Повістка

від 24.07.2024 по справі 466/370/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/370/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-з/811/173/24 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

/ДОДАТКОВА/

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Назар Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

у січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області Кочуми Олесі Сергіївни, ПАТ «Ірокс», третя особа Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Ірокс» 28000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2023 року - залишено без змін.

31 травня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Ірокс»надіслало на адресу суду засобами поштового зв`язку заяву про ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви покликається на те, що одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, що запроваджено з метою забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Стверджує, що у відзиві на апеляційну скаргу зазначено орієнтований розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн., а також вказано, що остаточний розмір судових витрат, понесених ним у зв`язку з розглядом справи, та докази понесення таких витрат буде подано ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Зазначає, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі відмови у позові на позивача. Вказує, що у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції йому надано професійну правничу допомогу, що полягала в ознайомленні з матеріалами справи, подання відзиву на апеляційну скаргу та участі адвоката в судовому засіданні 27 травня 2024 року, а загальна вартість наданих послуг становить 15 000 грн. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, в якій заявлявся зустрічний позов, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на їх надання, а також ціною позову. Звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Наголошує, що наявність одних лише усних заперечень щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, за відсутності доказів неспівмірності заявлених витрат, не може бути підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс» суму витрат за надану професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

18 липня 2024 року ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання внаслідок захворювання, однак не надала жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, відтак колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.

В судове засідання не з`явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст додаткової постанови складено 24 липня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 22 липня 2024 року, датою ухвалення додаткової постанови є саме 24 липня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2023 року між Приватним акціонерним товариством «Ірокс» та Адвокатським бюро «Андріани Олійник» укладено договір про надання правничої допомоги № 02/23, за умовами якого виконавець зобов`язується за замовленням клієнта надавати йому правничу допомогу відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та умов цього договору, а клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, понесені виконавцем при виконанні цього договору у порядку та розмірі, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання правничої допомоги № 02/23 від 17 лютого 2023 року за надання правничої допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар.

Пунктом 2.2 договору про надання правничої допомоги № 02/23 від 17 лютого 2023 року передбачено, що сторони погодили погодинну оплату в розмірі 2 000,00 грн. за годину, якщо інше не буде погоджено додатково між сторонами. Остаточна вартість виконання замовлення клієнта погоджується в Акті про надану правничу допомогу.

Згідно з п. 2.3. договору про надання правничої допомоги № 02/23 від 17 лютого 2023 року сторони погодили, що одне судове засідання, незалежно від його фактичної тривалості, оцінюється сторонами в 2000,00 грн. Гонорар за участь адвоката у судовому засіданні підлягає сплаті виконавцю і у випадку, якщо адвокат вчасно з`явився до відповідного суду, але судове засідання не відбулося з незалежних від нього причин.

До заяви про ухвалення додаткового рішення у справі заявник додав Акт № 2 від 27.05.2024 року про надану правничу допомогу до Договору про надання правничої допомоги № 02/23 від 17.02.2023 року, в якому зазначені види наданих послуг з професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції на підставі договору про надання правничої допомоги № 02/23 від 17 лютого 2023 року, час затрачений адвокатом на надання послуг та їх вартість з розрахунку 2000 грн. за годину виконаної роботи, як узгоджено сторонами в договорі.

Згідно з Актом № 2 від 27.05.2024 року про надану правничу допомогу до Договору про надання правничої допомоги №02/23 від 17.02.2023 року ПрАТ «Ірокс» надані наступні послуги з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції: ознайомлення з матеріалами справи (1 год.), подання відзиву на апеляційну скаргу (5,5 год.) та участь в судовому засіданні 27 травня 2024 року.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 134, 137 ЦПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, норми процесуального закону надають суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 461/2102/20.

Як вбачається з матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу, отриманому Львівським апеляційним судом 12 лютого 2024 року, який є першою процесуальною заявою відповідача в суді апеляційної інстанції, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач очікує понести за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, становить 15 000 грн., а докази на підтвердження розміру судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позовні вимоги підлягають до задоволення, такі витрати заявника були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує конкретні обставини даної справи, її складність, незмінність правової позиції сторін у справі, відсутність необхідності вивчення адвокатом додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, принцип співмірності судових витрат, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, заявлений відповідачем розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є завищеним щодо іншої сторони, та їх стягнення становить надмірний для неї тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому вважає, що що з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс» підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5000.00 грн., що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву Приватного акціонерного товариства «Ірокс»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс» 5000 грн. витрат за професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення додаткової постанови.

Додаткова постанова складена 24.07.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк