Рішення

від 30.07.2024 по справі 915/383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року Справа № 915/383/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", вул.Миколаївська, 5-а, м. Миколаїв, 54034

електронна адреса: mote.reception@gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР", провулок Парусний, буд.5/1, м. Миколаїв, 54025

електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: стягнення 251 964,74 грн.

Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2209/33 від 02.04.2024 (вх.№4143/24 від 08.04.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" заборгованості за теплову енергію в сумі 227 094,01 грн., інфляційних в розмірі 19 620,92 грн., 3% річних в розмірі 5 249,81 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, в частині оплати наданих позивачем послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 322, 509, 526, ч.2 ст.530, ч.2 ст.625 ЦК України, ст. 231 ГК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», приписами Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2024 позовну заяву №2209/33 від 02.04.2024 (вх.№4143/24 від 08.04.2024) Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету позивача в системі "Електронний суд" та отримана останнім 16.04.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 29.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків №3094/33 від 22.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи. Зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: провулок Парусний, буд.5/1, м. Миколаїв, 54025, повернута поштовим відділенням зв`язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 002 6455 22 89.

Ухвалою суду від 27.05.2024, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повторно направлено на поштову адресу місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" із прjставлянням на ній відмітки "Судова повістка".

Вказана ухвала була отримана відповідачем 30.05.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0600268708780 (а.с.177).

Відповідач через систему "Електронний суд" надав клопотання від 18.06.2024 (вх.№7261/24) в якому зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Враховуючи викладене, 14.06.2024 ТОВ "ПІК "Кіпер" подано відповідну заяву про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін шляхом надсилання на поштову електронну скриньку Господарського суду Миколаївської області. Проте, у реєстрації поданої заяви 17.06.2024 відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області було відмовлено у зв`язку із порушенням порядку подання. Вказує, що реєстрація в системі "Електронний суд" ТОВ "ПІК "Кіпер" відбулась лише 18.06.2024 і можливість ознайомлення із позовною заявою отримано лише 18.06.2024. У зв`язку з цим, просить суд поновити строк на подання заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та розглянути справу №915/383/24 у судовому засіданні з повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" строк на подання заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи №915/383/24 призначено у судовому засіданні з повідомленням сторін на 30.07.2024 об 11:30. Ухвалено розглянути справу №915/383/24 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у "розумний строк".

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач (представник відповідача) у судове засідання 30.07.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 01.07.2024, яка була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 01.07.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.186).

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву від 30.07.2024 (вх.№9160/24 від 30.07.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», який затверджений рішенням міської ради від 30.05.2023 №19/36, підприємство є унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності Миколаївської міської територіальної громади. Предметом (видом) господарської діяльності підприємства, зокрема, є виробництво, транспортування, постачання, розподіл та реалізація теплової енергії для забезпечення потреб населення, підприємств, установ, організацій послугами з теплопостачання та гарячого водовідведення (а.с.7-10).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон «Про житлово - комунальні послуги»).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно матеріалів справи, 04.12.2020 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на 1 поверсі (вбудовано-прибудовані) 9-ти поверхового будинку за літ.А, загальною площею 272,0 кв.м.; №3-ганок; №4 - ганок; - №5 - ганок; І, ІІ - замощення, за адресою: м.Миколаїв, провулок Парусний, буд.5/1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна (а.с.15).

Позивач вказує, що вказане приміщення розташоване в житловому будинку, де система опалення є єдиною, що підтверджується Технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 14.07.2020 (а.с.32-35).

Як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" звернувся до директора ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з листом від 16.09.2020 (вх.№2926 від 17.09.2020) в якому повідомив, що ТОВ «ПІК «КІПЕР» стало власником вбудовано-прибудованих будівель за адресою м.Миколаїв, пров.Парусний б.5/1 (нежитлові приміщення, розташовані на 1 поверсі 9-ти поверхового житлового будинку). Вказав, що до опалювального сезону 2020-2021 даний об`єкт було відключено від послуги центрального опалення та просив підключити ТОВ «ПІК «Кіпер» до центрального опалення (технічні можливості у наявності) та вказати пакет необхідної документації для укладення договору на постачання теплової енергії з юридичною особою. (а.с.16).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, послуг з постачання та розподілу електричної енергії укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», договори мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 (п.13):

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Відповідно до пункту 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції змін внесених Законом №1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово - комунальні послуги» передбачено, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23.

Так, на офіційному сайті Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» https://nikoblteplo.com.ua/content/ukladennya-pereukladennya-dogovoriv була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання , текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього.

Таким чином, з 01.11.2021 договірні відносини між позивачем, виконавцем послуг з постачання теплової енергії, та споживачем - власником (користувачем) нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку), ТОВ "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" врегульовані Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Договір), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно п.1 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договорм приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.

Згідно п.4 Договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

У п. 8 Договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

Відповідно до п.30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (офіційний вісник України, 2019р, №71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р,№1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)

Згідно п. 31 Договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення вдію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Відповідно до п.32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 33 Договору, передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись у електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.44 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до умов цього договору або закону.

У відповідності до п.51 Договору, договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно п.52 Договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

У відповідності до Додатку №1 до Договору опалювальна площа нежитлових приміщень за адресою пров.Парусний, 5/1 складає 199,3 кв.м. (а.с.22).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2020 фахівцями ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в присутності представників ТОВ "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" було обстежено нежитлові приміщення за адресою м.Миколаїв, пров.Парусний 5/1, які вбудовано-прибудовані до житлового будинку пров.Парусний, 5, за результатом зазначено обстеження складено акт від 23.09.2020, який підписаний представниками ТОВ "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" без зауважень. У вказаному акті зазначено, що опалювальна площа нежитлових приміщень становить 199,3 кв.м., неопалювальна площа складає - 70,5 кв.м. (а.с.26).

Позивач зазначає, що в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 здійснив постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.5/1, що підтверджується нарядами №68А, №64А, (а.с.27, 29, 31).

Позивач вказує, що відповідач в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 споживав теплову енергію, в підтвердження чого складались звіти за спожиту теплову енергію, відомості спожитої теплової енергії (а.с.36-68) та для оплати вартості отриманої в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 теплової енергії були направлені на адресу відповідача рахунки (а.с.85-115), в підтвердження чого посилається на реєстри згрупованих відправлень (116-132).

Відповідно до наказу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» від 13.10.2021 №650/1 на підставі Рішення виконавчого комітету ММР від 13.10.2021 №983 та наказу від 30.11.2021 №792 на підставі Рішення виконавчого комітету ММР від 24.11.2021 №1166 «Про встановлення ОКП «Миколаївобтеплоенерго» двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» тепловими мережами підприємства», застосовуються двоставкові тарифи на теплову енергію за умовно-мінною частиною та умовно - постійною частиною тарифу (а.с.69-84).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Позивач зазначає, що при формуванні рахунків та загального розрахунку заборгованості врахував зміни, внесені Рішенням виконавчого комітету ММР від 13.10.2021 №983 та від 24.11.2021 №1166.

Відповідач у порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства свої зобов`язання не виконав, оплату наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії своєчасно та в повному розмірі по виставленим рахункам не здійснив.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.

Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період суду не надано, позовних вимог не спростовано.

Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 227 094,01 грн.

За такого, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 227 094,01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.147) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 5 249,81 грн. нараховані по зобов`язанням листопада 2021 року - січня 2024 року за період з 01.01.2022 по 31.03.2024.

Судом за допомогою програми "ipLex" перевірений розрахунок 3% річних за період з 01.01.2022 по 31.03.2024 по зобов`язанням листопада 2021 року - січня 2024 року та визначено що розмір 3% річних становить 7 338,46 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 5 249,81 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.

Також, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та просить

суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 19 620,92 грн. нараховані:

- за зобов`язаннями листопада 2021 року за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 9 690,28 грн. в розмірі 2 868,30 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2021 року за період з 01.02.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 22 123,27 грн. в розмірі 6 260,89 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2022 року за період з 01.03.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 24 956,02 грн. в розмірі 6 663,25 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 4 118,87 грн. в розмірі 172,99 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 15 519,03 грн. в розмірі 651,82 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму -10 352,40 грн. в розмірі - 434,81 грн.;

- за зобов`язаннями травня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями червня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями липня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями серпня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 14 913,66 грн. в розмірі 626,38 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 22 519,85 грн. в розмірі 945,84 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 23 558,50 грн. в розмірі 588,96 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 29 641,12 грн. в розмірі 741,03 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 15 581,31 грн. в розмірі 389,54 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2023 року за період з 01.07.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,38 грн.;

- за зобов`язаннями травня 2023 року за період з 01.07.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,38 грн.;

- за зобов`язаннями червня 2023 року за період з 01.08.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 3,57 грн.;

- за зобов`язаннями липня 2023 року за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 6,35 грн.;

- за зобов`язаннями серпня 2023 року за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,78 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року за період з 01.11.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 3,77 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 1,39 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 7 266,76 грн. в розмірі 21,80 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 17 423,86 грн. в розмірі 52,27 грн.;

Судом за допомогою програми "ipLex" перевірений розрахунок інфляційних та визначено, що розмір інфляційних який нараховано правомірно та підлягає стягненню з відповідача становить 19 620,85 грн. нараховані:

- за зобов`язаннями листопада 2021 року за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 9 690,28 грн. в розмірі 2 868,30 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2021 року за період з 01.02.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 22 123,27 грн. в розмірі 6 260,89 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2022 року за період з 01.03.2022 по 29.02.2024 на суму заборгованості 24 956,02 грн. в розмірі 6 663,25 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 4 118,87 грн. в розмірі 172,99 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 15 519,03 грн. в розмірі 651,82 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму -10 352,40 грн. в розмірі - 434,81 грн.;

- за зобов`язаннями травня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями червня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями липня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями серпня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 8,34 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 14 913,66 грн. в розмірі 626,38 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2022 року за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 22 519,85 грн. в розмірі 945,84 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 23 558,50 грн. в розмірі 588,96 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 29 641,12 грн. в розмірі 741,03 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2023 року за період з 01.05.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 15 581,31 грн. в розмірі 389,54 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2023 року за період з 01.07.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,35 грн.;

- за зобов`язаннями травня 2023 року за період з 01.07.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,35 грн.;

- за зобов`язаннями червня 2023 року за період з 01.08.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 3,56 грн.;

- за зобов`язаннями липня 2023 року за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 6,35 грн.;

- за зобов`язаннями серпня 2023 року за період з 01.12.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 2,78 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року за період з 01.11.2023 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 3,77 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 198,36 грн. в розмірі 1,39 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 7 266,76 грн. в розмірі 21,80 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 на суму заборгованості 17 423,86 грн. в розмірі 52,27 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних в розмірі 0,07 грн. (19 620,92 грн. - 19 620,85 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо сплати коштів, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" (провулок Парусний, буд.5/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 39916894) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (вул.Миколаївська, 5-а, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 31319242) заборгованості за теплову енергію в сумі 227 094,01 грн., інфляційних в розмірі 19 620,85 грн., 3% річних в розмірі 5 249,81 грн. та 3 779,09 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.08.2024.

Суддя Н.О.Семенчук