Ухвала

від 25.07.2024 по справі 137/986/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/986/22

Провадження №11-кп/801/928/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 09.07.2024 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 09.07.2024 року продовжено запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» на 60 днів, тобто до 06.09.2024 включно.

ОСОБА_7 визначено заставу в розмірі 605600,00грн (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

У разі внесення застави ОСОБА_7 , покладено на останнього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема: прибувати за кожною вимогою на виклик суду; утриматись від спілкування із представником потерпілого, утриматись від спілкування зі свідками; повідомляти суд про зміну місця постійного проживання та не відлучатись із вказаного місця проживання без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 09.07.2024 року змінити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, що не повязаний з позбавленням волі цілодобовий домашній арешт.

Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що прокурор не довів існування заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Захисник посилається на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, пред`явлена йому підозра не обґрунтована, клопотання прокурора жодними доказами не доведено, а тому утримання ОСОБА_7 під вартою вважає незаконним.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 тримається під вартою більше 1 року 6 місяців.

За таких обставин, ухвала слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області від 16.05.2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, в ухвалі суду присутнє істотне порушення норм КПК України та європейського права.

Заслухавши доповідача, думкупрокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинуваченого ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу захисника, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, ч.2ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити,скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: викладобставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022020050000179від 20.05.2022за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні корисливого особливо тяжкого умисного злочину, а тому з урахуванням характеру інкримінованого злочину, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, особи обвинуваченого, відсутність доказів наявності достатніх соціально-стримуючих факторів та дійшов висновку, що реальними залишаються ризики зазначені в оскаржуваній ухвалі, а саме щодо можливого переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

З висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неповно та необ`єктивно досліджені обставини, що враховуються при продовженні запобіжного заходу, належним чином необґрунтовано чому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання належних процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_7 запобігти ризикам, на наявність яких вказує прокурор.

Відповідно ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло, зокрема у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування обвинуваченого шляхом його ізоляції у певний період доби за місцем проживання.

Беручи до уваги вимоги положень ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що за рішенням Вінницького апеляційного суду призначено новий розгляд у суді першої інстанції кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , враховує особу ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, де проживає із батьком ОСОБА_10 , який згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААБ № 294232 є інвалідом 2-ої групи безтерміново, згідно довідки характеристики виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 24.07.2024 року № 219 за місцем реєстрації характеризується позитивно, компроментуючі матеріали до Бджільнянського старостату не надходили, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , суспільної небезпечності злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_7 утримується під вартою більше 1 року 6 місяців.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Оцінюючи всі обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу та обмеження його права на особисту свободу з посиланням лише на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, не може бути підставою для продовження такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою та в даному випадку є невиправданим.

Прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків.

На думку суду апеляційної інстанції запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на певний період доби з покладанням на нього обов`язків, відповідно до вимог ч.5 ст.194КПКУкраїни є тим запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника задоволити.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 09.07.2024 року скасувати.

Клопотання прокурора задоволити частково.

Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці.

Покласти обов`язки передбачені ст. 194 КПК України покласти обов`язки: прибувати за кожною вимогою на виклик суду; утриматись від спілкування із представником потерпілого, утриматись від спілкування зі свідками; повідомляти суд про зміну місця постійного проживання та не відлучатись із вказаного місця проживання без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, негайно ОСОБА_7 доставити до місця відбування цілодобового домашнього арешту, де звільнити з-під варти.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3