Постанова

від 26.07.2024 по справі 910/8357/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2024 р. Справа№ 910/8357/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-Білдінг"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.08.2023

у справі № 910/8357/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг"

про стягнення 90 215, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та зустрічних позовних вимог

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" про стягнення 90 215,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором підряду № 21/09-21-15 від 21.09.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/8357/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" заборгованість у розмірі 63 709,50 грн, пеню у розмірі 7 268,03 грн, 3% річних у розмірі 2 199,29 грн, інфляційні нарахування у розмірі 17 032,95 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 683,84 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення повністю, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, рішення суду першої інстанції винесено з порушення/неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано аналогічними доводами, викладеними у відзиві на позов.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 року у справі №910/8357/23 - без змін, посилаючись на законність та справедливість останнього.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8357/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

09.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надішли матеріли справи № 910/8357/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-Білдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 910/8357/23; встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 263 Господарського процесуального кодексу України правами протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 21 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь" (підрядник) укладено договір підряду № 21/09-21-15 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник (позивач) зобов`язався виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу квартирних і технічних металевих дверей на об`єкті "Будівництво багатоповерхового житлового будинку № 15 кварталу житлової забудови із супутніми об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вулиці Скляна, 15 у місті Львові", а замовник (відповідач) - прийняти ці роботи та оплатити їх. Детальний перелік та обсяг робіт, які підрядник зобов`язується виконати за цим договором, визначаються у договірній ціні 9додаток №1 до цього договору). Роботи виконуються відповідно до проектної документації. Яка була передана замовником підряднику до моменту підписання договору.

Умовами договору сторони погодили наступне:

- приймання-передача робіт за договором здійснюється після їх завершення. Підрядник протягом 5 календарних днів з моменту завершення виконання робіт передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.7.);

- договірна ціна робіт, що виконуються позивачем за даним договором складає 992 570,00 грн, в тому числі ПДВ (20%). Вартість та обсяги окремих видів робіт визначаються згідно з договірною ціною, погодженою сторонами (додаток № 1 до договору) (п. 4.1.);

- до договірної ціни робіт, зазначеної в пункті 4.1. договору, входить сума притримання - 5% від договірної ціни, яку замовник виплачує підряднику після спливу 30 календарних днів, з моменту прийняття виконаних робіт відповідачем за актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Сума притримання є забезпеченням виконання позивачем своїх договірних зобов`язань, про який сторони домовились в порядку передбаченому частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України. Сума притримання виплачується позивачу за вирахуванням сум штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) позивачем зобов`язань за договором та/або грошових сум, які були витрачені відповідачем на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або інших понесених відповідачем витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов`язань позивача за договором (п. 4.1.1.);

- за умовами пункту 4.2 договору розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, в наступному порядку:

- замовник протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від підрядника проводить передоплату у розмірі 694 799,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%). Вказана передоплата може бути використана підрядником виключно для закупівлі матеріалів, необхідних для виконання робіт за цим договором (підпункт 4.2.1 );

- решту коштів відповідач сплачує позивачу на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, з урахуванням раніше виплачених авансових платежів на матеріали. Оплату за виконані роботи відповідач проводить протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт (окрім сплати суми притримання, яку відповідач перераховує позивачу в порядку, визначеному пунктом 4.2.3 даного договору) (підпункт 4.2.2);

- після спливу 30 календарних днів з моменту прийняття виконаних робіт відповідачем за актом приймання - передачі, підписаного сторонами, відповідач сплачує позивачу суму притримання, у розмірі 5 % від договірної ціни, вказаної у пункті 4.1 договору. Відповідач має право в односторонньому порядку вирахувати з суми притримання суму штрафних санкцій, нарахованих за порушення (неналежне виконання) позивачем зобов`язань за цим договором та/або грошову суму, яка була витрачена відповідачем на виправлення недоліків (дефектів) в роботах та/або іншу грошову суму понесених відповідачем витрат (збитків) через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов`язань позивача за даним договором. Про розмір грошової суми, що вираховується відповідачем з суми притримання, та про підстави вирахування грошових коштів з суми притримання, відповідач зобов`язаний негайно письмово повідомити позивача з відповідним обґрунтуванням та розрахунком зменшення грошової суми притримання, що підлягає сплаті позивачу.

За відсутності обґрунтованих підстав для вирахування відповідачем грошових сум із суми притримання, остання сплачується позивачу в повному обсязі (підпункт 4.2.3).

На виконання умов договору позивач у період 08.11.2021 - 04.02.2022 виконав будівельні роботи на загальну суму 992 570,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 76 від 08.11.2021 на суму 461 500,00 грн, № 88 від 08.12.2021 на суму 459 090,00 грн, № 96 від 17.01.2022 на суму 67 860,00 грн та № 16 від 04.02.2022 на суму 4 120,00 грн.

