Ухвала

від 01.08.2024 по справі 489/1479/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1479/24

Провадження № 2-з/489/41/24

Ухвала

Іменем України

01 серпня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Костюченка Геннадія Станіславовича, розглянувши заяву ОСОБА_1 про запобіжний захід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок», ОСОБА_2 про відновлення Конституційних прав власника нерухомості через усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (квартирою),

встановив

В провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок», ОСОБА_2 про відновлення Конституційних прав власника нерухомості через усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (квартирою).

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення зборів співвласників ОСББ «Світанок», оформлене протоколом від 01.07.2021в частині п.3; прийняти рішення про відновлення становища, яке існувало до порушення права ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч.2ст.16 ЦК України; визнати право ОСОБА_1 на користування землею при домовою територією на рівні з усіма співвласниками ОСББ «Світанок» з вільним доступом, без особливих привілеїв для групи автовласників; заборонити експлуатацію воріт у всіх трьох напрямках в`їзду/виїзду, з/на при домову територію АДРЕСА_1 як запобіжний захід для усунення перешкоду доступу до квартири позивача; стягнути з ОСОБА_2 сплачений позивачем судовий збір.

01 серпня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про запобіжний захід. З тексту клопотання суд робить висновок, що позивачка звернулась до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони експлуатації воріт у трьох напрямках в`їзду/виїзду з/на при домову територію АДРЕСА_1 як забезпечення позову (запобіжний захід) на час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

За змістом постанови Верховного Суду від 15.01.2020 №362/1102/19 (провадження № 61-12856св19) обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, предметом позову, з яким заявник звернувся до суду, є заборона експлуатації воріт у всіх трьох напрямках в`їзду/виїзду, з/на при домову територію АДРЕСА_1 як запобіжний захід для усунення перешкоду доступу до квартири позивача

Звертаючись ззаявою прозабезпечення позову, шляхом заборони експлуатації воріт у трьох напрямках в`їзду/виїзду з/на при домову територію АДРЕСА_1 як забезпечення позову (запобіжний захід) на час розгляду справи у всіх судових інстанціях, заявник фактично вимагає від суду вирішення позовної вимоги за рахунок застосування забезпечення позову.

Жодного конкретного обґрунтування щодо ризиків, які тягнуть необхідність застосування судом обраного заявником способу забезпечення його вимог, щодо реальних фактів і обставин, які свідчать про ймовірність неможливості виконання рішення суду у майбутньому, заява не містить.

Будь-якими доказами необхідність такого забезпечення позову заява не підтверджується.

До того ж, зі змісту заяви не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині заборони експлуатації воріт у трьох напрямках в`їзду/виїзду з/на при домову територію АДРЕСА_1 .

Також, суд враховує, що зазначене забезпечення позову може бути перешкодою для здійснення права щодо використання споруди іншими співвласниками ОСББ «Світанок».

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від12 лютого 2020року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від10листопада 2020року у справі №910/1200/20, у справі № 640/4593/19.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не є належним чином обґрунтованою.

Керуючись статтями 149,150,153 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про запобіжний захід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок», ОСОБА_2 про відновлення Конституційних прав власника нерухомості через усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (квартирою) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бутиподана протягомп`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.08.2024.

Суддя Г.С.Костюченко