018 у сумі 299,81 грн, у вересні 2018 у сумі 110,19 грн, у березні 2019 у сумі 189,04 грн, у червні 2019 у сумі 455,65 грн, у листопаді 2019 у сумі 175,98 грн, у травні 2020 у сумі 699,46 грн, у червні 2020 у сумі 242,00 грн, у липні 2020 у сумі 354,88 грн, у листопаді 2020 у сумі.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 21 лютого 2022 року, відповідачем було прийнято рішення від 5 липня 2023 року № 1/05-99-24-09 яким у зв`язку із порушеннями абз. 1 п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 4, ч. 5 ст. 7, ч. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та донарахуванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 120997,72 грн, із посиланням на п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штраф у сумі 12844,29 грн..

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій сума штрафних санкцій складається з сум штрафу за:

1) несвоєчасне нарахування єдиного внеску внаслідок самостійного донарахування платником єдиного внеску:

звітний місяць - серпень 2017 року, термін подання звітності - вересень 2017 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - листопад 2017 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 44,46 грн, розмір штрафу 13,34 грн;

звітний місяць - вересень 2017 року, термін подання звітності - жовтень 2017 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - листопад 2017 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 135,61 грн, розмір штрафу 27,12 грн;

звітний місяць - квітень 2018 року, термін подання звітності - травень 2018 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - липень 2018 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 299,81 грн, розмір штрафу 89,94 грн;

звітний місяць - лютий 2018 року, термін подання звітності - березень 2018 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - вересень 2018 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 110,19 грн, розмір штрафу 55,10 грн;

звітний місяць - січень 2019 року, термін подання звітності - лютий 2019 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - березень 2019 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 189,04 грн, розмір штрафу 37,81 грн;

звітний місяць - березень 2019 року, термін подання звітності - квітень 2019 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - червень 2019 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 455,65 грн, розмір штрафу 136,70 грн;

звітний місяць - серпень 2019 року, термін подання звітності - вересень 2019 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - листопад 2019 року кількість звітних періодів - 3, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків 175,98 грн, розмір штрафу до 2015 року та з 2015 року 52,79 грн;

звітний місяць - березень 2020 року, термін подання звітності - квітень 2020 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - травень 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 43,93 грн, розмір штрафу 8,79 грн;

звітний місяць - березень 2020 року, термін подання звітності - квітень 2020 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - червень 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 121,00 грн, розмір штрафу 36,30 грн;

звітний місяць - квітень 2020 року, термін подання звітності - травень 2020 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - червень 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 121,00 грн, розмір штрафу 24,20 грн;

звітний місяць - квітень 2020 року, термін подання звітності - травень 2020 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - червень 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 354,88грн, розмір штрафу 106,46 грн;

звітний місяць - квітень 2014 року, термін подання звітності - травень 2014 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску - листопад 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 778,81 грн, розмір штрафу 389,41 грн;

звітний місяць - жовтень 2020 року, термін подання звітності - листопад 2020 року, місяць фактичного нарахування єдиного внеску грудень 2020 року, несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 496,05 грн, розмір штрафу 99,21 грн; всього: 1 142,71 грн;

2) несвоєчасне нарахування єдиного внеску внаслідок несвоєчасного подання звітів за: жовтень 2014 року (подання звітності до 20 листопада 2014 року, нараховано внесок 1 грудня 2014 року; несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків - 109442,47 грн; розмір штрафу 10944,25 грн; червень 2016 року (подання звітності до 20 липня 2016 року, нараховано внесок 21 липня 2016 року; несвоєчасно нараховано єдиного внеску платником податків 7 573,31 грн; розмір штрафу 757,33 грн; всього:11701,58 грн..

18 липня 2023 року позивачем подано скаргу на спірне рішення до ДПС України та 01 серпня 2023 року повторну скаргу.

Рішенням ДПС України від 17 серпня 2023 року (вих. № 10061/5/99-00-06-02-01-05) скарга від 18 липня 2023 року залишена без розгляду. Рішенням ДПС України від 24 серпня 2023 року (вих. № 24602/6/99000-06-02-01-06) повторна скарга залишена без розгляду.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI ).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Такі ж приписи містяться і у пп. 1, 6 п. 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016року № 393), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до абз. 2 ч. 8ст. 9 Закону № 2464-VI та пп. 7 п. 3 розділу ІV Інструкції № 449, платники, зазначені у п. 1 ч. ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). […] Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. […].

Пунктом п. 4 ч. 2ст. 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття […].

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року№ 511), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі - Порядок № 435) страхувальники, крім зазначених у п.п. 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в п.п. 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, […], у частині подання Звіту за таких осіб зобов`язані формувати та подавати до фіскальних органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 435 встановлено, що Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 п. 9 розділу IV таблиця 6додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до абз. 4-6 п. 9 розділу IV Порядку № 435 коди типу нарахувань 2-9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі. Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань «2» та «3»: «2» - сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску; […].

Частиною 1 ст. 25 Закону № 2464-VI, яка регламентує заходи впливу та стягнення, встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами […].

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 2464-VI за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених ст. 119Податкового кодексу України.

Підпункт 3 п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449 містить уточнення щодо розрахунку штрафу за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску і яким встановлено, що за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 1 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такідонараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.

Як встановлено судом, спірним рішенням до позивача було застосовано, зокрема, штраф в розмірі 11701,58 грн. за несвоєчасне нарахування позивачем єдиного внеску внаслідок несвоєчасного подання звітів.

Матеріали справи не містять копій документів, на які позивач посилається у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях (розрахункових відомостей нарахування заробітної плати; меморіального ордеру № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», книги «Журнал-Головна» за жовтень (грудень) 2014 року та за червень (липень) 2016 року).

Разом із цим до позову було додано банківську виписку за жовтень 2014 року та червень 2016 року, з якої вбачається, що:

- у жовтні 2014 року при нарахуванні та сплаті працівникам управління заробітної плати (а також відпускних та лікарняних) було нараховано та сплачено єдиний внесок в загальному розмірі 109442,47 грн (3 жовтня 23361,00 грн, 6 жовтня 2 746,00 грн, 7 жовтня 1148,00 грн, 20 жовтня 22378,00 грн, 31 жовтня 44108,60 грн та 15700,87 грн);

- у червні 2016 року позивачем при нарахуванні та сплаті працівникам заробітної плати (а також відпускних та лікарняних) було нараховано та сплачено єдиний внесок в загальному розмірі 77573,31 грн (2 червня 14227,00 грн, 3 червня 2400,00 грн, 8 червня 2815,00 грн, 9 червня 1578,00 грн, 10 червня 580,00 грн, 16 червня 22400,00 грн, 17 червня 100,00 грн, 21 червня 985,00 грн, 30 червня 32488,31 грн..

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем своєчасно було нараховано та сплачено єдиний внесок за жовтень 2014 року в розмірі 109442,47 грн та червень 2016 року в розмірі 77573,31 грн..

Крім того, судом встановлено, що місто Добропілля Донецької області, на території якого розташований позивач, та місто Маріуполь, де зареєстрований відповідач, включені до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р(втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Частиною 1 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що положення цієї статті поширюються лише щодо тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

2 вересня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII (далі - Закон № 1669-VII, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»), яким встановлювались тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 2 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме: підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.».

Законом України від 2 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесено такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом № 440-IX від 14 січня 2020 року, який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII виключено.

Отже, у періоди з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року платники єдиного соціального внеску, які перебувають (перебували) на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, були звільнені від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, в тому числі від виконання обов`язку щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення в частині застосування до позивача штрафної санкції в сумі 11701,58 грн. за несвоєчасне нарахування єдиного внеску внаслідок несвоєчасно поданих звітів за жовтень 2014 року та червень 2016 року є необґрунтованим та неправомірним.

Щодо накладення на позивача штрафу в розмірі 1142,71 грн. за несвоєчасне нарахування єдиного внеску, в акті перевірки від 21 лютого 2022 року зазначено, що позивачем було донараховано єдиний внесок в загальному розмірі 3982,94 грн. у період з листопада 2017 року по грудень 2020 року за попередні періоди, а саме:

1) ОСОБА_2 за серпень 2017 року нараховано заробітну плату в розмірі 202,10 грн, єдиний внесок у розмірі 44,46 грн нарахований у листопаді 2017 року;

2) ОСОБА_2 за вересеньі 2017 року нараховано заробітну плату в розмірі 616,40 грн, єдиний внесок у розмірі 135,61 грн нарахований у листопаді 2017 року;

3) ОСОБА_3 у квітні 2018 року нараховано заробітну плату в розмірі 1362,76 грн, єдиний внесок у розмірі 299,81 грн нарахований у липні 2018 року;

4) ОСОБА_3 у лютому 2018 року нараховано заробітну плату в розмірі 500,86 грн, єдиний внесок у розмірі 110,19 грн нарахований у вересні 2018 року;

5) ОСОБА_3 у січні 2019 року нараховано заробітну плату в розмірі 859,25 грн, єдиний внесок у розмірі 189,04 грн нарахований у березні 2019 року;

6) ОСОБА_4 у березні 2019 року нараховано заробітну плату в розмірі 2071,12 грн, єдиний внесок у розмірі 455,65 грн нарахований у червні 2019 року;

7) ОСОБА_3 у серпні 2019 року нараховано заробітну плату в розмірі 799,89 грн, єдиний внесок у розмірі 175,98 грн нарахований у листопаді 2019 року;

8) ОСОБА_5 у березні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 199,67 грн, єдиний внесок у розмірі 43,93 грн нарахований у травні 2020 року;

9) ОСОБА_5 у квітні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 2979,68 грн, єдиний внесок у розмірі 655,53 грн нарахований у травні 2020 року;

10) ОСОБА_5 у березні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 550,00 грн, єдиний внесок у розмірі 121,00 грн нарахований у червні 2020 року;

11) ОСОБА_5 у квітні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 550,00 грн, єдиний внесок у розмірі 121,00 грн нарахований у червні 2020 року;

12) ОСОБА_6 у квітні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 1613,09 грн, єдиний внесок у розмірі 354,88 грн нарахований у липні 2020 року;

13) ОСОБА_7 у квітні 2014 року нараховано заробітну плату в розмірі 3544,58 грн, єдиний внесок у розмірі 779,81 грн нарахований у листопаді 2020 року;

14) ОСОБА_8 у жовтні 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 2254,77 грн, єдиний внесок у розмірі 496,05 грн нарахований у грудні 2020 року.

За поясненням позивача, ним були проведені перерахунки заробітної плати по працівникам, на суму якої донараховано та сплачено єдиний внесок, саме в місяці нарахування заробітної плати та в день її виплати; зазначені суми відповідно до абз. 13 п. 2 розділу IV Інструкції № 499 були включені до Звітів про суми нарахованої заробітної плати зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Матеріали справи не містять копій документів, на підставі яких можна було підтвердити або навпаки спростувати факт нарахування єдиного внеску за вказані періоди із пропуском встановленого Законом № 2464-VI та Інструкцією № 499 строку.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та від 19 квітня 2024 року було зобов`язано відповідача надати суду докази на підтвердження наведеного в акті перевірки висновку про несвоєчасне нарахування позивачем єдиного внеску внаслідок самостійного його нарахування за: квітень 2014 року, серпень, вересень 2017 року, квітень, лютий 2018 року, січень, березень, серпень 2019 року, березень, квітень, жовтень 2020 року в загальній сумі 3 982,94 грн..

На виконання ухвал суду були надані копії Звітів позивача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіти) за: квітень 2014 року, серпень, вересень 2017 року, лютий, квітень 2018 року, січень, березень, серпень 2019 року, березень, квітень 2020 року (у додатку зазначено також файл зі звітом «жовтень 2020 року», разом із цим вказаний файл в обох випадках містить копію Звіту за квітень 2020 року).

При цьому копії Звітів за листопад 2017 року, липень, вересень 2018 року, червень, листопад 2019 року, травень, червень, липень, листопад, грудень 2020 року (за місяці, у я к і за даними перевірки позивачем було нараховано єдиний внесок за попередні періоди) - суду надані не були.

Як вбачається з таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за серпень 2017 року (п. 56), ОСОБА_2 у серпні 2017 року було нараховано заробітну плату за серпень 2017 року у розмірі 681,58 грн, нараховано та утримано страховий внесок у розмірі 149,95 грн (22%).

Відповідно до таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за вересень 2017 року, у вказаному місяці ОСОБА_2 заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, страховий внесок не нараховувався та не утримувався.

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за квітень 2018 року (п. 10, 11), ОСОБА_3 у квітні 2018 року було нараховано заробітну плату за квітень 2018 року у загальному розмірі 2 169,42 грн (984,86 грн та 1 184,56 грн), нараховано та утримано страховий внесок у загальному розмірі 477,27 грн (216,67 грн та 260,60 грн) (22%)

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за лютий 2018 року, у вказаному місяці ОСОБА_3 заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, страховий внесок не нараховувався та не утримувався .

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за січень 2019 року (п. 12) ОСОБА_3 у січні 2019 року було нараховано заробітну плату за січень 2019 року у розмірі 2 735,23 грн, на яку нараховано та утримано страховий внесок у розмірі 601,75 грн (22%).

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за березень 2019 року (п. 63) ОСОБА_4 у березні 2019 року було нараховано заробітну плату за березень 2019 року у розмірі 2 101,88 грн, нараховано та утримано страховий внесок у розмірі 462,41 грн (22%).

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за серпень 2019 року, у вказаному місяці ОСОБА_3 заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, страховий внесок не нараховувався та не утримувався.

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за березень 2020 року (п. 43) ОСОБА_9 у березні 2020 року було нараховано заробітну плату за березень 2020 року у розмірі 3 973,33 грн, нараховано та утримано страховий внесок у розмірі 874,13 грн (22%).

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за квітень 2020 року, у вказаному місяці ОСОБА_9 заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, страховий внесок не нараховувався та не утримувався.

Відповідно таблиці 6 додатку 4 до Звіту позивача за квітень 2020 року (п. 6) ОСОБА_6 у квітні 2020 року було нараховано заробітну плату за квітень 2020 року у розмірі 861,52 грн, нараховано та утримано страховий внесок у розмірі 189,53 грн (22%).

Звіт за квітень 2014 року не містить додатків із диференціацією за працівниками.

Отже, надані суду копії Звітів позивача не підтверджують факт несвоєчасного нарахування позивачем єдиного внеску внаслідок самостійного донарахування платником єдиного внеску за попередні періоди.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 1 104,91 грн. за несвоєчасне нарахування єдиного внеску внаслідок самостійного донарахування позивачем єдиного внеску в загальному розмірі 3 793,90 грн за: квітень 2014 року, серпень, вересень 2017 року, лютий, квітень 2018 року, березень, серпень 2019 року, березень, квітень, жовтень 2020 року.

Щодо застосування штрафу у розмірі 37,81 грн. за несвоєчасне нарахування єдиного внеску внаслідок самостійного донарахування єдиного внеску у березні 2019 року в розмірі 189,04 грн. за січень 2019 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до абз. 13 п. 2 розділу IV Інструкції № 449 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв`язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.

Як вбачається з копії Звіту позивача за березень 2019 року, поданого 10 квітня 2019 року, та таблиці 6 додатку 4 до цього Звіту, нарахована позивачем заробітна плата у розмірі 859,25 грн у звіті включена не заробітної плати, нарахованої за звітний місяць (розділ 1), а до п. 4.4 розділу 4 (донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах); у таблиці 6 додатку 4 до цього Звіту (п. 11) зазначено, що нарахована ОСОБА_3 заробітна плата в розмірі 859,25 грн нарахована за січень 2019 року; має позначку коду типу нарахувань «2», що відповідає коду позначення суми заробітної плати (доходу), яка нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску.

Сума заробітної плати, нарахованої працівникам позивача за березень 2019 року (719 703,97 грн), та заробітної плати, нарахованої ОСОБА_3 за січень 2019 року в розмірі 859,25 грн (не включеної до розділу 1) складають загальний розмір заробітної плати, що наведена у таблиці 6 додатку 4 до цього Звіту (720 563,22 грн) .

Отже, відповідно до наявних у справі документів позивачем було несвоєчасно нараховано єдиний внесок внаслідок самостійного донарахування єдиного внеску у березні 2019 року в розмірі 139,04 грн за січень 2019 року.

Проте, як вже зазначалось вище, у періоди з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року позивач, як платник єдиного внеску, який перебуває (перебував) на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, був звільнений від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, в тому числі від виконання обов`язку щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/6226/23 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №200/6226/23 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2024 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 липня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 липня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко