ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року Справа № 915/1078/23
Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за участі секретаря Дюльгер І.М.
представники сторін не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1078/23
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094)
до відповідачів:
1) Приватної виробничо-торгівельної фірми АГРОСВІТ (вул. Степова, 4, с. Новопетрівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57330);
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення в солідарному порядку грошових коштів у загальній сумі 2499753,54 грн.
встановив:
1. Рух справи.
Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі Банк) звернулось з позовом до Приватної виробничо-торгівельної фірми (ПрВТФ) АГРОСВІТ та ОСОБА_1 про стягнення з останніх в солідарному порядку грошових коштів у загальній сумі 2499753,54 грн., із яких: 1981118,98 грн. заборгованість за кредитом; 430834,47 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 87800,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Банк також просить про стягнення з відповідачів грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою суду від 14.07.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від ПрВТФ АГРОСВІТ 02.08.2024 надійшов відзив на позовну заяву, із змісту суд дійшов висновку про те, що спір у справі є складним, його вирішення має велике значення для відносин, що склалися між сторонами, та потребує заслуховування пояснень представників сторін. До відзиву також додані докази у значній кількості, дослідження яких може зайняти тривалий проміжок часу.
У зв`язку з цим ухвалою від 28.09.2023 постановлено справу № 915/1078/23 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання призначити на 14.11.2023.
Ухвалою від 14.11.202, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 22.01.2024.
Ухвалою від 22.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2024.
Ухвалою від 04.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2024.
Ухвалою від 01.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті призначено на 30.04.2024, проте в указану дату судове засідання (розгляд справи по суті) не відбулось.
Ухвалою від 01.05.2024 наступне судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 17.06.2024 червня 2024
Ухвалою від 17.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 16.07.2024.
Ухвала доставлена позивачу та відповідачу-1 до Електронних кабінетів в ЄСІТС 19.06.2024, що підтверджено довідками про доставлення електронного направлення.
Відповідача-2 повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
За такого, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у даній справі щодо часу та місця розгляду справи.
Від представників позивача та відповідача-1 16.07.2024 надішли заяви про проведення судового засідання без їх участі за наявними матеріалами.
Відповідачка-2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в засідання не з`явилася, свого представника не направила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Враховуючи зазначене, а також те, що присутність учасників в засіданні суду обов`язковою не визнавалась, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.
Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
У судовому засіданні 16.07.2024, згідно зі ст. 240 ГПК України, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
2. Правові позиції сторін.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Банк посилається на неналежне виконання ПрВТФ АГРОСВІТ зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання послуг банківських послуг (далі Умови), Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http:/privatbank.ua, які разом із заявою ПрВТФ АГРОСВІТ від 03.03.2011 про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування від 03.03.2011, а саме, зобов?язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, у зв?язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі, стягнути яку Банк просить солідарно з ПрВТФ АГРОСВІТ, як кредитора за кредитним договором, та громадянки Бриченко, яка, згідно умов укладеного з Банком договору поруки від 28.05.2021 № P1622190328804901579, поручилася своїм майном за виконання ПрВТФ АГРОСВІТ зобов?язань за кредитним договором.
ПрВТФ АГРОСВІТ у відзиві від 31.07.2023, а також поясненнях від 13.11.2023 та від 17.01.2024 зазначає про невизнання позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з тим, що, зокрема:
1) договір банківського обслуговування від 03.03.2011 (він же - заява про відкриття поточного рахунку від 03.03.2011) та кредитний договір від 29.01.2020 (він же - Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі» від 29.01.2020) є різними правочинами; предметом спору є невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором від 29.01.2020 та договором поруки від 28.05.2021 № Р1622190328804901579;
2) відповідач-1 повністю виконав умови Кредитного договору від 29.01.2020 та не має за ним непогашеної заборгованості перед позивачем.
При цьому відповідач-1 посилається на те, що згідно п. 3.2.1.6.1. кредитного договору, згідно яких строк користування кредитом становить 12 місяців з автоматичною пролонгацією саме за умови виконання умов договору; відповідно до пункту 3.2.1.6.2. кредитного договору останній набирає чинності з моменту першого використання кредитного ліміту, в даному випадку з 11.03.2020, та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Оскільки перший транш кредиту відповідач-1 отримав 11.03.2020, з цієї дати договір набув чинності, а у подальшому не був пролонгованим у зв`язку з тим, що відповідач-1 не погасив кредит у 12-місячний строк, а лише продовжив діяти до повного виконання зобов`язань з повернення кредиту.
Оскільки повне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором відбулося 01.10.2021, то, на думку відповідача-1, відповідно до п.3.2.1.6.2. Кредитного договору дія останнього припинилася 01.10.2021 ? у зв`язку з повним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором, а одночасно припинилась порука ОСОБА_1 , оскільки за умовами п 4.1. договору поруки від 28.05.2021, у випадку виконання відповідачем та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором, Договір поруки припиняє свою дію;
3) позивач безпідставно наводить у Розрахунку заборгованості суми нарахованих зобов`язань до 11.03.2020 (день, коли відповідач-1 отримав перший транш за Кредитним договором від 29.01.2020) та після 01.10.2021 (день, коли відповідач-1 повністю виконав свої зобов`язання за Кредитним договором від 29.01.2020), оскільки такі суми нарахованих зобов`язань знаходяться поза межами предмету спору;
4) отримання відповідачем-1 кредиту знову 12.11.2020 не може свідчити про пролонгацію Кредитного договору на новий 12-ти місячний термін оскільки отримання цього кредиту відбулося в межах триваючого строку дії договору (терміну користування послугою кредитний ліміт на рахунок» - 12 місяців); пролонгація договору, передбачена його умовами (п.п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.6.2), допускається після закінчення 12-ти місячного терміну дії договору (терміну дії послуги «кредитний ліміт на рахунок»); умовою пролонгації договору є повне виконання сторонами умов договору (п.3.2.1.6.1), проте станом на 12.10.2020 року відповідач-1 мав заборгованість по процентах на залишок поточної заборгованості в розмірі 606,49 грн. та заборгованість по загальному залишку заборгованості за процентами в розмірі 5628,10 грн. (сто 76 позову). Сплата процентів за весь час фактичного користування кредитом, за умовами п. 3.2.1.2.2.2 Кредитного договору, є зобов`язанням відповідача-1. Невиконання цього зобов`язання є свіченням неповного виконання зобов`язань за Кредитним договором.
Банк у поясненнях від 14.11.2023 та від 31.03.2024 виклав незгоду з позицією ПрВТФ АГРОСВІТ та зазначив, що:
1) відповідач-1 помилково вважає, що договір банківського обслуговування від 03.03.2011 та кредитний договір від 29.01.2020 - це два різних договори, тоді як фактично між Банком та відповідачем-1 діє договір про надання банківських послуг. 29.01.2020 відповідач-1 лише узгодив умови надання послуг: Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі.
Відповідач-1, після підписання умов отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі 29.01.2020 користувався кредитом наступним чином:
Інформація розташована в наступному порядку:1) Початок користування кредитом (дати витрачання кредитних коштів); 2) Закінчення користування кредитом (дата погашення заборгованості по кредиту); 3) Термін користування кредитом (не повинен перевищувати 12 місяців); 4) Автоматична пролонгація строку кредитування (можлива за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору):
11.03.2020 - 12.10.2020, 7 місяців, договір пролонговано;
12.11.2020 - 08.09.2021, 9 місяців, договір пролонговано;
04.11.2021 - з 11.11.2022 кредит вважається простроченим, договір не пролонговано.
Вищевказане підтверджується розрахунком заборгованості відповідача-1 та випискою по рахунку №26003447801001 (є в матеріалах справи).
Таким чином, строк кредитування автоматично прологовувався та діяв до 04.11.2022.
Викладене також підтверджується наданими відповідачем-1 копіями платіжних документів, якими підтверджено сплату процентів та комісії за договором, що підтверджує схвалення умов нарахування та сплати процентів та комісії по договору за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі (зокрема, меморіальний ордер №РТ021В0Х6В від 01.03.2022 на суму 8679,76 грн., призначення платежу: Погашення відсотків за користування кредитним лімітом по ставці 16,50 за лютий 2022; меморіальний ордер №0W5В від 01.03.2022 на суму 5957,56 грн., призначення платежу: Погашення комісії за користування кредитним лімітом згідно договору банківського обслуговування).
