Постанова

від 23.07.2024 по справі 592/3258/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м.Суми

Справа №592/3258/21

Номер провадження 22-ц/816/811/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальна установа «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня», голова Сумської міської ради Лисенко Олександр Миколайович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Неговської Ірини Володимирівни

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 грудня 2023 року у складі судді Фоменко І.М., ухвалене у м.Суми,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КУ «Центр реінтеграції бездомних осіб» Сумської міської ради, голови Сумської міської ради Лисенка О.М. про скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду ще з одним позовом до КУ «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня», голови Сумської міської ради Лисенка О.М. про визнання незаконним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2022 року об`єднано ці цивільні справи в одне провадження.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 29 листопада 2017 року він працював на посаді директора в Центрі реінтеграції. За період роботи неодноразово був нагороджений грамотами.

З часу, коли він приступив до виконання обов`язків, ним були виявлені факти неправомірної реєстрації громадян. Також він вимагав кошти на проведення ремонтів, придбання обладнання, пов`язаного з протипожежною безпекою та виконанням безспосередніх обов`язків Центру реінтеграції. У 2020 році він відмовився підписувати бюджетну пропозицію в межах доведених граничних коефіцієнтів, оскільки в такому випадку не забезпечувалося виконання приписів пожежної безпеки і виконання вимог трудового законодавства, внаслідок чого загострилися стосунки з керівництвом Департаменту соціального захисту. У подальшому Управлінням державного казначейства були неправомірно зупинені операції з бюджетними коштами Центру реінтеграції.

Розпорядженням Сумського міського голови від 17 лютого 2021 року № 62-к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» йому було оголошено догану. Розпорядженням Сумського міського голови від 22 лютого 2021 року № 73-к «Про звільнення ОСОБА_2 » його звільнено із займаної посади.

Позивач вважав, що було порушено вимоги ч.2 ст. 149 КЗпП України щодо неприпустимості подвійного дисциплінарного стягнення з тих самих підстав.

Оголошення догани та звільнення мотивовані порушеннями, які начебто мали місце в роботі Центру реінтеграції, виявленими в ході перевірки та викладених у доповідній записці від 25 січня 2021 року. Надана в обґрунтування оскаржуваних розпоряджень «інформація» та безпосередній текст доповідної записки до його відома не доводилися. З доповідною запискою його не знайомили. Зазначав, що вважати зазначені в доповідній записці твердження встановленим фактом немає жодних підстав.

Наголошував на тому, що надання Центром реінтеграції призупинене через неможливість забезпечення встановлених законом державних стандартів в умовах зупинення протягом 3-х місяців операцій з бюджетними коштами Центру реінтеграції, неможливістю виконання вимог пожежної безпеки та неможливістю забезпечення санітарно-протиепідеміологічної безпеки, а також у зв`язку із закінченням строку договорів на надання соціальних послуг. Центр реінтеграції був змушений звернутися до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного казначейства в м. Суми та Департаменту соціального захисту Сумського міської ради про визнання дій протиправними та скасування розпорядження.

На його думку, питання, які були поставлені йому у вимозі про надання пояснень, не стосуються питань, зазначених у додатку до наказу від 21 січня 2021 року № 10-0 «Перелік питань, які підлягають перевірці в Центрі реінтеграції бездомних осіб».

Звертав увагу на те, що поставлені питання, як і оскаржувані розпорядження, взагалі не містять жодного посилання на порушення ним своїх посадових обов`язків. Оскаржувані розпорядження про оголошення догани та про звільнення, а також зміст поставлених йому вимог щодо надання пояснень не містять інформації про безпосередньо допущені ним порушення дисципліни.

Позивач уважав, що є ще одна обставина, яка безумовно свідчить про незаконність звільнення його, як керівника Центру реінтеграції пов`язана із вимогами частини шостої статті 32 КЗпП України, відповідно до якої працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Розпорядження про звільнення безпосередньо йому так і не було вручено, копія розпорядження електронною поштою була надіслана на електронну адресу Центру реінтеграції о 17.08 год. 22 лютого 2021 року. До цього часу з ним не проведений повний розрахунок при звільненні та не видана трудова книжка.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконними та скасувати розпорядження Сумського міського голови від 17 лютого 2021 року № 62-к «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» та розпорядження від 22 лютого 2021 року № 73-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на посаді директора Центру реінтеграції з 23 лютого 2021 року та ухвалити рішення про виплату Центром реінтеграції йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 лютого 2021 року по день ухвалення рішення.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Неговська І.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку позивача свідчить про доведеність позовних вимог. Вважає, що роботодавцем не доведено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Сумського міського голови Корнієнко А.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Неговської І.В., представників міського голови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням міського голови м. Суми від 29 листопада 2017 року № 422-к, ОСОБА_1 з 01 грудня 2017 року призначено на посаду директора Центру реінтеграції.

За час перебування на вказаній посаді позивач неодноразово нагороджувався почесними грамотами.

Також Центр реінтеграції у 2019-2020 роках звертався з листами за підписом позивача на адресу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради та Сумського міського голови з приводу виділення додаткових коштів на потреби Центру.

30 грудня 2020 року Центром реінтеграції було направлено листа на адресу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради з приводу прийняття рішення щодо надання соціальної послуги на розміщення в Центрі в 2021 році особам без постійного місця проживання, що проживають на даний час в Центрі. Крім того, при прийнятті рішення, просив врахувати, що вийшла з ладу електромережа в житловому приміщенні Центру, відсутня дезінфекційна камера, відсутні дезінфікуючі засоби та кошти на їх придбання, відсутні кошти на очистку каналізаційних нечистот, невиконання рішення виконавчого комітету СМР щодо забезпечення бездомних осіб засобами особистої гігієни (мило), кошти на закупівлю заблоковані. В листі зазначено, що вказані недоліки виникли в результаті протиправних дій керівництва Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а саме в блокуванні коштів на ведення господарської діяльності Центру.

В провадженні Сумського окружного суду перебувала справа № 480/7923/20 за адміністративним позовом Центру реінтеграції до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження.

Згідно наказу від 31 грудня 2020 року за № 228-о за підписом директора Центру реінтеграції ОСОБА_1 «Про перебування клієнтів Центру на території установи у 2021 році» у зв`язку із закінченням терміну дії Договору про надання послуг з 28 особами до 31 грудня 2020 року та неможливістю прийняти на обслуговування у 2021 році, виділено 3 кімнати для тимчасового перебування осіб без постійного місця проживання з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року без забезпечення хлібом, чаєм та засобами особистої гігієни.

Протоколом засідання комісії з вирішення питань адаптації бездомних осіб до суспільного життя від 06 січня 2021 року за № 1 було вирішено ініціювати створення міським головою ОСОБА_5 виїзної комісії у складі депутатів Сумської міської ради на чолі з міським головою для встановлення причин та наслідків та відповідальних за порушення Департаментом соціального захисту бюджетного законодавства в частині забезпечення умов належного фінансування Центру реінтеграції в частині забезпечення умов належного функціонування Центру реінтеграції бездомних осіб, що призвели до фактичної неможливості надання Центром соціальних послуг в умовах холодної пори року та епідемії Ковід-19. При створенні комісії через конфлікт інтересів не включати працівників Департаменту соціального захисту населення СМР. З вказаного протоколу вбачається, що він не містить підпису голови комісії ОСОБА_6 заступника директора департаменту начальника управління у справах осіб з інвалідністю та соціального обслуговування громадян.

21 січня 2021 року Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради видано наказ № 10-0 «Про проведення перевірки Центру реінтеграції щодо якості та своєчасності надання соціальних послуг», яким створено комісію для перевірки якості та своєчасності надання соціальних послуг Центром реінтеграції. Провести перевірку 22 січня 2021 року відповідно до переліку питань викладених у додатку до наказу. Проведенню перевірки передували чисельні звернення бездомних осіб стосовно безпідставного їх виселення із Центру та, як наслідок, неналежного надання їм соціальних послуг.

Зі змісту службової записки від 14 січня 2021 року за підписом директора Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради Масік Т.О., адресованої Сумському міському голові, вбачається що в період з 05 січня 2021 року по 11 січня 2021 року до департаменту звернулось 25 бездомних осіб з питання отримання послуги притулку бездомним особам у Центрі реінтеграції, так як зранку 05 січня 2021 року за дорученням директора Центру черговими з режиму було повідомлено, що надання вказаної послуги припинено.

Крім того, всі особисті речі бездомних осіб були виставлені з кімнат відділення нічного перебування та в грубій формі вказано на заборону приходити до Центру. В телефонній розмові директор Центру аргументував відмову у наданні соціальних послуг відсутністю належного фінансування установи та аварійним станом приміщення, де перебувають клієнти.

Згідно доповідної записки, адресованої на ім`я Сумського міського голови та зареєстрованої у виконавчому комітеті Сумської міської ради 25 січня 2021 року, вбачається, що комісією 22 січня 2021 року о 7 год. було відвідано Центр. Директором Центру ОСОБА_1 чинились перешкоди у можливості доступу до відвідування. У вказаній доповідній записці зазначені виявлені порушення.

Згідно акту від 22 січня 2021 року на момент прибуття за адресою Центру о 08-45 год. під час пред`явлення наказу, який є підставою для перевірки, директор Центру ОСОБА_1 відмовився отримати його для ознайомлення та забезпечення проведення перевірки.

27 січня 2021 року на адресу директора Центру реінтеграції ОСОБА_1 направлено вимогу про надання пояснень в порядку ст. 149 КЗпП України за № 3/03.02.02-04. Позивачем були надані відповідні пояснення 02 лютого 2021 року через відділ організаційно-кадрової роботи Сумської міської ради.

Розпорядженням від 17 лютого 2021 року № 62-к за підписом в.о. міського голови з виконавчої роботи ОСОБА_7 оголошено догану директору Центру реінтеграції ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: призупинення надання Центром реінтеграції соціальних послуг, в т.ч. не забезпечення клієнтів Центру хлібом, чаєм та засобами особистої гігієни, можливістю проживання; не забезпечення відновлення роботи каналізації та дворової вбиральні, а також не надання можливості клієнтам Центру використовувати туалет, що знаходиться у приміщенні Центру реінтеграції; не забезпечення клієнтів Центру наявною гуманітарною допомогою у вигляді речей та продуктів харчування; не забезпечення клієнтів Центру послугою пральної машини та безпідставної відмови у наданні клієнтам доступу до кімнати, де знаходяться кухонні прилади; не виконання Центром власних повноважень, пов`язаних з реєстрацією місця проживання ОСОБА_8 ; використання житлових кімнат для зберігання списаних матраців та списаних ліжок, тобто не за призначенням та через це штучне зменшення кількості клієнтів Центру, а також безпідставне невикористання відремонтованих приміщень для проживання клієнтів Центру; неналежне забезпечення освітлення у приміщеннях розташування клієнтів Центру; неефективне використання робочого часу керівника (22 січня 2021 року разом з юрисконсультом поїхав відправляти пошту сторонам по справі та здавати в канцелярію суду заяву).

25 січня 2021 року копію наказу від 21 січня 2021 року № 10-0 про проведення перевірки було вручено директору Центру ОСОБА_1 , про що свідчить відповідний штамп. Проте, допустити перевіряючих до Центру він відмовився, мотивуючи відмову наступним письмовим поясненням:

«В даний час у зв`язку з понад тримісячним блокуванням рахунку установи, неможливістю закуповувати засоби дезінфекції, індивідуального захисту, наявністю небезпеки, пов`язаної з неможливістю виконувати приписи МНС, надання соціальних послуг відповідно до державного законодавства не є можливим і зупинене, надається лише послуга тимчасового нічного пропуску у зв`язку з холодною порою року. Надається за рахунок волонтерських пожертв в межах пожертв. Відповідно до Закону № 530 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання поширення КОВІД - 19 заборонено проведення перевірок. В зв`язку з цим на даний час відмовляю в проведенні перевірки.».

16 лютого 2021 року позивачу було направлено вимогу про надання пояснень в порядку ст. 149 КЗпП України № 370/03.02.02-08 стосовно відмови у проведенні перевірки.

Згідно акту від 19 лютого 2021 року, директор Центру ОСОБА_1 станом на 17-15 год. 18 лютого 2021 року не надав письмових пояснень відповідно до ст. 149 КЗпП України, які вимагалися від нього листом від 16 лютого 2021 року № 370/03.02.02-08.

Розпорядженням Сумського міського голови ОСОБА_5 від 22 лютого 2021 року № 73-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Центру реінтеграції 22 лютого 2021 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке полягає у відмові у проведенні перевірки Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради якості та своєчасності надання соціальних послуг, які надаються Центром реінтеграції, на підставі наказу від 21 січня 2021 року № 10-0 «Про проведення перевірки Центру реінтеграції щодо якості та своєчасності надання соціальних послуг».

Рішенням Сумської міської ради від 19 серпня 2015 року № 4735-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 25 жовтня 2006 року «Про реорганізацію Притулку для осіб, які не мають постійного місця проживання та створення на його базі Центру реінтеграції бездомних громадян» (зі змінами), Додаток 1 до рішення викладено в новій редакції, а саме Положення про Центр реінтеграції бездомних громадян (далі Положення).

Згідно п. 1.2. Положення Центр утворюється, реорганізується та ліквідується Сумської міською радою. Підпорядковується управлінню соціального захисту населення Сумської міської ради, яке здійснює координацію роботи та організаційно-методичне забезпечення Центру.

Відповідно до п. 2.2., 2.3. Положення основними завданнями Центру є, в т.ч. надання соціальних послуг клієнтам Центру з урахуванням індивідуальних потреб. Для вирішення завдань Центр, ураховуючи індивідуальні потреби, надає клієнтам такі соціальні послуги: соціальна інтеграція та реінтеграція (допомога в аналізі життєвої ситуації, у визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, у працевлаштуванні тощо; надання психологічної підтримки тощо); надання притулку (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим та м`яким інвентарем, за можливості одягом, взуттям, харчуванням; створенням умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів тощо); соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці (регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб`єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок тощо); інші соціальні послуги, визначені законодавством України.

Пунктом 5.2. Положення передбачено, що директор Центру в т.ч. здійснює керівництво діяльністю закладу; несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань.

Центр фінансується та утримується за рахунок коштів міського бюджету та інших надходжень, не заборонених діючим законодавством України (п. 6.1. Положення).

Перевірка діяльності та ревізія фінансової і господарської діяльності Центру провадяться Засновником та іншими спеціально вповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України (п. 7.2. Положення).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпоряджень, суд першої інстанції виходив з того, що позивач притягнутий до відповідальності обґрунтовано, у відповідному порядку, а відповідач діяв у межах повноважень та відповідно до закону. Позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними вимогами від вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень і також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, на підставі наданих сторонами доказів, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 10) та 20) ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 21 Закону України "Про культуру"; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

За загальним правилом, визначеним ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) данного працівника.

З приписів п. 5.1 Положення передбачено, що директор Центру призначається та звільняється на посаду та звільняється розпорядженням Сумського міського голови відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Частиною 1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 2.2., 5.2 Положення основними завданнями Центру є, в тому числі, надання соціальних послуг клієнтам Центру з урахуванням індивідуальних потреб. Директор Центру, зокрема, здійснює керівництво діяльністю закладу; несе персональну відповідальність за виконання покладених на Центр завдань.

Так, п. 2.3. передбачено надання Центром таких соціальних послуг як надання притулку - надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами.

Призупинення надання соціальних послуг, в тому числі незабезпечення клієнтів Центру можливістю проживання, не надання можливості клієнтам Центру використовувати туалет, що знаходиться в приміщенні Центр, незабезпечення послугою пральної машини та безпідставна відмова у наданні доступу до кімнати, де знаходяться кухонні прилади, використання відремонтованих за кошти місцевого бюджету житлових кімнат для зберігання списаних матраців та списаних ліжок, а також безпідставне не використання відремонтованих приміщень для проживання клієнтів Центру підтверджується матеріалами справи, зокрема, доповідною запискою від 25 січня 2021 року.

Надані позивачем пояснення на вимогу від 27 січня 2021 року вказаних порушень не спростовують.

ОСОБА_1 мотивує призупинення надання соціальних послуг закінченням дії договорів та неможливістю надавати послуги у зв`язку із зупиненням операцій з бюджетними коштами та блокуванням рахунку установи.

Проте, випадки припинення послуг Центру чітко передбачені Положенням про центр, а саме п. 3.11., яким такої підстави для припинення надання соціальних послуг не передбачено.

Дійсно зупинення операцій з бюджетними коштами було здійснено з 01 жовтня 2020 року до кінця бюджетного періоду 2020 року у зв`язку із не підписанням позивачем відповідних довідок, незважаючи на неодноразове звернення Департамента з даного приводу до Центру. Проте з 01 січня 2021 року всі платежі проводяться у повному обсязі. Отже у позивача, починаючи з 01 січня 2021 року, була можливість організувати роботу по наданню соціальних послуг.

Крім того, надання базових соціальних послуг, таких як доступ бездомних осіб до кімнат, душу, туалету, кухні та можливість прання речей не потребує розпорядження бюджетними коштами за наявності відповідного персоналу та матеріальної бази Центру.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності підписано не уповноваженою особою, оскільки, на думку скаржника, відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказане розпорядження мало бути підписане секретарем Сумської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

В даному випадку міський голова відбув у відпустку та його розпорядженням виконання обов`язків міського голови з виконавчої роботи було покладено на першого заступника міського голови ОСОБА_7 відповідно до п. 2 розпорядження міського голови м. Суми від 30 грудня 2020 року № 345-Р «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючим справами виконавчого комітету».

Згідно пп. 10, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень міського голови віднесено призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, а також видача розпоряджень в межах своїх повноважень.

Враховуючи зазначене, підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження від 17 лютого 2021 року № 62-к, яким ОСОБА_1 було оголошено догану, не вбачається. Дисциплінарне стягнення у виді догани було застосовано до позивача з дотриманням вимог трудового законодавства за наявності підтвердження порушення останнім трудових обов`язків по забезпеченню виконання покладених на Центр завдань з надання соціальних послуг надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами.

Щодо розпорядження Сумського міського голови Лисенка О.М. від 22 лютого 2021 року № 73-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Центру реінтеграції, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке полягає у відмові у проведенні перевірки Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради якості та своєчасності надання соціальних послуг, які надаються Центром реінтеграції, на підставі наказу від 21 січня 2021 року № 10-0.

Пунктом 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа. Порушення трудових обов`язків з прямим умислом може бути визнане таким, що підпадає під п. 1 ст. 40 КЗпП України навіть за відсутності шкідливих наслідків.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Як приклади одноразового грубого порушення працівником трудових обов`язків, Верховний Суд України називає, зокрема, істотне порушення фінансової дисципліни, відмову допустити службових осіб контролюючих органів до перевірки діяльності організації тощо. Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншим локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Оскільки позивач на дату звільнення займав посаду директора Центру реінтеграції, він є суб`єктом дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Скаржник зазначає, що зі змісту оскаржуваного розпорядження не зрозуміло, коли саме мало місце недопущення комісії до перевірки: 22 чи 25 січня 2021 року

Проте, як вбачається з матеріалів справи 22 січня 2021 року позивач чинив перешкоди у проведенні перевірки, оскільки відмовився отримати наказ про проведення перевірки № 10-0 від 21.01.2021 року, разом з підлеглими працівниками покинув територію Центру, не надавши доступ до речей та документів членам комісії, що підтверджується доповідною запискою від 25.01.2021 року та актом від 22.01.2021 року, підписаного, крім членів комісії з перевірки, також старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 (а.с. 151-160, т. 1) Про заплановану перевірку позивач був завчасно проінформований, що підтверджується доповідною запискою чергового з режиму ОСОБА_11 , який зазначає, що 21.01.2021 року до нього зателефонував завідуючий нічного відділення та зазначив, що 22.01.2021 року до Центру прибудуть перевіряючи з Сумської міської ради, яких потрібно не пропускати до Центру до 08-00 години (а. с. 132-133, т. 1).

Так як перевірка не була проведена в повному обсязі, члени комісії, створеної зазначеним наказом, разом з начальником відділу організаційно-кадрової роботи Сумської міської ради Антоненко А.Г., першим заступником директора Департаменту Маринченко С.Б. та начальником правового управління Сумської міської ради Чайченком О.В. 25 січня 2021 року повторно прибули до Центру. Наказ № 10-0 від 21.01.2021 року було вручено особисто позивачу. Проте, ОСОБА_1 відмовився допустити перевіряючих до Центру, виклав свою відмову власноруч письмово, мотивуючи її тим, що відповідно до Закону № 530 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання поширення КОВІД - 19 заборонено проведення перевірок (а.с. 135, т. 1 - на звороті). З приводу зазначеного порушення трудової дисципліни 16.02.2021 року позивачу було направлено вимогу про надання пояснень в порядку ст. 149 КЗпП України. Відповідно до акта, складеного 19.02.2021 року ОСОБА_1 не надав письмових пояснень відповідно до ст. 149 КЗпП України, які вимагались від нього листом від 16.02.2021 року № 370/03.02.02-08 (а. с. 163-165, т. 1).

Відмова позивача допустити перевіряючих до Центру з посиланням на Закон № 530 IX обґрунтовано була визнана відповідачем безпідставною, оскільки застосування вказаного Закону здійснюється виключно до перевірок, що регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, жодним із чинних нормативно-правових актів уповноваженим посадовим особам місцевого самоврядування не забороняється здійснювати, відповідно до їх повноважень, перевірку якості та своєчасності надання послуг підпорядкованими організаціями та установами.

Отже, порушення трудових обов`язків позивачем, яке полягає у відмові у проведенні перевірки Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради якості та своєчасності надання соціальних послуг, правильно визнано відповідачем як одноразове грубе порушення працівником трудових обов`язків, оскільки, хоча і вчинено позивачем на протязі двох днів, проте стосується відмови у проведенні однієї і тієї ж перевірки, призначеної наказом Департаменту № 10-0 від 21.01.2021 року.

Не зазначення в оскаржуваному розпорядженні дати, коли мало місце недопущення до проведення перевірки, не є підставою для визнання вказаного розпорядження незаконним, оскільки позивач сам не заперечує факту такої відмови та обставини того, коли мала місце відмова, можливо встановити на підставі документів, які слугували підставою для видання оскаржуваного розпорядження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перешкоджання проведенню перевірки з боку позивача, як директора комунального підприємства є грубим порушенням трудових обов`язків, а тому останній притягнутий до дисциплінарної відповідальності обґрунтовано та з дотриманням порядку, передбаченого трудовим законодавством, а відповідач діяв у межах повноважень та відповідно до закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку представника позивача свідчить про доведеність позовних вимог.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при додержанні норм процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч. 13 ст.7, ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Неговської Ірини Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов