УХВАЛА
25 липня 2024 року
м. Київ
справа №400/7383/23
адміністративне провадження № К/990/27675/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування розпоряджень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 83-рл від 07 червня 2023 року Головного управління ДПС у Миколаївській області в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, видану ТОВ «Активгаз Юг» код 39385045, юридична адреса: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, з реєстраційним номером 990614202100384 і терміном дії з 13 червня 2021 року до 13 серпня 2026 року;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 84-рл від 7 червня 2023 року Головного управління ДПС у Миколаївській області в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, видані ТОВ «Активгаз Юг» (код ЄДРПОУ-39385045, адреса: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25), а саме:
-з реєстраційним номером 14050314201900141 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 27;
-з реєстраційним номером 14030314201900152 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, 92/4;
-з реєстраційним номером 14040314201900147 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 2/2;
-з реєстраційним номером 14020314201900148 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 157 корпус «Б»;
-з реєстраційним номером 14040314201900172 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Біла, 71-А;
-з реєстраційним номером 14030314201900168 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. М.Василевського, 44;
-з реєстраційним номером 14030314201900169 терміном дії з 1 липня 2019 року до 1 липня 2024 року адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Садова, 6/2;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг», а саме видалити з «Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію, щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним з реєстраційним номером: - 990614202100384 та ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційними номерами: 14030314201900169; 14030314201900168; 14040314201900172; 14020314201900148; 14040314201900147; 14030314201900152; 14050314201900141.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження відповідача від 7 червня 2023 року за № 83-рл в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, видану позивачу, з реєстраційним номером: 990614202100384 (терміном дії з 13 серпня 2021 року до 13 серпня 2026 року), до набрання законної сили рішення суду у даній справі та зупинення дії розпорядження відповідача від 7 червня 2023 року за №84-рл в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про забезпечення позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року скасовано ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року і прийнято нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про забезпечення позову у справі № 400/7383/23 задоволено.
Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі залишено без змін.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишено без змін.
17 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області до Верховного Суду направлена касаційна скарга на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №400/7383/23, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - зазначення судових рішень, які ним оскаржуються у порядку статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити вимоги до суду касаційної інстанції з врахуванням вимог КАС України.
23 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява про уточнення вимог касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області у якій зазначено, що касаційна скарга подана на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, у якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, з-поміж яких забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Велика Палата Європейського суду з прав людини у своєму рішенні від 5 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказала, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).
Відповідно до п. 83 вказаного вище рішення застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Крім того, Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (рішення у справі «Добріч проти Сербії», п. 54) (п. 86).
9 жовтня 2018 року Європейський суд з прав людини постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви №26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (п. 20-22).
Отже, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 261 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, відсутні.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана ним касаційна скарга стосується справи, що становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Доводи щодо наявності виняткового значення цієї справи для позивача мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок, та не свідчить про наявність суспільного інтересу саме у цій справі, а тому посилання скаржника в цій частині не містять достатніх обґрунтувань.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Таким чином, оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності і передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, виняткові обставини для їх касаційного оскарження відсутні.
Отже, рішення в даній справі не підлягають касаційному оскарженню.
Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межу касаційного перегляду, відповідно до статті 341 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними і скасування розпоряджень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120609621 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні