Постанова

від 24.07.2024 по справі 640/15214/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15214/22 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

представника відповідача Полякової С.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, ухвалене за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мегаполіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та наказів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ТДВ «Страхова компанія «Мегаполіс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та наказів, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 7556-п 23 вересня 2021 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СТ «Мегаполіс»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 8357-п 23 жовтня 2021 року «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СТ «Мегаполіс»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві про сплату збільшеного податкового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філії аналогічних організацій, розташованих на території України, № 00924220708 від 14 грудня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог ТДВ «Страхова компанія «Мегаполіс» зазначило про порушення відповідачем визначеної законодавством процедури проведення документальних планових виїзних перевірок та відсутності доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про недотримання позивачем податкового законодавства. Крім того, позивач зауважив, що відповідачем протиправно не враховано документи, які надавалися до перевірки, а саме: договори про надання послуг, акти виконаних робіт, які мають силу первинних документів, відображають зміст і характер вчинених господарських операцій (їх реальність), та були підставою для формування податкового обліку. Щодо посилань про наявність кримінальних справ, то позивач зазначив про неврахування податковим органом факту порушених кримінальних справ стосовно посадових осіб інших юридичних осіб, а не щодо контрагентів позивача.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві про сплату збільшеного податкового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філії аналогічних організацій, розташованих на території України, № 00924220708 від 14 грудня 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мегаполіс» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт послався на встановлення взаємовідносин позивача з суб`єктами підприємницької діяльності, які надавали інформаційно-консультативні послуги позивачу, не маючи достатньої кількості працівників, основних засобів такої діяльності та які є фігурантами кримінальних проваджень. Ці обставини, на думку податкового органу свідчать про те, що такі підприємства не могли надати інформаційно-консультативні послуги в обсязі, який зазначений в наданих первинних документах до перевірки. Як вважає апелянт, перевіркою за результатом дослідження бухгалтерських документів встановлено порушення позивачем приписів податкового законодавства, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно із наказом ГУ ДПС у м. Києві від 23 вересня 2021 року № 7556-п на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 Розділу ІV, статті 25 розділу VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року № 89, вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТДВ «Страхове товариство «Мегаполіс» з 11 жовтня 2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 23 жовтня 2021 року № 8357-п вирішено продовжити строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Страхове товариство «Мегаполіс» з 26 жовтня 2021 року по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів. Підстава: доповідна записка управління податкового аудиту фінансових операцій від 21 жовтня 2021 року № 3230/26-15-07-08-02.

У період з 11 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 23 вересня 2021 року № 7556-п, проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «Страхове товариство «Мегаполіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2021 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, згідно із затвердженим планом документальної перевірки.

За результатами зазначеної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Страхове товариство «Мегаполіс» від 08 листопада 2021 року № 83204/Ж5/26-15-07-08-02/34348559, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 90 360 615 грн, у тому числі: за 2019 рік у сумі 27 522 366 грн, за 2020 рік у сумі 40 410 845 грн, за І півріччя 2021 року у сумі 22 427 404 грн;

- підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 171.1 статті 171, підпункту «в» 164.2.16 пункту 164.2 статті 164, підпункту «е» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із врахуванням підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.195, підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 4 169 180, 73 грн;

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма) № 1 ДФ І, ІІІ квартал 2019 року, І, ІІ, ІІІ, IV квартал 2020 року, І квартал 2021 року;

- підпункту 1.1, підпункту 1.3, підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 171.1 статті 171 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на суму 341 763, 11 грн;

- пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 74 631,04 грн;

- пункту 6 розділу 11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00924220708 від 14 грудня 2021 року, яким ТДВ «СТ «Мегаполіс» збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філії аналогічних організацій, розташованих на території України, в сумі 90 360 615, 00 грн та накладено штрафні санкції в сумі 6 880 592, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішеннями, ТДВ «СТ «Мегаполіс» 06 січня 2022 року подало скаргу до Державної податкової служби України, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2021 року № 00924220708.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 13 липня 2022 року № 7145/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважав перевірку та прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача правових підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки під час дії мораторію, передбаченого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що нівелює наслідки її проведення, в тому числі прийняті за її результатами акти індивідуального характеру. Ця заборона є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. При цьому, вимоги в частині, що стосується наказів, не підлягають задоволенню, оскільки накази як акти індивідуальної дії реалізовані їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства і фактичні обставини справи.

Зважаючи, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржуються, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням, що міститься у підпункті 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК Украйни документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Положеннями статті 77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Строки проведення документальних виїзних перевірок визначено статтею 82 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, підставою для проведення перевірки слугували внесення ТДВ «Страхова компанія «Мегаполіс» до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників та постанова Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 03 лютого 2021 року № 89, про що зазначено в наказі про призначення перевірки.

Слід звернути увагу, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX, яким підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 та 52-2.

Так, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених у підпунктах 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин та термін якого було продовжено до 30 червня 2023 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв встановлений законом мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

В той же час, відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 03 лютого 2021 року № 89, якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, а саме:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Втім, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Пунктом 2.1 статті 2 ПК України регламентовано, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію на проведення перевірок може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Колегія суддів зауважує, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України, як закону, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із зазначеного, можна дійти висновку, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась, а тому відсутні підстави для застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Окрім того, відсутні підстави вважати, що така постанова прийнята на підставі та на виконання ПК України та законів з питань митної справи, а тому згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України вона не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

При цьому, питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення податкової перевірки, вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі № 420/22374/21, в яких суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, а відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року № 89, не був наділений повноваженнями здійснювати призначення та проведення документальної планової перевірки, що свідчить про її протиправність.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону і не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій не можуть бути визнані правомірними.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 821/371/17, від 27 лютого 2020 року у справі № П/811/3206/15, від 26 березня 2020 року у справі № 813/823/16 та від 09 червня 2021 року у справі № 823/1608/17.

Оскільки такі порушення є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів не вдається до аналізу доводів апеляційної скарги щодо наявності чи відсутності встановлених податковим органом податкових правопорушень під час проведеної незаконної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 813/2756/18, яка підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення у зв`язку з порушенням відповідачем положень законодавства в частині проведення перевірки позивача в період дії мораторію на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.

Повний текст постанови виготовлено 25.07.2024.