3. Встановлені судом обставини справи, норми права, що підлягають застосуванню та правові висновки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ПрВТФ АГРОСВІТ 03.11.2011 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 13) (далі - Заява), у відповідності до якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг» (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті AT КБ ПриватБанк у мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 (далі - Договір) та прийняло на себе зобов`язання виконувати умови Договору.
У заяві зазначено, що Умови, розміщені на офіційному сайті AT КБ ПриватБанк актуалізуються не частіше 1 разу на місяць, з обов`язковою публікацією на сайті Банку до 25-го числа місяця, що передує змінам. Усі клієнти повинні в обов`язковому порядку виконувати вимоги цього документа й ознайомлюватися з внесеними змінами.
Крім того, у заяві зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта у на свій вибір в письмовій формі або через засоби електронного зв`язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті AT КБ ПриватБанк у мережі інтернет, які разом із даною анкетою (Заявою) складають Договір банківського обслуговування.
За твердженнями Банку, не спростованими відповідачем-1, відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003447801001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), шо визначено і врегульовано Умовами.
Викладене підтверджується поданою Банком довідкою від 26.06.2023 № E0209NKSNO01N про розміри встановлених кредитних лімітів, згідно якої з 23.03.2011 на рахунок відповідача-1 № 26003447801001 встановлено кредитний ліміт в сумі 1000,00 грн., який у подальшому змінювався, та з 17.08.2022 становив 0,00 грн.
Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій. що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований помер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
29.01.2020 відповідачем-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису Заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі.
Відповідно до цієї заяви відповідач-1 (надалі клієнт) на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті AT КБ ПриватБанк у мережі інтернет, які разом з заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов становлять кредитний договір між Банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок.
Кредитний ліміт вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват 24 для бізнесу.
Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом 1.1.Загальні положення, а також підрозділом 3.2.1.Кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.
Відповідно до п. 3.2.1.1.2. клієнт долучається до послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов та заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до послуги шляхом підписання Заявки в системі Приват24 для бізнесу із використанням КЕП.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що ПрВТФ АГРОСВІТ шляхом накладення КЕП на указану вище заяву укладено з Банком кредитний договір (далі - кредитний договір).
Пунктом 3.2.1.1.4. кредитного договору визначено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.1 1.5. цих Умов.
Сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір ліміту, його зміну, повідомлення про зміну строку повернення кредиту з підстав, передбачених цим договором, та інших повідомлень за цим договором, Банк на свій вибір здійснює повідомлення клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв?язку Банку і клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, sms-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких сповіщень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору. (п. 3.2.1.1.5. кредитного договору)
Банк зобов?язаний обслуговувати ліміт в порядку, передбаченому цим озділом Умов. Зобов`язання Банку з видачі кредиту або його частини виникають у день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту, в межах вказаних у них сум (п. 3.2.1.2.1.1. кредитного договору).
Клієнт зобов?язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. Умов та сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та умовах, визначених кредитним договором та тарифами Банку (п. 3.2.1.2.2.1 та п. 3.2.1.2.2.2 кредитного договору)
Відповідно до 3.2.1.3.1. Умов обов?язковою умовою надання кредиту клієнту-юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов?язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між Банком та поручителем.
Пунктом 3.2.1.3.2. Умов передбачається, що у випадку невиконання клієнтом зобов?язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Згідно п. 3.2.1.6.1. Умов строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.
Відповідно до п. 3.2.1.6.2. Умов кредитний договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов??язань за цим договором.
Відповідно до кредитного договору відповідачу-1 було надано кредит за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку 26003447801001.
У підписаній відповідачем заявці зазначено, зокрема, що:
мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
вид кредиту: овердрафтовий кредит;
мінімальний розмір кредиту: 10000 грн.;
максимальний розмір кредиту: 2000000 грн.;
розмір відсоткової ставки: 21 % річних;
пільговий період: 30/270 днів без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.3;
термін користування кредитом: 12 місяців.
У кредитному договорі також визначено, що розмір комісії за управління фінансовим інструментом: 0,5% від максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць (п. 3.2.1.4.11 кредитного договору).
За твердженнями Банку, не спростованими відповідачем-1, свої зобов?язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 2000000 грн. станом на 30.01.2020; викладене також підтверджується довідкою Банку від 26.06.2023 № 90704NKN0S4SW про розміри встановлених кредитних лімітів.
У відповідності до п. 3.2.1.4. кредитного договору, яким затверджені вартість кредиту та порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.
Порядок розрахунку відсотків:
- за сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів з юридичними особами, забезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць;
- за сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, із який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов?язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якою з грошових зобов?язань клієнт-юридична особа сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 42% річних для договорів забезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов?язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов??язань.
Із змісту поданих Банком розрахунків заборгованості ПрВТФ АГРОСВІТ вбачається, що на виконання умов кредитного договору позивач перераховував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти в межах ліміту, востаннє з моменту обнуління ліміт використовувався з 02.11.2021, і з 02.11.2022 вийшов на прострочення в сумі 1981118,98 грн., яку відповідачем не погашено і досі.
Викладене також підтверджується виписками з рахунку ПрВТФ АГРОСВІТ, із змісту яких також вбачається, що відповідач-1 станом на 20.06.2023 має заборгованість у розмірі за відсотками у сумі 430834,47 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 87800,09 грн.
З метою забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором 28.05.2021 між Банком, як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки від 28.05.2021 № P1622190328804901579 (далі договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. договору поруки поручитель, громадянка ОСОБА_1 , солідарно відповідає перед Банком за виконання позичальником, відповідачем-1, зобов?язань за кредитним договором у повному обсязі.
Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом , винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до п. 1.4 договору порки поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього договору, розміру процентної ставки, в т.ч., підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з поручителем не потрібні. Про зміни кредитного договору, на які поручитель дав свою згоду згідно цього пункту договору, кредитор інформує поручителя в порядку, передбаченому п. 4.2 цього договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють у порядку, передбаченому п. 4.2. цього договору.
Відповідно до п.1.5 договору поруки поручитель ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього немає.
Пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов?язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Згідно з п. 4.2 договору поруки зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені у п 1.4. цього договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п. 1.4. цього договору, окрім змін, що стосуються збільшення креддиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного у п.1.1. цього договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону поручителя, інформування в системі Приват24 або Приват24 для бізнесу; месенджери (Telegram. Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою, тощо. Поручитель погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього договору, не потребують додаткового інформування.
Договір поруки був підписаний громадянкою ОСОБА_1 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на умови договору поруки позивач вважає наявним у нього права вимоги до другого відповідача, як поручителя, щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Предметом позову в даній справі є солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів у загальній сумі 2499753,54 грн., із якої: 1981118,98 грн. заборгованість за кредитом; 430834,47 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 87800,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов?язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов?язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення ч. 1 ст. 180 ГК України кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов?язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом відхиляються твердження відповідача-1 про те, що договір банківського обслуговування від 03.03.2011 та кредитний договір від 29.01.2020 є різними правочинами, оскільки із наведених вище та досліджених судом умов, з якими погодився і відповідач-1, ПрВТФ АГРОСВІТ, підписавши 03.11.2011 заяву про відкриття поточного рахунку вже приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені на офіційному сайті AT КБ ПриватБанк у мережі інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011; при цьому відповідач-1 надав згоду і на постійну актуалізацію Банком Умов, з якими зобов`язався ознайомлюватися.
Крім того, у заяві від 03.11.2011 ПрВТФ АГРОСВІТ одразу було надано Банку згоду на встановлення на рахунок відповідача-1 кредитного ліміту, що ним і було зроблено.
Підписавши у подальшому (вже після того, як послуги з обслуговування кредитного ліміту надавалися) 29.01.2020 заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі ПрВТФ АГРОСВІТ не уклало новий правочин, а лише приєдналося до банківської послуги на узгоджених окремо з Банком умовах в межах все того ж договору.
При цьому суд погоджується з доводами Банку про те, що строк кредитування автоматично пролонговувався та діяв до 04.11.2022, оскільки поданими позивачем банківськими виписками та розрахунком заборгованості відповідача-1 підтверджується (і самим відповідачем-1 не заперечується), що після 01.10.2021 ПрВТФ АГРОСВІТ знову почало використання кредитного ліміту, внаслідок чого і утворилася заборгованість у сумі 1981118,98 грн., яка на даний час не погашена.
Відповідачем-1 не спростовано, що він використовував кредитні кошти в межах наданого Банком ліміту у періоди: 11.03.2020 - 12.10.2020 (7 місяців), 12.11.2020 - 08.09.2021 (9 місяців) та з 04.11.2021.
Періоди користування кредитом 11.03.2020 - 12.10.2020 та 12.11.2020 - 08.09.2021 не перевищували 12 місяців, у зв`язку з чим згідно наведених вище та узгоджених сторонами умов кредитний договір було пролонговано.
Викладеним спростовуються твердження відповідача-1 про те, що дія кредитного договору та, відповідно, договору поруки, припинилася з 01.10.2021 у зв`язку з повним виконанням ПрВТФ АГРОСВІТ зобов`язань за договором.
За такого судом відхиляються і твердження відповідача-1 про безпідставність включення Банком до розрахунку заборгованості сум, нарахованих щодо зобов`язань до 11.03.2020 та після 01.10.2021 .
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов?язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов?язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов??язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов?язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов?язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, обсяг зобов?язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов?язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов?язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов?язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено, що кредитний договір у формі заяви про надання послуг, а також договір поруки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх їх істотних умов; кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема, про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також про права та обов?язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов?язань.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов кредитного договору перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти в межах кредитного ліміту.
Разом з тим, всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства,
відповідач-1 не повернув позивачу у повному обсязі кредитні кошти у встановлений договором строк, у зв?язку з чим у нього перед банком утворилась заборгованість за кредитом в сумі 1981118,98 грн., а також заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 430834,47 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 87800,09 грн.
Як зазначалося вище, у відповідності до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов?язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Ураховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, суд визнає, що у поручителя (відповідача-2) виник солідарний з відповідачем-1 обов?язок сплатити указані вище суми заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками.
Перевіривши надані Банком розрахунки заборгованості за кредитним договором в сумі 1981118,98 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 87800,09 грн., суд визнає їх обґрунтованими та арифметично вірними.
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 430834,47 грн. виконана виходячи з інших (менших) відсоткових ставок, ніж встановлені в заявці від 29.01.2020 на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі (21 % ? для непростроченої заборгованості та 42 % ? для заборгованості у випадку порушення зобов`язань за договором), а саме, за ставками: 16,5 % ? для непростроченої заборгованості та 36 % ? для заборгованості у випадку порушення зобов`язань за договором.
Разом із тим, згідно закріпленого статтею 14 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ураховуючи закріплений статтею 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства, суд вважає необхідним стягнути відповідачів заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами саме в тому розмірі, який на власний розсуд заявлено позивачем у меншій сумі.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимоги Банку про стягнення в солідарному порядку з ПрВТФ АГРОСВІТ, як боржника за кредитним договором, та громадянки ОСОБА_1 , як поручителя за виконання боржником зобов?язань за кредитним договором, заборгованості з повернення кредитних коштів, сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії та заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).
Ураховуючи викладене, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з платіжним дорученням від 22.06.2023 № BOJ62B3T1Y у сумі 37496,30 грн., належить покласти на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної виробничо-торгівельної фірми АГРОСВІТ (вул. Степова, 4, с. Новопетрівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57330, ідентифікаційний код 31609334) та громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) у солідарному порядку грошові кошти у загальній сумі 2499753,54 грн., із яких: 1981118,98 грн. заборгованість за кредитом; 430834,47 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 87800,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 37496,30 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024.
Суддя Т.М.Давченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120739668 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Давченко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні