Постанова

від 25.07.2024 по справі 640/15974/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15974/22 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі судового засідання Верес П.О.,

за участю: адвоката - Ювченка Андрія Васильовича, - представника позивача ОСОБА_1 ; Глущенко Віти Василівни, - представник відповідача,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ювченко Андрій Васильович, звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 29 липня 2022 року №363-к "Про звільнення ОСОБА_1 " із займаної посади начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, у зв`язку із зміною істотних умов державної служби та скороченням чисельності державних службовців, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу";

- поновлення з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства);

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року провадження у справі відкрито.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року справу №640/15974/22 прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху та визначено спосіб для усунення недоліків, у тому числі, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску і доказами в підтвердження цього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року продовжено розгляд справи №640/15974/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 29 липня 2022 року №363-к "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України. Стягнуто з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2022 року по 26 квітня 2024 року у сумі 292106,10 гривень. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та в частині стягнення з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку позивач обіймав посаду категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1", однак йому було запропоновано на вибір дві посади категорії "В". При цьому, судом першої інстанції з`ясовано наявність у відповідача великої кількості вакантних посад категорії "Б", у тому числі і посади начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, повноваження за якої були практично тотожними займаній позивачем до цього посаді. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування наявності підстав для застосування як винятку пропозиції нижчої посади державної служби. Адміністрацією судноплавства не дотримано порядку звільнення у цьому випадку, а доводи позивача про те, що відповідач одночасно із попередженням про звільнення позивача повинен був та міг запропонувати іншу посаду за цією ж трудовою функцією є обґрунтованими. На думку суду першої інстанції, ОСОБА_1 звільнено з посади з порушенням процедури, яка відповідає посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1", то саме на рівнозначній такій посаді позивач і повинен бути поновлений.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - апелянт) подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача вважає висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки у даному випадку мало місце зміна істотних умов праці та скорочення чисельності державних службовців було доведено до відома позивача. Разом із переліком пропозицій для переведення. Апелянт зазначає, що інформації про прийняте рішення щодо запропонованих посад від ОСОБА_1 не надходило, у зв`язку із чим його і було у подальшому звільнено з дотриманням порядку і процедури звільнення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника відповідача, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року підлягає залишенню без змін, мотивуючи це слідуючим.

Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 16 грудня 2020 року призначений як переможець за результатами добору на посаду начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України. 08 червня 2021 року позивач звільнений із такої посади у зв`язку із закінченням строку призначення.

09 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України як такий, що успішно пройшов конкурсний відбір.

Листом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрацією судноплавства) від 21 червня 2022 року (а.с.8 том І) ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення із займаної посади із наданням переліку пропозицій щодо переведення на посади в Адміністрації судноплавства (а.с.9 том І).

ОСОБА_1 запропоновані наступні посади: 1) головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління; 2) головний спеціаліст відділу надання адміністративних послуг та дипломно-паспортної роботи Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління. Такі посади належать до посад державної служби категорії "В".

Крім того, у попередженні зазначено, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №212 "Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства" Державна служба морського та річкового транспорту України перейменована на Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту України (Адміністрацію судноплавства).

Також містилася інформація про зміну істотних умов державної служби та скорочення чисельності державних службовців Адміністрації судноплавства у зв`язку із введенням в дію з 02 червня 2022 року структури апарату та штатного розпису апарату Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту України на 2022 рік (а.с.8 (зворотній бік) том І).

ОСОБА_1 06 липня 2022 року до Адміністрації судноплавства подана заява про переведення на посаду начальника відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління (а.с.10 (зворотній бік) том І).

Листом від 01 серпня 2022 року відповідач повідомив про неможливість переведення ОСОБА_1 на таку посаду, враховуючи компетентність та загальні і спеціальні вимоги до посади начальника відповідного відділу (а.с.11 том І) та надано перелік вакантних посад державних службовців підкатегорії «Б1» та категорій «Б», «В» і доведено до відома ОСОБА_1 (а.с.12-15 том І).

Листом Адміністрації судноплавства від 04 серпня 2022 року №848/08-1/14-22 (а.с.9, 10 (зворотній бік) том І) позивача проінформовано про звільнення із займаної посади на підставі наказу відповідача від 29 липня 2022 року №363-к у зв`язку із зміною істотних умов державної служби та скороченням чисельності державних службовців відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

З 04 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_1 оформлювалися листки непрацездатності, у зв`язку із чим наказом Адміністрації судноплавства від 06 вересня 2022 року №413-к внесено зміни до оскаржуваного наказу (а.с.86 том І), зокрема, змінено дату звільнення на 05 вересня 2022 року.

Загальний стаж роботи ОСОБА_1 на час звільнення складав понад 9 років, а стаж державної служби - понад 7,5 років; у грудні 2020 року позивачу було присвоєно шостий ранг державного службовця категорії посад державної служби "Б".

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що з Переліку вакантних посад державних службовців підкатегорії "Б1" Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України станом на 25 липня 2022 року (а.с.12 том І), таких посад було 14, у тому числі посада начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління.

Крім того, із Переліку вакантних посад державних службовців підкатегорії "Б" та "В" Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України станом на 25 липня 2022 року (а.с.13-15 том І) вбачається велика кількість (всього 353) наявність вакантних посад категорії "Б", "В", зокрема у міжрегіональних управліннях відповідача, у тому числі посада начальника відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та посада заступника начальника Управління - начальника відділу надання адміністративних послуг та дипломно-паспортної роботи у межах Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління.

Судом першої інстанції встановлено, що жодної із таких вакантних посад категорії "Б" позивачу запропоновано не було.

Не погоджуючись із вищезазначеним наказом про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

За змістом частин другої та третьої статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

У цьому випадку суд, перш за все, керується положеннями спеціального законодавства, і лише у частині, яка ним не врегульована, - законодавством про працю.

За правилами частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

За змістом пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

За приписами частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

За визначенням у пункті 6 частини першої статті 2 цього ж Закону рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Як закріплено у частині першій статті 6 Закону №889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Згідно положень частини п`ятої статті 87 Закону №889-VIII наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

За нормами частини п`ятої статті 22 Закону №889-VIII у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів регламентований статтею 9-1 статті 87 Закону №889-VIII. Так, доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

За правилами статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За наведених правових норм та встановлених у справі обставин, суд приходить до таких висновків.

Процедура звільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізацією державного органу - покроково закріплена у Законі "Про державну службу" і відповідний суб`єкт владних повноважень повинен неухильно її дотримуватися.

Одним із обов`язкових етапів такого звільнення є пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Судом першої інстанції встановлено, і з цим погоджується колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, що позивач ОСОБА_1 обіймав посаду категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1", однак йому було запропоновано на вибір дві посади категорії "В".

З матеріалів справи вбачається, що станом на 25 липня 2023 року у відповідача була наявна велика кількость вакантних посад категорії "Б", у тому числі і посада начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, повноваження за якої були практично тотожними займаній позивачем до цього посаді (а.с.12-15 том І).

При цьому, жодних доказів в обґрунтування наявності підстав для застосування, як винятку пропозиції, нижчої посади державної служби відповідач не надав.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що відповідач невиконав обов`язок, установлений частиною третьою статті 87 Закону №889-VІІІ, щодо пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №400/4445/22 з аналогічних обставин справи.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Адміністрацією судноплавства не дотримано порядку звільнення у цьому випадку ОСОБА_1 з займаної посади, а отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 29 липня 2022 року №363-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", із займаної посади начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління у зв`язку із зміною істотних умов державної служби та скороченням чисельності державних службовців, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Щодо задоволення позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, колегія суддів зазначає слідуюче.

В матеріалах справи міститься Положення про Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління Державної служби морського та річкового транспорту України, затверджене наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 30 квітня 2021 року №214 (а.с.109-115 том І), та Положення про Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затверджене наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 20 червня 2022 року №150 (а.с.117-122 том І) проаналізувавши їх зміст судом першої інстанції встановлено їх подібність функцій названих міжрегіональних управлінь.

У відповідності до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №212 "Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства" Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління Державної служби морського та річкового транспорту перейменовано у Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Судом першої інстанції встановлено факт незаконного звільнення позивача і, як наслідок, поновлення його на посаді є нерозривними складовими одного процесу із захисту порушеного права, що співпадають у часі, оскільки фактично відбулося перейменування територіальних органів Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади прийнятий з порушенням процедури звільнення, а тому саме на рівнозначній такій посаді позивач і повинен бути поновлений.

Правовими положеннями частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині проведення розрахунку щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а тому у відповідності до частини першої статті статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд апеляційної інстанції не надає оцінку правомірності прийняття даного рішення в даній частині.

Апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: Н.Є. Маринчак

Ю.К. Черпак

Повний текст постанови складено: 26 липня 2024 року