Постанова

від 25.07.2024 по справі 757/21222/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12296/2024

Справа № 757/21222/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 липня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Григоренко І.В. в м. Київ 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», треті особи Акціонерне товариство закритого виду «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» про визнання недійсними договорів поруки,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із даним позовом, просила визнати недійсними договори поруки № 010/08-11/1872/П-4 від 23 травня 2008 року, № 12/08-03/1872/82/1 від 03 вересня 2009 року, № 12/08-03/1872/82/2 від 03 вересня 2008 року, сторонами в яких зазначені ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки вона їх не підписувала.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року внесено виправлення в 11 абзац мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі № 757/21222/16-ц, вірно зазначивши, що справу призначено в судове засідання, замість помилково вказаного підготовчого.

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що в 2016 році Печерським районним судом м. Києва було відкрито провадження в справі. Своєю ухвалою від 22 травня 2023 року суд першої інстанції прийняв цю справу до провадження у складі судді Григоренко І.В. та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання у справі. З травня 2023 року по травень 2024 року позивач виходила з того, що справа перебуває на стадії підготовчого провадження, та, виходячи з принципу правової визначеності, будувала свою правову позицію у справі, подавала численні клопотання на стадії підготовчого провадження, підготовчого судового засідання, які є в матеріалах справи. Майже через рік після призначення 22 травня 2023 року судом першої інстанції підготовчого засідання у цій справі суд постановив ухвалу від 01 травня 2024 року, в якій дійшов висновку, що призначення судом майже за рік до того підготовчого судового засідання нібито було опискою, а ухвалою від 22 травня 2023 року у справі судом нібито насправді було призначено не підготовче судове засідання, а судове засідання для розгляду справи по суті.

Вказувала, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено ч. 1 ст. 269 ЦПК України, якою передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Також судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено ч. 8 ст. 268 ЦПК України, відповідно до якої після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасовувати або змінювати це рішення, крім випадків, визначених ЦПК України.

Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц, у якій дійшов висновку, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має прав змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

В постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 362/2179/17 вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

В постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що постановляючи ухвалу про виправлення описки, апеляційний суд виключив з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду від 22 лютого 2021 року посилання на зупинення провадження у справі, що є зміною судового рішення по суті та не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду про виправлення описки - скасуванню.

Вказувала, що в розглядуваній справі мала місце така ж ситуація, як і у справі № 761/14537/15-ц, адже в ухвалі від 01 травня 2024 року суд першої інстанції не виправляв свої описки у прізвищах, іменах, адресах, найменуваннях, зазначенні дат чи строків тощо. Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції фактично змінив свою ухвалу від 22 травня 2023 року, причому досить суттєво, оскільки після року проведення підготовчих засідань у цій справі вирішив, що за останній рік справа нібито розглядалась в підготовчих засіданнях, а в засіданнях щодо розгляду справи по суті спору.

Тому ухвала постановлена з порушеннями ч. 1 ст. 269, ч. 8 ст. 268 ЦПК України і не відповідає правовому висновку Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц, а тому є незаконною.

Крім того, відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що він при її постановленні дослідив та оцінив письмові докази у справі в їх сукупності. Разом з тим, в тексті ухвали відсутні будь-які посилання на конкретні докази, що підтверджують необхідність прийняття саме такого судового рішення, в ухвалі взагалі не зазначено докази, які начебто досліджувались судом.

При цьому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що містяться в ст. 263 ЦПК України.

Також ухвала є необґрунтованою, оскільки при її постановленні судом належним чином не мотивовано і не пояснено, яким чином суттєва зміна судом своєї ухвали від 22 травня 2023 року після майже року проведення підготовчих засідань може вважатися виправленням описки.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення віднесена до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вносячи виправлення в 11 абзац мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі № 757/21222/16-ц, зазначивши, що справу призначено в судове засідання, замість помилково вказаного підготовчого, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Григоренко І.В. від 22 травня 2023 року цивільну справу № 757/21222/16-ц в порядку загального позовного провадження прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Після постановлення вказаної ухвали судом у мотивувальній частині ухвали виявлено описку, а саме, невірно вказано, що у справі призначено підготовче засідання. Оскільки помилкове зазначення стадії судового розгляду є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України, то суд вважає за необхідне внести виправлення в 11 абзац мотивувальної частини ухвали суду, вірно зазначивши що справу призначено в судове засідання, замість помилково вказаного підготовчого.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднано з наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», треті особи Акціонерне товариство закритого виду «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» про визнання недійсними договорів поруки.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Гладун Х.А. від 04 травня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Гладун Х.А. від 20 липня 2016 року у справі призначено почеркознавчу експертизу та провадження зупинено.

29 серпня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату № 451 від 29 серпня 2017 року здійснено повторний автоматизований розподіл та цивільну справу передано судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Матійчук Г.О. від 20 березня 2018 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва під головуванням судді Матійчук Г.О. від 16 вересня 2019 року задоволено заяву представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про заміну відповідача правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Матійчук Г.О. від 03 березня 2021 року у вказаній справі заявлено самовідвід та здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Новака Р.В. від 24 березня 2021 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Новака Р.В. від 28 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Новака Р.В. від 15 травня 2023 року заяву позивача про відвід судді задоволено, відведено суддю Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. від розгляду цивільної справи № 757/21222/16-ц.

19 травня 2023 року на підставі розпорядження керівника апарату № 148 від 19 травня 2023 року здійснено повторний автоматизований розподіл та 22 травня 2023 року цивільну справу передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Таким чином, у даному випадку заміна складу суду відбулась на стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Григоренко І.В. від 22 травня 2023 року цивільну справу № 757/21222/16-ц в порядку загального позовного провадження прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що зазначено в резолютивній частині ухвали.

Водночас в мотивувальній частині ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2023 року вказано, що судом призначено підготовче засідання в справі.

При цьому рішення про повторне проведення підготовчого провадження судом не ухвалювалось.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 204/6085/20 (провадження № 61-21431св21) викладено правовий висновок, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими.

Разом із тим, рішення про повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі судом першої інстанції не приймалося також.

Наявність в мотивувальній частині ухвали висновку щодо призначення підготовчого засідання, який суперечить резолютивній частині цієї ж ухвали, та враховуючи, що рішення про повторне проведення підготовчого провадження судом не ухвалювалось, є очевидною опискою, оскільки суд позбавлений процесуальної можливості призначити підготовче і судове засідання одночасно, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, про необхідність виправлення цієї описки і зазначити, що справу призначено в судове засідання, замість помилково вказаного підготовчого.

Виходячи із вищевикладеного, є нерелевантними посилання позивача в апеляційній скарзі, що в розглядуваній справі мала місце така ж ситуація, як і у справі № 761/14537/15-ц, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що виключення з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду від 22 лютого 2021 року посилання на зупинення провадження у справі є зміною судового рішення по суті та не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України.

Апеляційний суд звертає увагу, що в справі № 761/14537/15-ц судом внесено виправлення як в мотивувальну, так і в резолютивну частину ухвали, в той час як у справі, що переглядається, судом першої інстанції було усунуто неточності у вигляді зазначеної в мотивувальній частині ухвали стадії розгляду справи, яка не відповідала стадії розгляду справи, зазначеній в резолютивній частині ухвали.

За таких обставин не можна погодитися з помилковими доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції змінив власне рішення.

Враховуючи, що в резолютивній частині ухвали від 22 травня 2023 року судом першої інстанції призначено саме судове засідання в справі, а підготовче провадження було закрито ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що з травня 2023 року по травень 2024 року позивач виходила з того, що справа перебуває на стадії підготовчого провадження, та, виходячи з принципу правової визначеності, будувала свою правову позицію у справі, подавала численні клопотання на стадії підготовчого провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що в кореспонденції, яка направлялась судом учасникам справи після 22 травня 2023 року, в оголошеннях про виклик учасників справи в судові засідання, у довідках суду про зняття справи з розгляду судом зазначалося саме судове, а не підготовче засідання, що спростовує доводи позивача про порушення судом принципу правової визначеності.

Також апеляційний суд враховує, що згідно протоколу судового засідання, порядок проведення судового засідання 02 листопада 2023 року за участі позивача, її представника та представника відповідача, відповідає саме стадії розгляду справи по суті (а. с. 202 - 206 т. 5).

Посилання позивача в апеляційній скарзі на тривалість часу, який минув з дати постановлення ухвали від 22 травня 2023 року до дати постановлення ухвали від 01 травня 2024 року про внесення виправлень до цієї ухвалі, не є самі по собі підставою для скасування ухвали суду, позаяк ст. 269 ЦПК України не обмежує суд в часі під час вирішення питання про виправлення описки, в тому числі за власною ініціативою.

Доводи апеляційної скарги, що ухвала є необґрунтованою, оскільки при її постановленні судом належним чином не мотивовано і не пояснено, яким чином суттєва зміна судом своєї ухвали від 22 травня 2023 року після майже року проведення підготовчих засідань може вважатися виправленням описки, не ґрунтуються на положеннях ст. 269 ЦПК України та фактичних обставинах справи і відхиляються апеляційним судом.

Порушень судом першої інстанції вимог ст. 263, ч. 1 ст. 269, ч. 8 ст. 268 ЦПК України, на що посилалася позивач в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про необхідність виправлення описки та відхиляються апеляційним судом доводи ОСОБА_1 , що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що він при її постановленні дослідив та оцінив письмові докази у справі в їх сукупності, разом з тим, в тексті ухвали відсутні будь-які посилання на конкретні докази, що підтверджують необхідність прийняття саме такого судового рішення, в ухвалі взагалі не зазначено докази, які начебто досліджувались судом.

Відтак, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали та порушення судом норм процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду і переоцінки доказів, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.