Відповідач у свою чергу здійснив оплату робіт за договором № 21/09-21-15 від 21.09.2021 лише частково на суму 928 840,50 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 23.09.2021 по 17.02.2022.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач порушив умови підпункту 4.2.3 договору та не сплатив суму притримання у розмірі 5% від договірної ціни, у результаті чого існує прострочена заборгованість у розмірі 63 709,5 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (стаття 853 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір №21/09-21-15 від 21.09.2021, укладений позивачем як замовником та відповідачем як підрядником, за своєю природою вказані правочини є договорами будівельного підряду.

Підписавши спірні договори, сторони погодили всі істотні умови договорів та самі визначили і погодили взаємні зобов`язання.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором на загальну суму 992 570,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 76 від 08.11.2021 на суму 461 500,00 грн, № 88 від 08.12.2021 на суму 459 090,00 грн, № 96 від 17.01.2022 на суму 67 860,00 грн та № 16 від 04.02.2022 на суму 4 120,00 грн.

Відповідач у свою чергу здійснив оплату робіт за договором № 21/09-21-15 від 21.09.2021 лише частково на суму 928 840,50 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 23.09.2021 по 17.02.2022.

Отже, заборгованість відповідача складає 63 709,5 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції заявлена позивачем у позові сума заборгованості є не лише сумою притримання, оскільки перевищує 5% від загальної ціни договору (992 570,00 грн * 5% = 49 628,5 грн), а й включає в себе заборгованість за виконані роботи по актам здачі-приймання робіт за період з 08.11.2021 - 04.02.2022 у розмірі 14 081,00 грн.

За умовами договору та встановлених судом обставин справи, строк оплати за виконані роботи по договору № 21/09-21-15 від 21.09.2021 є таким, що настав.

Однак, доказів оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 63 709,5 грн суду не надано.

Водночас, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазнає, що позивач виконав роботи за договором № 21/09-21-15 від 21.09.2021 з порушенням строків, неякісно та не у повному обсязі, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" правомірно притримало грошові кошти, належні за виконані роботи позивачу.

За умовами пункту 3.1 договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт (виготовлення дверей) не пізніше наступного робочого дня, за днем отримання передоплати (зарахування коштів від відповідача на поточний рахунок позивача для закупівлі матеріалів) та зобов`язаний приступити до монтажних робіт на об`єкті не пізніше 12 жовтня 2021 року, за умови готовності будівельного майданчика. Позивач зобов`язався завершити виконання робіт по договору до 22 листопада 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що роботи згідно останнього акту здачі-приймання робіт № 16 від 04.02.2022 за договором були виконані позивачем 04.02.2022.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що відповідач протягом 5 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту позивачу або надає позивачу мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах.

Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом і договором покладений саме на замовника (відповідача), який без будь-якого посилання на порушення строків виконання робіт та їх обсягу підписав акти здачі-приймання робіт № 76 від 08.11.2021 на суму 461 500,00 грн, № 88 від 08.12.2021 на суму 459 090,00 грн, № 96 від 17.01.2022 на суму 67 860,00 грн, № 16 від 04.02.2022 на суму 4 120,00 грн за договором № 21/09-21-15 від 21.09.2021, у яких зазначено, що відповідач щодо об`єму, якості, та строків виконаних робіт претензій не має.

Враховуючи наведене, відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договору та недоліки у виконаній роботі за актами здачі-приймання робіт № 76 від 08.11.2021, № 88 від 08.12.2021, № 96 від 17.01.2022 та № 16 від 04.02.2022 після їх прийняття.

Таким чином, твердження відповідача, що позивач виконав роботи за договором № 21/09-21-15 від 21.09.2021 з порушенням строків та не у повному обсязі, відхиляються як безпідставні.

Крім того, твердження відповідача про те, що внаслідок порушення позивачем строків виконання робіт за договором підряду № 21/09-21-15 від 21.09.2021, Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" (як генпідряднику за договором № 01/09/20) було заподіяно збитки у розмірі 70 000,00 грн у вигляді штрафної санкції, що, також, слугувало причиною несплати суми притримання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галіція сталь", не приймаються судом до уваги, оскільки доказів оплати суми збитків у розмір 70000,00 грн відповідачем не надано, а договір підряду № 21/09-21-15 від 21.09.2021 не містить жодного посилання на умови договору генерального підряду № 01/09/20, та не стосуються предмету спору в межах даної справи.

За умовами підпункту 4.2.3 договору про розмір грошової суми, що вираховується відповідачем з суми притримання, та про підстави вирахування грошових коштів з суми при тримання, відповідач зобов`язаний негайно письмово повідомити позивача з відповідним обґрунтуванням та розрахунком зменшення грошової суми притримання, що підлягає сплаті позивачу.

Відповідачем долучено до відзиву лист від 23.02.2022 "Щодо утримання суми притримання за договором підряду № 21/09-21-15 від 21.09.2021", яким останній повідомив позивача про прийняття рішення утримати в односторонньому порядку 63 709,5 грн з суми притримання за договором підряду № 21/09-21-15 від 21.09.2021.

У той же час відповідачем не надано доказів на підтвердження направлення на адресу позивача листа від 23.02.2022.

Твердження відповідача про відсутність доказів направлення листа від 23.02.2022 у зв`язку з їх втратою через фактичне припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" з 25.02.2022 по 03.10.2022 судом відхилено з огляду на об`єктивну можливість отримати відповідні докази у оператора поштового зв`язку. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що лист від 23.02.2022 направлявся відповідачем.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 63 709,5 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 268,03 грн пені, нарахованої за період з 01.05.2022 по 06.09.2022, 17 032,95 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 07.03.2022 по 31.03.2023 та 2 204, 52 грн - 3% річних, нарахованих за період з 07.03.2022 по 01.05.2023.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником строків проведення розрахунків, передбачених у пункті 4.2.2 договору, він сплачує замовнику, на його вимогу, пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт за договором, вимоги щодо нарахування та стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 7 268,03 грн, за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, однак, доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок вказаних нарахувань є неправильним, оскільки позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України). У зв`язку з чим, 3% річних повинні нараховуватись за загальний період з 08.03.2022 по 01.05.2023 та становлять 2 199,29 грн, а інфляційні втрати - з 08.03.2022 по 31.03.2023 та становлять 17 032,95 грн.

Посилання відповідача на те, що він звільнений від відповідальності за порушення зобов`язань з огляду на форс-мажорні обставини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України вказано ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України також містить визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який у подальшому, Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

За визначенням, наведеним у пп. 3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Непереборна сила (форс-мажорна обставина) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності.

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України настали форс-мажорні обставини, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Відповідно до п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, якщо вони зумовлені обставинами непереборної сили, що перешкоджають належному виконанню цього Договору.

Згідно з п. 8.2. договору пі до обставин непереборної сили, що можуть вплинути на виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, належать обставини та події надзвичайного характеру, що не залежать від волі сторін і які сторони не могли передбачити, уникнути або запобігти прийнятими необхідними і достатніми заходами.

За умовами пункту 8.3. договору сторона, яка не має можливості виконати свої зобов`язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу сторону в 5-денний термін з моменту їх виникнення, підтверджуючи це повідомлення відповідними документами. Несвоєчасність повідомлення позбавляє цю сторону права посилатись га такі обставини надалі. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою компетентного органу.

Згідно з п. 8.4. договору строк виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк дії обставин непереборної сили або усунення їх наслідків.

В обґрунтування форс-мажорних обставин відповідач посилається на те, що з огляду на початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, був запроваджений воєнний стан на всій території України, що є загальновідомою обставиною форс-мажору та підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року.

Внаслідок форс-мажорної обставини, ТОВ «БК «Інтер-Білдінг» зупинило господарську діяльність на значний час (до серпня 2022 року), відправило працівників у безстрокові відпустки та було релоковане з місця постійного знаходження (м. Київ).

Зокрема, відповідно до наказу по ТОВ «БК «Інтер-Білдінг» № 25/02 від 25 лютого 2022 року

було:

- повністю зупинено господарську діяльність усіх структурних підрозділів Товариства (режим простою);

- працівники Товариства направлені у вимушені відпустки;

- виконання господарських зобов`язань призупинено до подальших розпоряджень;

- структурні підрозділи по мірі можливості релоковані (переміщені) з міста Києва.

Фактично, господарську діяльність ТОВ «БК «Інтер-Білдінг» відновило лише з 03 жовтня 2022 року (згідно наказу № 03/10 від 03 жовтня 2022 року).

Таким чином, на думку відповідача, наявні підстави для звільнення ТОВ «БК «Інтер-Білдінг» від відповідальності за порушення будь-яких зобов`язань за договором підряду № 21/09-21-15 від 21 вересня 2021 року, строк виконання яких настав після 24 лютого 2022 року, з огляду на загальновідому форс-мажорну обставину - воєнну агресію проти України.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не додано доказів звернення до позивача щодо виникнення форс-мажорних обставин у встановлені договором строки, і навіть після відновлення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-білдінг" (з жовтня 2022 року).

Відтак відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/8357/23 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтер-Білдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/8357/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/8357/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8357/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська