Ухвала

від 31.07.2024 по справі 912/1885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31 липня 2024 рокуСправа № 912/1885/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши заяву "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради від 30.07.2024 про забезпечення позову у справі №912/1885/24

за позовом "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради, вул. Незалежності, 1, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОГРАН", вул. Гагаріна, 66, м. Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27030

про стягнення 3 718 468,36 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради до Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОГРАН" про стягнення збитків у розмірі 2 528 121,82 грн у вигляді упущеної вигоди, штрафу в розмірі 227 510,80 грн, збитків у розмірі 962 835,74 грн у вигляді витрат на оплату неотриманих послуг, з покладенням судових витрат.

До позовної заяви позивач додав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОГРАН", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у розмірі 3 810 759,39 грн до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач до заяви додав платіжну інструкцію №422 від 29.07.2024, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначає, що з метою забезпечення належного виконання судового рішення, існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ТОВ "АГРОГРАН".

Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення.

Підставою для пред`явлення позову стало невиконання у певній частині та неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, які виникли за договором №05/05/23 від 05.05.2023 про надання послуг, що на думку позивача підтверджує недобросовісність ТОВ "АГРОГРАН" та викликає обґрунтовані сумніви щодо виконання ним судового рішення, у разі задоволення позову.

Додатково позивач зазначає, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ розмір статутного капіталу, в межах якого учасники ТОВ "АГРОГРАН" несуть відповідальність, складає лише 50 000,00 грн, що є значно меншою сумою, аніж заборгованість відповідача.

Тож, за доводами позивача, єдиним джерелом погашення існуючої заборгованості є грошові кошти на рахунках ТОВ "АГРОГРАН", якими останнє має можливість розпоряджатися безперешкодно, за відсутності відповідного арешту коштів.

Крім того, позивач вказує, що ліцей надає освітні послуги, є бюджетною установою, засновником якої є Кіровоградська обласна рада. Заборгованість ТОВ "АГРОГРАН" перед ліцеєм у такій значній сумі, певний розмір з якої відповідач визнає, але добровільно не оплачує, викликає фінансові труднощі для освітнього закладу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вже зазначено, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що невиконання у певній частині та неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №05/05/23 від 05.05.2023 спричинило завдання збитків ліцею, які не відшкодовані ТОВ "АГРОГРАН" в добровільному порядку, через що у заявника наявні припущення можливого ускладнення або унеможливлення виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.

Господарський суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 24.05.2022 у справі №911/2719/21, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, жодних доказів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, заявником до заяви не додано.

При цьому, слід вказати, що сам лише факт можливості розпорядження відповідачем коштами, які перебувають на його рахунках, не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог, оскільки матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б давали можливість встановити наявність чи відсутність у відповідача іншого майна та, відповідно, встановити що відповідач не має достатньо коштів для виконання своїх зобов`язань. Тобто, надані позивачем докази не свідчать про те, що відповідач, у випадку задоволення цього позову, не буде мати можливості виконати рішення суду.

Господарський суд також зауважує, що позивачем до своєї заяви на надано та матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів того, що відповідач має намір вчинити або вчиняє дії щодо зменшення як наявних у нього грошових коштів, так і належного йому майна (транспортних засобів).

Заява позивача мотивована лише припущенням про потенційну можливість невиконання судового рішення відповідачем в майбутньому.

Проте, саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача.

Позивачем не наведено доказів того, що у відповідача відсутні грошові кошти, в тому числі і на рахунках в банківських установах, за рахунок яких може відбутись погашення заборгованості.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів про забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

Судом враховано також те, що арешт коштів на рахунках відповідача може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності останнім та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони, оскільки знерухомлення грошових активів, як основного інструменту ведення юридичною особою господарської діяльності, унеможливлює здійснення такої діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, не доведеність заявником обставин, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради від 30.07.2024 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради від 30.07.2024 про забезпечення позову у справі №912/1885/24.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Суддя В.Г. Кабакова