Рішення

від 30.10.2024 по справі 200/5014/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Справа№200/5014/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" (адреса: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Запорізький, буд. 40а, кв. 5; код ЄДРПОУ 40109477) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джеремін" з урахуванням уточненої заяви, яка надійшла 23 серпня 2024 року, звернулось 22 липня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неприйняття рішення стосовно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2021 на підставі абз. 3 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28.06.2024 звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про прийняття рішення відносно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021. Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.07.2024 позивача повідомлено про відмову у задоволені вказаної заяви та у прийнятті рішення про реєстрацію. Причиною відмови зазначено неподання пояснень та документів. Також зазначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН щодо додаткової накладної № 2 від 16.07.2021 не приймалося.

У зв`язку з неприйняттям рішення, а також з відсутністю реєстрації у встановленому порядку рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 на підставі абз. 3 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» позивач 30.07.2024 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, однак Державна податкова служба України не виконала свого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 на підставі абз. 3 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Вважаючи бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неприйняття рішення стосовно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 протиправною та з метою реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України; доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: надсилання заяви від 28.06.2024 до Головного управління ДПС у Донецькій області та скарги від 05.07.2024 до Державної податкової служби України, надсилання податкової накладної від 16.07.2021 № 2 на реєстрацію до Головного управління ДПС у Донецькій області та квитанції про її зупинення; документа про доплату суми судового збору в розмірі 2422,40 грн.

У встановлений ухвалою суду від 26.07.2024 строк позивач частково усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 26.07.2024 на термін 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Запропоновано позивачу з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду: позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України; доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.07.2024 за № 8890/6/05-99-18-02, яким відмовлено у задоволенні заяви про реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2021.

Також запропоновано позивачу подати до суду письмові пояснення в яких зазначити, яким чином відбулося порушення з боку Державною податковою службою України при розгляді скарги від 30.07.2024 про реєстрацію податкової накладної № 2 від 16.07.2021.

У встановлений ухвалою суду від 06.08.2024 строк позивач 23.08.2024 усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов`язано відповідачів подати до суду: належним чином засвідчені копії документів, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Джеремін" щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021; належним чином засвідчену копію рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте згідно п. 11 Порядку № 520 за результатами розгляду податкової накладної № 2 від 16.07.2021 та надати докази направлення на адресу платника податків чи до "Електронного кабінету" рішення, а також відомості про отримання даного рішення платником податків (в разі відсутності такого рішення, надати пояснення).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

10.09.2024 на адресу суду від відповідачів надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Клопотання обгрунтовані тим, що дана справа є важливою для органів ДПС у зв`язку з вирішенням питання відносно сторони відповідача, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи.

10.09.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у Донецькій області та ДПС України надійшли відзиви на позовну заяву.

Обгрунтовуючи відзиви відповідачі зазначили, що згідно з інформацією наявною в базах даних ДПС України (підсистема АІС «ЄРПН» «Реєстр ПН/РК» ІС «Єдине вікно подання електронної звітності») ПН № 2 від 16.07.2021 ТОВ «Джеремін» перебуває у статусі в ЄРПН «реєстрацію зупинено».

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з інформацією наявною в базах даних ДПС України (підсистема АІС «Робота комісії ДПС» «Журнал розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК» ІС «Податковий блок» та підсистема АІС «Архів ЕД» «Журнал прийому» ІС «Єдине вікно подання електронної звітності») щодо ПН № 2 від 16.07.2021 повідомлення про подання письмових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, на розгляд комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надходило.

Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Комісією не приймалось.

Відповідачі вказали, що ТОВ «Джеремін» не скористався своїм правом, передбаченим п. 4 Порядку № 520, а саме у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної ПН № 2 від 16.07.2021 в ЄРПН не призвело до порушення прав позивача у зв`язку з відсутністю індивідуальних актів контролюючого органу (рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН), які є предметом судового оскарження у відповідності до пункту 12 Порядку № 520.

Також відповідачі зазначають, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

23.09.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає твердження викладені у відзивах необгрунтованими.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін - відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джеремін» є юридичною особою, зареєстроване 09.11.2015 року. Видом економічної діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

За результатами господарської операції між ТОВ «Джеремін» та ТОВ «МЕРКУРІЙ», відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну № 2 від 16.07.2021 та засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 17.08.2021 податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з відомостями Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 200/10825/20 адміністративний позов ТОВ «Джеремін» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2020 № 332700 та від 04.11.2020 № 343333 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі № 200/10624/21 адміністративний позов ТОВ «Джеремін» задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України у Донецькій області, щодо не виключення ТОВ «Джеремін» з переліку ризикових платників податку та зобов`язано Головне управління ДПС України у Донецькій області виключити ТОВ «Джеремін» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

28.06.2024 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою в якій просив прийняти рішення відносно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021.

Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.07.2024 позивача повідомлено про відмову у задоволені заяви та у прийнятті рішення про реєстрацію. Причиною відмови зазначено неподання пояснень та документів. Також зазначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН щодо додаткової накладної № 2 від 16.07.2021 не приймалося.

30.07.2024 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою. Вказана скарга була направлена на адресу ДПС України через електронний кабінет платника податків, що підтверджується матеріалами справи. Докази розгляду скарги позивача Державною податковою службою України в матеріалах справи відсутні.

Вважаючи бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неприйняття рішення стосовно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 протиправною та з метою реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (станом на момент спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

З матеріалів справи судом встановлено та сторонами не заперечується, що за результатами перевірки податкової накладної № 2 від 16.07.2021 було сформовано квитанцію від 17.08.2021 про прийняття податкової накладної, але її реєстрацію зупинено.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку № 520 (станом на момент спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку № 520).

Згідно п. 7 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідачі у відзивах зазначили, що по податковій накладній № 2 від 16.07.2021 рішення про відмову в її реєстрації прийняте не було.

Згідно з п. 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Аналізуючи положення Порядку № 1246 суд дійшов висновку, що підставою для реєстрації ДПС України податкової накладної № 2 від 16.07.2021 є зокрема, неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постановах від 10.06.2024 по справі № 200/7555/23, від 10.07.2024 по справі № 200/7554/23, від 26.08.2024 по справі № 200/7553/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідачами підтверджено неприйняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги, шляхом визнання протиправною бездіяльність ДПС України щодо неприйняття рішення відносно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області про неприйняття рішення стосовно реєстрації податкової накладної № 2 від 16.07.2021 не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом така реєстрація є повноваженням ДПС України.

Суд також підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland, заява № 10373/05, від 15 вересня 2009 року), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic, заява № 36548/97, ECHR 2002-VIII), "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia, заява N 55555/08, від 20 травня 2010 року), "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia, заява № 35298/04; від 11 червня 2009 року), "East/West Alliance Limited" проти України (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, від 23 січня 2014 року), Краєва проти України від 13 січня 2022 року (Krayeva v. Ukraine, заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) та ін., відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати владі виправляти випадкові помилки, навіть ті, що є наслідком їх власної недбалості (див. Moskal v. Poland, § 73). Проте потреба виправити стару "помилку" не повинна непропорційно втручатися в нове право, яке було набуте особою, яка сумлінно покладалася на законність дій державного органу (див. Pincova and Pine v. the Czech Republic,). Іншими словами, державним органам, які не дотримуються власних процедур, не можна дозволяти отримувати прибуток від своїх неправомірних дій або уникати своїх зобов`язань (див. Lelas v. Croatia). Ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має нести сама держава, і помилки не повинні виправлятися за рахунок відповідних осіб (див. Pincovб and Pinc v. the Czech Republic, § 58; Gashi v. Croatia, § 40; Trgo v. Croatia, § 67).

Щоб відповідати статті 1 Першого протоколу до Конвенції, захід втручання має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним (ґрунтуватись на приписі права), переслідувати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й фундаментальними правами особи (див. Krayeva v. Ukraine, § 24).

"У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси".

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. Rysovskyy v. Ukraine, § 70- 71).

Іншими словами, має існувати розумне співвідношення домірності між засобами, що їх було застосовано, та метою, яку прагнуть досягти (див. East/West Alliance Limited v. Ukraine, § 168).

Таким чином, ЄСПЛ сформував сталу практику щодо розуміння принципу належного урядування з п`яти головних складових елементів: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.

Законодавством України (Конституцією та законами України) прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Реалізація принципу належного урядування у сучасних публічно-управлінських відносинах набуває особливо важливого значення з огляду на те, що тільки за умови дотримання цього принципу суб`єктами владних повноважень можна говорити про існування демократичної, соціальної та правової держави, громадянського суспільства, а також формування принципово нової форми здійснення публічного управління, заснованої на прийнятті суб`єктами владних повноважень легітимних (таких, що ґрунтуються на законі), справедливих (враховують баланс інтересів різних суб`єктів) та ефективних (передбачають можливість безумовного виконання) рішень, вибудовуванні публічно-сервісних відносин між людиною та державою, у яких відповідні інституції та процеси служать інтересам всього суспільства.

Конституційний Суд України сформулював юридичні позиції, згідно з якими "держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України" (друге речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001); Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (статті 3, 16, 22)" (перше речення абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001).

У Рішенні від 16 листопада 2022 року № 9-р (II)/2022 Конституційний Суд України вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов`язаний із ним принцип "добропорядного врядування" (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Особливо небезпечно допускати відступ суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.

Зазначене кореспондується з частиною першою статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX вважається законним у разі дотримання таких умов:

1) дискреційне повноваження передбачено законом;

2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;

3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;

4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд доходить до висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприйняття рішення відносно реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" № 2 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" № 2 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеремін" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич