Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/5249/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5249/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Найда Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024

у справі № 910/5249/24 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона"

про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дострокове розірвання відповідачем договору №102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 в односторонньому порядку на підставі пп. 5.4.4 договору порушує права позивача та інтереси, оскільки ним не було вчинено жодної дії, що унеможливлює забезпечення якісного та своєчасного виконання робіт на об`єкті. У повідомленні про дострокове припинення договору, визнання недійсним якого є предметом розгляду даної справи, не міститься інформації яким чином дії ТОВ «Центрсервісбуд» унеможливили якісне та своєчасне виконання робіт на об`єкті, як то передбачено пп. 5.4.4 договору, а тому позивач вважає, що підстави для розірвання договору в односторонньому порядку відсутні.

Матеріально-правовою підставою позов позивач обрав ч.1 с.т 15, ч.1 ст.16, 20, ч. 1 ст. 202, ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на правомірність розірвання договору в односторонньому порядку за його ініціативою, з підстав неналежного виконання позивачем умов договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/5249/24 у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Договір № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 був розірваний відповідачем в односторонньому порядку з підстав виявлення ним порушень його умов відповідачем щодо надання журналу авторського нагляду, надання інформаційних звітів та відвідування об`єкту позивачем не було виконано у строк, визначений у вимогах, тобто позивачем було порушено свої зобов`язання, як підрядника, та права відповідача, як замовника, які встановлені параграфом 5 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач в апеляцій скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

А саме апелянт посилається на те, що:

- суд не врахував, що лист-повідомлення відповідача № 079/110-408 від 12.03.2024 про розірвання в односторонньому порядку договору № 102 у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором, не міcтить інформації, яким чином позивач унеможливив якісне і своєчасне виконання робіт на об`єкті, отже відповідач не дотримався вимог ст. 629 ЦК України;

- договір, а саме його розділ 6, не містить вказівки що за порушення п. 6.3 застосовується одностороннє розірвання договору як від відповідальності;

- суд не надав належної оцінки та не врахував листи позивача, якими надано обґрунтовані відповіді на всі зауваження відповідача;

- відповідач, до наданих їм до справи документів не надав жодного листа, яким він вимагав би надати журнали авторського нагляду, що датовані до 07.12.2023 (до дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт № 2);

- суду першої інстанції не аргументовано застосував положення ч.2-3 ст. 849 ЦК України;

- відсутність підписів представника відповідача не є підтвердженням відсутності журналу авторського нагляду;

- суд першої інстанції порушив передбачені ГПК України строки розгляду справи, чим порушені права позивача на доступ до правосуддя.

Короткий зміст доводів відповідача

У своєму відзиві від 26.09.202 відповідач з апеляційною скаргою не погодився. Вважає що суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що Позивач не виконав свій основний обов`язок - контроль за відповідністю робіт, що виконувалися ТОВ «Спецсервіс АДС», проектній документації, і наслідки такої бездіяльності позивача призвели до перевитрат бюджетний коштів, що полягає у сплаті за роботи, які взагалі не потрібно було виконувати. Позивач безпідставно погоджував ТОВ «Спецсевіс АДС» роботи, що не були передбачені проектно-кошторисною документацією, а з метою уникнення від відповідальності не надав Відповідачу журнал авторського нагляду. Більш того, роботи були виконані неякісно та з порушенням державних будівельних норм і стандартів. Враховуючи це, відповідачем була подана заява до Дарницького УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. На підставі цієї заяви відкрито кримінальне провадження, в рамках якої Київським науково-дослідним експертно-кримінальним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судово-економічну експертизу на предмет, в тому числі, визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок невиконання та неналежного виконання ТОВ «Спецсервіс АДС» своїх зобов`язань за договором. За результатами цієї експертизи складений висновок експерта від 01.08.2024 № СЕ-19/111-24/40888-ЕК, згідно з яким встановлено, що розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків), спричинений відповідачу внаслідок невиконання та неналежного виконання ТОВ «Спецсервіс АДС» своїх та неналежного виконання зобов`язань за договором становить 2 781 209, 00 грн (з урахуванням ПДВ).

