Постанова

від 25.07.2024 по справі 910/10585/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10585/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Балла Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/10585/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"

про стягнення 1 570 330 грн та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Перепелюк О.В.,

відповідача: Мойсеєць Б.В.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський пекарний дім» (далі - ТОВ «Київський пекарний дім») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (далі - ТОВ «Далгакиран компресор Україна») 1 570 330,00 грн та зобов`язати ТОВ «Далгакиран компресор Україна» протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили забрати (вивезти) за свій рахунок товар (Генератор дизельний HG 575 SD (в капоті), серійний номер 2101747) з території позивача.

Господарський суд міста Києва рішенням від 15.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/10585/23 скасував. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський пекарний дім» 1 570 330,00 грн. Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання рішенням законної сили забрати (вивезти) за свій рахунок товар (генератор дизельний HG 575 SD (в капоті) серійний номер 2101747) з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім". Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" 26 238,95 грн судового збору за подання позовної заяви та 31 486,74 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 11.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 910/10585/23 скасував. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/10585/23 залишив в силі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський пекарний дім» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 37687,92 грн.

Відповідачем, у поданій до Верховного Суду касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 910/10585/23, було наведено орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести за розгляд цієї справи на стадії касаційного перегляду, який складає 60 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" 16.07.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10585/23 щодо відшкодування судових витрат, що були ним понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та надав докази на підтвердження здійснених витрат. Просив стягнути на його користь з позивача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, у розмірі 80 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2024 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Баранець О.М.- головуючий, судді: Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" про розподіл судових витрат призначено на 25.07.2024 о 10:50 год.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Бакуліної С.В., визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.

Розглянувши заяву відповідача, клопотання позивача що зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції відповідач зазначив, що така допомога йому надавалася на підставі договору від 13.03.2024, укладеного між Адвокатським Бюро «Богдана Мойсейця» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна".

За умовами договору (пункт 1.1) предметом цього договору є надання Адвокатським Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних йог прав та законних інтересів.

Згідно з п. 4.2 цього договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Підписаною між сторонами додатковою угодою № 1 від 19.04.2024, сторони погодили, що ця додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського Бюро за надання правової допомоги Клієнту у судовій справі № 910/10585/23. Адвокатське Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді касаційної інстанції (Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду) (пункт 1 угоди).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди сторонами погоджено таку вартість послуг за фіксованою ціною, погодженою з Клієнтом:

- консультація Клієнта - вартість послуги 5 000,00 грн;

- вивчення матеріалів справи №910/10585/23 - ціна послуги 15 000,00 грн;

- підготовка та подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі №910/10585/23 - ціна послуги 50 000,00 грн;

- процесуальний супровід судової справи в тому числі написання заяв,

клопотань, письмових пояснень, заперечень, тощо/участь у судових

засіданнях - ціна послуги 10 000,00 грн.

Пунктом 3.1. додаткової угоди №1 від 19.04.2024 встановлено, що оплата послуг, передбачених п.2 цієї додаткової угоди сплачується Клієнтом, до та/або в період судового розгляду спору передбаченого цією додатковою угодою судом касаційної інстанції, але не пізніше 2-х днів з моменту ухвалення рішення по справі.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 від 19.04.2024, сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського Бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару або шляхом передачі готівки Адвокатському Бюро, про що між сторонами укладається акт приймання-передачі гонорару у вигляді готівкових коштів.

29.05.2024 Адвокатським Бюро "Богдана Мойсейця" виписано рахунок №1 від 29.05.2024 щодо оплати послуг передбачених додатковою угодою №1 від 19.04.2024.

13.06.2024 ТОВ " Далгакиран компресор Україна" оплатило вартість послуг, що підтверджується платіжним дорученням №33496 від 13.06.2024.

15.07.2024 між Адвокатським Бюро "Богдана Мойсейця" та ТОВ " Далгакиран компресор Україна" підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.07.2024 щодо підтвердження надання Бюро Клієнту правової допомоги у справі №910/10585/23.

Оцінюючи надані відповідачем на підтвердження понесених витрат документи, Верховний Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, від імені якого діяв адвокат Б.В.Мойсеєць, 09.05.2024 через систему «Електронний суд» було подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 910/10585/23. Тобто, на час подання касаційної скарги між відповідачем та Адвокатським Бюро "Богдана Мойсейця" була чинна додаткова угода № 1 від 19.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 13.03.2024, відповідно до якої вартість послуг представництва інтересів Клієнта у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду є фіксованою та складає відповідно до наведеного переліку послуг 80 000,00 грн.

У той же час, у касаційній скарзі відповідач, реалізуючи право навести орієнтовний розрахунок судових витрат, які він має намір понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, зазначив, що згідно з п.2 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 13.03.2024 вартість послуг наданих Адвокатським Бюро «Богдана Мойсейця» становить - 60 000,00 грн.

Тобто незважаючи на погоджений сторонами договору про надання правової допомоги від 13.03.2024 гонорар адвоката, визначений у пункті 2 додаткової угоди № 1 від 19.04.2024, який є фіксованим, відповідач заявив про намір понести судові витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони, у розмірі 60 000,00 грн.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів істотного збільшення обсягу послуг адвоката, що пов`язані з касаційним переглядом справи, ніж ті, що були погоджені сторонами на час подання касаційної скарги, а також те, що до відшкодування за рахунок позивача відповідач мав намір заявити лише 60 000,00 грн, Верховний Суд вважає, що задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу саме у розмірі 60 000,00 грн відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

При цьому Верховним Судом враховується, що позивачем у відзиві на касаційну скаргу відповідача було зазначено, що метою представлення інтересів позивача у Верховному Суді між позивачем та адвокатським бюро Євгена Симбірцева було укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого орієнтовний розмір оплати надання адвокатських послуг наразі становить 60 000,00 грн, а також, що розмір наданих адвокатських послуг буде уточнено з урахуванням кількості судових засідань та додаткових заходів направлених на надання необхідних юридичних послуг. Тобто вартість послуг адвокатів як позивача так і відповідача у цій справі є однаковою.

Отже, заявлена відповідачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн у цій справі відповідає їх вартості, що склалася на ринку цих послуг та є справедливою, що спростовує наведені позивачем у клопотанні доводи про наявність підстав для зменшення розміру заявленого відповідачем відшкодування витрат на правничу допомогу до 20 000,00 грн саме виходячи з критеріїв справедливості та співмірності.

З огляду на викладене, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, Верховний Суд вважає, що відшкодування відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 60 000,00 грн, відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10585/23 щодо відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський пекарний дім» (вул. Металургів, 27, м. Бровари, Київської області, 07400, ЄДРПОУ 41576871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" (вул. Маршала Тимошенка, 9, м. Київ, 04212, ЄДРПОУ 33399780) витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 60 000,00 грн (шістдесят тисяч грн 00 коп.).

3. Видачу відповідного наказу у справі № 910/10585/23 доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець