Рішення

від 24.07.2024 по справі 906/200/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/200/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Вишневська А. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Гамей В. В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1117226 від 16.02.2024 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: Сіра А. В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1070824 від 28.12.2023 (в засіданні суду 17.07.2024)

- від третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новофарм Біосинтез"

про стягнення 1170478,51 грн

У засіданні суду 17.07.2024 протокольно оголошувалась перерва до 15:30 24.07.2024.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 1170478,51 грн, з яких, 1126365,60 грн основного боргу, 36006,77 грн пені, 4505,46 грн інфляційних втрат, 3600,68 грн 3% річних, а також судових витрат.

Ухвалою від 01.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 107 у т. 1).

06.03.2021 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху від 06.03.2024 (а. с. 109 - 121 у т. 1).

13.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 128-148 у т.1).

19.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с. 149-161).

27.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи (а. с. 166 - 176 у т. 1).

Відповідними ухвалами від 03.04.2024 господарський суд постановив

- залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Торговий дім "Новофарм Біосинтез";

- відмовити в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху;

- відкласти підготовче засідання на 29.04.2024 о 10:30; сторонам надіслати третій особі відповідні процесуальні документи та надати суду відповідні докази щодо цього;

- витребувати у ТОВ "ТД "Новофарм Біосинтез" письмове пояснення щодо заявленого позову з доказами, за наявності, сплати боргу за видатковою накладною №СГП00000246 від 15.09.2022, а також оригінал цієї накладної для огляду в засіданні суду (а. с. 185 - 188 у т. 1).

17.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій документів згідно з переліком та з оригіналами для огляду судом (а. с. 191 - 240 у т. 1).

29.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання від 27.04.2024 про призначення у справі почеркознавчої експертизи (вх. № г/с 01-44/1353/24) (а. с. 4 - 14 у т. 2).

Ухвалою від 29.04.2024 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 29.05.2024, призначив підготовче засідання для розгляду справи та клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи на 21.05.2024 о 14:30, витребував в учасників справи відповідні документи (а. с. 18 у т. 2).

17.03.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а. с. 27 - 42 у т. 2).

21.03.2024 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заявленого позову з доказами сплати відповідачу 2006533,60 грн за видатковою накладною №СГП00000246 від 15.09.2022 (а. с. 43 - 55 у т. 2).

Ухвалою від 21.05.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2024 о 10:30 (а. с. 59, 60 у т. 2).

Ухвалою від 02.07.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 17.07.2024 о 16:00 (а. с. 64 у т. 2).

04.07.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а. с. 69-77 у т. 2).

Представник позивача в засіданні суду 17.07.2024 в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному об`ємі.

Представник відповідача в засіданні суду 17.07.2024 проти позову заперечила з підстав, письмово викладених судових дебатах (а. с. 78 - 94 у т. 2).

У засіданні суду 17.07.2024 протокольно оголошувалась перерва до 15:30 24.07.2024.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача в засіданні суду 17.07.2024, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Новофарм-Біосинтез" (третя особа, покупець) укладено договір поставки продукції №01/01/19 від 02.01.2019, за п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупця лікарські засоби у формі розчинів для інфузій, розчинів для ін`єкцій та емульсій для інфузій (далі - продукція), передбачені договором, а покупець - приймати продукцію і своєчасно оплачувати її на умовах, передбачених даним договором.

01.09.2020 між ФОП ОСОБА_1 (позивач, агент) та ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" (відповідач, замовник) укладено агентський договір №02/09/20 (далі - договір) (а. с. 17 - 22 у т. 1), за п. 1.1 якого замовник надає агенту право представляти інтереси замовника як на території України, так і за кордоном, а агент зобов`язується за винагороду надавати замовнику послуги, від імені замовника, в його інтересах, під його контролем і за рахунок замовника в укладенні угод, а також їх зміні чи розірванні, сприяти їх укладенню та виконанню, бути його представником у відносинах із третіми особами та вчиняти інші дії за дорученням Замовника.

За п. 1.2 договору агент приймає на себе зобов`язання з комплексного маркетингового опрацювання іноземних фармацевтичних ринків (далі - ринки), визначення та аналізу ринків, конкурентного середовища, пошуку комерційно-ефективних фармацевтичних продуктів (далі - продуктів) для даних ринків, визначення асортименту продуктів та їх адаптації; виявлення і перевірки потенційних контрагентів; підготовки документів та проведення організації комплексу реєстраційних заходів, обраних для конкретного ринку продуктів, в тому числі підготовки і організації проведення дій фармацевтичної розробки нових продуктів, реєстрації лікарських засобів, впровадження у виробництво нових продуктів; організації просування і дистрибуції продуктів, пошуку партнерів, розробки цінової політики; узгодження між замовником і контрагентом об`ємів та асортименту виробництва зареєстрованих лікарських засобів за контрактом та поставку виробленої готової продукції в асортименті. Агент надає висновки щодо потенційних контрагентів, узгоджує з замовником комерційні пропозиції, веде перемовини з контрагентами щодо запропонованих умов та ціни поставки готової продукції, здійснює підготовку проектів договорів з питань співпраці щодо реєстрації лікарських засобів та контрактів на поставку готової продукції на умовах експорту, контролює оформлення супровідної документації, консультує замовника щодо порядку та ризиків ведення господарської діяльності з резидентами іноземних держав та резидентами на території України.

Згідно з п. 1.3 договору замовник укладає зазначені договори та зовнішньоекономічні контракти з контрагентами за сприянням агента, від свого імені та за свій рахунок.

Розділом 4 договору визначено розмір та порядок оплати винагороди агенту.

Так, замовник зобов`язаний виплачувати агенту винагороду за оплачену готову продукцію, яку замовник поставив контрагентам - суб`єктам господарської діяльності України та інших країн, за представництвом/участю агента протягом строку дії даного договору, в порядку та на умовах визначених в додатковій угоді до даного договору та після завершення даного договору в порядку та на умовах визначених в додаткових угодах до даного договору (п. 4.1 договору)

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов`язаний виплачувати агенту винагороду в гривнях в розмірі узгодженому сторонами в додатках до даного договору та вказаному у відповідному акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок агента.

Підставою для нарахування винагороди агенту є підписаний сторонами акт прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) і надходження від контрагентів на розрахунковий рахунок замовника оплати за поставлені замовником продукти (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 4.4 договору оплата винагороди агенту здійснюється замовником не пізніше 2 тижнів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

У пункті 8.3 договору визначено, що за прострочення оплати замовник сплачує пеню за кожен день прострочення, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

01.09.2020 між замовником та агентом укладено додаткову угоду №1 до агентського договору (далі - додаткова угода №1) (а. с. 23-24 у т. 1), у якій сторони визначили, що замовник отримує дохід не менше 25% націнки від нетто-ціни кожного найменування готової продукції (конкретного продукту), що визначені в додатку до даного договору та відшкодування фактично понесених витрат з доставки, оплати ТПП щодо визначення походження продукції, витрат зі страхування оплати брокерських послуг, оплати митних зборів (п. 3.1 додаткової угоди №1).

За п. 3.2 додаткової угоди №1 агент отримує маржу (дохід), що залишається від вартості готової продукції понад націнку та фактично понесені замовником витрати, зазначені у п. 3.1 за фактом проведеної покупцями (контрагентами) оплати поставленої продукції.

Пунктом 4 додаткової угоди №1 передбачено, що агент отримує ексклюзивне право продажу продуктів, організація реєстрації яких була їм проведена на фармацевтичних ринках (включаючи ринок України) протягом терміну дії цього договору. Перелік таких продуктів із зазначенням території дії такого ексклюзивного права продажу вказується в додатках до договору. У разі, якщо протягом 3 років агент не зможе організувати реєстрацію конкретного продукту у визначеній сторонами країні, агент втрачає ексклюзивне право на просування визначених продуктів на даній території, а замовник набуває право діяти на власний розсуд.

11.07.2022 позивачем та відповідачем укладено додаток №2.3.4 до додаткової угоди №1 до договору, відповідно до якого лікарським засобом, на який агент має ексклюзивне право продажу, є "Дексмедеомідин-Ново", концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл по 2 мл у флаконі №5, у кількості 4670 упаковок (далі - лікарський засіб) (а. с. 25 у т. 1).

Раніше, 24.06.2022, зазначений лікарський засіб був зареєстрованим в Україні за заявою ФОП ОСОБА_1 терміном на 5 років, про що свідчить Реєстраційне посвідчення UA/19497/01/01 (а. с. 26 у т. 1).

Як вбачається з видаткової накладної №СГП00000246 від 15.09.2022, на підставі договору поставки продукції №01/01/19 від 02.01.2019, відповідач поставив третій особі партію лікарського засобу в кількості 4560 упаковок вартістю 1755600,00 грн (а. с. 39 у т. 1).

18.12.2023 ФОП ОСОБА_1 надіслав ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" лист, вих. № 18122023/1 з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №11/2022 від 27.03.2023, довідкою - розрахунком до акту та рахунком на оплату №45 від 18.12.2023 (а. с. 35-38 у т. 1).

Згідно з вказаним актом, позивачем було надано послугу з організації продажів лікарського засобу "Дексмедеомідин-Ново" в кількості 4560 пачок серія КХ010822 ТОВ "Торговий Дім "Новофарм-Біосінтез", вартість яких склала 1126365,60 грн.

У листі від 23.01.2024, вих. №045/02 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 є громадянином РФ та перебуває на її території, і ця обставина не дає можливості виконати зобов`язання перед ним за договором, зважаючи на обмеження, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187 та постановою Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" №18 від 24.02.2022; відповідач також посилався на те, що в межах кримінального провадження №22023000000000223 від 08.03.2023, підозрюваним за яким є ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.06.2023 у справі №761/21990/23 накладено арешти на майно позивача, тому, на думку відповідача, органи досудового слідства можуть розцінювати будь-які дії, направлені на виконання зобов`язань перед позивачем як ведення фінансово-господарської діяльності на території України, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів, інших активів представникам держави-агресора (а. с. 98-101 у т. 1).

У зазначеному листі ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" відмовило від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №11/2022 від 27.03.2023.

Відсутність оплати за надані послуги за агентським договором №02/09/20 від 01.09.2020 стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

У відзиві на позовну заяву від 13.03.2024 відповідач зазначає, що підпис, проставлений на додатку №2.3.4 від 11.07.2022 до додаткової угоди №1 до агентського договору №02/09/20 від 01.09.2020 не співпадає з підписом ОСОБА_1 , який є в основному договорі, тому у відповідача існують сумніви щодо наявності оригіналу вказаного додатку; на підтвердження зазначеного відповідача, посилаючись на обставини, викладені у судових рішеннях в рамках кримінального провадження, доводить, що станом на 11.07.2022 ОСОБА_1 не перебував в Україні та не міг підписати зазначений додаток; спростовуючи аргументи позивача щодо невиконання відповідачем умов договору в частині підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та їх оплати, представник відповідача повторно посилається на доводи, раніше викладені у листі ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" від 23.01.2024, вих. №045/02.

Відповідач також заперечує нарахування штрафних санкцій з тих підстав, що, беручи до уваги умови агентського договору №02/09/20 від 01.09.2020, лише наявність підписаного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) обома сторонами є підставою для проведення оплати; відмова від його підписання передбачає відсутність спору щодо суми виконаних робіт (а. с. 128 - 131 у т. 1).

У відповіді на відзив від 18.03.2024 позивач доводить, що твердження відповідача щодо того, що підпис, проставлений на додатку №2.3.4 від 11.07.2022 до договору, не співпадає з підписом ОСОБА_1 ґрунтується виключно на припущеннях; підтверджує перебування ОСОБА_1 за кордоном України у вказану дату, однак наголошує, що зазначений документ було підписано шляхом листування з обміном підписаними примірниками; звертає увагу суду, що відповідач не заперечує факту підписання вказаного додатку до агентського договору зі свого боку, а також надання позивачем агентських послуг з реалізації лікарського засобу за агентським договором. Також у відповіді на відзив зазначено, що посилання ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" на те, що відомості про наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина російської федерації містяться в ухвалах слідчого судді, долучених до відзиву, є необґрунтованими з тих підстав, що серед переліку судових рішень, якими можуть бути встановлені преюдиційні обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, відсутнє таке судове рішення як ухвала слідчого судді в кримінальному провадженні. Крім того позивач зазначає, що існування кримінального провадження щодо нього не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань боржника, а з посиланням на норми ст. 2 КК України, засвідчує свою невинуватість. Заперечує позивач також щодо поширення на нього мораторію, накладеного постановою КМ України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187, у зв`язку з тим, що він є громадянином України, а тому у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, згідно зі ч. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" (а. с. 149-161 у т. 1).

У поясненнях від 21.05.2024 тертя особа підтвердила факт оплати товару, отриманого за видатковою накладною №СГП00000246 від 15.09.2022 на підставі договору поставки продукції №01/01/19 від 02.01.2019 та надала відповідні докази (а. с. 43 - 55 у т. 2)

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, 627 ЦК України).

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 якого комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Подібні за змістом положення містяться і у ст. 243 ЦК України.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента. (ч. 1, 2, 4 ст. 297 ГК України).

Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб`єктом, якого він представляє (ч. 1 ст. 300 ГК України).

За ч. 1, 2, 4 ст. 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1126365,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 на підставі агентського договору №02/09/20 від 01.09.2020 надав ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" послугу з організації продажів лікарського засобу "Дексмедеомідин-Ново" в кількості 4560 пачок ТОВ "Торговий Дім "Новофарм-Біосінтез" та надіслав відповідачу відповідний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №11/2022 від 27.03.2023 на суму 1126365,60 грн.

ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" визнає отримання зазначеної послуги від позивача, проте заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обмеження щодо розрахунків за грошовими зобов`язаннями на користь громадян держави-агресора РФ, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації", відповідно до пп. 1 п. 1 якої для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором), серед іншого, громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з тих підстав, що відповідачем не надано допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації.

Зокрема, обставини, встановлені в ухвалах слідчого судді щодо зазначених вище відомостей не є преюдиційними обставинами для господарського суду, як і зазначені ухвали - підставами для звільнення від доказування, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Крім того, згідно з копією паспорта, виданого 13.05.1998 Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_1 є громадянином України (а. с. 67-72 у т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Суд дійшов висновку, що позивач не входить до числа осіб, щодо яких постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187 введено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, а тому у відповідач неправомірно відмовив ФОП ОСОБА_1 у підписанні акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №11/2022 від 27.03.2023 та здійсненні оплаті за ним.

Враховуючи викладене та надані позивачем докази, суд вважає обгрунтованою позовну вимогу про стягнення з ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" 1126365,60 грн основного боргу за агентським договором №02/09/20 від 01.09.2020.

4. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення 36006,77 грн пені.

У п. 8.3 договору визначено, що за прострочення оплати замовник сплачує пеню за кожен день прострочення, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За поданим позивачем розрахунком, відповідачу нараховано пеню за період з 09.01.2024 по 16.02.2024 з урахуванням п. 4.4 договору та дати отримання останнім листа за вих. №18122023/1 від 18.12.2023, до якого було долучено, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №11/2022 від 27.03.2023.

Однак, позивачем не вірно визначено початок перебігу строку на оплату товару, оскільки помилково включено останній 14-ий день, передбачений п. 4.4 агентського договору для здіснення оплати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За розрахунком суду, здійсненому у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", обґрунтованою є сума пені в розмірі 35083,52 грн за період з 10.01.2024 по 16.02.2024. У частині задоволення 923,25 грн пені слід відмовити за безпідставністю нарахування.

5. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення 4505,46 грн інфляційних втрат та 3600,68 грн 3% річних.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Зважаючи на встановлені судом періоди розрахунку пені, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив обгрунтований розмір 3% річних у сумі 3508,35 грн, а інфляційних втрат у сумі 4505,46 грн, тобто у межах позовних вимог.

З огляду на викладене, в частині заявленого розміру 3% річних у сумі 92,33 грн слід відмовити за безпідставністю нарахування.

6. Щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні договорів - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України).

Разом з тим, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на іншу сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги ухилення ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" від оплати послуг за договором, суд покладає судовий збір на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" (11700, Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38; код ЄДРПОУ 20420715) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1):

- 1126365,60 грн боргу;

- 35083,52 грн пені;

- 4505,46 грн інфляційних втрат;

- 3508,35 грн 3% річних;

- 17663,81 грн судового збору.

3. Відмовити у стягненні 923,25 грн пені.

4. Відмовити у стягненні 92,33 грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.08.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (Електронний суд)

4 - третій особі (Електронний суд)