Рішення

від 23.07.2024 по справі 910/5249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/5249/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона"

про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору

Суддя: Людмила ШКУРДОВА

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дострокове розірвання відповідачем договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 в односторонньому порядку на підставі пп. 5.4.4 договору порушує права позивача та інтереси, оскільки ним не було вчинено жодної дії, що унеможливлює забезпечення якісного та своєчасного виконання робіт на об`єкті, а отже підстави для застосування відповідачем п. 5.4.4. договору відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність розірвання договору в односторонньому порядку за його ініціативою, з підстав неналежного виконання позивачем умов договору згідно з пп. 5.4.4 договору.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наголошує, що у повідомленні про дострокове припинення договору, визнання недійсним якого є предметом розгляду даної справи, не міститься інформації яким чином дії ТОВ «Центрсервісбуд» унеможливили якісне та своєчасне виконання робіт на об?єкті, як то передбачено пп. 5.4.4 договору, а тому підстави для розірвання договору в односторонньому порядку були відсутні.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2022 року між відповідачем та позивачем був укладений договір № 102 на здійснення авторського нагляду.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, позивач зобов`язався здійснити авторський нагляд під час виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23" (І черга) (далі - Об`єкт).

Згідно з п. 3.1. договору авторський нагляд виконується у відповідності з ДСТУ-НБА.2.2-11-2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" під час виконання будівельних робіт за Планом графіком, або за викликами відповідача.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від позивача Акту приймання-передачі виконаних робіт і журналу авторського нагляду в кількості 2-х екземплярів, розглянути Акт приймання-передачі виконаних робіт, у разі відсутності зауважень підписати його, а один примірник повернути позивачу з одним примірником журналу авторського нагляду, або скласти і надіслати на адресу позивача мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.6. договору для фіксації результатів авторського нагляду, позивач зобов`язаний вести журнал авторського нагляду за будівництвом, який оформлюється позивачем в двох примірниках, один з яких зберігається на Об`єкті будівництва, а другий знаходиться у позивача. Ведення журналу авторського нагляду, здійснюється позивачем відповідно до ДСТУ-НБА.2.2- 11:2014.

Відповідно до пп. 5.1.6. договору передбачено, що позивач зобов`язаний вести журнал авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксувати у ньому усі виявлені відхилення від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозиції, вказівки й рекомендації з усунення відхилень і порушень та за погодженням із відповідачем, строки такого усунення.

Згідно з пп. 5.1.9 договору позивач зобов`язаний надавати за вимогою відповідача інформаційні звіти про результати робіт, станом на момент отримання такої вимоги.

Відповідно до пп. 5.4.2 договору відповідач має право за необхідності вимагати від позивача здійснення поза планового відвідування Об`єкту.

Відповідно до пп. 5.4.3 договору відповідач має право ознайомлюватись із записами, зробленими у журналі авторського нагляду.

Згідно з пп. 5.4.4 договору визначено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку неналежного виконання обов`язків виконавцем за цим договором, що унеможливлює забезпечення якісного та своєчасного виконання будівельних робіт на Об`єкті.

Згідно з п. 6.3. договору позивач несе відповідальність за порушення/неналежне виконання будь-якої з умов (декількох умов) цього договору, зокрема, щодо:

- ведення журналу авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксування у ньому усіх виявлених відхилень від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозицій, вказівок й рекомендацій з усунення відхилень і порушень;

- виконання за вимогою відповідача інформаційних звітів про результати робіт, станом на момент отримання такої вимоги.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 ЦК України передбачено що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за своєю суттю договір від 20.12.2022 № 102 на здійснення авторського нагляду за роботами має ознаки договору підряду та надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконувались роботи (надавались послуги) з авторського нагляду під час виконання робіт (капітального ремонту) по об`єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Протягом строку дії договору відповідач неодноразово звертався до позивача із вимогами щодо надання журналу авторського нагляду, інформаційних звітів про результати робіт та відвідування позивачем Об`єкту, що підтверджується листами № 079/110-24 від 05.01.2024, № 079/110-50 від 10.01.2024, № 079/110-121 від 18.01.2024 та № 079/110-278 від 14.02.2024.

Однак, вимоги відповідача щодо надання журналу авторського нагляду, надання інформаційних звітів та відвідування Об`єкту позивачем не було виконано у строк, визначений у вимогах.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19.

Разом з тим припинення зобов`язання у зв`язку з односторонньою відмовою відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено як наслідок порушення зобов`язання лише в тому випадку, якщо це встановлено договором або законом. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі №910/11352/17.

Підпунктом 5.4.4 договору договору передбачено одностороннє розірвання договору з ініціативи відповідача, що не передбачає узгодження із позивачем.

Листом-повідомленням відповідача № 079/110-408 від 12.03.2024, визнання недійсним якого і є предметом розгляду даної справи, позивача було повідомлено про розірвання в односторонньому порядку договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 та всіх додаткових угод до нього, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором, керуючись пп. 5.4.4. та п. 10.2. договору.

Отже замовником було застосовано своє право на відмову від договору, яке може бути підставою для припинення зобов`язань за ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша - третя, п`ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Виходячи з наведених норм, у розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Відповідач у відзиві стверджує, що твердження позивача про надання журналу авторського нагляду відповідачу не відповідає дійсності. Протягом строку дії договору відповідач жодного разу не отримував від позивача журнал авторського нагляду для ознайомлення. Форма журналу авторського нагляду передбачає наявність підписів відповідача або його уповноваженого представника у графі про ознайомлення із записами та у графі з відмітками про рекомендації, вказівки. Будь-які підписи відповідача або його уповноваженого представника в журналі авторського нагляду не містяться. На Об`єкті журнал авторського нагляду також відсутній.

Копії журналу авторського нагляду, що є основним документом за договором та одним з доказів виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, матеріали справи не містять.

Що стосується інформаційного звіту позивача, який останній надав відповідачу вже після розірвання договору, то тут слід зазначити наступне.

По-перше, листом відповідача № 079/110-278 від 14.02.2024 позивача на виконання умов пп. 5.1.9. договору та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України було зобов`язано надати відповідачу інформаційний звіт про результати робіт за договором протягом 7 (семи) днів з дня отримання цього листа. Вищезазначений лист позивач отримав 20.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Інформаційний звіт відповідач отримав 12 березня 2024 року разом із листом позивача № 15-01 від 05.03.2024, що свідчить про порушення позивачем строків надання зазначеного звіту.

По-друге, відповідач стверджує, що згідно зі змістом інформаційного звіту позивача за період 20.12.2022-07.12.2023 позивачем за час виконання робіт відхилень від проектних рішень не виявлено. Проте, у своїх листах відповідач неодноразово наголошував на тому, що виконані ТОВ "Спецсервіс АДС" роботи не відповідають затвердженій проектно-кошторисній документації та договору на капітальний ремонт об`єкта (за належним виконанням якого позивач здійснює авторський нагляд), що полягає у виконанні робіт, які не передбачені проектно-кошторисною документацією. Також, невідповідність проектним рішенням встановлена і Додатком № 2 до листа від 26.01.2024 р. Фізичної особи-підприємця Скалько Лариси Гепріхівни, що здійснює технічний нагляд за роботами.

Дані заперечення відповідача щодо неналежного виконання робіт позивачем не спростовані.

Договір № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 був розірваний відповідачем в односторонньому порядку з підстав виявлення відповідачем порушень його умов Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд" щодо надання журналу авторського нагляду, надання інформаційних звітів та відвідування Об`єкту позивачем не було виконано у строк, визначений у вимогах, тобто позивачем було порушено свої зобов`язання, як підрядника, та права відповідача, як замовника, які встановлені параграфом 5 договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд" було повідомлено про розірвання договору листом-повідомленням відповідача № 079/110-804 від 12.03.2024.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судом не встановлено підстав для визнання недійсним оспорюваного одностороннього правочину.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позову ТОВ "Центрсервісбуд" про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору № 102 від 20.12.2022 на здійснення авторського нагляду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА