Постанова

від 26.07.2024 по справі 921/691/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р. Справа №921/691/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіГриців В.М.,

Зварич О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1871/24 від 02.07.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 (повний текст ухвали складено 19.06.2024)

у справі №921/691/23 (суддя Стадник М.С.)

за позовом: Фізичної особи підприємця Стойко Володимира Юрійовича, АДРЕСА_1

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих", вул. Академіка Студинського, буд. 13, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільської обл., 46005

про: стягнення 171 284,82грн заборгованості

В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

16.10.2023 Фізичної особи підприємця Стойко Володимира Юрійовича заявлено позов до відповідача Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про стягнення 171 284,82грн заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі усної домовленості позивач надав відповідачу ремонтні послуги на загальну суму 171 284,82грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17 від 08.10.2018, який підписаний без заперечень. В подальшому позивачем 20.09.2023 направлено на адресу відповідача вимогу від 15.09.2023 про оплату виконаних робіт, проте останній не оплатив виконані роботи, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 у справі №921/691/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на користь Фізичної особи підприємця Стойко Володимира Юрійовича 171 284,82 грн заборгованості за виконані роботи згідно Акту здачі приймання робіт (надання послуг) №17 від 08.10.2018 та 2 684,00 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено факт виконання робіт у сумі 171 284,82грн та невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, відтак позов підлягає до задоволення.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Підприємство об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.07.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 у справі №921/691/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначає, що між сторонами укладено Договори про спільне використання приміщення, а саме №3 від 01.01.2020, №5 від 01.01.2022 та №2 від 03.01.2023, відповідно до умов яких відповідач передає позивачу на умовно - безоплатній основі приміщення площею 100 кв. м, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Ак.Студинскього,13, умовно-безоплатна умова передбачає використання приміщення після здійснення поточного ремонту та крім того позивач зобов`язується щомісячно вносити на рахунок підприємства фінансову благодійну допомогу (благодійний внесок) що становить: у 2020 0 4350грн, у 2022 3900,00грн та у 2023 3900,00грн, які сплачувалися позивачем, що підтверджується банківськими виписками та карткою рахунком 483 за січень 2020 грудень 2023 , згідно якої станом на час розгляду справи заборгованість позивача перед відповідачем становить 100 000,00грн благодійного внеску.

Позивач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1871/24 від 02.07.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 у справі №921/691/23. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

На підставі усної домовленості між Підприємством об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" (далі Замовник ) та Фізичною особою підприємцем Стойко Володимиром Юрійовичем (далі Виконавець) погоджено умови надання послуг: ремонт виробничих приміщень та прилеглої території, за адресою м. Тернопіль, вул. Студинського,13, згідно рахунку № 17 від 08.10.2018, на загальну суму 171 284,82 грн , що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17 від 08.10.2018, який підписаний повноважними представниками сторін без заперечень та підписи яких засвідчені печатками.

Позивач 20.09.2023 направив на адресу відповідача лист №2 від 15.09.2023 з вимогою оплатити надані послуги у розмірі 171 284,82грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 171 284,82грн.

Не оплата відповідачем виконаних робіт стала підставою для звернення позивача до суду.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно частин першої та другої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З системного аналізу викладеного вище законодавства та матеріалів справи слідує, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд встановив, що позивач надав відповідачу послуги за існування достатніх правових підстав, а саме з правочину, укладеного у спрощений спосіб шляхом підписання Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №17 від 08.10.2018, тобто у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Відповідачем доказів оплати за виконані позивачем роботи суду не надано.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем факту невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг, відтак позов належить до задоволення.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача проте, що вартість ремонтних робіт зарахована як орендна плата за Договорами про спільне використання приміщення спростовується умовами Договорів про спільне використання приміщення №01/18 від 02.01.2018 (п.1.2,2.2) , №3 від 01.01.2020 ( п.1.2,2.1), №5 від 01.01.2022( п.1.2,2.1) та №2 від 03.01.2023( п.1.2,2.1) відповідно до якого умовно-безоплатна умова користування приміщенням передбачає використання вищезазначеного приміщення після здійснення ФОП Стойко В.Ю. поточного ремонту, підтвердженням виконання якого є акт виконаних робіт, оскільки, умовами Договорів передбачено виконання поточного ремонту, а Договором від 2018 року ще додаткове здійснення перекриття даху гаражного комплексу, що не є поточним ремонтом відповідно до норм ДБН А.2.2-3:2014

Окрім того, суд звертає увагу, що в акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №17 від 08.10.2018 відсутнє посилання на роботи, які виконанні позивачем будуть зараховані за Договором про спільне використання приміщення №01/18 від 02.01.2018.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2024 у справі №907/53/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян "Тернопільське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" б/н від 01.07.2024 (вх. №01-05/1871/24 від 02.07.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2024 у справі №921/691/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяГриців В.М.

Зварич О.В.