Постанова

від 25.07.2024 по справі 948/839/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/839/21 Номер провадження 22-ц/814/2240/24Головуючий у 1-й інстанції Кравець С. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Дряниці Ю.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.,

секретаря Чемерис А.К.,

за участі адвоката Баранова В.І., адвоката Будігай О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою адвоката Лук`яненкаОлександраАндрійовича,якийдієв інтересах ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та спростування недостовірної інформації,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 7,9679 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122, що розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області. Восени 2020 року з листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області йому стало відомо про наявність укладеного 20.05.2021р. між ним та відповідачем договору оренди вказаної земельної ділянки терміном на 25 років. Позивач зазначає, що в той період ним велись переговори щодо укладення договору оренди земельної ділянки, але на термін 10 років і будь-яких правочинів щодо передачі в оренду земельної ділянки на 25 років він не укладав, тобто не підписував ні договір оренди, ні додатки до нього.

У зв`язку з наведеним, позивач просив визнати недійсним з моменту його укладаннядоговір орендивід 20.05.2012 року земельної ділянки площею 7,9679 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122, що розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області.

У листопаді 2021 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 20.05.2012р. між ними терміном на 25 років був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7,9679 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122, після чого було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду. З моменту укладення договору та його державної реєстрації, відповідач цілком та повністю користувався земельною ділянкою як орендар на законних підставах і жодних порушень будь-яких прав, свобод чи інтересів не вчиняв. Не погоджується з тим, що ОСОБА_1 начебто лише восени 2020 року дізнався про укладення договору, оскільки землю орендував відповідач, а позивач отримував регулярно орендну плату, тривалий час працював на посаді тракториста-машиніста, та неодноразово обробляв свою ж земельну ділянку, що знаходиться в одному масиві разом з іншими орендованими земельними ділянками. Відповідач, у свою чергу, регулярно сплачував необхідні обов`язкові податки та збори. Водночас, після отримання позову, серед мешканців села Новий Тагамлик, стала поширюватися недостовірна інформація, про те, що господарство уклало зі своїми орендодавцями договори в порушення вимог закону, шляхом підроблення підписів. Вказане призвело до того, що до голови господарства та його членів почали підходити місцеві мешканці та робити через це необґрунтовані зауваження, що призводить до негативних наслідків, оскільки деякі орендодавці висловили думку про припинення взаємовідносин з підприємством після закінчення терміну дії договорів, тобто страждає ділова репутація підприємства.

У зв`язку з наведеним, просив суд визнати дійсним договір оренди земельної ділянки від 20.05.2012р., укладений між позивачем та відповідачем; зобов`язати ОСОБА_1 опублікувати в місцевій газеті «Промінь» текст в якому принести вибачення господарству з приводу подання прозову про визнання договору недійсним.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» про визнання правочину недійсним відмовлено.

У задоволенні зустрічного позовуФермерського господарства «Кольваха С.Л.» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та спростування недостовірної інформації відмовлено.

Апеляційну скаргу на вказане рішення подав адвокат Лук`яненкоО.А.,який дієв інтересах ОСОБА_1 , який посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та постановити нове рішення, яким задовольнити його у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, у зв`язку із встановленням факту його нікчемності, оскільки вказаний договір виконувався протягом тривалого періоду часу, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з підстав, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,9700 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122 призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району (нині Машівської селищної ради Полтавського району) Полтавської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №749816 від 05.02.2010р., а також Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.10.2020р.

Згідно договору оренди землі від 20.05.2012 року, між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Кольваха С.Л.» укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,97 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122, який зареєстрований 29.05.2012р.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки без дати, ОСОБА_1 передав орендарю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,97 га, що засвідчено підписами сторін.

03.02.2006р. створене ФГ «Кольваха С.Л., яке, зокрема, займається вирощуванням зернових та олійних культур, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.11.2021р., Випискою з цього реєстру та Статутом в редакції від 09.03.2016р.

За висновком експерта № 12-13 за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 30.05.2022р., підпис від імені ОСОБА_1 в графі орендодавець договору оренди землі від 20.05.2012р. та акту прийому-передачі без дати виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

З наданих відповідачем Податкових декларацій за 2020-2022 роки та додатків до неї вбачається, що в ній зазначена кількість земель, яка ним використовується та річні суми податку, а також видно, що відповідач вказував у них, зокрема, і земельну ділянку належну позивачу з кадастровим номером 5323084400:00:005:0122.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір не підлягає визнаттю недійсним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторінвзяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третійстатті 203 ЦК України:волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину.Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 76, 102 ЦПК Українивисновок експерта є доказомобставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Відповідне регулювання міститься і в положеннях ЦК України про договір. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким єдомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

За встановленими у справі обставинами, оспорюваний договір ОСОБА_1 не підписував та, відповідно, волевиявлення щодо правочину не було, істотних умов цього договору не погоджував. Разом з тим, умови договору виконувалися сторонами з 2012 року по 2021 року, тобто протягом тривалого періоду часу, а тому колегія суддів вважає, що вказаний договір є оспорюваним, зокрема, враховуючи ту обставину, що позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги про визнання договору укладеним з підстав належного виконання його умов обома сторонами правочину.

Таким чином, апеляційний суд вбачає підстави для висновку, що оспорюваний сторонами правочин неможливо визнати неукладеним, з огляду на тривале виконання його умов сторонами та наявність спору щодо його чинності, що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд задовольняє заяву про відшкодування понесених судових витрат у повному обсязі, у зв`язку з відсутність з боку відповідача заперечень щодо їх об`єму та розміру.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуадвоката Лук`яненкаОлександраАндрійовича,якийдієв інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» про визнання правочину недійсним.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» про визнання правочину недійсним задовольнити.

Визнати недійсним з моменту його укладаннядоговір орендивід 20.05.2012 року земельної ділянки площею 7,9679 га, кадастровий номер 5323084400:00:005:0122, що розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Фермерського господарства «Кольваха С.Л.» на користь ОСОБА_1 1362 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат та 15000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця

С. Б. Бутенко

Судді: Л. І. Пилипчук