Ухвала

від 26.07.2024 по справі 200/5014/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2024 року Справа №200/5014/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" (адреса: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Запорізький, буд. 40а, кв. 5; код ЄДРПОУ 40109477) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2023 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін", в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо ненадання відповіді на заяву від 28.06.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області надати відповідь на заяву від 28.06.2024, та завершити розгляд питання та юридично визначитися у правовідносинах щодо можливості реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо ненадання відповіді на скаргу від 04.07.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 16.07.2021 у зв`язку з обставинами, що склалися на підставі абз. 3 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить, зокрема визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо ненадання відповіді на скаргу від 04.07.2024.

Однак позивачем не заявлено позовну вимогу до Державної податкової служби України яка б опосередковувала спосіб захисту від вказаної вище бездіяльності, яку позивач просить визнати протиправною.

Суд звертає увагу, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тому, позивачу слід подати позовну заяву із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог та обраного способу захисту порушеного права у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В тексті позовної заяви позивач зазначає, що «28.06.2024 він звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про прийняття рішення відносно тимчасово зупиненої реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021»; «04.07.2024 позивач подав скаргу до ДПС України на відмову Головного управління ДПС у Донецькій області юридично визначитися, прийняти рішення та надати відповідь на заяву позивача від 28.06.2024».

Встановлено, що до позовної заяви долучено заяву від 28.06.2024 до Головного управління ДПС у Донецькій області та скаргу від 05.07.2024 (а не як помилкового зазначає позивач 04.07.2024) до ДПС України. Разом з тим, позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів надсилання вказаної заяви та скарги до Головного управління ДПС у Донецькій області та ДПС України.

Також позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів, зокрема, надсилання податкової накладної від 16.07.2021 № 2 на реєстрацію до Головного управління ДПС у Донецькій області та квитанції про її зупинення.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.

Проте позивачем не додано до позову належних доказів в підтвердження обґрунтування позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку, зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В позовні заяві позивач зазначає, що реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2021 було зупинено.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно здодаткомдо цього Порядку.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Водночас, у даному випадку відсутнє рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даних правовідносинах відсутня процедура адміністративного оскарження.

Враховуючи зазначене, строк звернення до адміністративного суду підлягає обчисленню з моменту зупинення реєстрації податкової накладної від 16.07.2021 № 2.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів, зокрема, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.07.2021 № 2, що позбавляє суд можливості на цій стадії перевірити дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду із вимогою про реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2021.

При цьому позивачу слід врахувати, що якщо шестимісячний строк звернення до суду, який обраховується з моменту зупинення реєстрації податкової накладної від 16.07.2021 № 2 пропущений, то відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України позивач повинен додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно із п. п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - судовий збір сплачується в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 гривні.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо ненадання відповіді на заяву від 28.06.2024 та зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області надати відповідь на заяву від 28.06.2024, та завершити розгляд питання та юридично визначитися у правовідносинах щодо можливості реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо ненадання відповіді на скаргу від 04.07.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 16.07.2021 у зв`язку з обставинами, що склалися на підставі абз. 3 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, позивач (юридична особа) за подання до адміністративного суду позову, що містить дві вимоги немайнового характеру повинен сплатити судовий збір в розмірі 4844,80 грн. (3028,00 грн. х 2 вимоги х 0,8).

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію № 1546 від 16.07.2024 про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відтак, позивачу слід доплатити суму судового збору в розмірі 2422,40 грн. що становить різницю між сумою судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду та сумою судового збору, який фактично сплачено позивачем (4844,80 грн. 2422,40,00 грн.) на наступні реквізити:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: надсилання заяви від 28.06.2024 до Головного управління ДПС у Донецькій області та скарги від 05.07.2024 до Державної податкової служби України, надсилання податкової накладної від 16.07.2021 № 2 на реєстрацію до Головного управління ДПС у Донецькій області та квитанції про її зупинення;

- документа про доплату суми судового збору в розмірі 2422,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Духневич