Постанова

від 04.09.2024 по справі 640/15974/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15974/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі судового засідання Верес П.О.,

за участю: адвоката Ювченка Андрія Васильовича, - представника позивача ОСОБА_2, а також Тищенка В`ячеслава Ігоровича , - представника відповідача,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ювченка Андрія Васильовича щодо ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2022 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ювченко Андрій Васильович, звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 29 липня 2022 року №363-к "Про звільнення ОСОБА_2 " із займаної посади начальника Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління, у зв`язку із зміною істотних умов державної служби та скороченням чисельності державних службовців, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу";

- поновлення з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства);

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року провадження у справі відкрито.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року справу №640/15974/22 прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху та визначено спосіб для усунення недоліків, у тому числі, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску і доказами в підтвердження цього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року продовжено розгляд справи №640/15974/22 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 29 липня 2022 року №363-к "Про звільнення ОСОБА_2 " Поновлено ОСОБА_2 з дня звільнення на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України. Стягнуто з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2022 року по 26 квітня 2024 року у сумі 292106,10 гривень. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді категорії "Б" посад державної служби підкатегорії "Б1" в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та в частині стягнення з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.

29 квітня 2024 року, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", від Ювченко А.В. , який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшла до Київського окружного адміністративного суду заява (зареєстрована судом першої інстанції 30 квітня 2024 року) про стягнення судових витрат в сумі 27300 гривень з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, до якої долучено відповідні докази.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Ювченка Андрія Васильовича - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13650,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України - залишено без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №640/15974/22- залишено без змін.

Апеляційний розгляд проводився у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернції

Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ювченком Андрієм Васильовичем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення апеляційним судом додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі №640/15974/22, яким стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 8520 гривень.

Представником відповідача подано до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки заявлена сума не є співмірною до часу, який адвокат витратив на підготування відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та заяви з додатками про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за належне заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ювченком А.В. про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково, мотивуючи це слідуючим.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2021 року між Адвокатським бюро "Ювченко і партнери" в особі керуючого Ювченка Андрія Васильовича та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги на умовах поточного абонентського обслуговування №19/07/21 (далі - Договір №19/07/21).

Пунктом 2.2 Договору №19/07/21 передбачено, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро зазначена у додатку до цього Договору.

Згідно Додаткової угоди №2 від 22 червня 2022 року до Договору №19/07/21 від 19 липня 2021 року, обумовлений розмір гонорару становить 30 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи щодо надання правової допомоги, що стосується захисту права ОСОБА_2 на переведення на рівнозначну посаду у зв`язку з оптимізацією структури Державної служби морського та річкового транспорту України.

У матеріалах справи наявний звіт (акти) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №640/15974/22 від 26 липня 2024 року із зазначенням видів правничої допомоги: «Ознайомлення з апеляційною скаргою Відповідача на додаткове рішення у справі №640/15974/22, поданою до Шостого апеляційного адміністративного суду, аналіз правових позицій Верховного Суду з відповідних питань, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, його направлення Відповідачу, до суду - 3 години 30 хвилин; Участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів - 0 годин 30 хвилин». У заяві представник позивача зазначає, що сума судових витрат, які ОСОБА_2 поніс у зв`язку із розглядом справи №640/15974/22 (провадження щодо перегляду додаткового рішення суду першої інстанції) у суді апеляційної інстанції становить 8520 гривень.

Оплата наданих послуг підтверджується квитанцією від 26 липня 2024 року №26-2/07/24 на суму 8520 гривень.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що час, який витрачено представником позивача на написання відзиву на апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на 3 (трьох) аркушах, з посиланням на практику Верховного Суду за 2020 рік, є завищеним.

Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У той же час, колегія суддів зауважує, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №813/1966/18.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що зазначені адвокатом Ювченком А.В. витрати на професійну правничу допомогу є дещо завищеними щодо Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (іншої сторони) і, врахувавши критерій реальності таких витрат, вважає за належне відшкодувати позивачу 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, що буде співмірним зі складністю цієї справи і наданим обсягом послуг та виконаних робіт.

Керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного суду України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ювченка Андрія Васильовича про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (код ЄДРПОУ 41886120, адреса: 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 14), за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: Н.Є. Маринчак

Ю.К. Черпак