Також відповідач посилається на те, що умовами договору передбачено одностороннє розірвання договору з ініціативи відповідача, що не передбачає узгодження із позивачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5249/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

22.08.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрсервісбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/5249/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 30.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 30.09.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд клопотань

07.10.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких просить долучити додаткові докази, а саме:

- копію листа Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без номеру, без додатків, з конвертом - на 4 арк.;

- копію листа Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)№ 079-5333 від 20.08.2024 року - на 3 арк.;

- копію експертного звіту № 14/586-07/23 від 14.07.2023 (роздруковано з ЄДЕССБ ) - на 8 арк.;

- копію затвердженого Замовником зведеного кошторисного розрахунку - на 2 арк.;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт (роздруковано з ЄДЕССБ ) - на 6 арк.

У судовому засіданні відповідач заперечив щодо долучення цих доказів, оскільки їх не існувало на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Протокольною ухвалою від 07.10.2024 залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України Додані до цих додаткових пояснень докази, а саме:.

- копію листа Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- копію експертного звіту №14/586-07/23 від 14.07.2023 (роздруковано з ЄДЕССБ );

- копію затвердженого Замовником зведеного кошторисного розрахунку та повідомлення про початок виконання будівельних робіт (роздруковано з ЄДЕССБ).

Щодо долученої копії листа Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)№ 079-5333 від 20.08.2024 колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, розглянувши подані додаткові пояснення, відхиляє його у залучення листа від 20.08.2024 та зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19).

Отже, протокольною ухвалою суду від 07.10.2024 відмовлено у залученні зазначеного вище додаткового доказу, оскільки його не існувало на момент прийняття рішення.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

В судове засідання 07.10.2024 представник позивача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до його електронного кабінету.

04.10.2024 позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20 грудня 2022 року між відповідачем та позивачем був укладений договір № 102 на здійснення авторського нагляду.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, позивач зобов`язався здійснити авторський нагляд під час виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23" (І черга) (далі - Об`єкт).

Згідно з п. 3.1. договору авторський нагляд виконується у відповідності з ДСТУ-НБА.2.2-11-2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" під час виконання будівельних робіт за Планом графіком, або за викликами відповідача.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від позивача Акту приймання-передачі виконаних робіт і журналу авторського нагляду в кількості 2-х екземплярів, розглянути Акт приймання-передачі виконаних робіт, у разі відсутності зауважень підписати його, а один примірник повернути позивачу з одним примірником журналу авторського нагляду, або скласти і надіслати на адресу позивача мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.6. договору для фіксації результатів авторського нагляду, позивач зобов`язаний вести журнал авторського нагляду за будівництвом, який оформлюється позивачем в двох примірниках, один з яких зберігається на Об`єкті будівництва, а другий знаходиться у позивача. Ведення журналу авторського нагляду, здійснюється позивачем відповідно до ДСТУ-НБА.2.2- 11:2014.

Відповідно до пп. 5.1.6. договору передбачено, що позивач зобов`язаний вести журнал авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксувати у ньому усі виявлені відхилення від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозиції, вказівки й рекомендації з усунення відхилень і порушень та за погодженням із відповідачем, строки такого усунення.

Згідно з пп. 5.1.9 договору позивач зобов`язаний надавати за вимогою відповідача інформаційні звіти про результати робіт, станом на момент отримання такої вимоги.

Відповідно до пп. 5.4.2 договору відповідач має право за необхідності вимагати від позивача здійснення поза планового відвідування Об`єкту.

Відповідно до пп. 5.4.3 договору відповідач має право ознайомлюватись із записами, зробленими у журналі авторського нагляду.

Згідно з пп. 5.4.4 договору визначено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку неналежного виконання обов`язків виконавцем за цим договором, що унеможливлює забезпечення якісного та своєчасного виконання будівельних робіт на Об`єкті.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що позивач несе відповідальність за порушення/неналежне виконання будь-якої з умов (декількох умов) цього договору, зокрема, щодо:

- ведення журналу авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксування у ньому усіх виявлених відхилень від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозицій, вказівок й рекомендацій з усунення відхилень і порушень;

- виконання за вимогою відповідача інформаційних звітів про результати робіт, станом на момент отримання такої вимоги.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач порушив свої зобов`язання, як підрядника, та права відповідача, як замовника, які встановлені параграфом 5 договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022.

Також встановлено, що договір № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 був розірваний відповідачем в односторонньому порядку з підстав виявлення відповідачем порушень його умов позивачем щодо надання журналу авторського нагляду. Надання інформаційних звітів та відвідування об`єкту позивачем не було виконано у строк, визначений у вимогах.

Листом-повідомленням відповідача № 079/110-408 від 12.03.2024, визнання недійсним якого і є предметом розгляду даної справи, позивача було повідомлено про розірвання в односторонньому порядку договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022 та всіх додаткових угод до нього, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором, керуючись пп. 5.4.4. та п. 10.2. договору.

Позивач заперечує порушення ним умов договору, що стало підставою для звернення в суд із позовом визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Авторський нагляд - це комплекс заходів, які здійснює проектувальник (автор проекту) з метою забезпечення відповідності виконаних будівельних робіт проектної документації. Іншими словами, це своєрідний контроль за тим, щоб будинок будувався саме так, як його задумали архітектори та інженери.

Статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» серед іншого передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. N 903 (з відповідними змінами та доповненнями) передбачено наступне:

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

2. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

3. Генеральний проектувальник:

залучає у разі необхідності для здійснення авторського нагляду субпідрядні проектні організації, які брали участь у розробленні окремих розділів проектної документації об`єкта архітектури;

здійснює відповідно до договору про розроблення проекту об`єкта архітектури авторський нагляд за підготовкою робочої документації або окремих її розділів у тому разі, коли така документація розробляється іншим суб`єктом архітектурної діяльності;

утворює групу авторського нагляду з числа розробників проекту або уповноважених осіб, на яку покладається здійснення авторського нагляду. До здійснення авторського нагляду за виконанням окремих видів будівельних робіт можуть залучатися представники проектних організацій, які не брали участі у проектуванні.

Склад групи авторського нагляду затверджується генеральним проектувальником на весь період будівництва. Інформація про склад зазначеної групи надсилається замовнику.

4. Відвідування об`єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

5. Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Представник групи авторського нагляду під час відвідування об`єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

6. У разі відмови підрядника виконати роботи з усунення виявлених відхилень генеральний проектувальник письмово повідомляє про це замовнику (забудовнику) та відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття ними заходів згідно із законодавством.

7. Після прийняття об`єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.

8. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює авторський нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Отже, отже укладений між сторонами договір на здійснення авторського нагляду за роботами має ознаки договору про надання послуг, який нерозривно пов`язується з договором будівельного підряду.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею цього Кодексу передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як вже зазначено, спір виник у зв`язку із одностороннім розірванням договору відповідачем (замовником) на підставі неналежного виконання його позивачем (виконавцем).

Фактично усі доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що договір ним виконувався належним чином, а доводи відповідача про порушення його умов позивачем не підтверджені.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія дійшла висновку, що апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції щодо наявності фактів неналежного виконання позивачем укладеного договору, які надають відповідачу право на його розірвання у односторонньому порядку.

Неналежне виконання договору - це його невиконання або виконання з порушенням умов (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Так, судом першої інстанції встановлено, що протягом строку дії договору відповідач неодноразово звертався до позивача із вимогами щодо надання журналу авторського нагляду, інформаційних звітів про результати робіт та відвідування позивачем Об`єкту, що підтверджується листами № 079/110-24 від 05.01.2024, № 079/110-50 від 10.01.2024, №079/110-121 від 18.01.2024 та № 079/110-278 від 14.02.2024.

Однак, вимоги відповідача щодо надання журналу авторського нагляду, надання інформаційних звітів та відвідування Об`єкту позивачем не було виконано у строк, визначений у вимогах. В контексті цього колегія звертає увагу на те, що у листі № 06-01 від 15.01.2024 позивач на вимогу направити свого представника у огляді результатів робіт зазначив, що не вбачає необхідності направляти свого представника для участі у повторному огляді результатів робіт, що був призначений на 16.01.2024.

Враховуючи специфіку здійснення авторського нагляду, умови укладеного між сторонами договору ведення та надання замовнику виконавцем журналу авторського нагляду має важливе значення доведення обставин виконання такого нагляду.

Згідно до пп. 5.1.6. договору позивач зобов`язаний вести журнал авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксувати у ньому усі виявлені відхилення від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозиції, вказівки й рекомендації з усунення відхилень і порушень та за погодженням із відповідачем, строки такого усунення.

Відповідно до пп. 5.4.3 договору відповідач має право ознайомлюватись із записами, зробленими у журналі авторського нагляду.

Пунктом 6.3. договору (серед іншого) передбачено, що позивач несе відповідальність за порушення/неналежне виконання будь-якої з умов (декількох умов) цього договору, зокрема, щодо:

- ведення журналу авторського нагляду належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства з будівництва та фіксування у ньому усіх виявлених відхилень від затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм, правил і технічних умов щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, а також пропозицій, вказівок й рекомендацій з усунення відхилень і порушень;

- виконання за вимогою відповідача інформаційних звітів про результати робіт, станом на момент отримання такої вимоги;

- ознайомлення відповідального представника підрядника під розписку у журналі із записами та перевірки усунення підрядником зауважень виконавця.

Отже, враховуючи викладене Колегія констатує, що журнал авторського нагляду є основним документом, що підтверджує регулярне здійснення нагляду, тобто виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

В цьому контексті Колегія наголошує, що завдяки авторському нагляду мінімізується ризик виникнення помилок під час будівництва, що може призвести до зниження якості об`єкта та його експлуатаційних характеристик. Авторський нагляд забезпечує, що будівництво ведеться згідно з усіма затвердженими проектними рішеннями. Авторський нагляд захищає інтереси замовника, гарантуючи, що він отримає об`єкт, який повністю відповідає його вимогам та очікуванням. Під час авторського нагляду виконавець виявляє та усуває будь-які відхилення від проектної документації на ранніх стадіях будівництва, що дозволяє уникнути більш серйозних проблем у майбутньому. Основним завдання автора проекту під час нагляду є регулярний огляд будівельного майданчика для перевірки відповідності виконаних робіт проектній документації.

Водночас позивач, разом з позовом не надав суду копію цього журналу. Відсутні докази що цей журнал надавався під час виконання договору відповідачу на його вимогу. Неподання цього журналу розцінюється Колегією через призму вимог ст. 74 ГПК України як порушення обов`язку щодо доведення позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме виконання ним свого обов`язку належним чином здійснювати авторський нагляд.

Відсутність журналу авторського нагляду не надає замовнику можливості встановити відповідність проведення робіт у відповідності з проектно-кошторисною документацією за весь період проведення робіт.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Враховуючи те, що у справі розглядається питання про визнання одностороннього правочину недійсним, Колегія враховує, що обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Також, щодо доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі Колегія зазначає на наступне.

Спірні правовідносини що виникли між сторонами характеризуються тим, що виконання авторського нагляду нерозривно зв`язано з договором будівельного підряду, при виконання якого і необхідний авторський нагляд.

Посилаючись на наявність наслідків неналежного здійснення позивачем авторського нагляду, які призвели до того, що по договору будівельного підряду, щодо якого здійснювався такий нагляд, було виконано додаткові роботи, що не передбачені проектно-кошторисною документацією, що в свою чергу також потягнуло порушення строків виконання робіт, відповідач зазначив про наявність судових спорів з підрядником ТОВ "Спецсервіс АДС" та відповідачем (замовником).

Отже колегією встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалася господарська справа № 910/1842/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА" про зобов`язання вчинити дії.

У цій справі, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач всупереч пп. 5.1.5 та пп. 5.1.7 договору від 09.12.2022 № 88, укладеного між позивачем та відповідачем, не приймає виконані позивачем роботи та не підписує надані акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2) та довідки (форма КБ-3), мотивованих заперечень від їх підписання не надає, виконані позивачем роботи не оплачує, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" прийняти фактично виконані роботи за вказаним договором шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) за грудень 2023 року на суму 1 965 429,60 грн.

В свою чергу відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що неприйняття виконаних позивачем робіт та не підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок (форма КБ-3) є наслідком неякісного виконання відповідачем робіт за договором від 09.12.2022 № 88 у зв`язку з чим відповідач неодноразово відмовляв позивачу в підписанні Акту та повертав документацію на доопрацювання і оформлення відповідно до вимог договору, а також вимагав усунути всі недоліки у Роботах, на підтвердження чого до матеріалів справи додано листи №№ 079/110-26 від 05.01.2024, 079/110-141 від 23.01.2024 та №№ 079/110-213 від 05.02.2024, 079/110-355 від 29.02.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/1842/24 у задоволення позову відмовлено у зв`язку із тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

Також Господарським судом міста Києва розглядалася господарська справа № 910/4513/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" про визнання розірваним договору №88 від 09.12.2022 на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23» (1 черга), у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору.

У цій справі судом встановлено, що у зв`язку із виявленими Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" порушеннями підрядником - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" умов Договору, що полягають у неякісному виконанні робіт та виконанні робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією, у зв`язку із відставанням виконання робіт Позивачем більше ніж у сім календарних днів від строків, визначених в Календарному графіку виконання робіт, та керуючись п.п. 5.2.2. п. 5.2. та п.п. 5.2.7. п. 5.2. Договору, Відповідач в односторонньому порядку розірвав Договір та всі додаткові угоди до нього, про що 05 квітня 2024 року було внесено запис до веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель про закриття договору у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/4513/24 у задоволенні позову відмовлено в зв`язку із тим, що укладений сторонами Договір №88 від 09.12.2022 є розірваним достроково у односторонньому порядку замовником- Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації "Муніципальна охорона" з 05.04.2024. Суд встановив, що на момент подання Позивачем у цій справі позовної заяви про розірвання Договору, Договір вже був розірваний Відповідачем в односторонньому порядку на підставах, визначених Договором.

Проаналізувавши перелічені судові рішення, колегія зазначає, що у цих господарських справа судами не встановлювалися самі по собі факти порушення договору від 09.12.2022 № 88. Водночас зазначені у цих справах обставини свідчать про те, що замовником та підрядником не заперечувався факт порушення строків виконання будівельних робіт, передбачених договором. Також вбачається що замовник (Комунальна організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона", послідовно зазначав про неякісне виконання робіт, виконанні робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією, та порушення строків виконання робіт, що стало підставою для розірвання цього договору, що у подальшому стало підставою для розірвання цього договору замовником в односторонньому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи що розглядається, колегія зазначає, поряд з тим, що позивач не надав до судової справи журнал авторського нагляду, він одночасно не спростовав доводи відповідача про те, що будівельні роботи не відповідали затвердженій проектній- кошторисні документації, що встановлено Додатком №2 до листа від 26.01.2024 особою, яка здійснювала технічний нагляд - ФОП Скалько Л.Г., про ще відповідач повідомляв позивача (а.с.58).

Посилання позивача на підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт №1 від 26.12.2022 та № 2 від 07.12.2023, як доказ надання замовнику журналу авторського нагляду відхиляється колегією, оскільки ці акти не стосуються періоду, січень- лютий 2024 року, коли відповідачем виявлено порушення умов договору що стали підставою для його розірвання . Ці акти також не свідчать про надання відповідачу журналу авторського нагляду, водночас доводи відповідача про те, що такий журнал жодного разу йому не надавався не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Ненадання журналу авторського нагляду не дає можливості дослідити проведення цих заходів у тому числі за минулий період, отже за специфікою будівництва, невідповідність робіт проектно-кошторисній документації може бути виявлена, у тому числі, після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт №1 від 26.12.2022 та № 2 від 07.12.2023. Ця обставина відноситься на відповідальність позивача, як виконавця нагляду.

Поряд з цим, у своїх листах відповідач неодноразово наголошував на тому, що виконані ТОВ "Спецсервіс АДС" роботи не відповідають затвердженій проектно-кошторисній документації та договору на капітальний ремонт об`єкта (за належним виконанням якого позивач здійснює авторський нагляд), що полягає у виконанні робіт, які не передбачені проектно-кошторисною документацією. Також, невідповідність проектним рішенням встановлена і Додатком № 2 до листа від 26.01.2024 р. Фізичної особи-підприємця Скалько Л. Г., що здійснює технічний нагляд за роботами.

Листом відповідача № 079/110-278 від 14.02.2024 позивача на виконання умов пп. 5.1.9. договору та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України було зобов`язано надати відповідачу інформаційний звіт про результати робіт за договором протягом 7 (семи) днів з дня отримання цього листа. Вищезазначений лист позивач отримав 20.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Інформаційний звіт відповідач отримав 12 березня 2024 року разом із листом позивача № 15-01 від 05.03.2024, що свідчить про порушення позивачем строків надання зазначеного звіту.

За таких обставин колегія вважає що відповідач обґрунтовано розірвав договір про авторський нагляд в односторонньому порядку, оскільки позивачем було порушено свої зобов`язання, як виконавця робіт, та права відповідача, як замовника, які встановлені параграфом 5 договору № 102 на здійснення авторського нагляду від 20.12.2022.

Колегія відхиляє доводи апелянта про те, що договір, а саме його розділ 6, не містить вказівки що за порушення п. 6.3 застосовується одностороннє розірвання договору як від відповідальності з огляду на таке.

Підпунктом 5.4.4 договору передбачено одностороннє розірвання договору з ініціативи відповідача, що не передбачає узгодження із позивачем. Відповідно до цього пункту замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку неналежного виконання обов`язків виконавцем за цим договором, що унеможливлює забезпечення якісного та своєчасного виконання будівельних робіт на об`єкті.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Стаття 907 ЦК України передбачає можливість розірвання договору про надання послуг, де сказано, що договір може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За загальним правилом розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦКУ).

Якщо договір про надання послуг укладений між суб`єктами господарської діяльності, їхні відносини регулюються з урахуванням спеціальних норм Господарського кодексу України.

За ст. 188 ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Процедура розірвання господарського договору закріплена у цій статті ГК України.

Відтак одностороння відмова від договору про надання послуг може мати місце виключно на підставах, прямо установлених законом чи домовленістю сторін.

Разом з цим колегія не приймає доводи позивача про те, що відповідач не довів, яким чином позивач унеможливив якісне і своєчасне виконання робіт на об`єкті, що передбачено п. 5.4.4 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

За загальним правилом, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Як зазначено вище, виконання будівельних робіт на об`єкті у визначений договором строк не завершено, отже відповідач, як замовник не отримав у повному обсязі позитивного результату від реалізації договору підряду, авторський нагляд по якому здійснював позивач. В свою чергу відповідач посилається на те, що підставами для розірвання договору про авторський нагляд було виявлення ним порушень його умов з боку позивача, що полягали у неякісному виконанні ним авторського нагляду, що потягнуло виконані на об`єкті робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією, що спричинило відставання виконання робіт від строків, визначених у календарному графіку. Ці доводи, з урахуванням наведених у постанові обставин, позивачем не спростовані. Водночас, при належному виконані авторського нагляду позивач був би обізнаний про всі обставини будівництва з їх фіксацією у журналі авторського нагляду, як це передбачено договором та чинним законодавством. Наразі позивач не довів зазначених обставин незважаючи на те, що обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Порушення вимог договору позивачем є істотними, а обставини справи не свідчать про те, що розриваючи договір відповідач, як замовник намагався скористатися незначним відступом від його умов з боку виконавця.

Листування, на яке посилається позивач у відповіді на відзив не спростовує доводів відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань

Інші доводи позивача, викладені в його апеляційній скарзі відхиляються Колегією, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання укладеного між сторонами договору.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених ч. ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Позивачем таких обставин при розірванні відповідачем договору в односторонньому порядку не доведено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/5249/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 07.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков