Ухвала
від 24.07.2024 по справі 460/27247/23
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2024 року м. Рівне№460/27247/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Кректун О.А.,

позивача: представник ОСОБА_1 ,

третя особа на строні позивача представник Калітинський Ю.М.,

відповідача: представник Андрєєв Р.В.,

третя особа на стороні відповідача представники ОСОБА_2 , Ванджурак Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом

Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави, Державної інспекції архітектури та містобудування України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації доУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлень про початок виконання таких робіт,В С Т А Н О В И В :

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави, Державної інспекції архітектури та містобудування України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання таких робіт №РВ051210624704 від 24.06.2021 щодо об`єкту "Будівництво блокованого житлового будинку" та №РВ051210624351 від 24.06.2021 щодо об`єкту "Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок".

Ухвалою суду від 01.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.04.2024 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від представника 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. На обгрунтування зазначеної заяви зазначається, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», роз`яснено випадки, коли прокурор може звернутись із заявою про визнання акту незаконним й може бути позивачем. Крім цього, вказує, що згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу, тобто залишення такого позову без розгляду. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, у своїй позовній заяві (поданні) самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві й у такому разі прокурор набуває статусу позивача. Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті. Просить залишити позовну заяву без розгляду.

Від Керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду. На обгрунтування, яких зазначається, що звернення прокурора до суду спрамоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності щодо забезпечення дотримання органом місцевого самоврядування вимог законодавства, зокрема у сфері містобудівної діяльності, при реалізації наданих повноважень, що беззаперечно становить суспільний інтерес. Також вказує, що в позовній заяві було зазначено орган, яким законом надано повноваження щодо здійснення державного контролю (нагляду) у спірних правовідносинах, а також констатовано факти не вжиття останніми заходів щодо захисту інтересів держави. Рівненська окружна прокуратура зазначає, що 18.09.2023 до Державної інспекції архітектури та містобудування України скерувала лист №50-56-203вих-23 з метою інформування щодо допущення порушень вимог містобудівного законодавства під час будівництва житлового блокованого будинку та реконструкції житлового будинку. Однак ДІАМ України повідомив листом №399/05/13-23 від 20.09.2023 прокуратуру що п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позаплавнових заходів державного нагляду (контролю) на період воєного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану". Таким чином невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікується, як бездіяльність відповідного органу. Відповідно, встановивши виняткові умови для звернення прокурора до суду, зокрема наявність порушень та невжиття компетентними органами жодних заходів, такі заходи щодо захисту інтересів держави було вжито Рівненською окружною прокуратурою шляхом звернення до суду, оскільки, встановивши порушення інтересів держави, прокурор не тільки має законне право, а й повинен здійснити захист інтересів держави. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні призначена на 24.07.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 просив задовольнити заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України в судовому засіданні визнав бездіяльність щодо не проведення перевірки та зазначив, що прокурор правомірно звернувся до суду.

Представник Керівника Рівненської окружної прокуратури заперечив щодо заявленого клопотання.

Представник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради заперечив щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін розглянувши заяву по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд виходить з такого.

Для розгляду даної справи по суті першочерговим є вирішення питання щодо наявності у прокурора права на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування як центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Право на звернення до суду та способи судового захисту регламентовані положеннями статті 5 КАС України, за загальним правилом частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Як свідчить зміст позову, керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до суду з вимогою припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання таких робіт №РВ051210624704 від 24.06.2021 щодо об`єкту "Будівництво блокованого житлового будинку" та №РВ051210624351 від 24.06.2021 щодо об`єкту "Реконструкція житлового будинку під блокований житловий будинок".

Суд враховує, що відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої статті 23 Закону №1697-VІІ прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи Рівненська окружна прокуратура 20.09.2023 зверталася до Державної інспекції архітектури та містобудування України, щодо необхідності проведення позапланової перевірки, складання за її результатами актів, приписів, а також вжиття заходів спрямованих на скасування дозвільної документації на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку» будівельний паспорт №01-П/15 (зі змінами від 02.06.2021) щодо забудови земельної ділянки з к.н. 5610100000:01:015:0206 площею 0.0469 га, розташованої по АДРЕСА_1 та на об`єкті будівництва «Нове будівництво житлового будинку» будівельний паспорт №01-П/16 (зі змінами від 02.06.2021) забудови земельної ділянки 3 к.н 5610100000:01:015:0205 площею 0.0337 га, розташованої по АДРЕСА_1 .

Однак листом №1824/05/18-23 від 26.09.2023 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що підстави для проведення планових та позапланових перевірок передбачені Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Відповідно до п.7 Порядку №553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складання на підставі ухвали слідчого судді. Також зазначено, що відповідно до Постанови КМУ від 13.03.2023 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєного стану в Україні".

Також суд зазначає, що відкрито кримінальне провадження №42023181110000052 від 19.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення.

Суд вказує, що відповідно до п. 2 постанови КМУ від 13.03.2023 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно грунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист кого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Також суд враховоє позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 від 11.06.2024, щодо представництва прокурора в судах, де вказано наступне.

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Судом досліджено, та підтверджено матеріалами справи, що ДІАМ України , як компетентний орган у спірних правовідносинах не вчинняло ніяких дій щодо захисту інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того як стало відомо про порушення інтересів держави суд кваліфікує як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином суд вважає, що в Рівненської окружної прокуратури були законні підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом, щодо захисту інтересів держави відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки уповноважений орган до компетенції якого віднесені відповідні повноваження не вчинив дій щодо захистк інтересів держави та не звернувся до суду.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, викладеною у п. 55 рішення у справі Phoas V. France від 23.04.1996, як і Уряд та Комісія, Суд також наголошує, що країни-учасниці Конвенції користуються певною свободою розсуду у питанні запровадження містобудівної політики. Суд вважає усталеною позицію, згідно якої втручання у це питання відповідає потребам загального інтересу.

Також позиція ЄСПП, викладена у п. 75 рішення у справі BUCKLEY v. THE UNITED KINGDOM від 29.09.1996, Суд вже мав нагоду наголосити, що плани міського та сільського розвитку передбачають наявність дискреційних повноважень у запровадженні політики в інтересах суспільства.

Враховуючи вищенаведене підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.7 ч. 1 ст. 240 КАС України, не має.

Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 26.07.2024

Суддя У.М. Нор

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.07.2024
Оприлюднено29.07.2024
Номер документу120632173
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —460/27247/23

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 08.11.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

Ухвала від 27.05.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

У.М. Нор

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні